Російський диктатор Володимир Путін програє президенту Туреччини Реджеп Тайіп Ердогану в Африці. Однак Україна в цьому має інтерес. Про це заявив начальник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко. За його словами, Туреччина заходить в Чад, де уряд країни передає їм дві колишні французькі військові бази біля кордону з Лівією та Суданом. «Путін програє Ердогану в Африці. Армія Чаду вже активно використовує Bayraktar TB2, а на звільненій французами базі Файя-Ларжо тепер працює технічна група Baykar. Анкара не просто продає дрони, а заходить із повним пакетом військової підтримки, від інструкторів до технічного обслуговування. Франція, після виходу з Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру, закрила контингенти в Кот-д’Івуарі, Сенегалі та Чаді. На континенті залишається тільки невелика присутність у Габоні та база в Джибуті», — повідомляє Коваленко. Разом з тим додає, що росіяни намагаються закріпитися через міноборони РФ, яке перебрало контроль над «Африканським корпусом» — структурами колишньої ПВК «Вагнер» у ЦАР, Нігері та Судані. Адже Чад довго лишався останнім прозахідним форпостом у Сахелі, де Росія підживлювала антифранцузькі настрої. «У той час, як РФ робить хаос, Туреччина заходить системно. Нові бази, які отримує Анкара, розташовані поруч із Лівією — туди РФ передислоковує свої військові об’єкти із Сирії. У самій Лівії Туреччина підтримує Уряд національної єдності, який воює проти маршала Хафтара — ключового союзника Путіна. І цей уряд тримається вдало», — стверджує Коваленко.
За останні 20 років Туреччина стала важливим гравцем в Африці, вибудовуючи паралельні дипломатичні, економічні та військові зв’язки, продовжує начальник ЦПД. У 2002 році в Африці було всього 12 турецьких посольств, у 2022 — вже 44. А кількість африканських дипмісій у Туреччині за цей же час зросла з 10 до 38. «Також в плани входить подальше розширення присутності. Для РФ це означає зростання конкуренції за доступ до портів, енергетики та ринку озброєнь. Росія більше не є ексклюзивним постачальником зброї навіть у країни, де має сильний вплив — попит на турецькі безпілотники вже показав, що вибір є. До того ж на відміну від Китаю чи Туреччини, РФ не може запропонувати Африці нічого, крім списання радянських боргів і фантазійних угод про будівництво АЕС чи освоєння космосу», — переконаний Коваленко. Тим часом «закріплення» Росії в Африці виглядає дедалі слабшим — кожен новий крок дається з усе більшими труднощами, а Туреччина системно витісняє конкурентів. «Зміна влади в Сирії, поразка там проросійського Асада, завдала важливого удару по можливостях російської експансії в Африці. У Лівії, яка тепер стане ключовим вузлом у логістичних ланцюгах РФ, ставка Кремля на маршала Хафтара — стару людину, 1943 року народження, може не спрацювати і Росія змушена буде бігти звідти теж. А посилення Туреччини в сусідньому Чаді — важливий крок до поразки росіян. Послаблення Росії в Африці також входить в інтереси України», — підсумував посадовець. Раніше «Апостроф» писав, що в російському Міноборони після стрімкого наступу сирійської опозиції і звільнення міста Алеппо від режиму Башара Асада заявили, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган може вдарити по російських військах в тимчасово окупованому Криму.
