Архив Категории: Технології

Бездротові зарядні пристрої – один з провідних трендів серед сучасної електроніки. За допомогою них ми можемо заряджати найрізноманітніші пристрої без необхідності протягувати кабель, що корисно як вдома, так і в дорозі. Портал makeuseof.com розповів про те, як працює бездротова зарядка і в чому її плюси на тлі звичайної.Як працює бездротова зарядкаТехнологія бездротового заряджання далеко не нова, проте вона лише нещодавно набула широкого поширення в споживчій електроніці. По суті, вона дає змогу заряджати різні пристрої, від смартфонів до розумних годинників, поклавши їх на спеціальну підказку.Метод працює завдяки мідним котушкам. Зарядна підставка або килимок містять спеціальну передавальну котушку, а пристрій, що заряджається, – приймальну котушку. Поки зарядник під’єднаний до джерела електрики, ці котушки створюють електромагнітне поле, яке і допомагає зарядити батарею.Чим відрізняється індуктивна і резонансна зарядкаІснує два типи бездротової зарядки: індуктивна і резонансна. Перша вимагає фізичного контакту між зарядником і смартфоном. Саме на ньому і побудовано більшість популярних бездротових зарядок. А друга дає змогу розміщувати зарядник і пристрій, що приймає, на невеликій відстані один від одного – прямий фізичний контакт не обов’язковий. Хоча тут варто відразу пояснити, що відстань обмежена парою сантиметрів: заряджати смартфон з іншого кінця кімнати не вийде.Переваги та недоліки бездротової зарядкиЗручність. При бездротовій зарядці не потрібно возитися з кабелями. Крім цього, деякі зарядки дають змогу заряджати відразу кілька пристроїв одночасно.Міцність. Бездротову зарядку не потрібно постійно підключати й відключати, що підвищує термін служби зарядного порту смартфона або будь-якого іншого пристрою.Повільна швидкість зарядки. Дротові зарядки виграють у бездротових у швидкості навіть в ідеальних умовах.Сумісність. Багато сучасних пристроїв підтримують бездротову зарядку, але не всі. Більш бюджетні та старі моделі змушені користуватися традиційною дротовою зарядкою.

Він зберігає понад 94% місткості після кількох сотень циклів розряду-заряду і при цьому містить у собі мінімальні кількості токсичного кобальту.Хіміки з КНР розробили довговічний і дешевий нікелевий катод для літієвих акумуляторів, який зберігає понад 94% місткості після кількох сотень циклів розряду-заряду і при цьому містить у собі мінімальні кількості токсичного кобальту. Перспективи його застосування були розкриті в статті в науковому журналі Natue Sustainability.«Перехід на використання нікелю як основи для виробництва катодів літієвих акумуляторів у перспективі дасть змогу знизити вартість батарей і зробити їх безпечнішими для природи порівняно з кобальтовими електродами, однак цьому заважає те, що нікелеві катоди швидко деградують. Ми з’ясували, що цю проблему можна вирішити, якщо додати в катод високовалентні іони телуру», – пишуть дослідники.Вчені розглядають безліч альтернатив з’єднання літію, використовуваного під час виробництва електроліту й анода, однак катод, крім літію, містить ще один рідкісний і токсичний елемент – кобальт. Він ускладнює заховання і перероблювання батарей, а також його видобуток в Африці пов’язаний з безліччю проблем гуманітарного та соціального характеру. З цієї причини хіміки нині активно шукають дешевшу й екологічнішу заміну для кобальту.Група китайських хіміків під керівництвом професора Пекінського університету Ся Дінго з’ясувала, що на цю роль добре підходить створений ними нікелевий катод, який позбавлений двох ключових недоліків його попередників. Їхній об’єм сильно змінюється в процесі заряджання і розряджання акумулятора, а також при цьому в їхній товщі активно формуються агресивні кисневмісні молекули. І те, і інше веде до швидкого зниження місткості батареї та її виходу з ладу.Китайські хіміки виявили, що появи цих деформацій і агресивних молекул можна уникнути, якщо додати в катод невелику кількість іонів телуру з максимальним ступенем окислення (+6). Їхня поява в товщі катода призводить до утворення наноструктур, що складаються з шести атомів нікелю та одного іона телуру, які стабілізують кристалічну решітку цього матеріалу і перешкоджають «втечі» електронів з атомів кисню.Перші досліди з прототипами акумуляторів на базі цього катодного матеріалу показали, що він втрачає не більше ніж 1% своєї початкової місткості після ста циклів заряду й розряду, і лише 5-6% місткості після кількох сотень циклів, тоді як аналогічний матеріал без додавання телуру втратив за аналогічний час понад 40% місткості. Це, як вважають учені, відкриває дорогу для використання створеного ними катода для виробництва дешевих і екологічних літієвих батарей.

Технологія прозорих OLED-дисплеїв сильно просунулася з часів перших прототипів понад десять років тому. Однак вартість таких екранів, як і раніше, залишається високою. Корейські дослідники розробили 100-дюймовий NTS-дисплей, придатний для масового виробництва, водночас його ціна вдесятеро нижча від аналогів, повідомляє New Atlas.Дисплей розробили вчені з Центру досліджень нанолітографії та виробництва Корейського інституту машинобудування і матеріалів. Технологія під назвою Nano Transparent Screen (нанопрозорий екран) полягає в рівномірному розподілі наночастинок діоксиду титану діаметром лише 100 нанометрів по всій плівці, товщина якої порівнянна з товщиною людської волосини.Проєктор високої роздільної здатності проєктує на плівці широкоформатні зображення з кутом огляду 170 градусів, видимі по обидва боки екрана. Для поліпшення чіткості зображення в дуже яскравих приміщеннях може бути додана полімерна плівка з рідкими кристалами. Ця плівка регулює непрозорість заднього плану.Технологія працює як у холоді, так і в теплі, а також витримує екстремальні погодні умови. Вона може використовуватися для вітрин магазинів, «розумних вікон», реклами як усередині, так і зовні приміщень. Команда розробників уже продемонструвала застосування NTS-панелей у торговому центрі в Гунджу. Ймовірно, вони також можуть використовуватися в телевізорах, хоча про таку опцію розробники поки що не згадували.Команда розробників зазначає, що вартість звичайного 100-дюймового прозорого OLED-екрана може перевищувати $72 000, тоді як менш дорога технологія прозорих LED-дисплеїв поки що не набула широкого розповсюдження через низьку роздільну здатність.Розробники заявляють, що NTS-дисплеї масового виробництва будуть коштувати в 10 разів менше прозорих OLED-екранів. Відносно легкі прозорі екрани діагоналлю понад 100 дюймів теж можливі, поряд із гнучкими плівками для нестандартних установок.

Проєктована мережа з 30 супутників і трьох наземних станцій дасть змогу в реальному часі спостерігати за Місяцем і підтримувати зв’язок із дослідницькими місіями. Про проєкт розповідає South China Morning Post.Розвиваючи успіхи місій останніх років, Китайська академія космічних технологій планує створити постійну і стійку мережу зв’язку між Землею і природним супутником нашої планети. Мережа пропонуватиме послуги зв’язку, навігації та моніторингу в реальному часі для дослідників по всьому світу, пишуть китайські ЗМІ з посиланням на розробників.Мета проєкту підтримувати одночасний зв’язок із 20 або більше дослідницькими місіями. При цьому супутники зможуть у реальному часі передавати не тільки дані телеметрії, а й зображення та відео. Мережу також планують використовувати для точного позиціювання, навігації та синхронізації польотів від Землі до Місяця.За словами розробників, інфраструктура зв’язку розвиватиметься в три етапи. Спочатку інженери планують створити систему для одночасної роботи з 10 місіями. Вона складатиметься з десяти супутників і місячної станції управління. На другому етапі на орбіту Місяця виведуть ще десять супутників, а на поверхні побудують ще одну станцію. Очікується, що це збільшить швидкість передачі даних до 5 Гбіт/с і підвищить точність навігації до 100 метрів.Нарешті, на фінальному етапі мережу розширять до 30 супутників і трьох станцій. За проєктом, це забезпечить стійкий канал зв’язку зі швидкістю до 10 Гбіт/с і навігацію з точністю до 10 м на поверхні природного супутника Землі та 50 м для польотів між нашою планетою і Місяцем.Терміни створення системи в публікаціях не називають, але повідомляють, що вона підтримуватиме пілотовані висадки на Місяць і будівництво міжнародної місячної дослідницької станції.