Архив Категории: Події

У прокурора Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора Олександра Люльчука на третій рік повномасштабної війни з РФ виявили російське громадянство. Про це йдеться у матеріалі «Слідство.Інфо». Журналісти зазначають, що у зв’язку з цим Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів внесла подання генпрокурору про звільнення посадовця. Громадянство РФ він отримав 26 листопада 2014 року, також його наділили ідентифікаційним номером платника податків РФ. Таку інформацію щодо прокурора надіслав Департамент захисту національної державності СБУ до Генеральної інспекції Офісу Генпрокурора. Відомо, що Люльчук останнім часом працював прокурором відділу екстрадиції управління правової допомоги, екстрадиції та міжнародної взаємодії, а стартував у прокуратурі у 2009 році з посади прокурора прокуратури АРК «Крим».

Після 2014-го обіймав різні прокурорські посади у прокуратурі Київської області та насамкінець дійшов до Офісу Генпрокурора. Примітно те, що вдало пройшов процедуру атестації прокурорів у 2019-му, отримавши доступ до держтаємниці України. А також те, що інформація про російське громадянство вперше надійшла в Офіс Генпрокурора з СБУ ще навесні 2020-го та було призначене службове розслідування. Служба безпеки звернулась повторно в Офіс Генпрокурора у червні поточного року. До нього застосовано пункт 6 ст. 51 закону «Про прокуратуру», згідно з яким має бути звільнений з посади. Раніше «Апостроф» повідомляв, скільком росіянам видали громадянство України.

Російським бойовикам з приватної військової компанії «Ведмеді» довелося залишити Буркіна-Фасо через наступ українських сил у Курській області. Про це повідомляє французька газета Le Monde. За інформацію журналістів, загалом у Буркіна-Фасо налічувалося від 200 до 300 найманців бригади, які підтримували «правлячу хунту». Із цієї кількості близько 100 бойовиків залишили країну. Офіційною причиною є реалізація операції ЗСУ в РФ. Відповідну інформацію підтвердив виданню ватажок бригади Віктор Єрмолаєв. Є ще одна версія — деякі бойовики не отримали обіцяну оплату, тому вони поїхали. Підрозділ у своєму пабліку написав, що бригада «виконала всі поставлені завдання та у повному складі повернулася на Батьківщину».

Нагадаємо, раніше у ГУР заявили про ще цілу низку операцій, які були здійснені за кордоном, окрім знищення російських найманців у Судані, Сирії та Малі.

В неділю, 1 вересня, російські терористичні війська завдали близько 10 ударів по Харкову. Внаслідок влучання сталося займання в супермаркеті та приватних будинках, відомо про шість поранених, серед них — шестирічна дитина із гострою реакцією на стрес. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. «Є пошкодження цивільної інфраструктури та потерпілі. Кількість уточнюється. Є загроза повторних ударів!», — повідомив Синєгубов. За словами Синєгубова, прильотів прийшовся по торговельному центру, обʼєкту спортивної інфраструктури та житлових будинках. «На цю хвилину — шість поранених, серед них шестирічна дитина із гострою реакцією на стрес», — повідомив очільник ОВА. Міський голова Харкова Ігор Терехов додав, що один з ударів прийшовся по району приватної забудови.

«Горять кілька обійсть, супермаркет. Є постраждалі, в їхньому числі медики», — написав Терехов. Нагадаємо, увечері 31 серпня і в ніч на 1 вересня російські терористи завдали нових ударів по Харківщині. Внаслідок ударів є поранені і постраждалі, серед яких вагітна жінка і неповнолітня дівчинка.

Одним з першочергових завдань на шляху до вступу України до Європейського союзу є повна гармонізація законодавства України із правовими стандартами Європейського Союзу. Особливо, що стосується імплементації євродиректив, таких як «Директива ЄС 2014/59» щодо процедур оздоровлення та виведення банків з ринку. Про це в інтерв’ю «Українським новинам» розповів банкір, Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко. «Простими словами — без гармонізаціїї законодавства не буде інвестицій в Україну. Не буде інвестицій — доведеться піднімати податки. Економіка України не виживе в умовах відсутності закордонного інвестиційного фінансування та перманентного підвищення податків. Особливу увагу слід приділити прийняттю та імплементації євродиректив, таких як «Директива ЄС 2014/59″ щодо процедур оздоровлення та виведення банків з ринку», — прокоментував банкір.

Україна та ЄС продовжують спільний процес взаємної інтеграції, але цей шлях може зупинитись з причини небажання України виконувати євродирективи, які відносяться до сфери оздоровлення банківської сфери. ПАТ «Укрінком» вже 8 рік перебуває в судових процесах з Фондом гарантування вкладів, а все через небажання боржників банку повертати кошти установі. Сума боргових зобов’язань сягає понад 150 млн дол. США.