​Бельгія пояснила, чому відклала поставку винищувачів F-16 для України

Обіцяну поставку літаків відклали, оскільки Бельгія очікує поставки нових F-35 на заміну F-16. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер перед зустріччю з іншими лідерами ЄС у Брюсселі, пише «Радіо Свобода». Водночас говорить де Вевер, Бельгія розраховує поставити винищувачі F-16 для бою в Україні у 2026 році. Варто додати, що президент України Володимир Зеленський у Брюсселі зустрівся з Бартом де Вевером. Глава держави подякував уряду та всім бельгійцям за надану допомогу, зокрема за передачу літаків F-16. «Поінформував про підготовку європейського плану для наближення справедливого миру й запросив прем’єр-міністра взяти участь у роботі над ним. Особливу увагу під час перемовин приділили оборонним потребам», – зазначив президент. Нагадаємо, літаки F-16 українцям надають Данія, Нідерланди, Бельгія, Норвегія. 4 серпня 2024 року український президент Володимир Зеленський підтвердив появу перших літаків F-16 в українському небі.

Також очільник Міністерства оборони Рустем Умєров анонсував передачу Україні від Нідерландів чергової партії літаків-винищувачів F-16 протягом 2025 року.

Російську екс-депутатку заочно засудили на 8 років за визнання воєнних злочинів РФ в Бучі та Ірпені

У Росії суд заочно засудив колишню московську муніципальну депутатку Олену Філіну до 8 років колонії за пост про Бучу та Ірпінь. Про це повідомляють російські ЗМІ. «Буча та Ірпінь – це справжній фашизм і нацизм, злочин проти людяності, який вчинили російські солдати за наказом Путіна», – йшлося у дописі, опублікованому 3 квітня 2023 року. Філіну визнали винною в поширенні «фейків» про російську армію. Прокурор стверджував, що Філіна, будучи депутатом, оприлюднила неправдиву інформацію на грунті «політичної ворожнечі», щоб «викликати широкий суспільний резонанс і неприйняття в суспільстві». Філіна була депутатом до осені 2022 року, зараз не проживає в Росії.

Раніше «Апостроф» розповідав, що росіяни засудили полоненого британця з Інтернаціонального легіону.

«Можемо вирулити навіть всупереч зовнішнім подразникам»: головні сценарії майбутнього для НАТО та роль України

Для майбутнього НАТО назвали кілька можливих сценаріїв — за умов, якщо найближчі 4 роки не буде збройного нападу на країни Європи, та навпаки, наголосивши на ролі України у кожному з випадків. Сценарії на своїй персональній сторінці у Facebook озвучив голова Центру формування політики, адвокат Максим Костецький. Для першого сценарію пропонує виходити з гіпотези, що найближчі 4 роки не буде збройного нападу на країни Європи: «Якщо Трамп за 4-річку не встигне формально нівелювати Альянс, то організаційно-правова форма збережеться, але буде наново підтверджуватись новою адміністрацією, якщо ж встигне, то буде заснування нового союзу із новим складом учасників». Наголошує і на ролі України за таких умов: «Нам глобально неважливо як це буде називатись, важливо, щоб на момент декларування нових гарантій ми стали учасником нового договору. І буде це Альянс Півночі чи Європейський Альянс покаже час та семантичні захоплення нових лідерів світової демократії».

Для другого сценарію розглядає умови, якщо напад росії на країни Європи стається до 2028 року: «Одномоментне рішення президента США про захист/незахист союзників визначає долю Альянсу в той же день. Врешті на захист континенту стає коаліція сильних, які і сформують новий союз у короткостроковій перспективі». Вважає, що роль України та Туреччини у такому сценарії буде ключовою: «Україна стає учасником нового договору на правах країни-засновниці». У висновку Костецький припускає: «… у будь-якому сценарії безпекові зобов’язання будуть наново формуватись та перепідтверджуватись, наше завдання не залізти в цей момент у внутрішню кризу, мати спроможну економіку та суспільний консенсус. Тільки історія покаже, який сценарій нам буде стратегічно вигідніший, але шанси на успіх є у обох випадках, можемо вирулити навіть всупереч зовнішнім подразникам». Нагадаємо, раніше Максим Костецький, після того, як в Politico дізналися про переговори команди Трампа з Юлією Тимошенко та Петром Порошенком, із сарказмом запропонував кандидатуру в президенти України.

ДТЕК інвестував в енергетику €1,2 млрд з початку повномасштабного вторгнення — The Wall Street Journal

З початку повномасштабного вторгення росії в Україну ДТЕК інвестував 1,2 млрд євро в енергетику України.

Про це в інтервʼю The Wall Street Journal заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Голова ДТЕК наголосив, що залучення приватних інвестицій є важливим фактором підтримки енергетичної інфраструктури України.

Тімченко додав, що Україну потрібно зробити привабливою до інвестицій, бо присутність європейських та американських компаній дозволить загалом посилити безпеку України.

Зокрема він зазначив, що ДТЕК веде активні переговори з американськими компаніями про постачання більшої кількості природного газу.

Раніше повідомлялося, що ДТЕК Ріната Ахметова домовляється про нові поставки скрапленого газу в Україну.

​Колишнього очільника МЗС України обікрали

Колишнього очільника Міністерства закордонних справ України Дмитра Кулебу обікрали. Про це він розповів в інтерв’ю Славі Дьоміну. Дипломат згадав, як вклав гроші, хотів їх забрати, але все зникло. «Я один раз в житті вклав гроші, які я заробив. Невеликі, але я їх інвестував. Два роки мені щомісяця приходила фінансова звітність, в якій мої гроші росли, як на дріжджах. І я подвоїв свій первинний внесок. А через два роки, коли я намагався половину цих грошей забрати, то зникло все: і люди, і гроші, і фінансова звітність», — зазначив Кулеба. За його словами, підприємницька діяльність – це не його. «Я заробляю на тому, що я знаю. І на своїй телефонній книжці», — відповів колишній міністр, на що зараз живе.

Як повідомляв «Апостроф», Кулеба після звільнення з посади міністра задумався про те, щоб завести овець.

Одяг, взуття і навіть газети: з грецького «Титаніка» підняли унікальні артефакти

В грецькому місті Рафіна вперше показали унікальні артефакти, знайдені на затонулому кораблі Heimara, який часто називають грецьким «Титаніком». Це особисті речі пасажирів та екіпажу, одяг, взуття, паперові газети і телеграми та багато інших реліквій, що дають змогу зазирнути в одну з найжахливіших морських катастроф в історії Греції. Про це повідомляє The Travel. Історію корабля Heimara тепер можна переказати в подробицях завдяки новим дослідженням дайвера-дослідника Костаса Токтарідеса, який розкопав втрачені першоджерела, а також занурився на затонулий корабель. Судно затонуло 19 січня 1947 року, врізавшись в острівець у південній Евбейській затоці і убивши 400 людей. Це була найстрашніша та наймасштабніша морська катастрофа в Греції, і вона мала ті ж катастрофічні причини, що й загибель корабля RMS Titanic у 1912 році — холодна вода та низькі заходи безпеки. «Під час занурення ми знайшли газети, книги та кореспонденцію, поховані в мулистому дні Евбейського моря з 1947 року. Це були грецькі, кіпрські та французькі газети. Були телеграми, французькі книги та марки того часу, які не були повністю знищені, хоча й пролежали на морському дні десятки років. Багато з них все ще можна прочитати», — розповів дослідник Костас Токтарідес.

За його словами, ці паперові предмети є «особливо рідкісним явищем», оскільки є дуже мало документів, які вижили в тому середовищі. Серед знайдених предметів були особисті речі загиблих, у тому числі офіцерська шпага, гребінці, рятувальні жилети, жіночі панчохи та взуття, чоботи та дитяче взуття, які Токтарідес описав як «найемоційнішу» річ, яку вони знайшли в уламках. Лайнер Heimara курсував між Піреєм і Салоніками з 1946 року до своєї трагедії в 1947 році. Він прямував до Пірея, перевозячи близько 550 пасажирів — переважно військових жінок, дітей, політичних в’язнів та ескорт жандармерії, а також 86 інших членів екіпажу. У той час у Греції тривала громадянська війна, і єдиний шлях із Салонік до Афін був морським шляхом, оскільки дороги країни були в поганому стані. Зіткнення зі скелястими острівцями у Вердуджі рано вранці 19 січня 1947 року сталося через густий туман, або, можливо, через те, що корабель натрапив на морську міну. Інша версія — у машинному відділенні міг бути вибуховий пристрій. Зіткнення пошкодило кермо корабля, а вода також почала надходити всередину. Токтарідес і його команда дослідників також виявили, що екіпаж SS Heimara не зміг зачинити водонепроникні двері корабля. Швидше за все, капітан судна намагався «підтримувати порядок», поки роздавав рятувальні жилети пасажирам і розсаджував їх у рятувальні шлюпки. Але він зазнав невдачі, оскільки багато хто з його екіпажу втік з пароплава, щоб врятуватися. Грецькому «Титаніку» знадобилося 1,5 години, щоб затонути, і він був лише приблизно в одній милі від острівця Кавалліані. З понад 600 пасажирів і членів екіпажу близько 383 загинули. Нагадаємо, раніше на дні Балтійського моря виявили корабель, який використовувався Голландською імперією у 17-му столітті.

В Міноборони розкрили подробиці підготовки контрактників «18-24»

Підготовка військових в межах експериментального проєкту «Контракт 18-24» відбувається за трирівневою програмою, тривалість якої складає до 3 місяців. Про особливості підготовки розповіли в Міністерстві оборони України. Трьохрівнева підготовка складається з базової загальновійськової підготовки (БЗВП); фахової підготовки за визначеною військово-обліковою спеціальністю (ВОС) та курсу адаптації. В міністерстві повідомили, що базова підготовка триває 1.5 місяці. Навчання здійснюється у військових частинах, чи в навчальних центрах. Військовослужбовці навчаються у взводах по 25-30 осіб. Фахова підготовка готує військовослужбовців до виконання специфічних завдань відповідно до обраної військово-облікової спеціальності. Курс адаптації спрямований на вдосконалення навичок узгоджених дій у складі малих тактичних груп в умовах напруженої психологічної напруги бойових дій.

Курс триває 14 діб та проводиться безпосередньо у військовій частині після проходження фахової підготовки. «Таким чином повний цикл підготовки військовослужбовців триває до 3 місяців. Критично важливо: участь військовослужбовців у бойових діях без проходження визначених видів підготовки категорично забороняється!», — зазначили у міністерстві. Нагадаємо, перші військовослужбовці за контрактом «18-24» склали присягу у Десятій Гірсько- Штурмовій Бригаді «Едльвейс», яка вважається однією з найпотужніших бригад Сухопутних військ.

«А ми їм що запропонуємо»? Z-блогер похвалив українців та визнав безглуздість вторгнення РФ

Один із ідеологів війни, z-блогер Максим Калашніков визнав відсутність у Росії програми розвитку і поставив під сумнів сенс воєнних дій проти України. «От прийшли б ми до Харкова… У Харкові машинобудування, авіаційні підприємства, «Турбоатом». А ми їм що запропонуємо? У нас же власної програми прориву в новий світ, у нову індустріалізацію, у світ нової сяючої Росії нема», — сказав він. Це фактично визнання, що дії РФ не мають сенсу. «Приголомшливо, один з ідеологів війни, письменник-націоналіст Максим Калашников, який вітав путінське вторгнення в Україну, тепер фактично визнав, що війна не має сенсу, тому що Росія нічого, окрім розрухи, не несе. Запропонувати українцям, яких РФ нібито «звільняє від кайданів», абсолютно нічого. А якого хріну ти підтримував цю війну тоді, чорт?», — зазначили в телеграм-каналі “Сеятель ветра”. Нагадаємо, минулого року Калашніков скаржився на свавілля у російській армії, зокрема, на розстріл російських окупантів після скарг на командирів.

​Портников про удар по «Радіо Свобода»: Не маю вдячності до Трампа, але безмежно вдячний простим американцям

На призупинення діяльності корпорації «Радіо Вільна Європа»/»Радіо Свобода», викликаного рішенням президента США Дональда Трампа, відреагував український публіцист Віталій Портников. Портников проаналізував відтинок часу, протягом якого йому довелося співпрацювати з медіа та подякував простим американцям. За словами журналіста, саме з «Радіо Свобода» була пов’язана його професійна діяльність протягом останніх 35 років. Цією співпрацею Портников щиро пишається, адже 35 років — «це не просто відрізок часу, це ціле творче життя». «На ювілейних заходах, присвячених роботі корпорації, я завжди говорив, що хотів би дочекатися її закриття. Чому? Тому що ми ставали свідками того, як припиняли свою роботу наші мовні служби тоді, коли країни, на які велося мовлення, ставали членами НАТО та Європейського Союзу. Це означало, що вони виконали свою місію — допомогли демократизації тих держав, для громадян яких працювали», — зауважив медійник. Втім, зараз, додав Портников, коли триває загарбницька війна Росії проти України, коли російський та китайський авторитаризм лише посилюються, коли «Радіо Вільна Азія» продовжує свою боротьбу за правду, а серед головних ворогів Америки залишається теократичний режим Ірану, — будь-який удар по «Радіо Свобода» / «Радіо Вільна Європа» є нічим іншим, як зрадою демократії. «Це така ж сама зрада, як і спроба Дональда Трампа припинити допомогу Україні й надати Володимиру Путіну можливість безкарно розстрілювати мирних українців. І про це треба говорити чесно. Адже головною місією Радіо Свобода завжди була саме чесна розмова зі своїми слухачами, глядачами й читачами. Я не маю жодної вдячності ні до Дональда Трампа, ні до тих, хто сьогодні керує Америкою, якщо вони готові поступитися принципами демократії. Але я безмежно вдячний кожному американцю, який зробив можливим існування цієї великої організації, що захищала свободу. Так, я вдячний звичайним американським платникам податків — фермеру з Айови, ресторатору з Іллінойсу, нафтовику з Техасу. Саме завдяки їм у роки радянської інформаційної блокади ми могли чути правдиві новини, знайомитися із сучасною музикою й чесною літературою», — наголосив публіцист.

Та додав, що хоч нині в епоху нових інформаційних технологій «Радіо Свобода» вже не відіграє тієї ж ролі, що раніше, але сам факт нашого існування демонструє: Сполучені Штати пам’ятають, що демократія має значення. «І що її потрібно захищати — разом із тим самим фермером з Айови та ресторатором з Іллінойсу. Дональд Трамп хоче зруйнувати цей зв’язок, але ні він, ні його прихильники з лав ультраправих антидемократичних сил не досягнуть успіху. Президенти приходять і йдуть, а велика американська демократія залишається. Окремо хочу висловити подяку колегам із Голосу Америки — насамперед як слухач. Саме програми української служби цієї радіостанції в мої шкільні роки допомогли мені, хлопцю з русифікованого міста, памʼятати, що я живу в Україні, долучатися до нецензурованої української культури й мови. Саме тому я хочу ще раз подякувати кожному з них. Слава американського народу та Сполучених Штатів — у здатності і готовності захищати слабких від наруги сильних. Це те, чого ніколи не зрозуміє Дональд Трамп. Але ми з вами це розуміємо», — резюмував Портников. Додамо, також звільнений раніше з «Голосу Америки» український журналіст Остап Яриш прокоментував масштабне закриття семи федеральних агентств, включаючи Агентство США з глобальних медіа (USAGM), яке опікується медіакорпорацією «Радіо Вільна Європа»/»Радіо Свобода», «Голос Америки» та іншими засобами інформації.

​Україна оголосила свої «червоні лінії» на перемовини

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповів про підсумки конструктивної зустрічі української та американської делегацій у Джидді. Окремо політик акцентував на «червоних лініях» України. За словами Єрмака, Україна підтримала пропозицію США щодо безумовного 30-денного припинення вогню. «Як один із перших кроків до миру ми запропонували обмін військовополонених, звільнення цивільних та повернення депортованих дітей. Водночас важливо, щоб будь-які ініціативи спиралися на експертну оцінку. Зокрема, питання моніторингу режиму тиші потребує чітких механізмів та фахових напрацювань. Окремо наголосив на наших «червоних лініях», — зазначив очільник ОП. Водночас Єрмак зауважив і про статут тимчасово окупованих територій. «Україна не обговорює нейтральний статус і скорочення чисельності своїх Збройних сил. Ми ніколи не визнаємо жодні тимчасово окуповані території російськими», — резюмував посадовець.

Як повідомляв «Апостроф», російський диктатор Володимир Путін може погодитися на можливі умови перемир’я з Україною, проте спробує затягнути переговори, щоб забезпечити собі найвигідніші умови.