​»Гей, хвилинку. Ви ж казали, що Росія — наш друг?» Американський дипломат підколов Венса щодо Гренландії

Колишній посол США в Росії, член санкційної групи Майкл Макфол іронічно висловився щодо заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса щодо «загрози» РФ у Гренландії. Про це політик написав у соцмережі Х. «Гей, зачекайте хвилинку? Мені здавалося, ви казали, що Росія — наш друг? Якщо ви дійсно хочете послабити російську загрозу, надішліть більше зброї в Україну і посильте санкції. Набагато дешевше, ніж купувати або вторгатися в Гренландію», — заявив Макфол.

Раніше Венс, попри критику місцевої влади та населення, відвідав Гренландію і знову натякнув на те, що США анексують острів, бо у них «немає вибору». «У нас немає іншого вибору. Ми повинні зайняти стратегічну позицію в Гренландії — не тільки для безпеки місцевих жителів, але й для безпеки нашої власної країни. Це необхідний крок, і причина цього очевидна: наші партнери в Данії не змогли забезпечити належний рівень безпеки в цьому регіоні. Це факт, і його неможливо ігнорувати», — промовив віцепрезидент США Джей Ді Венс під час відвідування американської військової бази Пітуффік в Гренландії. Політик також зазначив, що Гренландія має критичне значення для безпеки Сполучених Штатів, і зараз ця територія надзвичайно вразлива. «Якщо народ Гренландії буде готовий до партнерства зі США — а я вірю, що так і станеться — ми зможемо значно посилити їхню безпеку та стабільність. Це також відкриє для них нові економічні можливості та сприятиме зростанню добробуту. Деякі американські медіа критикують адміністрацію за те, що вона прямо говорить про реальність, але яка альтернатива? Віддати Північну Атлантику та Арктику під вплив Китаю, росії та інших режимів, які діють не в інтересах американського народу? У нас немає іншого вибору: США повинні зайняти стратегічну позицію в Гренландії, щоб гарантувати безпеку не лише місцевих жителів, а й власної країни», — додав посадовець. На питання прокоментувати заяву Трампа, що Штати мають обов’язково отримати Гренландію, Венс відповів: «Президент сказав, що ми маємо обов’язково отримати Гренландію, і я вважаю, що ми повинні серйозніше ставитися до її безпеки. Ми не можемо просто ігнорувати цю територію, не можемо ігнорувати бажання президента. Але, що найважливіше, ми не можемо ігнорувати те, що я вже згадував раніше: проникнення Росії та Китаю в Гренландії. Ми маємо діяти рішучіше. Моя аргументація для гренландців така: вам буде значно краще під парасолькою безпеки США, ніж під парасолькою безпеки Данії. Тому що безпека Данії на практиці полягає в тому, що вони перекладають всю відповідальність на відважних американців, сподіваючись, що ми все оплатимо. Ми кажемо народу Гренландії: коли президент говорить, що ми маємо мати Гренландію, він має на увазі, що цей острів наразі не є безпечним. Багато країн проявляють інтерес до нього, багато хто хоче взяти його під свій контроль. Ми знаємо, що Америка піклується про Гренландію — і заради її народу, і заради національної безпеки США. Наш меседж дуже простий: народ Гренландії має право на самовизначення. Ми сподіваємося, що вони оберуть партнерство зі США, адже тільки ми зможемо гарантувати їхній суверенітет та безпеку. А їхня безпека тісно пов’язана з нашою, і це підтверджують відважні американці, які стоять тут сьогодні». До того ж першою реплікою Венса на американській військовій базі став розмовний і нецензурний у певних контекстах вираз: «Як справи? Тут холодно, як лайно». Нагадаємо, гренландське туристичне бюро Tupilak Travel відмовилося приймати Ушу Венс під час її візиту на острів після того, як стало відомо, що до неї приєднається її чоловік, віцепрезидент США Джей Ді Венс.

​Партизани дізналися про масову загибель росіян на навчаннях у Херсонській області

Фото: Reuters

​»Школа призовника» в Росії: яку юридичну силу мають електронні повістки в армію

Напередодні Міністерство оборони РФ заявило, що електронні повістки у весняну призовну кампанію надсилатимуть в особистий кабінет на порталі держпослуг, а москвичам — на mos.ru. Але яку силу мають такі повістки й що робити, якщо людина отримала такий електронний лист, в ефірі «Дождя» розповів юрист і директор правозахисної організації «Школа призовника» Олексій Табалов. Юрист називає заяву Міноборони «дивною», бо «якщо строго дотримуватися закону, то там написано, що електронні повістки взаємопов’язані з реєстром повісток».

«Електронні повістки стануть юридично законними, коли реєстр повісток введуть в експлуатацію, а призовники матимуть доступ до особистих кабінетів у цьому реєстрі. Поки що, наскільки мені відомо, реєстр повісток не працює. Виходячи з цього, продовжуємо вважати, що єдиним законним засобом оповіщення є паперова повістка», — зауважив Табалов. Водночас пояснив, що електронна повістка може лише дублювати паперову повістку, але тільки тоді, коли введуть в експлуатацію реєстр повісток. Оскільки саме через нього громадяни мають можливість їх відстежувати. На держпослуги приходять лише повідомлення про те, що повістку внесено до реєстру. Якщо немає реєстру, не може бути і повісток. Раніше «Апостроф» писав, що російська влада готує «призовний конвеєр». Держдума РФ планує посилити правила для строковиків, тож уникнути служби в армії через здоров’я або навчання стане складніше.

Підприємців, які повідомляють про корупцію і зловживання, переслідують, – Олег Мітрохін

Українські волонтери й бізнесмени, що викривають сумнівні схеми постачань для армії, ризикують стати об’єктами кримінальних справ.

Про це заявив власник компанії «МІК», підприємець і волонтер Олег Мітрохін, коментуючи історію Олександра Соколовського, котрий відкрито говорив про неякісну форму на ринку та потрапив під слідство ДБР.

«Я бачив безліч прикладів, коли підприємці, які відкрито критикують непрозорі постачання, стають мішенню для “замовних” кримінальних проваджень, — зазначає Мітрохін. — Правоохоронці мають інструменти впливу, що дозволяють ініціювати обшуки та вилучення, паралізуючи роботу компаній».

На думку бізнесмена, така практика відлякує чесних постачальників, які могли б забезпечувати військових якісною продукцією, і створює сприятливі умови для появи «сірого» ринку. Щоб вирішити проблему, Мітрохін пропонує встановити дієвий контроль за діями правоохоронців і дотримуватися механізму господарської відповідальності, не переносячи конфлікти в кримінальну площину без реальних доказів.

«Перемога у війні проти зовнішнього агресора неможлива без економічної міцності та внутрішнього порядку, де бізнес і держава працюють пліч-о-пліч, а не воюють один з одним. Ми всі чекаємо на рішучу позицію держави, яка викорінить тих шкідників, які руйнують національну економіку і національну безпеку», — резюмує Мітрохін.

Олег Мітрохін — бізнесмен, власник компанії МІК. Компанія МІК — провідний український виробник спецодягу для різних галузей, зокрема для промисловості, будівництва та сфери безпеки.

«Всєй правди ми нє знаєм»: російське ВВС викликало обурення освітленням удару по Кривому Рогу

Російська служба британського суспільного телерадіомовлення BBC відзначилася «об’єктивним» освітленням російського удару по Кривому Рогу, внаслідок якого загинуло багато людей. Про це написала у Facebook українська журналістка Лєна Чиченіна. «Російське ВВС строчить онлайн-трасляцію про обстрілу Кривого Рогу. У багатьох дописах подає нашу сторону і тут же — російську. І приписує, що ВВС не може оперативно перевіряти версії обох сторін. Пропоную слоган для ВВС: «Всєй правди ми нє знаєм», — зазначила журналістка, додавши скріншот.

У коментарях люди також обурюються підходом ВВС до освітлення трагедії. «Можна ще таке «BBC: Балансуємо між фактами та фейками — ви самі розберетесь!» Бо бляха коли йдеться про цілеспрямовані удари по цивільних, «фальшива нейтральність» — це не журналістська чеснота, а моральна капітуляція», — написала одна з коментаторок. Нагадаємо, внаслідок удару загинули 18 мирних жителів, із них 9 дітей. Як повідомляв «Апостроф», військовий аналітик зробив реконструкцію удару по Кривому Рогу.

Штучний інтелект, індустрія та довіра: на PRNext’25 — про репутацію, сильнішу за обставини

Цьогоріч PRNext’25 знову зібрав у Києві сотні лідерів корпоративних комунікацій, медіа та бізнесу. Понад два десятки років форум залишається головною професійною подією року у сфері репутаційного менеджменту, де визначаються тренди, фіксуються злами, формуються найвищі стандарти та розкриваються найкращі практики у сфері репутаційного менеджменту та публічних комунікацій.

«Координати довіри» — тема keynote-виступу голови Оргкомітету, партнерки PR-Service та віцепрезидентки Української PR-Ліги Олени Дерев’янко. І це стало мейнстримом усього форуму: де шукати довіру, на що спиратись у турбулентному комунікаційному світі, що стане новими орієнтирами у сфері репутаційного менеджменту, де репутація вже не обгортка і не картинка, а остання валюта, яка працює та має цінність тоді, коли все інше стрімко змінюється та знецінюється.

У програмі PRNext’25 — понад 20 спікерів, серед яких були й міжнародні експерти, і топові представники українського корпоративного сектору, і зірки публічного простору. Вперше на форумі — два нових унікальних формати діалогів із гостями. Файрсайд-чат із Олексієм Сухановим — про те, як особиста репутація ведучого впливає на атмосферу, сприйняття та довіру. А одразу після нього — ексклюзивна розмова з Денисом Бігусом, у якій журналіст розслідувального проєкту Bihus.Info та ведуча ICTV Ахава Тесленко обговорили межу між журналістикою та маніпуляцією.

Міжнародний дискурс у програмі PRNext був представлений візіонерським виступом Іскрена Лілова (Ruepoint) про штучний інтелект у PR, а Бартон Поулсон (США) розкрив поведінкові патерни в LinkedIn.

Один із ключових акцентів PRNext цього року — панель «Індустріальна Україна: міф, реальність чи втрачений шанс», у якій зійшлися лідери традиційних і нових індустрій. Тут представники репутаційних команд «Метінвесту», «Інтерпайпу», Нової пошти, Athlon Aviaта «Нових Продуктів» дискутували про можливість нового індустріального прориву на основі інновацій — як бізнес моделює майбутнє та формує репутацію спільного бренда Made in Ukraine.

Інша надгостра тема — інфлюенсери й амбасадори. Панельна дискусія «Інфлюенсери, які продають ідеї» зібрала представників великих брендів — L’Oréal, Київстар, МХП — і популярних блогерів, серед яких Олександр Заліско, Андрій Галин і Тарас Нестеренко. У фокусі відвертої та місцями провокаційної розмови — про злети, факапи, порушення меж і нову відповідальність у співпраці брендів із публічними особистостями. Суперечливий досвід і лав-сторі брендів та інфлюенсерів — як зіркам не спалити репутацію одне одного.

Завершальним акордом PRNext’25 традиційно стала церемонія нагородження переможців ювілейного X Національного рейтингу якості управління корпоративною репутацією «Репутаційні АКТИВісти» — найавторитетнішої в Україні професійної відзнаки у сфері репутаційного менеджменту. Результати рейтингу щорічно фіксують і відзначають динамічні якісні зрушення, професійну системність команд і зрілість репутаційної роботи українських компаній. Вручення нагород — традиційний момент визнання для PR-команд і топменеджменту та власників компаній, які демонструють стратегічний підхід до побудови довіри.

Міжнародний форум PRNext — це неприбутковий професійний захід, що реалізується завдяки внескам учасників і підтримці партнерів, котрі поділяють його цінності. Саме вони допомагають зробити можливою зустріч тих, хто задає стандарти комунікаційної індустрії. Цьогоріч подію підтримали «Метінвест» як генеральний партнер, ПУМБ як фінансовий, Нова пошта як логістичний, МХП як аграрний, а також Корпорація АТБ, міжнародна компанія Henkel, компанія БКК, Фабрика каталогів Printstore, видавництва «Саміт-книга» і КСД, «Моршинська» і JackDaniel’s. Інформаційні партнери — Forbes Brandvoice, MMR, DELO.ua, WoMo, «Медійний холдинг Апостроф », РБК Україна, УНН, Mind.ua, «Мінфін», OBOZ.ua, Юридична практика, Перший бізнесовий.

Конгресвумен українського походження Спартц вважає, що Україна має віддати РФ окуповані території

Очільник МЗС України пояснив значення нового пункту пропуску на кордоні з Угорщиною

На українсько-угорському кордоні офіційно запрацював новий пункт пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош», який здатен пропустити близько 200 легкових автівок та 600 пішоходів. Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга. На його переконання, розбудовувати прикордонну інфраструктуру та нові КПП сьогодні – це інвестиція в українську стійкість, нові ланцюги постачання, економічну спроможність та євроінтеграцію.

«Саме цей пункт пропуску, насамперед, – про людей та міжлюдські контакти через кордон, про дружбу українського та угорського народів, яка веде до спільного європейського дому. … Це зблизить прикордонні регіони та наші сусідні країни, допоможе розвантажити інші пункти пропуску вздовж кордону», — переконаний Сибіга. Раніше «Апостроф» повідомляв, що на Львівщині очільник митного поста «кришував» чорний імпорт електроніки в Україну.

​»Кара Мурза сказав, що… росіянам важко вбивати українців»: журналістка на конкретному прикладі показала, що руські — це гній

Українська журналістка Катерина Кобреник прокоментувала слова російського опозиційного політика, журналіста Володимира Кара-Мурзи, який пояснював, чому росіянам буцімто важко вбивати українців. Про це Коберник написала на своїй сторінці в Facebook. Журналістка нагадала, що Кара Мурза вчора сказав, що українці і росіяни один народ, тому росіянам так важко вбивати українців. А ще, мовляв, що немає ніякої колективної відповідальності росіян, бо в країні так багато політичних вʼязнів.

«Хочеться мільйон разів дуже гучно на всіх майданчиках сказати Кара Мурзі і всім іншим: ви народ гній. Частина з вас вбиває, катує і ґвалтує мирних людей. Друга спокійно спить, жере і ростить майбутніх вбивць. У вас і колективна відповідальність, і колективна провина. Путін ваша зброя. А ви — його. Українцям не шкода вас вбивати. Нам шкода, що мало ракет. СУМИ», — написала Коберник. Зауважимо, українська телеведуча Людмила Добровольска розізлилася через пояснення російського опозиційного політика, журналіста Володимира Кара-Мурзи, який пояснював, чому росіянам буцімто важко вбивати українців.

Майже 20 млрд: Метінвест Ахметова визнано найбільшим платником податків серед українських металургійних компаній

Групу Метінвест Ріната Ахметова визнано найбільшим платником податків у металургійній промисловості у 2024 році за рейтингом видання NV. Компанія сплатила 19,8 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів України.

Про це пише NV Бізнес.

Видання надіслало запити більш ніж 170 приватним компаніям і банкам та попросило вказати розмір сплачених податків у бюджети всіх рівнів за 2024 рік. Рейтинг створено на основі отриманої інформації.

Всього, за даними опитування NV, майже 80 найбільших приватних українських компаній і банків торік сплатили 466,5 млрд грн податків до державного та місцевих бюджетів.

Найбільшим в Україні приватним платником податків стала компанія Philip Morris, яка перерахувала в бюджети різних рівнів 52,2 млрд грн. На другому місці — DTЕК із 41 млрд грн. У трійці лідерів — ВАТ із 38 млрд грн.

У металургійній галузі після Метінвесту друге місце за обсягом сплачених податків посідає «АрселорМіттал Кривий Ріг» із показником 6,6 млрд грн. Третє місце у Інтерпайп — вона перерахувала до бюджету 5,5 млрд грн. Загалом підприємства металургійної промисловості спрямували до держбюджету 37,8 млрд грн податкових відрахувань.

Як відомо, що від початку війни Метінвест спрямував на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн. З них 4,4 млрд грн — на потреби армії, в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.

Крім того, з 24 лютого 2022 року Метінвест, з урахуванням спільних підприємств, витратив на капітальні інвестиції в Україні понад 30 млрд грн — це другий показник у державі.