Архив Категории: Технології

Він зможе зберігати в 130 млн разів більше енергії, ніж ноутбук.У США планують створити найбільший у світі акумулятор, який буде встановлено в місті Лінкольн (штат Мен). Ініціатива належить стартапу Form Energy, який має намір знизити навантаження на енергосистему регіону внаслідок залучення нового рішення для зберігання енергії, повідомляє портал Live Science.Новий акумулятор зможе накопичувати до 8500 мегават-годин енергії – рекордна енергомісткість серед усіх наявних акумуляторних систем. Для порівняння: поточний рекорд належить проєкту Edwards and Sanborn у Каліфорнії, де використовуються батареї місткістю 3287 мегават-годин.Особливість полягає в системі залізо-повітряних акумуляторів (iron-air), які працюють за принципом «оборотної корозії». Коли акумулятор розряджається, він поглинає кисень із повітря і перетворює залізо на іржу, а під час заряджання процес іде у зворотному напрямку. Батарея складатиметься з безлічі модулів, кожен розміром із пральну машину, і зможе зберігати енергію в 130 млн разів більше, ніж звичайний ноутбук.«Проєкт допоможе створити надійнішу, екологічнішу та доступнішу енергомережу в США, зменшуючи перевантаження і забезпечуючи доступ до вітрової енергії саме там і тоді, коли це потрібно», – зазначив генеральний директор і співзасновник Form Energy Матео Харамільо (Mateo Jaramillo).Залізо-повітряні акумулятори мають низку переваг порівняно з традиційними літій-іонними. Вони не містять важких металів, що знижує вплив на навколишнє середовище, і набагато дешевші в експлуатації.Однак експерти зазначають: навряд чи найближчим часом такі акумулятори замінять літій-іонні. По-перше, вони повільніше заряджаються і розряджаються. По-друге, їх поки що неможливо зробити настільки маленькими, щоб встановлювати в повсякденні гаджети.Раніше вчені з Томського політехнічного університету разом із колегами з Австрії змогли вдосконалити напівпровідниковий матеріал, з яким можна буде проводити хімічні реакції під впливом світла. Це допоможе отримувати енергію, нові хімічні речовини або очищати воду. За словами авторів роботи, такий метод створення нанострічок відрізняється простотою, а сам матеріал дає змогу збільшити ККД фотокаталізу (процес прискорення хімічних реакцій завдяки енергії світла) практично до 100%.

Багато споживачів звикли регулярно оновлювати електронні пристрої: смартфони — кожні два-три роки, ноутбуки — приблизно кожні чотири. Але як щодо телевізорів? Портал Popular Science проаналізував, який термін служби мають сучасні телевізори та коли доцільно розглянути можливість їх заміни.Як довго може працювати телевізорТермін служби сучасних телевізорів зазвичай коротший, ніж у їхніх попередників. Це переважно зумовлено значним збільшенням кількості внутрішніх компонентів, де навіть незначна несправність одного з них може призвести до виходу з ладу всього пристрою.Старі електронно-променеві трубки (ЕПТ) телевізорів і моніторів 1990-х років подекуди досі функціонують, оскільки їхня робота залежала лише від кількох ключових компонентів. Натомість сучасний світлодіодний (LED) телевізор містить тисячі, а іноді й мільйони маленьких діодів, які формують зображення. Несправність навіть одного з них може бути помітною для глядача.Це лише початок потенційних проблем. Окрім апаратної частини, сучасні телевізори мають програмне забезпечення: вбудоване програмне забезпечення (прошивку), яке дає їм змогу виконувати важливі завдання — від підключення до стримінгових платформ до зміни налаштувань. Оновлення прошивки здатні виправляти наявні помилки та додавати нові функції, але водночас можуть створювати нові складнощі. З часом телевізор морально застаріває, і виробник припиняє випускати оновлення для нього.Підсумовуючи, за сприятливих обставин новий телевізор може прослужити щонайменше п’ять років. За умови належного догляду, проблеми можуть обмежитися незначними несправностями, які легко усунути, наприклад, заміною пульта дистанційного керування. Однак тривалість експлуатації значною мірою залежить від різних факторів: деякі телевізори можуть служити 10-15 років.Як визначити, що телевізор починає застаріватиТехнологічні обмеження телевізорів зазвичай стають помітнішими, ніж проблеми з програмним забезпеченням, електронікою чи іншими компонентами. Старі телевізори 1960-1990 років подекуди ще можна знайти на ринках вживаних товарів, і навіть у робочому стані, проте попит на них незначний. Причина в тому, що навіть ідеально збережений телевізор 30-річної давності не зрівняється із сучасними моделями за функціональністю та якістю зображення.На сьогодні будь-який телевізор, випущений до 2018 року, можна вважати технологічно застарілим. Однак це не означає, що його потрібно негайно замінювати. Якщо вас задовольняє якість зображення і телевізор працює нормально, немає перешкод для його подальшого використання. Це особливо актуально, якщо ви не прагнете до надвисокої роздільної здатності та не використовуєте сучасні ігрові консолі.Як подовжити термін експлуатації телевізораОбережне поводження: уникайте фізичних пошкоджень, які можуть суттєво скоротити термін служби пристрою.Безпечне розташування: якщо в оселі є діти або домашні тварини, краще встановити телевізор на стіні за допомогою спеціального кронштейна, а не ставити його на стіл чи тумбу.Захист від перепадів напруги: увімкніть телевізор через мережевий фільтр для запобігання пошкодженням від нестабільного електропостачання.Регулярний догляд: очищуйте екран від пилу та забруднень. Використовуйте спеціальні засоби, призначені для чищення екранів електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети чи комп’ютерні монітори.

Найшвидший мікроскоп тепер ловить час у квінтильйонну частку секунди.Субатомний світ важко побачити не лише тому, що він неймовірно малий, а й тому, що він супершвидкий. Фізики з Університету Аризони розробили найшвидший у світі електронний мікроскоп, щоб фіксувати події, які тривають лише одну квінтильйонну секунди. Наукова стаття з описом вийшла в Science Advances.Хороша фотокамера з витримкою в мілісекунди (тисячні частки секунди) може зробити чіткий знімок людини, що біжить. Але найшвидші «камери» у світі – просвічувальні електронні мікроскопи – можуть зафіксувати події в масштабі аттосекунд, тобто «фотографії електронів, що біжать. Аттосекунда – це одна квінтильйонна секунди. В одній секунді буде стільки ж аттосекунд, скільки секунд у 31,7 мільярда років – більш ніж удвічі більше, аніж існує Всесвіт.Попередні спроби закарбувати події на такому масштабі часу вдавалося скоротити до 43 аттосекунд, що дослідники на той час називали «найкоротшою спостережуваною подією, коли-небудь створеною людством». Тепер учені пішли ще далі, заморозивши час лише на одній аттосекунді.Нова робота ґрунтується на дослідженнях П’єра Агостіні, Ференца Крауса та Анн Л’Юйєр, які згенерували перші світлові імпульси, досить короткі для вимірювання в аттосекундах. Це принесло Нобелівську премію з фізики 2023 року.Для нового дослідження вчені розробили те, що вони називають «аттомікроскопом». Спочатку імпульс ультрафіолетового світла вистрілюється у фотокатод, який вивільняє надшвидкі електрони всередині аттомікроскопа. Потім лазерний імпульс розділяється на два промені, які посилаються в електрони, що рухаються через мікроскоп. Один із цих променів поляризований, і вони приходять трохи в різний час.Використовуючи цю техніку, команда змогла згенерувати електронні імпульси тривалістю всього в одну аттосекунду, що дало їм змогу спостерігати надшвидкий рух електронів, який було неможливо побачити.Прорив може мати застосування у квантовій фізиці, хімії та біології.«Ми всі хочемо бачити рух електронів. Вперше ми можемо бачити частину електрона в русі», – сказав Мохаммед Хассан, керівник дослідження.

Новий гнучкий матеріал для перетворення магнітного поля Землі на струм створили вчені у складі міжнародного наукового колективу. За словами авторів, розробка може стати частиною як комп’ютерів, так і розумних імплантів. Результати представлені в Journal of Magnetism and Magnetic Materials.Вчені розробили гнучкий магнітоелектричний композит, який «переробляє» енергію магнітного поля Землі в електрику. За словами експертів, одержувана в матеріалі напруга (2,2 мВ) достатня для передачі інформації в сучасних персональних комп’ютерах (2-2,5 мВ).Як пояснили науковці, ефективність перетворення магнітного поля в електричний струм виражається магнітоелектричним ефектом, який в отриманому зразку становить 110 мВ/А і перебуває на рівні найсучасніших магнітоелектричних композитних матеріалів на керамічній основі.Вчені використовували полівініліденфторид-трифторетилен (ПВДФ-ТрФЕ), що застосовується для створення стійких до впливів матеріалів.Дослідження показали, що ПВДФ-ТрФЕ характеризується високими значеннями п’єзомодуля, що дає змогу використовувати його як ефективну п’єзоелектричну компоненту магнітоелектричного композиту, що означає, що під час застосування механічного тиску матеріал набуває електричної напруги.Крім того, ПВДФ-ТрФЕ робить новий магнітоелектричний композит біосумісним, завдяки чому його можна застосувати у виробництві імплантів.