У Нацгвардії показали, як наразі виглядає Часів Яр

В мережі з’явилося відео вщент зруйнованого росіянами Часового Яру. Відео опубліковане на сторінці Нацгвардії. «Відео, яке відзняли наші бійці з 18 бригади НГУ. Так сьогодні виглядає Часів Яр, місто поблизу Словʼянська. Місто, яке вже рік, після великої оборони Бахмута, вороги знищують вщент. Кожна будівля в «Часіку», як кажуть на нього наші військові – доказ нелюдської сутності ворога», — зазначили військові. На відео — зруйновані та спалені багатоповерхівки, знищена будівля місцевого храму, випалена рослинність. Зазначається, що відео було знято у серпні 2024 року.

Стало відомо про майже 500 «двухсотих» внаслідок удару по колоні в Курській області

Внаслідок удару по російській військовій колоні у Курській області РФ було ліквідовано майже 500 військових. Про це повідомили бійці 116-ї окремої механізованої бригади. «У колоні що роз’ї*али раніше під Рильськом 490 200х добірних орків», — йдеться у заяві. Раніше з’явилось відео моменту удару по колоні. Також у мережі з’явились нові фото з місця удару.

Як повідомляв «Апостроф», у мережі показали карту з геолокаціями розташування розбитої російської військової колони

Українській молоді спростять умови купівлі житла

У межах державної програми єОселя з осені для молоді до 25 років знизять розмір першого внеску до 10% на кредит для купівлі свого житла. Про це під час Українського молодіжного форуму 2024 сказав президент Володимир Зеленський, передає кореспондент «Апострофа». Зеленський також розповів, що з вересня молоді до 25 років у межах держпрограми «Власна справа» видаватимуть гранти для запуску свого малого бізнесу. Розмір гранту — до 150 тис. грн. Відповідаючи на запитання учасників форуму, Зеленський зазначив, що на наступний рік планується збільшення кількості і розмірів грантів студентам на навчання. Як повідомляв «Апостроф», з початку серпня 2023 року уряд розширив програму кредитування «ЄОселя» для українців — вона стала доступною ще для кількох категорій громадян.

Супутник зафіксував наслідки ударів по аеродрому «Борисоглібськ» у РФ

У мережі з’явилися кадри з наслідками ударів українських дронів по функціонуючому військовому аеродрому «Борисоглібськ» у Воронезькій області РФ. Відповідні супутникові знімки Planet Labs опублікували журналісти проєкту «Схеми». Йдеться про кадри, зафіксовані 14 серпня, на яких чітко помітно руйнування північно-західної частини летовища від уражень. У результаті атаки було зруйновано кілька ангарів. Також показали для порівняння кадри, зняті до атаки.

Як зазначив авіаексперт Анатолій Храпчинський, там росіяни зосередили технічно-експлуатаційну частину, де відбуваються ремонти та обслуговуванням бортів. ВПС Росії активно використовують аеродром «Борисоглібськ». Відомо, що саме там базується така авіатехніка, як Су-25, Су-30, Су-34 та Су-35. У ніч на 14 серпня СБУ та Сили оборони здійснили найбільшу дронову атаку на російські військові летовища з початку війни. Під удари потрапили аеродроми у Воронежі, Курську, Саваслейку та Борисоглібську. Нагадаємо, раніше ми повідомляли про подробиці наймасштабнішої атаки на російські аеродроми у ніч на 14 серпня.

У Європейському союзі прогнозують подорожчання ліків в Україні

Керівники Держлікслужби України віддають контроль якості ліків приватній лабораторії, доводячи до банкрутства профільну державну установу Корумповані чиновники руйнують довіру до системи контролю якості лікарських засобів в Україні. Це може негативно позначитися на переговорах про членство України в ЄС, йдеться у статті Brussels Reporter. Видання відреагувало на скандал щодо відсторонення державної лабораторії Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва від проведення перевірок якості медикаментів. Державна установа, акредитована ВООЗ, майже 7 місяців не отримує направлень від Держлікслужби, що може призвести до її банкрутства. Натомість контрольну функцію передають приватній лабораторії «Добробут-Лікилаб», що була створена у серпні минулого року та майже одразу отримала ліцензію. За даними ЗМІ, вона може бути пов’язана з керівництвом Держлікслужби.

«Для людей це дуже великий ризик, тому що є лікарські засоби, які умовно пройшли певний контроль, отримали сертифікат якості, потрапили на аптечну полицю… Як нам не вірити аркушу паперу, в якому написано сертифікат якості, який Державна служба з лікарських засобів направила на проведення контролю в ту чи іншу лабораторію?», – каже Олег Клімов – фармацевт, член Ради Міжнародної Федерації Фармацевтів (FIP) і Американської Фармацевтичної Асоціації (APhA). ЗМІ пише про інші можливі порушення керівника Держлікслужби Романа Ісаєнка. Отримавши посаду, він призначив своїм заступником друга Володимира Короленка. Чиновники нібито організували схему отримання хабарів від виробників ліків з Європи та Азії, до яких міг бути причетний співробітник СБУ Валентин Оврамець. Ситуація в галузі йде у розріз із заявами керівників МОЗ України, яка домагаються укладення угоди про «фармбезвіз» з Євросоюзом. Фото — Голова Держлікслужби Роман Ісаєнко «Безвідповідальні дії керівництва Державної служби України з лікарських засобів ставлять під загрозу не лише перспективи «фармбезвізу» між Україною та ЄС, а й самі переговори про вступ Києва до союзу, що, з-поміж іншого, включатиме інтеграцію національної системи оцінювання якості ліків до загальноєвропейської», – вважають журналісти. Народний депутат Олександр Копиленко звернувся до НАБУ, Офісу генпрокурора, ДБР, Нацполіції, Служби безпеки України та НАЗК з вимогою дати оцінку діям керівництва Держлікслужби. Зокрема, НАЗК, на думку обранця, має перевірити можливий конфлікт інтересів: керівник новоствореної лабораторії «Добробут-Лікилаб» Ігор Лесик є чоловіком начальниці відділу організації держконтролю якості лікарських засобів Держлікслужби Олени Вережнікової. Копиленко наголосив, що державна лабораторія Інституту ім. Марзєєва – єдина в Україні отримала оцінку ВООЗ щодо якості, безпеки та ефективності лікарських препаратів. 6 серпня Держлікслужба повідомила про призупинення атестації державної лабораторії Інституту ім. Марзєєва на проведення контролю якості медикаментів. Це рішення пояснили результатами позапланової перевірки. «Фармбезвіз» – це пропозиція розширити дію угоди ACAA («промислового безвізу») між Україною та ЄС на фармацевтичний сектор. За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, таке рішення може дати поштовх «для економічного розвитку галузі та держави».

Український дипломат наочно показав різницю між російською окупацією і ЗСУ

Посол з питань стратегічних комунікацій МЗС України Олександр Щерба вказав на величезну різницю у тому, як ЗСУ поводяться у Курській області і як поводяться російські окупанти в Україні. У соцмережі Х він поділився відеосюжетом з магазину у російському місті Суджа. Російська сімейна пара каже українській кореспондентці, що вони живуть вдома, а не в підвалах: «Ніхто не чіпає, сказали, щоб жили спокійно, все добре». «Ми знали, що різниця між українською та російською окупацією буде. Але що вона буде настільки величезною, враховуючи, скільки болю Росія завдала Україні – навіть я не міг цього уявити», — написав дипломат. Як повідомляв «Апостроф», у мережі з гумором обговорюють вірш російської авторки про «звірства» ЗСУ у місті Суджа.

Російська нафтобаза спалахнула після дронової атаки

Безпілотники атакували нафтобазу в Пролетарську Ростовської області РФ. На місці влучання загорілося дизпаливо в резервуарах, для гасіння пожежі росіяни залучили пожежний потяг. Про це повідомляють російські пабліки. Традиційно російська влада повідомила, що атаку БПЛА було відбито, а пожежа сталася внаслідок падіння уламків на території промскладів нафтобази. Згодом губернатор Ростовської області Голубєв повідомив, що нафтобазу повторно атакували дрони, але постраждалих начебто не було.

«До Пролетарська прибув пожежний потяг, він задіяний у гасінні вогню», — додав російський чиновник. Місцеві пабліки повідомляють, що через повторну атаку гасити пожежу поки що не виходить. Міноборони РФ при цьому відзвітували, що засобами ППО за ніч було знищено 5 безпілотників над Бєлгородською, Курською та Ростовською областями. Як повідомляв «Апостроф», Сили оборони, які проводять операцію в Курській області РФ, зруйнували важливий для росіян міст поблизу населеного пункту Глушкове у Курській області РФ. Він був частиною логістичного ланцюга російської армії.

У Тернополі ліквідували велику пожежу

У Тернополі о 14:40 20 серпня рятувальникам вдалося повністю ліквідувати пожежу на промисловому об’єкті, що спалахнула після нічного російського обстрілу. Про це поінформували у пресцентрі головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, пише Укрінформ. «О 14:40 пожежу було ліквідовано», — повідомили представники ДСНС.

Як відомо, у ніч на 20 серпня на тлі оголошеної повітряної тривоги у Тернопільській області Росія обстріляла один з промислових об’єктів. Для ліквідації наслідків удару залучили близько 90 рятувальників, 21 одиницю техніки та два пожежні потяги. Раніше «Апостроф» повідомляв, що у результаті удару по Тернополю минулої ночі обійшлося без постраждалих.

У Курській області росіяни влаштували «дружній» вогонь — знищили свою БМП

У Курській області РФ у бою за село Російська Конопелька російська БМП-3 розстріляла російську ж БМП-2. Відео опублікував ресурс «Карти та стрілочники». На кадрах видно, як БМП-2 стріляє українським броньовиком. Потім виїжджає на лінію вогню, а екіпаж БМП-3 вважає її ворожою. У результаті одна російська БМП знищила іншу.

«Це наслідок слабкої координації та дій різних підрозділів в одному зіткненні. Ключова слабкість російського угрупування в Курській області зараз. Вона виткана з досить незалежних загонів і частин, які внаслідок типового бардаку ЗС РФ не можуть діяти як єдине ціле», — такий висновок роблять експерти ресурсу. Раніше ми писали, що російський пропагандист, колишній депутат держдуми РФ Володимир Лєпьохін порівняв російську армію у Курській області з курми, у яких «мікроскопічний мозок». Українські ж ЗС від назвав «лисицею», яка залізла у курник.

З’явились списки українців, яких вдалося повернути з російського полону

У суботу, 24 серпня, відбувся обмін військовополоненим. В мережі опублікували повний список тих, кого вдалося повернути додому. Про це йдеться в Telegram-каналі «Списки знайдених та полонених». Загалом додому повернулись 115 українських захисників. До списку увійшли:

Андрусенко Артем Сергійович Бабенко Антон Віталійович Бабій Юрій Миколайович Балог Роберт Людвигович Бочко Богдан Володимирович Ватраль Мар’ян Васильович Веремеєнко Євген Юрійович Вороник Євген Сергійович Воронін Павло Олександрович Гета Ігор Юрійович Гнатюк В’ячеслав Олександрович Голубенко Максим Петрович Голубець Ростислав Тарасович Гонтар Олег Анатолійович Горян В’ячеслав Юрійович Григоров Євген Олександрович Гусаров Андрій Дмитрович Дмитренко Артем В’ячеславович Дода Віктор Валерійович Древецький Андрій Абдураманович Дрельський Дмитро Сергійович Дременченко Андрій Леонідович Дядюра Сергій Андрійович Еккерт Євген Сергійович Єремчук Максим Андрійович Єрмаков Данило Павлович Жебка Артем Валерійович Жолонковський Артур Вікторович Загрядка Олександр Русланович Заєць Микола Володимирович Калюжний Назар Віталійович Канчура Олександр Вікторович Кисельов Данило Сергійович Кісіленко Богдан Олександрович Коваль Олександр Анатолійович Коляда Орест Михайлович Котенко Євген Олександрович Кошмак Назар Вікторович Кравчук Ігор Валерійович Кузнецов Родіон Сергійович Куліш Олександр Віталійович Кусовник Микола Миколайович Ларченко Євген Олексійович Левченко Іван Миколайович Лещенко Владислав Валерійович Литвак Владислав Леонідович Литовченко Сергій Олександрович Малофієнко Андрій Олексійович Маляр Роман Сергійович Марченко Всеволод Олександрович Матвєєв Сергій Миколайович Медведєв Віталій Іванович Михайлюк Антон Володимирович Мірошниченко Антон Олександрович Можаровський Сергій Юрійович Мойсеєнко Юрій Володимирович Молойко Олексій Миколайович Москальов Микола Ігорович Москалюк Олександр Іванович Мошковський Олександр Миколайович Нечипорук Дмитро Дмитрович Онищенко Леонід Андрійович Павленко Олександр Вікторович Палащук Віталій — Юрій Сергійович Панчук Ілля Русланович Пасічник Євгеній Олександрович Пахнюк Дмитро Ігорович Плясецький Максим Вікторович Поліщук Юрій Олександрович Пономарьов Олексій Михайлович Рабчук Кирило Володимирович Рябіна Владислав Геннадійович Рябовол Владислав Романович Савонік Максим Степанович Сало Юрій Віталійович Самбуренко Михайло Олександрович Сапонюк Максим Миколайович Севба Віталій Олегович Селезньов Владислав Олександрович Семенюк Ігор Володимирович Сєрікпаєв Руслан Олегович Сиворакша Денис Васильович Симонов Владислав Олександрович Сиротюк Владислав Віталійович Сідько Дмитро Олегович Січкар Андрій Петрович Смирнов Анатолій Миколайович Соболєв Дмитро Сергійович Солоп Денис Леонідович Старов Олександр Віталійович Стеценко Денис Тимурович Тарасович Віталій Андрійович Тарасюк Валерій Васильович Темний Олександр Олександрович Тесленко Олександр Сергійович Тиняков Сергій Павлович Тунік Михайло Михайлович Тютюн Максим Володимирович Фаль Семен Миколайович Філатов Богдан Андрійович Філіпенко Олег Артурович Фіцай Антон Петрович Фонтош Валерій Анатолійович Харенко Владислав Анатолійович Храпійчук Владислав Віталійович Циганок Володимир Володимирович Чепурненко Віталій Юрійович Черепанов Дмитро Миколайович Швець Василь Володимирович Ширiн Вiталiй Васильович Шутов Віталій Андрійович Щав’юк Михайло Володимирович Щербань Андрій Вікторович Якименко Владислав Вячеславович Янюк В’ячеслав Олегович Разом з цим «Апостроф» писав, що повернути вдалося зокрема тих, хто брав участь у боях в перші місяці повномасштабного російського вторгнення. Усі врятовані — солдати, сержанти та матроси.