«Я хочу мати змогу захистити себе та своїх рідних»: журналіст звернув увагу на пост вбитого активіста Ганула

Вбитий сьогодні посеред вулиці одеський активіст Дем’ян Ганул майже 8 місяців тому звертався до правоохоронців захистити його та його родину. Про це нагадав журналіст Денис Казанський. «Раніше йому погрожували люди мера Труханова. Ганул звертався за захистом до СБУ, проте СБУ не відреагувала і фактично дозволила його вбити», — написав журналіст. У липні 2024 року Ганул писав, що після останніх акцій з захисту честі військових ЗСУ отримує чимало погроз. «Вчора російські канали злили в мережу особисту інформацію про моїх рідних. Почалася ціла психологічна атака на мою сімʼю. На різних російських інформаційних ресурсах оголосили про нагороду за напад на мене 5 000$ — 10 000$… Враховуючи усі ризики, сьогодні я направив відповідні заяви на імʼя начальника СБУ в Одеській області Віктора Доровського та начальника головного управління поліції в Одеській області Івана Жука. Прошу їх негайно розглянути, та застосувати відповідні процесуальні заходи.

Зараз я потребую допомоги держави, я хочу мати змогу захистити себе та своїх рідних», — зазначав активіст. Раніше з’явились фото 31-річного чоловіка, підозрюваного у вбивстві Дем’яна Ганула.

​Очільник РПЦ втратив духовника

На 94 році життя помер духівник глави Російської православної церкви патріарха Кирила, а також братії монастиря Оптіна пустель схіархімандрит Ілій (Олексій Ноздрін). Про це повідомили в пресслужбі монастиря. Олексій Ноздрін народився в Орловській області. У 1960-х роках закінчив Ленінградську духовну семінарію.

Наприкінці 1980-х його як духовник направили в Оптину пустель, що відновлюється, де дали ім’я Ілій. Він служив там 20 років, після чого оселився на Патріаршому обійсті Троїце-Сергієвої лаври в Підмосков’ї. Раніше «Апостроф» повідомляв, що українського історика, публіциста та громадського діяча Сергія Громенка вразив діалог, який стався на зборах митрополії у Москві між російським священником та главою Російської православної церкви Кирилом.

Україну накрила пилова буря: синоптики назвали найнебезпечніші регіони

До кінця доби 18 березня кілька областей України накриє сильна пилова буря, спричинена посиленням вітру північних напрямків, який вже досяг небезпечного рівня — понад 15 м/с. Про це йдеться в повідомленні синоптиків Українського гідрометцентру на сторінці у Facebook. Як пояснили в Укргідрометцентрі, небезпечна швидкість вітру спричинила видування верхнього сухого шару ґрунту та підняття великої кількості пилу й піщинок у повітря. «На супутникових знімках зона активного пилового підйому позначена рожевим кольором. Потік повітря з пиловими частинками поступово переміщується у південному напрямку в бік Чорного моря. Під впливом явища опиняться Кіровоградська, Одеська, Миколаївська та Херсонська області», — зазначили в Укргідрометцетрі. Наявність значної концентрації пилу в атмосферному повітрі може призводити до погіршення видимості на дорогах, а також спричиняти дискомфорт для людей із захворюваннями дихальної системи.

Як прогнозують синоптики, до кінця доби швидкість вітру поступово знижуватиметься, а разом із цим відбуватиметься осідання пилових частинок. Проте у найближчі години на зазначених територіях варто дотримуватися заходів безпеки, а саме: За можливості уникати перебування на відкритому повітрі, особливо людям із хронічними захворюваннями органів дихання. Зачинити вікна та двері у приміщеннях, щоб мінімізувати потрапляння пилу. Використовувати маски, респіратори або змочені марлеві пов’язки для захисту органів дихання. Людям із підвищеною чутливістю до забрудненого повітря (алергікам, астматикам) рекомендується підвищити споживання рідини та уникати фізичних навантажень. Водіям слід бути особливо уважними на дорогах через можливе погіршення видимості. Нагадаємо, раніше синоптики розповіли, якою буде погода в Україні навесні 2025 року і дали прогноз на кожен з трьох місяців.

Порошенко в інтерв’ю німецькому виданню звинуватив Зеленського у диктатурі

Фото: скріншот

​Хто така Марія Ковальчук та що з нею сталося в Дубаю

Фото: instagram.com/ae3marylu

Формулу Віткоффа про «російськомовні території України» віддзеркалили під американський контекст

Після гучних заяв адміністрації Трампа про «російськомовні території України» та вибори Штатам натомість запропонували відповідний список дій, що варто було б зробити зі своїми територіями. Про це на своїй сторінці на Facebook написав блогер Євгеній Прокопишин. За його словами, США повинні повернути Мексиці штати Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада, Техас та Юта. А Аляска має повернутися до складу РФ. Зауважимо, що 30 березня 1867 року Сполучені Штати Америки придбали територію Аляски у Російської імперії. Землю продали через фінансові труднощі та невигідність утримання далекої колонії. Крім того, Гаваї, за словами Прокопишина, мають отримати незалежність. А решта англомовних штатів, на його думку, «мають самі на референдумі вирішити свою долю: залишитися у складі США, стати незалежними республіками або повернутися під Британську Корону». «Україна вимагає від АП Трампа погодитися на цей план, як безальтернативний, припинити нав’язувати громадянам США свої правила і почути Народ Америки», — у підсумку вказує блогер.

В контексті цього варто нагадати, що спецпредставник американського президента Стів Віткофф висловився про визнання окупованих українських територій російськими. Крім того, він заявив, що влада України нібито погодилася провести вибори президента.

«Донбас, Крим, Луганськ і ще два інших»: у Трампа заговорили про визнання територій України російськими

Фото: скріншот

​Вбив собаку, скинувши її зі сходів: киянин отримав сім років за ґратами

Фото: Київська міська прокуратура

Американський інвестфонд намагається використати українську владу для отримання контролю над зерновим терміналом в Одеському порту – ЗМІ

Фото: з відкритих джерел

Шольца відправили у відставку

У вівторок, 25 березня, канцлера Олафа Шольца та ще 14 міністрів його кабінету офіційно відправили у відставку. Проте уряд Шольца продовжує залишатись при владі до формування нового кабінету міністрів. Про це інформує Die Zeit. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр щодо цього заявив: «Вам як Федеральному уряду дуже часто доводилося діяти дуже швидко і рішуче». Штайнмаєр подякував канцлеру насамперед за його реакцію на вороже вторгнення Росії в Україну. Після інавгураційної сесії нового Бундестагу він похвалив їх за роботу та вручив посвідчення про звільнення у палаці Бельвю. Проте зауважимо, що повноваження федерального канцлера, згідно з Конституцією Німеччини, «закінчуються в будь-якому випадку зі скликанням нового Бундестагу». Проте Штайнмаєр попросив Шольца продовжувати керувати офіційними справами його кабінету у ролі виконувача обов’язків до призначення нового уряду.

Раніше «Апостроф» також писав, що німецький уряд ухвалив рішення про надання додаткової військової допомоги Україні в розмірі 3 мільярдів євро у 2025 році. Це стало можливим після затвердження парламентом значних інвестицій в оборонну сферу та інфраструктуру.