Архив Категории: Події

У вівторок, 3 вересня, до Верховної Ради надійшли заяви про відставку від трьох очільників міністерств уряду. Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram. За його словами, йдеться про міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, міністра юстиції Дениса Малюську та міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Facebook також повідомив про надходження відповідних заяв на звільнення від міністрів. Він також зауважив, що заяву про відставку написав голова Фонду державного майна Віталій Коваль.

Раніше ми писали, що першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву звільнено за порушення присяги держслужбовця та порушення правил етичної поведінки.

Український парламент 5 вересня в рамках кадрових ротацій призначив ще двох офіційних керівників урядових відомств. Йдеться про Міністерство молоді та спорту та Міністерство культури. Про це повідомив нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Зокрема, Матвій Бідний офіційно обійняв посаду міністра молоді та спорту України. Його кандидатуру підтримали 239 голосами. До цього він був в статусі виконувача обов’язків. Також Верховна Рада міністром культури призначила дипломата Миколу Точицького. За нього проголосували 252 народні депутати. Примітно те, що у відомстві змінили назву на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

З квітня поточного року Точицький був заступником голови Офісу президента Андрія Єрмака. Нагадаємо, раніше народні депутати підтримали призначення Ольги Стефанішиної та Олексія Кулеби новими міністрами в уряді.

США зафіксували збільшення військової активності Росії навколо важливих підводних кабелів і вважають, що Росія тепер може бути більш схильна здійснювати диверсії, спрямовані на порушення критичної частини світової комунікаційної інфраструктури. Про це повідомили телеканалу CNN двоє американських чиновників. За словами одного з чиновників, Росія зосередилася на створенні спеціалізованого військового підрозділу, який використовує потужний флот надводних кораблів, підводних човнів і морських дронів. Цей підрозділ, «Головне управління генерального штабу з глибоководних досліджень», відомий за російською абревіатурою ГУГИ. «Ми стурбовані посиленням російської морської активності в усьому світі і тим, що план Росії щодо завдання шкоди критичній підводній інфраструктурі США та союзників може змінюватися. Росія продовжує розвивати морські можливості для підводного саботажу, головним чином через ГУГИ», — повідомив американський чиновник. За його словами, США регулярно відстежують російські кораблі, які патрулюють поблизу критичної морської інфраструктури і підводних кабелів, часто далеко від російських берегів. Про операції цього секретного російського підрозділу з підводного саботажу раніше не повідомлялося. Підводні кабелі формують критичну основу інтернет-трафіку і телекомунікацій по всьому світу. Більшість з них передаються через величезну мережу високошвидкісних волоконно-оптичних кабелів, встановлених по дну океану. Координована атака може серйозно порушити приватні, державні і військові комунікації через такі кабелі, а також фінансові ринки та постачальників енергії.

Підводні кабелі також передають величезну кількість електрики між кількома європейськими країнами. Командири патрульного судна НАТО в квітні 2023 року повідомили CNN, що спостерігали збільшення такої активності над підводними кабелями в Балтійському морі в останні роки. Морські простори навколо Північної Європи є осередком такої російської військової розвідки та активності. Минулого року спільне розслідування державних мовників Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії виявило, що Росія має флот шпигунських кораблів, які працюють у водах Північної Європи для можливого саботажу як підводних кабелів, так і вітрових електростанцій. Діяльність Росії у цьому напрямку не припинилась через війну проти України. Російське керівництво надає велике значення ГУГИ, продовжуючи фінансувати підрозділ. Американський чиновник сказав CNN, що США вважатимуть будь-який саботаж підводної інфраструктури значною ескалацією російської агресії поза Україною. Як повідомляв «Апостроф», у травні видання Financial times розповіло про підготовку Росією диверсій по всій Європі.

Через кілька тижнів після сенсаційної заяви вчених, що мегаліт походить із Шотландії, дослідники зробили несподіване відкриття. Відповідно до їхнього нового дослідження шеститонний вівтарний камінь не походить з Оркнейських островів. Нове дослідження опубліковано в Journal of Archaeological Science. Таємниця вівтаря Стоунхенджа знову у всіх на устах лише через кілька тижнів після того, як геологи сенсаційно виявили, що величезну неолітичну скелю було перенесено на сотні миль до Вілтшира з самої півночі Шотландії. Це відкриття, яке вчені назвали «приголомшливим», остаточно встановило, що шеститонний мегаліт не був привезений з Уельсу, як вважалося довгий час, а походить із покладів пісковику в районі, що охоплює Оркнейські та Шетландські острови та прибережну смугу на північному сході материкової частини Шотландії. Багато експертів припустили, що найімовірнішим місцем походження були Оркнейські острови, виходячи з багатої неолітичної культури островів і традицій будівництва пам’яток. Але окреме наукове дослідження тепер виявило, що Оркнейські острови насправді не є джерелом вівтарного каменю, а це означає, що полювання на місце його походження триває.

Вівтарний камінь лежить пласко і похований під двома впалими каменями сарсену, і його ледь видно відвідувачам. Фото: Фото: Нік Пірс/AP Це дослідження проводилося окремо від дослідження групи вчених, очолюваної Австралією, але за участю тих самих вчених, воно вивчало хімічний і мінералогічний склад каменів у двох великих кам’яних колах Оркнейських островів – Камені Стеннесса та Кільці Бродгара – польових зразках гірських відкладень на Оркнейських островах. Коли їхні ключові маркери, виявлені на портативному рентгенівському знімку, порівняли з маркерами вівтарного каменю, вони виявилися разюче різними, що призвело авторів до висновку, що Оркнейські острови не могли бути джерелом. Провідний автор звіту Річард Бевінс, почесний професор географії та наук про Землю в Університеті Аберіствіта, сказав, що Оркнейські острови здавалися «очевидним місцем для пошуку». Існує велика кількість доказів зв’язку між Оркнейськими островами та Стоунхенджем приблизно в 3000 році до н.е. «Кожен сказав би: «Давайте спочатку спробуємо на Оркнейських островах. Це будуть Оркнейські острови», — погодився з ним співавтор доктор Роб Іксер, почесний старший науковий співробітник Університетського коледжу Лондона, який, як і Бевінс, брав участь у першрму дослідженні. Він додав: «Життя було б набагато простішим, якби воно виявилося схожим на каміння Бродгара. Чим більше ми дізнаємося про Стоунхендж, тим дивнішим він стає». Як вважає Бевінс, виключення Оркнейських островів настільки швидко може допомогти звузити пошук в інших районах старого червоного пісковику. «Одного дня буде ідентифіковано конкретне джерело валуна. Оркадський басейн [район старого червоного пісковику, з якого походить вівтарний камінь] — досить велика територія, тому я б не сказав, що його швидко знайдуть. Що я б сказав, це досяжно», — додав Бевінс. Елісон Шерідан, колишній головний куратор доісторії в Національних музеях Шотландії (NMS), яка не брала участі в дослідженні, сказала, що нові відкриття є «інтригуючим додатковим поворотом історії». Вона додала: «Як і з багатьма речами в Стоунхенджі, нічого не буває однозначним». Нагадаємо, у графстві Вілтшир, що на півдні Англії, неподалік від відомого Стоунхенджа, можна побачити вражаючу його альтернативу — стоячі камені Ейвбері утворюють найбільший у світі мегалітичний комплекс.