Архив Категории: Події

Народний депутат Олексій Гончаренко відреагував на слова волонтера та блогера Сергія Стерненка щодо суми, переданої ним до війська, та підрахував ймовірні доходи блогера. Про це він написав у своєму Telegram-каналі. У четвер, 6 березня, він опублікував кілька дописів зі зверненням до Стерненка, закликавши його, зокрема, до звітності щодо волонтерської діяльності: «Покажи звітність: скільки коштують дрони? Один дрон коштує — така сума. Куплено — стільки-то. Зібрано — стільки-то. Оплачено (квитанції) — стільки-то. Передано — стільки-то. Це ж все дуже легко. І ніяких питань не буде». Згадав він про ще кілька аспектів, залишивши запитання до блогера: «Що сталось з мобілізацією? Яким чином після зустрічі з Дмитром Литвином і Сирським зникли всі проблеми з мобілізацією у тебе? (Навіть не питаю, чому Сергій мовчав про браковані міни. Про абсурдні накази і про несправедливість з ТЦК. Це просто співпадіння. Тоді важливіше було робити огляди на Скабеєву. Розумію)».

Загадується над питанням щодо того, що, якщо заявлені Стерненком 7 млн грн, які він віддав на військо, це 50% доходу «і витрачені вони на благодійність, то куди витрачені інші 50%?». «Згідно сошіалблейд у тебе мінімум заробіток з ютубу в місяць має бути в районі 10к доларів в цьому році. В 22-му це мало бути мінімум 20-30к доларів. Тобто за три роки війни +- — 500 тисяч доларів лише з ютуба. Множим на 41. Не виходить математика. Ніяк. 7 млн не половина доходу», — ділиться своїми підрахунками Гончаренко. В контексті цього нагадаємо, що волонтер та блогер Сергій Стерненко перед цим заявив, що за весь час віддав на військо понад 7 млн гривень. «Я заробляю достатньо коштів тільки з ютуба (на рахуючи магазин), щоб придбати 2 туарега, хоча в мене нема жодного. З цих коштів я плачу податки та віддаю значну частину на армію. В сукупності це понад 50% мого заробітку, — пише блогер. — Гончаренко пише брехню з однією метою – підірвати збори коштів на дрони». Також наголошує на такому аспекті: «Гончаренко усе життя у політиці. Офіційних бізнесів не має. Зате купує нерухомість, позичаючи 700 000 доларів у водія з Газпрому. Відкриває центри імені себе він на ці гроші? Чи десь накрав, протираючи штани у Раді?». Запропонував нардепу влаштувати спільний тур до бойових підрозділів на будь-якому напрямку на його вибір: «Думаю, вони зможуть наочно показати, як «не отримують» допомогу від Спільноти. Заодно і про себе багато нового дізнається». Нагадаємо, раніше нардеп від партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко спростував інформацію, що його старший син Олексій зараз навчається в Амстердамському університеті.

Нинішнє керівництво США цілеспрямовано застосовує до України газлайтинг, створюючи ілюзію, що наша країна – «незручний партнер». Про це написав у Facebook український політичний діяч Мустафа Найєм. GAS LIGHT НОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Ви напевно чули це слово й навіть використовували його, але чи замислювалися ви, наскільки точно воно описує сучасні відносини між Україною та США? Його історія почалася у 1938 році, коли в Лондоні відбулася прем’єра п’єси Патріка Гамільтона «Газове світло» – всього за рік до Другої світової війни. У центрі сюжету – молода жінка, яку чоловік методично змушує сумніватися у власній пам’яті та здоровому глузді. Він ховає предмети в домі, змінює їх місцями та регулярно приглушує в будинку газове світло. Але щоразу, коли вона помічає ці дивні речі й шукає пояснень, він переконує її, що це лише гра уяви, звинувачує в невдячності й методично навіює, що вона божеволіє. Через десятиліття американський психіатр Роберт Л. Штерн використав цю історію для позначення особливого типу маніпуляції – газлайтингу (від англ. Gaslight). Це тактика, за якої маніпулятор змушує жертву відкинути очевидне й повірити у нав’язану брехню.

Символічно, що американський словник Merriam-Webster назвав газлайтинг головним словом 2022 року – саме того року, коли Путін розв’язав повномасштабну війну проти України. УКРАЇНА ТА США: ГРА НА МЕЖІ РЕАЛЬНОСТІ Газлайтинг відбувається за чітким сценарієм: маніпулятор систематично викривлює реальність, змушуючи жертву сумніватися у власному сприйнятті. Він заперечує очевидні факти («Ти все неправильно зрозумів»), знецінює почуття («Не драматизуй»), перекладає провину («Ти сам у всьому винен») і створює хаос, щоб жертва почала залежати лише від нього. Такі методи часто зустрічаються у стосунках між людьми. Але ще небезпечніше, коли газлайтинг стає інструментом міжнародної політики. Беззаперечно, США є важливим партнером України, і їхня допомога безцінна. Це очевидний факт, який ми як країна визнаємо й за який щиро вдячні. Проте в останні тижні ми дедалі частіше стикаємося з тривожними ознаками газлайтингу з боку наших союзників. ПЕРЕКЛАДАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СТВОРЕННЯ ХАОСУ Ключовий прийом газлайтингу — змусити жертву почуватися винною. Затримуючи вже обіцяну допомогу, обмежуючи доступ до розвідданих і пропонуючи компроміси, вигідні Росії, Вашингтон одразу ж зміщує фокус: «Ви затягуєте з підписанням угоди», «Ви не хочете миру», «Ви ведете війну неправильно» або навіть «Ви недостатньо вдячні». Це не просто маніпуляція, а свідоме спотворення реальності. Україна змушена захищатися від екзистенційної загрози, але її звинувачують у тому, що вона робить це недостатньо ефективно, створюючи абсурдну картину, де жертва стає відповідальною за війну. При цьому газлайтери часто змінюють наратив, створюючи плутанину. Сьогодні у Вашингтоні звучать заяви про необхідність посиленої підтримки України, а завтра – з’являються повідомлення про «домовленості» з Росією, перезапуск «Північного потоку» і голосування в ООН. ЗНЕЦІНЕННЯ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ФАКТІВ Газлайтери змушують жертву сумніватися в тому, що вона бачить і відчуває. Щойно Україна нагадує про свої інтереси, як лунають аргументи: «Ви повинні враховувати нашу внутрішню політику», «Ви вимагаєте надто багато», «Будьте терплячими». Будь-які спроби нагадати про раніше взяті зобов’язання викликають роздратування: мовляв, Київ «надто тисне» на Вашингтон. Але давайте зафіксуємо реальність. Україна опинилася у цій війні беззбройною не за власною волею. У 1994 році, підписавши Будапештський меморандум, ми відмовилися від третього у світі ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки, зокрема від США. Однак, коли ці гарантії знадобилися, вони виявилися лише декларацією. До війни ми просили зброю – нам відмовляли. Просили ППО – відповідали, що це «ескалація». Просили далекобійну зброю – чули: «ще не час». А тепер, коли мова йде про системи ППО, ракети й боєприпаси, нам просто перестали давати конкретні відповіді. У результаті створюється ілюзія, що Україна – «незручний партнер», який висуває занадто багато вимог. Хоча насправді ми лише вимагаємо виконання даних раніше обіцянок. ЯК ВИЙТИ З ГАЗЛАЙТИНГУ У п’єсі Гамільтона все змінюється, коли в дім приходить інспектор і відкриває правду. Він пояснює, що газове світло справді тьмяніє, речі дійсно зникають – це не її фантазії. Чоловік змушував її сумніватися в собі, щоб приховати свою гру. Його справжня мета – не турбота про неї, а викрадення коштовностей, що зберігалися в будинку. Газлайтинг тримається на сумнівах жертви у власній реальності. Сьогодні нам нав’язують хибні аксіоми: хто насправді прагне миру, що вибори необхідні за будь-яку ціну, що саме по собі перемир’я – це рішення. Нам навіюють почуття провини за те, що ми вимагаємо реальних гарантій безпеки, а не пустих обіцянок. Але маніпуляції втрачають силу там, де реальність зафіксована чітко. Україна не має дозволяти змінювати факти на догоду чужим інтересам. Ми маємо фіксувати зобов’язання союзників і публічно вимагати їх виконання. Ми не повинні дозволяти переконувати нас, що затримки постачань – наша вина. Якщо прийняти нав’язану роль жертви, фінал буде передбачуваним. Той, хто дозволяє себе переконати у хибній реальності, зрештою втрачає контроль над своїм майбутнім. Як повідомляв «Апостроф», останні заяви Трампа свідчать, що нинішнє керівництво США намагається витягнути з війни та врятувати Росію ціною зради України.

Люди, які вивчають українську мову, і ті, хто хоче опанувати її досконало, часто запитують, як правильно вживати певні слова чи вирази. І не дивно: суржикові слова, кальки та русизми увійшли до нашої мови настільки глибоко, що без допомоги мовознавців не обійтися. Про те, як правильно сказати українською популярний вислів «строить глазки» йдеться в статті на порталі Ukrainian.stackexchange. Іноді можна почути дослівний переклад російського словосполучення «строить глазки» як «стріляти очима», однак в українській мові є влучні та правильні відповідники. Так, у «Словнику української мови» в 11 томах разом зі «стріляти очима» є ще такі варіанти: гострити очі (кидати короткі швидкі погляд, необов’язково кокетливі); стригти/стригнути оком/очима; стріляти/стрельнути оком/очима; стріляти/стрілити поглядом/поглядами. Також в українській літературі можна знайти колоритні відповідники. А саме:

бісики пускати; маніритися (широкий сенс); моргати на кого; очима грати; очима прясти. Раніше ми розповідали, як замінити українською суржиковий вислів «в тому числі». «Апостроф» запустив рубрику «Говоримо українською правильно», де ми проводитимемо лагідну українізацію: пояснюватимемо випадки застосування правопису, мовних норм, публікуватимемо цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб у нашій країні з кожним днем ставало дедалі більше україномовних українців, а наша солов’їна мова звучала звідусіль!

Група Метінвест, разом зі спільними підприємствами, стала найбільшим експортером України 2024 року за версією Forbes Ukraine. Видання склало рейтинг 50 компаній, які зробили вагомий внесок у популяризацію бренду Made in Ukraine у всьому світі та підтримку вітчизняної економіки. До першої п’ятірки найбільших експортерів у ГМК також увійшли «АрселорМiттал Кривий Рiг», Ferrexpo і «Інтерпайп».

Про це пише журнал Forbes Ukraine.

Основою для формування рейтингу стали дані про експортні операції від найбільших компаній України та з митної бази ImportGenius, а також виробнича та інша галузева статистика. За підрахунками Forbes Ukraine, експорт продукції українського ГМК у 2024 році становив $7,3 млрд, а обсяг експорту Метінвесту разом зі спільним підприємством «Запоріжсталь» — до $3,9 млрд. Компанія реалізує залізорудну сировину, плоский прокат, сталеві напівфабрикати у 51 країні світу. У 2024-му Метінвест вийшов на ринки Індії (вугілля), Швеції та Норвегії (залізорудна сировина).

Серед чинників, що торік впливали на експорт продукції ГМК — відновлення доступу до чорноморських портів та падіння цін. А до найбільших країн-імпортерів української металопродукції та залізорудної сировини ввійшли Польща, Китай, Болгарія, США та Словаччина.

«Наша експортна стратегія сильно не змінилася. Є основні ринки — Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є решта, так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно — не йдемо. Для залізорудної сировини, знову ж таки, наші головні ринки — країни ЄС. І ми розширили географію: вийшли в Скандинавію, країни Північної Європи», — розповів гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Ukraine.

Як відомо, Метінвест заплатив до бюджету 20 млрд грн податків у 2024 році. Це на 36% більше, ніж у 2023 році. Також з 24 лютого 2022 року Метінвест, з урахуванням спільних підприємств, витратив на капітальні інвестиції в Україні понад 30 млрд грн — це другий показник у державі.