Архив Категории: Події

Український журналіст, письменник та науковець Артем Захарченко помітив цікаву закономірність щодо політичних ролей українського президента Володимира Зеленського. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. «Цікаво, що політичні ролі Зеленського живуть приблизно три роки», — зауважує він, вказуючи, що так було, «принаймні, двічі». Першою назвав роль «президента з народу»: «Роль «президента з народу» запустилася на новий рік 2019, і була найефективнішою десь упродовж року, до початку ковіду та кейсу Нових Санжар. А далі цілком розвалилася до початку великої війни, з піком проблеми восени 2021 року — коли депутати вже готували Зеленському різні капості з розвалом монобільшості». Щодо другої — описав її як «лідера вільної нації», зазначивши, що її початок припав на 24 лютого 2022:

«Найкраще працювала перший рік, потім штучно підтримувалася завдяки просуванню ідеї контрнаступу, і була значною мірою розвалена до третьої річниці вторгнення». Натомість третя роль, за словами журналіста, стартувала щойно — це роль «лідера вільного світу»: «Я би не став стверджувати, що цикл знову триватиме неодмінно три роки. Бо всяке може статися. Але закономірності цікаві». Нагадаємо також, що «Апостроф» писав, як психолог проаналізував конфлікт між українським лідером та американським президентом.

Обговорення можливого зняття санкцій США із Росії було цілком очікуваним. Проте тепер чітко видно, які санкції виявилися для Росії найбільш болючими і посилити їх іншими державами. Таку думку висловив радник президента України з питань санкцій Владислав Власюк. На його думку, правильним підходом було б спочатку побачити конкретні кроки з боку агресора. «Не можна спершу послабити санкції й вірити добрій волі РФ. Добра воля у них буває тільки по типу о. Зміїного», — переконаний Власюк. За його слвоами, тепер чітко видно, які санкції виявилися для Росії найбільш болючими, і цю інформацію можна використати для посилення санкцій іншими державами. Раніше у Зеленського повідомили, які санкції з РФ Трамп може зняти у першу чергу.

Як відомо, американський лідер Дональд Трамп ще на один рік продовжив надзвичайний стан, оголошений указом 13660. Він передбачає різноманітні санкції проти компаній та фізосіб Росії через порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

Президента США Дональда Трампа запитали щодо російського диктатора Володимира Путіна, на що він різко відповів журналісту The Washington Post про підірвану довіру. Відповідний фрагмент розмови американського лідера активно ширився соцмережами. Українці відреагували на цей фрагмент спілкування Трампа з медійниками. Зокрема, блогер Віталій Ванца, чоловік української зірки кіно Ірми Вітовської-Ванци, поділився «чудовим діалогом» Трампа з журналістом The Washington Post: ««Чудовий» діалог з Трампом: -Журналіст: путін виявляє неповагу до вас, атакуючи Україну. Що ви збираєтеся робити?

-Трамп: Хто? -Журналіст: путін виявляє неповагу до вас, атакуючи Україну -Трамп: А що він зробив? -Журналіст: Ну, він атакує Україну -Трамп: Він виявляє неповагу до мене? -Журналіст: Так -Трамп: Ви звідки? -Журналіст: З The Washington Post -Трамп: Ви вже серйозно підірвали до себе довіру». А український журналіст, головний редактор газети «Факти та коментарі» Олександр Швець на своїй сторінці у Facebook прокоментував відео з Трампом, зауваживши на «тривожній тенденції»: «Часом складається таке враження, що американських журналістів незабаром за подібні запитання просто звільнятимуть з роботи…». Натомість варто нагадати, що The Washington Post — одна з найвпливовіших і найавторитетніших газет США, заснована в 1877 році у Вашингтоні. Вона відома своїми розслідуваннями, аналітикою та висвітленням політичних подій у США та світі. З серпня 2013 року належить мільярдеру Джеффу Безосу. Раніше ми також писали, що український художник Георгій Ключник опублікував шарж, на якому зображений президент США Дональд Трамп з найближчим оточенням, які вбивають білий прапор капітуляції у повалену символічну Україну.

Укрпошта презентувала нову поштову марку «Місто Героїв. Маріуполь». Це перша в Україні марка з металевим покриттям, яке містить частинки останньої сталі маріупольського комбінату «Азовсталь».

Головним зображенням марки стала будівля Драматичного театру, на яку 16 березня 2022 року російські окупанти скинули дві надпотужні авіабомби, попри великий напис «ДЕТИ» біля входу.

«Саме сьогодні, коли тривають міжнародні перемовини, ця марка, як ніколи своєчасно нагадує про подвиг нашого народу і про те, що Маріуполь і Донбас – це Україна. На марці ви бачите те, що було і стало з Маріуполем: спочатку — щасливе українське місто, потім – руїна, яку приніс окупант. Дякую всім, хто допомагав нам у цьому випуску. Впевнений, що всі маріупольці зможуть придбати цю марку по всьому світу», – розповів Ігор Смілянський, генеральний директор АТ Укрпошта.

Особливістю цього випуску є покриття марок частинками сталі, виготовленої на комбінаті «Азовсталь» Групи Метінвест в Маріуполі. Після початку повномасштабної агресії РФ «Азовсталь» із комбінату перетворився на фортецю, яка стала останньою лінією оборони ЗСУ в місті. Саме цю сталь з останньої продукції цеху «Азовсталь» передав Метінвест для виготовлення марки.

«Для нас Маріуполь – особливе місце. Два великі металургійні комбінати «Метінвесту» – ім. Ілліча і «Азовсталь» – це наші ключові інвестиційні проєкти в місті, які під час оборони перетворились на фортеці для українських воїнів. Ми дали собі слово, що будемо підтримувати проєкти, які будуть нагадувати світу про Маріуполь та його героїчну оборону. Пам’ять – це вчинки, це дії. Саме тому ми взяли на себе повну підтримку оборонців Маріуполя – цим опікується наш проєкт «Серце Азовсталі». Ми робимо все можливе для повернення захисників міста і з полону, і до максимально повного життя. Ми віримо, що рано чи пізно всі ми зустрінемося в українському Маріуполі», – прокоментувала Наталія Ємченко, директор з комунікацій SCM.

Тираж марки – 400 000 примірників, а разом із нею випущено 25 000 художніх конвертів і карток. Також Укрпошта презентувала поштовий блок із двома марками номіналом W, який випущено лімітованим тиражем у 6000 примірників із Сертифікатом автентичності.

Придбати поштовий випуск можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях та онлайн у Поштовому маркеті.

Історію талановитого інженера Чарльза Протеуса Штейнмеця, який запросив плату в розмірі 10 тис. доларів і обґрунтував це тим, що 1 долар потрібно заплатити за поворот гвинта розповів український блогер Олег Соломченко. Про це блогер на своїй сторінці в Facebook. Штейнмець нагадав про анекдот про інженера, який запросив плату в розмірі $10 000 і обґрунтував це тим, що 1 долар потрібно заплатити за поворот гвинта, а 9999 — за те, щоб знати, який саме гвинт потрібно повернути? «Що ж, цей знаменитий інженер справді існував, його звали Чарльз Протеус Штейнмець (1865-1923). Якось його шлях перетнувся з самим Генрі Фордом. На заводі Ford у Рівер-Руж виникла технічна проблема з великим генератором, і інженери-електрики заводу не могли зрозуміти, у чому проблема. Форд особисто звернувся по допомогу до Штейнмеца. Коли «маленький велетень» прибув на фабрику, він відмовився від будь-якої допомоги і зажадав блокнот, ручку та ліжко. Він провів на фабриці два дні та дві ночі, слухаючи шум генератора та виконуючи незліченні складні обчислення», — зазначив блогер. І продовжив, що на третій день він раптово зажадав, щоб йому принесли драбину, рулетку та крейду для дошки. З великими труднощами (з огляду на його горб і дисплазію плеча) він піднявся сходами, поки не досяг вершини генератора. «Використовуючи рулетку, він виміряв точну точку на поверхні величезної машини та зробив позначку крейдою. Потім він спустився сходами і повідомив скептично налаштованим інженерам, що оточували його, що їм доведеться зняти бічну пластину, розібрати котушку генератора і зняти 16 витків дроту, починаючи з того місця, де він зробив крейдову позначку. Після внесення виправлень, на подив інженерів, генератор знову запрацював ідеально», — йдеться в повідомленні.

Соломченко також розповів, Генрі Форд був у захваті, поки не отримав рахунок від General Electric на суму 10 тисяч доларів. І визнав відмінну роботу, зроблену блискучим інженером європейського походження, але шанобливо попросив надіслати докладніший звіт про виконану роботу, адже 10 тис. доларів були астрономічною сумою на той час. «Штейнмець виконав прохання і повернув рахунок, до якого він додав таку інформацію: — крейдяна позначка на генераторі — 1 долар; — Знання того, де її потрібно поставити — $9,999; — Разом до сплати: 10 000 доларів США. Рахунок було сплачено. Мовчки, без протестів та без подальших затримок. Ця історія згадується у листі Джека Б. Скотта редактору журналу Life, опублікованому 14 травня 1965 року», — продовжив Сооломченко. І зазначив, що Штейнмець мав зріст всього 120 см, але він став великим інженером та вченим. Альберт Ейнштейн, Нікола Тесла і Томас Едісон були його друзями, а його внесок у математику та електротехніку зробив його одним з найулюбленіших і миттєво відомих людей свого часу. Раніше «Апостроф» розповідав, чи можна вмикати генератор під час дощу.