Нещодавно розсекречені файли ЦРУ розкрили давню та маловідому главу історії після Другої світової війни: таємну операцію з пошуку Адольфа Гітлера через 10 років після того, як його вважали мертвим. Всупереч загальноприйнятій версії його самогубства в берлінському бункері в квітні 1945 року, агенти розвідки в Сполучених Штатах і Південній Америці продовжували розслідувати можливість того, що диктатор інсценував свою смерть і втік через Атлантику. Про це пише видання Ancient origins. Записи, спочатку засекречені, але оприлюднені в 2020 році, показують, що американські оперативники вважали, що Гітлер міг втекти до Аргентини, де він переховувався під вигаданим іменем. Насправді аж у 1955 році — понад десять років після війни — інформатори ЦРУ все ще збирали розвіддані, які свідчили про те, що колишній нацистський лідер живий і переїхав далі на північ, у Колумбію.
Початковий етап розслідування був зосереджений на Ла-Фальді в Аргентині, де спа-готель вважався одним із можливих схованок Гітлера. Згідно з документом військового міністерства від жовтня 1945 року, власники готелю були палкими прихильниками нацистського режиму. Вони не тільки симпатизували ідеології, але й фінансово підтримували Йозефа Геббельса, головного пропагандиста Гітлера. Як повідомляється, їхні тісні зв’язки з Гітлером поширювалися на спільні відпустки в Німеччині. Представники США були переконані, що цей відокремлений готель стане логічним притулком, якщо Гітлер втече з нацистської Німеччини. Інформацію було передано ФБР із натяком на те, що це місце може мати вирішальне значення для встановлення місцезнаходження лідера-втікача. Документ ЦРУ, в якому детально викладено звинувачення у втечі Гітлера до АргентиниФото: архів ЦРУ Ця таємниця поглибилася, коли десятиліттями пізніше з’явився ще один звіт ЦРУ, в якому детально описувався інцидент 1954 року, коли з’явилася фотографія людини, яка була разюче схожа на Гітлера. Як повідомляється, на знімку, зробленому в Тунха, Колумбія, зображений чоловік, ідентифікований як «Адольф Шріттельмайор», який сидить поруч з іншим чоловіком, на ім’я Філіп Сітроен. Сітроен, якого описують як колишнього офіцера СС, стверджував, що він регулярно зустрічався з Гітлером у Колумбії і навіть позував з ним для фотографії. За словами інформатора, позначеного в документах ЦРУ CIMELODY-3, Citroen відкрито розповідав про ці зустрічі та поділився фотографією зі спільним знайомим, якому вдалося зробити її без відома Сітроена. У звіті від 3 жовтня 1955 року співробітники ЦРУ намагалися перевірити твердження Сітроена. Очевидно, Сітроен сказав своїм знайомим, що оскільки після війни минуло ціле десятиліття, будь-яке потенційне судове переслідування Гітлера за військові злочини буде недійсним. «Філіп Сітроен заявив, що оскільки минуло десять років після закінчення Другої світової війни, союзники більше не можуть переслідувати Гітлера як військового злочинця», — йдеться в документі. У той час як одні агенти шукали сліди, інші були більш обережними. Попри фотографію та заяви навколо неї, у розвідувальних колах зберігся скептицизм. Багато хто вважав уявний образ Гітлера обманом або, в кращому випадку, непереконливим. Фотографія чоловіка, який міг бути Гітлером, з колишнім офіцером СС у 1954 році в Тунха, Колумбія.Фото: Архів ЦРУ Однак ЦРУ схвалило подальше розслідування. 4 листопада 1955 року агенти отримали добро, щоб зв’язатися з іншою особою, яку в документах назвали «GIRELLA». Вважалося, що ця особа має глибше розуміння рухів «Адольфа Шріттельмайора» в Колумбії до 1955 року. Однак у тій самій записці також зазначаються внутрішні сумніви щодо можливості виявлення вагомих доказів. «Відчувається, що на це питання можна витратити величезні зусилля з віддаленими можливостями встановити щось конкретне», — визнається в звіті. Відтоді жодних додаткових документів, пов’язаних із розслідуванням, не було оприлюднено, залишаючи відкритими питання про те, чи була операція тихо закрита, чи інші файли залишаються таємницею. У наш час історія набула нового повороту. У березні президент Аргентини Хав’єр Мілей видав наказ розсекретити всі державні документи, пов’язані з нацистами, які втекли до Аргентини або були під її захистом після Другої світової війни. Це оголошення відродило глобальний інтерес до давньої теорії про те, що Гітлер міг уникнути правосуддя та зник десь у Південній Америці. Історична роль Аргентини як післявоєнного притулку для нацистських втікачів добре відома. Відомо, що багато високопосадовців, у тому числі Адольф Ейхман і Йозеф Менгеле, знайшли притулок у країні, часто використовуючи продумані шляхи втечі, які отримали назву «щурячі лінії», які організовувалися за міжнародної участі. Ці маршрути виводили нацистських військових злочинців з Європи в безпечні гавані, такі як Аргентина, Чилі та Бразилія. З неминучою публікацією цих документів історики та аналітики розвідки сподіваються заповнити давні прогалини в тому, що стало однією з найбільш інтригуючих закритих справ ЦРУ. Скептики довгий час відкидали ідею виживання Гітлера, використовуючи їхню улюблену універсальну образу, як теорію змови. Проте беззаперечно, що уряд Сполучених Штатів дійсно співпрацював з багатьма колишніми нацистськими діячами після Другої світової війни. Яскравим прикладом є Operation Paperclip — програма, яка привела приблизно 1600 німецьких вчених до США, у тому числі Вернера фон Брауна, який пізніше керував першими космічними програмами NASA. Програма Paperclip була реальною змовою, показуючи, що термін «теорія змови» не означає автоматично неправильний, як, здається, вірять люди зі скептичним мисленням. Хоча документи ЦРУ про Гітлера не підтверджують його виживання, вони показують, що американська розвідка сприймала цю можливість серйозно протягом принаймні десяти років після війни. Фотографії, схованки в готелі та зв’язків з Південною Америкою було достатньо, щоб розслідування продовжилося. Тепер, коли Аргентина намагається розсекретити власні файли, може з’явитися більше доказів — або на підтримку, або на подальшу дискредитацію теорії. Але без людських останків і аналізу ДНК неможливо остаточно закрити книгу про цю таємницю десятиліттями. Враховуючи підтверджену присутність численних нацистських втікачів у Південній Америці, припущення про те, що Гітлер міг втекти, щоб приєднатися до них, це не виходить за межі можливого. Щодо його передбачуваної фотографії в Колумбії, однак, слід поставити запитання: якби Гітлер справді переховувався в Південній Америці, чи не збрив би він свої вуса, єдину характерну рису, яка могла б його видати? Нагадаємо, раніше в мережі нагадали, як американці закликали до миру з Гітлером.
