Архив Категории: Події

Євроінтеграція України сприятиме забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від Росії, а також дасть змогу отримати безпеку у цій галузі. Тому Україна і ЄС взаємно зацікавлені у співпраці, і бачать безліч можливостей для синергії. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на Європейському бізнес-саміті, що пройшов у Брюсселі. «Чому європейці прагнуть мати нас? Тому що це дає їм безпеку від росіян у металургійній галузі. Отже, ми взаємно зацікавлені у співпраці й бачимо безліч можливостей для синергії. І програма підтримки України від ЄС є чудовим інструментом для відновлення нашої промисловості. Ми хочемо стати частиною цієї програми та готові взяти в ній участь з екологічними та технологічними проєктами», — каже Водовіз. За словами керівника офісу СЕО Метінвесту, до війни Метінвест зі штатом близько 120 000 людей становив приблизно 5% ВВП України. Але від початку повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз Метінвест налічує близько 60 000 співробітників. Майже 9 тис. працівників компанії служить у ЗСУ, а близько 1 000 співробітників, на жаль, загинули. Підприємства Метінвесту працюють під загрозою обстрілів, адже частина потужностей розташована лише за 10 км від лінії фронту. На переконання Водовіза, зараз, коли Україна бореться з російською агресією, вихід українських підприємств на ринок ЄС є особливо важливим. «Україна має найбільшу ресурсну базу на європейському континенті, і ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо мати доступ до європейських технологій та фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші — ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи й хочемо, щоб цей процес вступу завершився якнайшвидше», — наголосив керівник офісу СЕО Метінвесту.

За словами Олександра Водовіза, основною перепоною для України на шляху до євроінтеграції, звісно, є війна. «Ми не можемо просто закрити очі на війну. Але наш уряд має домашнє завдання — пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо», — сказав він. Також він зауважив, що Метінвест готовий інвестувати у Європі та розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі. «Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, адже маємо величезну ресурсну базу й хочемо використовувати її належним чином», — каже він. Європейський бізнес-саміт — найбільша та найпрестижніша подія, яку щороку організовує European Business Summits, де обговорюються найскладніші європейські питання за допомогою панельних дискусій, ексклюзивних інтерв’ю та інтерактивних дебатів із високопоставленими спікерами. Цьогоріч саміт зібрав близько 120 промовців, серед яких представники урядів, депутати Європарламенту, журналісти, керівники бізнесів із різних сфер економіки та інших інституцій. Нагадаємо, 20 листопада Група Метінвест і Міністерство підприємств і виробництва Італії підписали декларацію про будівництво великого заводу з виробництва зеленої сталі потужністю 2,7 млн тонн на рік. Проєкт буде профінансовано з залученням з залученням коштів кредитних європейських фінансових інституцій. Як відомо, у 2024 році компанія Метінвест Ріната Ахметова, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, збільшила відрахування податків на 38% — до 15,2 млрд грн. Також компанія посіла перше місце у рейтингу найбільших приватних бізнесів України, з виторгом 270,5 млрд грн у 2023 році.

Вже більш ніж місяць вважається зниклим словацький доброволець Растислав Гайдошик. Припускають, що доброволець міг загинути на фронті. Про це пише Denník N. Зауважується, що 40-річний Гайдошик був заступником командира взводу «Браво-1» у лавах Інтернаціонального легіону. Він родом з Братислави та мав англомовний позивний «Rusty» («Расті»). Пішов воювати добровольцем. Наразі його вважають безвісти зниклим. Міністерство закордонних справ Словаччини заявляє, що не має жодної інформації про його справу. Натомість російські Telegram-канали вказували, що він нібито загинув під Старомайорським на Донеччині 17 червня. Цю ймовірну дату також згадували його побратими. Видання зауважує, що востаннє він перебував на території, яку зараз контролюють росіяни, «… тож навіть дістатися до його останків буде неможливо». Його рідні вже змирились із його ймовірною смертю, а товариші добровольця на Майдані серед тисяч прапорів у пам’ять про загиблих встановили на честь «Расті» прапорець Словаччини.

Denník N пише, що під час своєї останньої відомої місії він командував приблизно двадцятьма іноземними добровольцями, згідно з джерелами. Їхнє завдання полягало в утриманні визначеного об’єкта. Однак незадовго до того, як вони мали відступити, росіяни розпочали масовану атаку. Він, за повідомленням видання, воював за Україну практично від початку повномасштабного вторгнення, «… був одним із найдосвідченіших бійців підрозділу, а останні кілька місяців допомагав тренувати новобранців». Кілька разів був важко поранений, нагороджений, брав участь у десятках бойових зіткнень. У вересні 2022 року був присутній під час успішного наступу на Харківщині, а навесні 2023 року — під час відчайдушної оборони Бахмута. Пояснювавсвою мотивацію воювати добровольцем тим, що розумів: у разі поразки України Росія може напасти на Польщу, Словаччину чи держави Балтії. У березні 2024 року він знову продовжив контракт з українською армією. За словами близьких він зробив це частково тому, що відчував обов’язок бути поруч зі своїми товаришами по службі в підрозділі, які потребували його досвіду в запеклих боях. В Україні «Расті» знайшов кохану, з якою вони планували офіційно оформити стосунки цього року.

У 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка фіксують нестачу військових. Про це в коментарі «Апострофу» розповів керівник пресслужби 110 ОМБр Іван Сєкач. За його словами, ситуація з чисельністю у бригаді не покращується. «Як була недостача в особовому складі, особливо піхоти, так вона й залишилась», — повідомив представник 110 ОМБр. Очевидно, що багато мобілізованих досі проходять підготовку в навчальних центрах, адже, як наголосив раніше президент Володимир Зеленський, Україна не кидає новобранців одразу в бій. Більше читайте у матеріалі «Апострофа»: В обхід ТЦК: як в Україні планують покращити мобілізацію

У неділю, 4 серпня, через атаку росіян на інфраструктуру Полтавської області низка поїздів затримуються на час від 2 до 10 годин. Про це повідомила прес-служба Укрзалізниці. Затримка торкнулася поїздів: 21/22 Харків — Львів +10:34 103/104 Краматорськ — Львів +10:34 1/2 Харків — Івано-Франківськ +10:06

201/202 Харків — Ворохта +10:06 63/64 Харків — Львів +4:57 111/112 Ізюм — Львів +4:57 112/111 Львів — Ізюм +2:25. За інформацією Укрзалізниці, в свою чергу це вплине і на відправку зворотних рейсів ввечері: 64/63 Львів — Харків вирушить з кінцевої станції орієнтовно на 2 години пізніше свого розкладу; 112/111 Львів — Ізюм вирушить з кінцевої станції орієнтовно на 2 години пізніше свого розкладу. 2/1 Івано-Франківськ — Харків вирушить з кінцевої станції орієнтовно на 3 години пізніше свого розкладу; 202/201 Ворохта — Харків вирушить з кінцевої за графіком, але отримає неграфікову стоянку по ст. Івано-Франківськ тривалістю близько 3 годин. У компанії також повідомили, що завдяки партнерам сотні пасажирів вже нагодовано безкоштовними обідами під час зупинки у Києві.

Попри різні точки зору на закінчення війни Росії проти Україні в Республіканській партії, кандидата в президенти США від республіканців Дональда Трампа можна схилити до більш «проукраїнських» позицій і рішень. Про це в ефірі на своєму Youtube заявив журналіст Віталій Портников. На його думку, досягнути консенсусу з Трампом українській владі можна, якщо вона синхронізує позиції з його точкою зору щодо Пекіну як головної загрози для США. «Факт, що в оточенні Трампа є люди, готові домовлятися з російським президентом Володимиром Путіним, так і люди, які бачать вирішення питання війни саме через силу, через тиск на РФ, говорить про те, що ми не можемо передбачити, яким буде президентство Дональда Трампа, якщо він потрапить до овального кабінету… Важливо, щоб питання війни в Україні було пов’язано з тими пріоритетами зовнішньої політики, які Трамп декларує. Насамперед це бачення Китаю як найбільшої загрози для США. Дональд Трамп вже виступав з цією позицією і досі її не змінив. Конкуренція з Китаєм, протистояння з Пекіном — будуть центральними у його зовнішньополітичній стратегії, якщо він переможе на виборах», — сказав він. За словами журналіста, наразі для України важливо, щоб Дональд Трамп зі своїми радниками визначився з роллю Росії як проксі-сили Пекіну, і тоді можлива республіканська адміністрація США буде зацікавлена сприяти Україні у розгромі РФ. «Якщо він (Трамп) погодиться з тим, що Росія, внаслідок своєї війни з Україною, остаточно перетворилася на проксі-силу Китаю і що ідея про те, що Росію можна відірвати від Китаю є швидше ілюзією ніж реальністю, і тоді задачею адміністрації буде послабити вплив Росії, — тоді звичайно перемога України і той «справедливий мир», який Трамп обіцяв Зеленському, стануть реальними цілями і самого президента США, якщо цим президентом буде Дональд Трамп», — підкреслив Віталій Портников.

Як повідомляв «Апостроф», раніше колишній держсекретар США за президентства Дональда Трампа Майк Помпео опублікував план закінчення війни України з Росією, який передбачає значне посилення санкцій проти російського режиму, а також ленд-ліз для України на 500 млрд доларів.