​Норвегія виділяє Україні майже 120 млн євро для посилення ППО

/в

Норвегія надає близько 120 млн євро для України, які потрібні для отримання ще однієї системи Patriot від Румунії. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре. Посадовець зауважив, що ці гроші Норвегія виділяє на проєкт, за допомогою якого союзники профінансують надання Румунією Україні ще однієї системи Patriot. Учасниками проєкту також є Німеччина та США. «Російські атаки продовжуються безупинно, тож Україні потрібно більше ППО для захисту цивільного населення. Забезпечення протиповітряної оборони України є пріоритетним напрямком для Норвегії. Дуже радий, що можемо допомогти Україні отримати нову систему Patriot», — сказав Стьоре. Норвезькі урядовці додали, що до цього вже виділили чотири мільярди крон на посилення української ППО. Ці гроші направили на купівлю ракет-перехоплювачів для Patriot, купівлі батареї IRIS-T та ремонт вже наявних систем ППО. Раніше «Апостроф» повідомляв, що Норвегія передасть найближчим часом Україні шість літаків-винищувачів F16 в межах подальшої підтримки.

Рада ухвалила важливий законопроект про реформу МСЕК

/в

У вівторок, 29 жовтня, Верховна рада в цілому ухвалила законопроєкт щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи. Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко. Роботу МСЕК хочуть реформовати через наступні нововведення: можливість онлайн-участі осіб на засіданнях МСЕК, що зменшить витрати часу та коштів для пацієнтів; зміни в порядку встановлення інвалідності: пропонується замість особистої присутності розглядати документи осіб для експертизи; внесення інформації про результати МСЕК до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для спрощення доступу лікарів до даних і пришвидшення ухвалення рішень й прозорості. Також до документа для ухвалення у другому читання додали наступні пункти: надання адвокатам або іншим уповноваженим представникам осіб з інвалідністю права бути присутніми на засіданні МСЕК; надання пацієнтам можливості запрошувати на засідання МСЕК своїх лікарів; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідань МСЕК, а також здійснювати фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду їх справи; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити максимальні строки, протягом яких має бути проведене засідання МСЕК та прийняте рішення; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно налагодження процедури оскарження рішень МСЕК; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання, або рішення приймаються заочно; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити встановлювати вичерпний перелік грубих порушень, за вчинення яких члени МСЕКів на певний строк позбавляються членства в комісіях всіх рівнів та права виконувати функції та брати участь у прийнятті рішень у сфері визначення інвалідності. організація та встановлення чіткого розділення МСЕКів на комісії першого, другого та інших рівнів. «Але тепер виникає питання щодо майбутнього МСЕК, адже Зеленський заявив про їх закриття з 1 січня 2025 року», — зазначила Геращенко. Як повідомляв «Апостроф», Міністерство охорони здоров’я передало функції Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності у місті Дніпро.

На сесії Київради розглянуть питання відновлення роботи «Київміськбуду» та добудови житла для 40 тисяч сімей

/в

Сьогодні Київрада на сесії планує розглянути низку питань, повʼязаних із стабілізацією фінансового стану холдингової компанії «Київміськбуд» та завершенням будівництва житла для десятків тисяч сімей. Про це повідомляється на сайті Київради. «На розгляд Київської міської ради планується винести два проєкти рішень: щодо звернення до Уряду відносно фінансування 2,28 млрд грн по обʼєктах державної корпорації «Укрбуд» та докапіталізації «Київміськбуду» на суму 2,56 млрд грн. Вказані суми відповідають очікуваним потребам покриття дефіциту коштів за даними аудиторської компанії «Ернст енд Янг» у базовому сценарії розвитку подій. Стабілізація фінансового стану ХК «Київміськбуд» має на меті, перш за все, відновлення виконання компанією своїх зобов’язань перед десятками тисяч інвесторів», — йдеться у повідомленні. Як зазначають у Київраді, проблеми у «Київміськбуду» почалися після того, як розпорядженням Кабміну від 17 червня 2020 року на компанію було покладено зобов’язання щодо добудови 18 об’єктів державної будівельної корпорації «Укрбуд». «На компанію було покладено зобов’язання щодо добудови 18 об’єктів, більшість з яких є збитковими. На превеликий жаль, це рішення було ухвалене без погодження із найбільшим акціонером компанії – Київською міською радою. За даними аудиторської компанії «Бейкер Тіллі Україна», cумарний запланований збиток компанії, пов’язаний з добудовою проектів корпорації «Укрбуд», складає 2,28 млрд грн за цінами 2023 року», — повідомляють у Київраді. В огляді аудиторської компанії «Ернст енд Янг» зазначається, що на фінансовому стані «Київміськбуду» також позначилися деструктивні процеси на ринку будівництва житла у період пандемії коронавірусноі хвороби та повномасштабного вторгнення росії. Внаслідок цього в середині 2023 року попит на квартири на початкових стадіях будівництва в сегменті економ- та комфорт-класів становив близько 10% від довоєнних обсягів, а на будинки на завершальних стадіях будівництва — 20-30% від довоєнних показників. Наразі обсяги попиту на житлову нерухомість також перебувають на досить низькому рівні на фоні погіршення економічної ситуації в країні, падіння заробітних плат та зростання безробіття населення.

Висновки аудиторської компанії «Ернст енд Янг» підтверджуються також у звіті аудиторської компанії «Бейкер Тіллі Україна» та ряді інших досліджень. «Отже, негативні тенденції у галузі житлового будівництва в Києві спостерігаються із 2020 року. При цьому, жодна із аудиторських компаній, а також Київський науково-дослідний інститут судових експертиз не виявили ознак доведення компанії до банкрутства або приховування факту стійкої фінансової неспроможності. Загалом слід зазначити, що на 2023 рік компанією добудовано та введено в експлуатацію 13 із 35 будівельних проектів, зокрема 1 об’єкт введений в експлуатацію із ступенем готовності 97%. А будівництво 22 об’єктів зупинено, із яких 7 об’єктів із ступенем готовності більше 80% та 5 об’єктів із ступенем готовності менше 30%», — повідомляють у Київраді. Раніше повідомлялося, що кияни-інвестори вийшли сьогодні на мітинг під мерією, вимагаючи від Київради докапіталізувати «Київміськбуд» та добудувати житло для 40 тисяч сімей, серед яких багато родин захисників.

Викорінюємо суржик: як сказати українською «уборка» правильно

/в

Досить часто можна почути, як українці вживають суржикові слова для позначення процесу прибирання — «уборка», а також називають «уборщицею» людину, яка цим займається. А дарма, бо це слово має дуже милозвучний відповідник в українській мові. Як правильно замінити русизми «уборка» і «уборщиця», розповіли на сайті «Українська грамота». В українській мові слів «уборка», «убирати» та «уборщиця» немає, це — типовий суржик. Українською для позначення процесу наведення чистоти варто використати милозвучне та гармонійне слово «прибирання», а людей, які займаються прибиранням — «прибиральник» і «прибиральниця». Прибирання — дія за значенням прибирати і прибиратися. Приклади вживання: Мар’я з панею турбувалися біля печі, а вона прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Панас Мирний, III, 1954, 223); Стомлений прибиранням зали, я ледве пересуваю ноги (Іван Микитенко, II, 1957, 57); Не жаль мені меду, вина, А жаль мені дівування, Дівоцького прибирання (Українські народні пісні, 1, 1964, 46). Відповідно, треба казати не «уборщиця», а «прибиральниця», не «убирати», а «прибирати».

Раніше «Апостроф» розповідав, як українською сказати картопля «в мундирі». Також ми розповідали, які чудові українські назви для слова «кавалер». «Апостроф» запустив рубрику «Говоримо українською правильно», де ми проводитимемо лагідну українізацію: пояснюватимемо випадки застосування правопису, мовних норм, публікуватимемо цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб у нашій країні з кожним днем ставало дедалі більше україномовних українців, а наша солов’їна мова звучала звідусіль!

Росія завдала масованого удару по Херсонщині

/в

У суботу, 2 листопада, росіяни завдали удару по Херсону та Херсонській області. Про це повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко. Внаслідок удару по Херсону та Комишанах пошкоджено 6 приватних будинків, 3 багатоповерхівки, господарчу споруду, автівки та освітній заклад. Дві людини отримали поранення. 63-річного чоловіка у важкому стані доставили до лікарні. Також поранення отримав 59-річний чоловік. Також зафіксовано 9 «прильотів» у Зеленівку. Відомо про одну загиблу. Поранення отримали чотири людини — 67-річна жінка, хлопець 10 років та двоє дівчат — 11 і 16 років. Старша дівчина у тяжкому стані.

Раніше росіяни вдарили у Херсоні по одному з комунальних транспортних підприємств міськради.

Росія боротиметься з «деструктивною» дитячою літературою: у списку книги, де герої не йдуть на війну

/в

У Росії запропонували уряду боротися з «деструктивною» дитячою літературою. Як приклад згадують про книгу, де герой відмовляється йти на війну. Росіяни вважають, що така література «ніколи не виховає в дітях героїв». Про це пише «Радіо Свобода». Комітет Держдуми із захисту сім’ї звернувся до уряду із відповідним закликом. У листі, який, як передає «Радіо Свобода», цитував RTVi і газета «Коммерсантъ», в якості «поганого прикладу» навели книгу, в якій герой відмовляється йти на війну. У листі голови комітету Ніни Останіної йдеться про те, що 2/3 дитячих книжок формують так звані «негативні настанови»: «… відмову від служби в армії, «байдужість до майбутнього», зміну традиційних гендерних ролей у суспільстві». «Автори ігнорують у творах духовність і нормалізують недоліки людей, стверджують депутати», — пише «Радіо Свобода».

Зауважується, що такий висновок зроблено на основі дослідження Спілки письменників, що проаналізувала 930 виданих у Росії дитячих творів. Для прикладу автори листа використовують книгу «Солдатик» італійських письменниць Крістіни Беллемо і Вероніки Руффато. У творі головний герой відмовився від війни заради мирного життя. Автори натомість зазначають, що в книзі героя нібито «ніхто не звинуватив у дезертирстві». Комітет нагадав, що дезертирство в Росії кримінально карається і що захист «родіни» є обов’язком громадянина. «Депутати вважають, що такий приклад «ніколи не виховає в наших дітях героїв». Для цензури творів автори листа пропонують запрошувати письменників, психологів і «молодих сучасних батьків»», — зауважують в матеріалі. Крім того, раніше «Апостроф» писав, що в Росії вигадали «цікавий» метод мобілізації блогерів.

У Польщі 45% від загальної кількості іноземних студентів — українці

/в

У 2023-2024 навчальному році до польських вищих навчальних закладоів були зараховані 19,9 тисячі студентів з України. А на кінець минулого навчального року в університетах Польщі навчалися 45 тисяч громадян України — майже 45% від загальної кількості іноземних студентів. Про це повідомили у прес-службі Міністерства науки і вищої освіти Польщі. «Кількість громадян України, прийнятих на навчання у 2023/2024 навчальному році, становила 19,9 тисячі. У тому числі 11,9 тисячі навчалися у приватних вишах, 7,8 тисячі — у державних та 0,2 тисячі — у церковних університетах», — зазначили у міністерстві.

Нагадаємо, станом на кінець липня статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більше 4,1 млн втікачів від російської агресії проти України.

Дали 11 років тюрми: чоловіка покарали за трансляцію каналів РФ на Харківщині

/в

Суд виніс вирок організатору трансляції російських каналів під час окупації Харківської області, який став героєм пропагандистського відео. Про це інформує Офіс Генерального прокурора. Там зазначили, що засуджено місцевого жителя до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. «За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Купʼянської окружної прокуратури Харківської області суд визнав мешканця селища Великий Бурлук винним виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії рф проти України та колабораційній діяльності», — йдеться у повідомленні. Було підтверджено, що під час окупації Куп’янського району засуджений, маючи досвід роботи інженером у місцевій телерадіокомпанії, добровільно пішов на співпрацю з росіянами.

Він влітку 2022 року свідомо уклав так званий «договір на безкоштовне виконання робіт» з окупантами та організував трансляцію ростелеканалів на території Куп’янщини, де в подальшому транслювався антиукраїнський контент. Засуджений і сам дав інтерв’ю російським пропагандистам. Раніше ми писали, що встановили особу російського воєнного злочинця, який під час боїв за Миколаїв депортував 15 українських дітей до РФ.

Росія запустила рекордну кількість «шахедів»: скільки дронів збито

/в

У ніч на 10 листопада росіяни атакували Україну рекордною кількістю БпЛА — з 145 повітряних цілей підрозділи ППО збили 62 «шахеди», ще 67 безпілотників було локаційно втрачено. Про це повідомили в Командуванні Повітряних сил ЗСУ. Впродовж ночі радіотехнічні війська Повітряних Сил виявили та здійснили супровід 145 повітряних цілей – ударних «шахедів» та безпілотників невстановленого типу, які росіяни запустили із районів Приморсько-Ахтарська, Орла та Брянська в РФ, а такод з мису Чауда в окупованому Криму. «Станом на 09.30 підтверджено збиття 62-х БпЛА противника у Одеській, Київській, Житомирській, Харківській, Полтавській, Сумській, Вінницькій, Хмельницькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій та Донецькій областях. 67 ворожих безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, ще 10 російських БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Молдови, Білорусі та РФ», — повідомили в Командуванні ПС.

Як повідомляв «Апостроф», внаслідок атаки російських терористів постраждала Одещина. Там пошкоджено житлові будинки та приватні володіння, є постраждалі.

Держава має виконати зобов’язання перед інвесторами в зелену енергетику — експерт

/в

Держава має виконати свої зобов’язання перед інвесторами в зелену енергетику і забезпечити повні розрахунки перед ними та виплату накопичених боргів. Про це заявив Андріан Прокіп, експерт з програми «Енергетика» аналітичного центру Український інститут майбутнього, нагадавши, що у 2020 році уряд та частина виробників електроенергії з ВДЕ підписали меморандум. «Він передбачав добровільне скорочення ставок зеленого тарифу. Інакше кажучи, зелені погоджувались на те, щоб отримувати менше в надії, що будуть це отримувати», — сказав Прокіп. За його словами, тоді було вирішено внести зміни в законодавство, які передбачали, що не лише НЕК Укренерго збиратиме кошти на виплату зеленого тарифу, але і те, що 20% загального фонду тарифу буде виплачуватися напряму з бюджету. «Тільки от біда, що ті пресловуті 20%, які мали покриватись з бюджету, ніколи цим бюджетом передбачені не були», — зазначив експерт. На його думку, таким чином держава переклала фінансову відповідальність на Укренерго і сформувала велику заборгованість компанії перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел.

Прокіп підкреслив, що для зменшення цих боргів компанія залучила зелені єврооблігації на понад 800 млн долл., однак через проблеми з корпоративними управлінням та багаторічним недофінансуванням на початку жовтня оголосила про технічний дефолт. «Це не поодинокий випадок, коли Укренерго брали позики щоб розраховуватись із боржниками, хоча самій компанії винні більше, ніж винна вона», — каже Прокіп. Він розповів, що цими днями на порядку денному чергове погодження тарифу на передачу електроенергії на наступний рік. За його словами, регулятор знову пропонує урізати обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає забезпечити повне покриття усіх витрат Укренерго. Нещодавно радник прем’єр-міністра України, член Наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко заявив, що компанія Укренерго цього року збільшить існуючу заборгованість за послугу зі збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел мінімум на 8 млрд грн.