Архив Категории: Події

Україна недостатньо мобілізувала до війська після посилення закону про мобілізацію. Про це президент Володимир Зеленський заявив у інтерв’ю «Суспільному». При цьому він висловив незгоду, що треба мобілізувати 160 або 500 тисяч людей. «Я не погоджуюсь з цифрами. Не можна говорити про точну цифру, бо є питання завдання. Якщо не вистачає людей на фронті, — це відповідь, чи мобілізували сотні тисяч людей чи ні. Чи я знаю, скільки мобілізували після цього закону? Так. Чи достатньо? Ні. Чому? Ну, тому що, все ж таки, найголовніше — люди. Хочеться, щоб з такими кроками все робили з розумом. А тому, якщо не вистачає, то точно ніякі пів мільйона ніхто не мобілізував. Говорити точну цифру — це неправильно», — сказав президент Зеленський також заявив, що поповнення бригад йде повільно: «На сході стоять виснажені бригади, потрібна ротація. Хлопці втомлюються, йдуть. Мусимо їх замінити свіжими озброєними підрозділами». Ситуацію на сході України він назвав складною та визнав, що «є повільний поступ росіян з різних причин».

Він також розповів, що випадки СЗЧ (самовільного залишення частини) є у всіх бригадах. «Є різні бригади, різна підготовка, різний моральний стан військових. Загально складно говорити про це. «Нестерпні умови». Наприклад, бригада, яка є — може так некоректно говорити — ідеальною: там нормальне навчання, відбір, атмосфера. І навіть в таких бригадах є моменти з СЗЧ, з дезертирством. Але ми не можемо сказати, що в цій бригаді «нестерпні» умови. Війна нестерпна в цілому. Але я не хотів би узагальнювати речі, пов’язані з СЗЧ тощо. Різні причини, різні люди, різне ставлення. Але в більшості армія — сильна, в більшості люди — героїчні», — сказав Зеленський.

Сухопутна частина російського угрупування, яке бере участь у бойових діях проти України, становить майже 580 тисяч військових. Про це сказав у кулуарах експертної дискусії «Геноцидальні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни» заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький, повідомляє «Укрінформ». За словами Скібіцького, така кількість з урахуванням військ у Курській області. «Близько 580 тисяч — це сухопутний компонент, який бере участь у воєнних діях», — зазначив він. Водночас додав, що на тимчасово окупованій території ще перебувають 35 тисяч росгвардійців. За даними Генштабу ЗСУ, загалом же російське угруповання в Курській області налічує зараз 59 тисяч. Його планують довести до 60 тисяч.

Тим часом джерело «РБК-Україна» заявило, що для ведення бойових дій у Курській області Москва була змушена на деякий час відмовитись від своєї стратегічної наступальної операції у Запорізькій області і забрала звідти одну дивізію до Курської області. Як повідомляв «Апостроф», головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський озвучив втрати РФ під час Курської операції. Так, армія противника зазнала втрат в понад 20800 осіб та близько 1101 одиниці озброєння і військової техніки.

Багатодітна сім’я з Татарстану готова назвати свою 15-ту дитину «Орешником» чи «Орешницею» на честь балістичної ракети, запущеної Росією по Дніпру 21 листопада. Про це глава сімейства Володимир Сухов розповів «Газеті.ру». У сім’ї зараз 14 дітей. Раніше він назвав свою дочку Росією-Святосією-Святоросією. «Ми не збираємося зупинятися на багатодітній щасливій народжуваності здорових, сильних, добрих і мудрих дітей у нашій дружній родині. А щодо нашого захисника «Орешника», ми не проти і «Орешниці», і «Путніка», і «Путніци» в ім’я та на славу захисту планети, землі Російської Федерації. Нашої великої та могутньої країни Росії, нашого народу російського, наших переможних воїнів, нашого великого головнокомандувача Володимира Володимировича Путіна. В ім’я порятунку планети», — сказав Сухов.

Як повідомляв «Апостроф», російський диктатор Володимир Путін у своєму зверненні після запуску балістичної міжконтинентальної ракети по Дніпру заявив, що випробування «Орєшніка» пройшли успішно і її поставлять на озброєння у Ракетних військах стратегічного призначення.

Євроінтеграція України сприятиме забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від Росії, а також дасть змогу отримати безпеку у цій галузі. Тому Україна і ЄС взаємно зацікавлені у співпраці, і бачать безліч можливостей для синергії. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на Європейському бізнес-саміті, що пройшов у Брюсселі. «Чому європейці прагнуть мати нас? Тому що це дає їм безпеку від росіян у металургійній галузі. Отже, ми взаємно зацікавлені у співпраці й бачимо безліч можливостей для синергії. І програма підтримки України від ЄС є чудовим інструментом для відновлення нашої промисловості. Ми хочемо стати частиною цієї програми та готові взяти в ній участь з екологічними та технологічними проєктами», — каже Водовіз. За словами керівника офісу СЕО Метінвесту, до війни Метінвест зі штатом близько 120 000 людей становив приблизно 5% ВВП України. Але від початку повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз Метінвест налічує близько 60 000 співробітників. Майже 9 тис. працівників компанії служить у ЗСУ, а близько 1 000 співробітників, на жаль, загинули. Підприємства Метінвесту працюють під загрозою обстрілів, адже частина потужностей розташована лише за 10 км від лінії фронту. На переконання Водовіза, зараз, коли Україна бореться з російською агресією, вихід українських підприємств на ринок ЄС є особливо важливим. «Україна має найбільшу ресурсну базу на європейському континенті, і ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо мати доступ до європейських технологій та фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші — ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи й хочемо, щоб цей процес вступу завершився якнайшвидше», — наголосив керівник офісу СЕО Метінвесту.

За словами Олександра Водовіза, основною перепоною для України на шляху до євроінтеграції, звісно, є війна. «Ми не можемо просто закрити очі на війну. Але наш уряд має домашнє завдання — пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо», — сказав він. Також він зауважив, що Метінвест готовий інвестувати у Європі та розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі. «Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, адже маємо величезну ресурсну базу й хочемо використовувати її належним чином», — каже він. Європейський бізнес-саміт — найбільша та найпрестижніша подія, яку щороку організовує European Business Summits, де обговорюються найскладніші європейські питання за допомогою панельних дискусій, ексклюзивних інтерв’ю та інтерактивних дебатів із високопоставленими спікерами. Цьогоріч саміт зібрав близько 120 промовців, серед яких представники урядів, депутати Європарламенту, журналісти, керівники бізнесів із різних сфер економіки та інших інституцій. Нагадаємо, 20 листопада Група Метінвест і Міністерство підприємств і виробництва Італії підписали декларацію про будівництво великого заводу з виробництва зеленої сталі потужністю 2,7 млн тонн на рік. Проєкт буде профінансовано з залученням з залученням коштів кредитних європейських фінансових інституцій. Як відомо, у 2024 році компанія Метінвест Ріната Ахметова, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, збільшила відрахування податків на 38% — до 15,2 млрд грн. Також компанія посіла перше місце у рейтингу найбільших приватних бізнесів України, з виторгом 270,5 млрд грн у 2023 році.