Архив Категории: Події

Внаслідок нічного удару по Херсону загинув лікар вищої категорії, хірург-онколог Володимир Терелюк. Про це повідомили у Херсонському обласному онкологічному диспансері. Він працював у диспансері з 1992 року. «За його керівництва у відділенні була відкрита операційна для амбулаторних операцій і діатермокоагуляцій, впроваджено кріодеструкції при новоутвореннях шкіри, виконано десятки тисяч оперативних втручань, консультацій та амбулаторного лікування онкологічних пацієнтів, підготовлено багато молодих спеціалістів», — розповіли у медустанові. Володимир Терелюк досконало володів сучасними методами лікування злоякісних новоутворень, активно застосовував на практиці останні досягнення медичної науки.

Нагадаємо, в ніч на 3 вересня Росія завдала масованого удару по Корабельному району Херсона. Пошкоджено багатоповерхівки, авто та господарські споруди. Як повідомляв «Апостроф», 3 вересня внаслідок удару по Полтаві на території інституту зв’язку загинуло понад 40 людей.

Викладач Остап Сливинський згадав есе арії Базилевич, яку разом з сестрами та матір’ю вбила Росія в ніч на 4 вересня. Вважає покоління 18-річної Дарії цілеспрямованим, прагматичним та вимогливим. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив викладач Українського католицького університету, кандидат філологічних наук, доцент Остап Сливинський. Згадує, наскільки уважною була Дарія на заняттях, що завжди обирала сидіти в перших рядах: «Сьогодні весь час думаю про Дарію Базилевич, яку вчора поховали разом із мамою і двома сестрами. Навесні вона ходила на мої лекції. Я часто дивився на неї. Знаєте, коли говорите з аудиторією, потрібно мати зоровий контакт із кимось, хто тебе уважно слухає. То це часто була Дарія. Вона завжди сідала в перших рядах і світилася, така маленька дівчинка з ясним волоссям». Остап Сливинський поділився фрагментом її есе: «У травні, наприкінці нашого курсу, вона написала есей. Там є такі слова: «Не завжди те, про що ми мріємо, виявляється таким ідеальним, як ми це уявляли. Часто, блукаючи у своїх фантазіях, будучи зацикленими тільки на мріях, ми не помічаємо, що наше життя вже складається краще, ніж можна його уявити». Якби міг плакати, то плакав би. Але сльози закінчилися давно, лишилося якесь заціпеніння».

За словами викладача, він особливо «любить» це покоління 18-річних. Вважає їх цілеспрямованими, прагматичними та вимогливими: «Я дуже люблю це покоління, покоління нинішніх 18-літніх. Вони – цілеспрямовані, прагматичні, пасіонарні. Вони вміють організувати себе і йти до того, в чому бачать цінність. Вони не розтринькують себе так, як робили і часто робимо ми, анархічно-розхлябане покоління їхніх батьків, що десь у підкірці мозку зберігаємо пам’ять про відсутність насолод і несвободу. Вони цінують своє тіло і свій час. Вони асертивні і вимогливі. Коли я спілкуюся з ними, мені знов хочеться жити». Натомість не знає, як таке покоління українців та «російська геронтологічна слизька хтонь» може існувати на одній планеті: «Я не знаю, як вони і російська геронтологічна слизька хтонь можуть існувати на одній планеті. Ракета, яка прилетіла і вбила Дарію, пройшла не крізь простір, а крізь час. Вони не мали б перетнутися, вони мусили б залишатися у різних вимірах». «Чи ми, моє покоління, яке десятиліттями ходило довкола російського багна, намагаючись щось там «корисне» виловити для себе, не відчуваючи цього смороду мертв’ячини, маємо відчувати докір сумління? Мабуть, так. Але не для того, щоб бичувати себе, бо це – шлях у нікуди. А для того, щоб цей докір сумління перетворився на відкритість: тепер ми маємо послухати тих, хто не встиг замаститися хтонню. Тобто власних дітей. Вони мають що нам дати, хоч це часто і не виразиш словами», — розмірковує Сливинський. «Коли вони на будь-які спроби компромісів зі злом, навіть тінню зла, навіть тінню тіні зла, кажуть своє категоричне «ні», ми мусимо їх послухати. І вчинити так. Можливо, це єдине, що ми насправді можемо зробити, якщо вже привели їх у цей кретинський світ», — підсумовує викладач. Як повідомляв «Апостроф», у п’ятницю, 6 вересня, у Львові відбулася церемонія прощання із родиною Ярослава Базилевича, яка загинула внаслідок російського ракетного удару. Чоловік в одну мить втратив трьох дочок та дружину.

У боях на території Суджанського району Курської області РФ загинув український звукорежисер Василь Дерновий з Енергодара Запорізької області.

Про це повідомив міський голова Енергодара Дмитро Орлов.

«Війна знову несе нам трагічні звістки і втрати, біль та смуток», — написав посадовець.

Він зазначив, що загинув військовий 30 серпня поблизу селища Черкаське Порічне Суджанського району.

Бійцеві було 36 років. Він працював звукорежисером Міського палацу «Сучасник». Чоловік мав плани на майбутнє та мріяв повернутися додому з перемогою у вільний український Енергодар.

«Розумний, життєрадісний, витриманий і небагатослівний колега та друг — таким залишиться Василь у пам’яті кожного, хто знав його особисто. У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо співчуття, поділяємо біль втрати з рідними та близькими Захисника, який віддав своє життя за Україну. Вічна слава і пам’ять», — додав мер Енергодара.

Нагадаємо, у війні Росії проти України загинув військовий доброволець, активіст, майстер музичних інструментів Сергій Павліченко.

Внаслідок обстрілу Харкова та влучання в багатоповерхівку постраждало 35 людей. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Наразі госпіталізовано 12 людей, іншим постраждалим надають допомогу на місці. «Одна жінка та хлопчик 12 років — у важкому стані. … Службовці Державної служби надзвичайних ситуацій врятували чоловіка із собакою з 12-го поверху. Під завалами ще перебувають люди, повністю зруйновані три квартири», — повідомив він. Харківський міський голова Ігор Терехов також повідомив, що вніслідок удару постраждало троє дітей. «Ворог влучив у 10 поверх будинка, пожежа охопила чотири поверхи — від 9-го по 12-й», — повідомив він.