Архив Категории: Події

Український журналіст та історик Вахтанг Кіпіані, який наразі є військовослужбовцем, поділився фотографією магазина «Кобзар», вірогідно зробленою у часи УСРС. Світлину він опублікував на своїй сторінці у Facebook. «Купив фото. Яке це місто, може хтось впізнає?», — написав він. У коментарях люди висунули версії, що це Запоріжжя або Миколаїв. Вахтанг Кіпіані захоплюється колекціонуванням самвидаву, газет і передвиборних матеріалів. Збирати колекцію він почав 1984 року. Вона вже налічує понад 32 тисячі найменувань, багато з яких є рідкісними та унікальними. Як повідомляв «Апостроф», у Дніпрі депутати осоромились із перейменуванням вулиці на честь «друга» Тараса Шевченка.

Служба безпеки України поділилася деталями щодо взяття нашими Силами оборони в полон перших військовослужбовців Північної Кореї, які воювали за росіян у Курській області РФ. Йдеться про двох військових Північної Кореї, одного з яких 9 січня 2025 року захопили бійці тактичної групи № 84 ССО, а іншого – воїни-десантники Збройних сил України, інформують в СБУ. Зазначається, що полонені не розмовляють українською, англійською чи російською мовами. Тож спілкування з ними відбувається через перекладачів корейської мови у взаємодії із розвідкою Південної Кореї НРС. В СБУ кажуть, що на момент взяття в полон один з іноземців мав при собі військовий квиток російського зразка, виданий на ім’я іншої особи із реєстрацією у Республіці Тува РФ. А інший взагалі був без документів. «Під час допиту військовий КНДР, у якого знайшли квиток, сказав, що цей документ йому видали в Росії восени 2024 року. Тоді, за його словами, частина бойових підрозділів Північної Кореї протягом одного тижня проходила злагодження із угрупованнями окупантів. Сам він заявив, що народився у 2005 році, обіймав посаду стрільця і проходив військову службу у Північній Кореї із 2021 року. Цей полонений, так само як і російські військові на початку повномасштабного вторгнення, наголошує, що їхав нібито на навчання, а не на війну проти України», — йдеться в повідомленні.

Натомість інший військовополонений підтвердив свідчення свого «напарника». Частину відповідей на запитання давав письмово, оскільки у нього травмована щелепа. Цей полонений — 1999 року народження, а у війську КНДР служить з 2016 року на посаді снайпера-розвідника. Нагадаємо, про те, що Сили оборони України взяли в полон на території Курської області РФ північнокорейських солдатів, 11 січня повідомив президент Володимир Зеленський, опублікувавши фото. Також глава держави доручив СБУ забезпечити журналістам доступ до цих полонених.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова обрала Fluence Energy для реалізації першого в Україні масштабного проєкту зі створення портфеля систем зберігання енергії на базі акумуляторних батарей.

Про це йдеться в повідомленні ДТЕК.

«ДТЕК обрала Fluence Energy B.V., дочірню компанію Fluence Energy, Inc., для реалізації першого в Україні масштабного проєкту зі створення портфеля систем зберігання енергії на базі акумуляторних батарей. Проєкт, із загальним обсягом інвестицій €140 мільйонів, є важливим кроком на шляху до посилення енергетичної незалежності України», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що шість енергозберігаючих установок потужністю від 20 до 50 МВт і сумарною потужністю в 200 МВт будуть розташовані в різних регіонах України. Разом вони зберігатимуть до 400 МВт-год електроенергії. Цього достатньо, щоб протягом двох годин забезпечувати електроенергією 600 тис. домогосподарств.

В ДТЕК підкреслили, що проєкт планується завершити до жовтня 2025 року, щоб системи були встановлені до початку зимового сезону 2025-2026 року для зміцнення української електромережі в період можливих відключень.

«Системи зберігання енергії є важливим елементом у створенні децентралізованої енергосистеми України, які допоможуть знизити викиди вуглецю та посилити енергетичну безпеку країни. Партнерство з Fluence підкреслює наше прагнення бути лідером у галузі зберігання енергії як в Україні, так і в Європі. Разом ми реалізуємо технології, які змінять і зміцнять енергетичну інфраструктуру України», — сказав генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Зазначається, що Fluence є лідером на ринках США та Європи, вона заснована компаніями Siemens та AES Corporation.

Нагадаємо, у 2025 році ДТЕК планує розпочати будівництво Полтавської вітроелектростанції потужністю в 650 МВт.

Українська журналістка поділилась у мережі ситуацією, яка виникла в одному з батьківських чатів через російську мову. Про це йдеться у публікації ведучої, сценаристки, режисерки та сценаристки документального циклу «Велика російська брехня» на каналі «Суспільне. Культура» Наталки Пономарів (Тарасовської) у соцмережі Facebook. Вона зазначила, що, виявляється, досі треба шукати аргументи на захист свого права не бачити й не чути російської в школі. У батьківському чаті гуртка, який працює в школі під час продовженого дня на заклик одній із мам говорити українською їй порадили звернутися до лікаря. «Ніколи такого не було і от знову. Може мені дійсно до лікаря? Чи всім, кому теж болить. Якось же іншим норм, а тут болить, шо треба шукати аргументи на захист свого права не бачити і не чути російської в школі. Яка зараз середня температура палат у ваших батьківських чатах?», — написала вона. У коментарях дехто зауважив, що насправді йдеться про дуже серйозну проблему, адже Росія усіма методами намагається пхати російську мову у різні сегменти українського життя, і, перш за все, прагне через своїх агентів і засоби «м’якої сили» зробити так, щоб спілкування російською залишилося і знову стало нормою.

Переконані, що миритися з цим категорично не можна, оскільки, по-перше, спілкування російською в будь-якому порядному товаристві не може бути нормою. Це тест на елементарну повагу до України і українців. По-друге, якщо цей чат стосується освітнього процесу і якщо російською пише працівник закладу освіти, то це порушення закону (навіть кількох законів), на яке варто реагувати зверненнями до керівництва закладу освіти, а якщо потрібно — і в органи влади. Раніше ми писали, що Об’єднання популяризаторів української культури осоромилося через російську мову.

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей українських воїнів Ольга Решетилова поділилася, з якими труднощами найчастіше їй доводиться стикатися у своїй роботі. Омбудсменка зазначила, що за 20 днів на посаді до неї надійшло 3876 звернень, частина з яких не стосувалися захисту прав військовослужбовців, а люди здебільшого шукали справедливості і зверталися до всіх органів влади. Загалом Решетилова окреслила проблематику звернень по суті, з яких виокремила певні тенденції та деякі блоки питань. Серед таких, приміром, є не направлення на ВЛК і лікування та проблема переміщення між підрозділами. «Приклад буквально із вчорашнього звернення. Військовий був мобілізований з ВІЛ (добровільно, на початку війни). Зараз у нього загострилися проблеми зі здоров’ям: виразки з кровотечами, лор-загострення і ще цілий букет. Частина не відправляє на лікування і ВЛК. На 24 січня має направлення на операцію, а частина погрожує подати в СЗЧ. Навіщо? Чого добивається військова частина? Смерті цього військового? Ефективного виконання ним задач у такому стані? Розбираємося у кожному окремому випадку, іноді мені доводиться в ручному режимі особисто телефонувати командирам, пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт», — навела приклад уповноважена. Водночас серед лідерів звернень — питання переведення між військовими частинами, не поновлення після СЗЧ, а також військовополонені та зниклі безвісти.

Втім, найскладніші і найстрашніші, зазначила Решетилова, — це питання про катування, побиття і жорстоке поводження. «Наразі отримала 6 звернень з такими скаргами. По одному з них, де заявники надали відео, оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, — систематична практика в цьому батальйоні. За моєю заявою ДБР відкрило кримінальне провадження, триває також службове розслідування, командира відсторонено від виконання посадових обов’язків. Але в мене залишаються питання. Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів. І це заслуговує на окрему перевірку, результатом якої має бути сигнал усім відповідним службам і органам — за бездіяльність теж доведеться відповідати», — прокоментувала посадовиця. І додала, що решту звернень опрацьовують та з’ясовують обставини. Виокремила Решетилова й ще одну складність — комунікація з медіа. «Страшенно незручно перед колегами, але я фізично зараз не встигаю давати інтерв’ю і коментарі. Сподіваюся, що зможу знайти на це час, коли систематизую і оптимізую роботу», — резюмувала військова омбудсменка. Нагадаємо, Решетилову відповідним указом призначив на посаду 30 грудня 2024 року президент Володимир Зеленський. Глава держави заважив, що вона є відомою, досвідченою та ефективною українською правозахисницею. А бійці мають отримати дієві інструменти захисту своїх прав, і повинна відбутися реальна модернізація управління людьми в ЗСУ.