Архив Категории: Події

В Офісі Генерального прокурора розповіли про заочне оголошення підозри військовому російської окупаційної армії, який на початку повномасштабного вторгнення РФ розстріляв авто з двома мирними мешканцями в Катюжанці Київської області. Про це повідомляє пресслужба Офісу. Як зазначається, йдеться про 27-річного російського військовослужбовця. Його вдалося ідентифікувати слідчим за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури. За версією слідства, підозрюваний та інші військовослужбовці 25 лютого 2022 року близько полудня перебували у тимчасово окупованому селі Катюжанка Вишгородського району. Вони розстріляли з автоматичної вогнепальної зброї автомобіль з двома мирними мешканцями, що рухався на трасі. Від отриманих травм чоловік та жінка померли на місці.

Підозру оголосили за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством, вчинених за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу. Досудове розслідування здійснюють працівники ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за оперативного супроводу ГУНП в АР Крим та м. Севастополі. Раніше ми писали, що СБУ заочно повідомила про підозру пропагандисту РФ Володимиру Соловйову, який популяризує війну РФ проти України.

Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк в 2024 році купував державні облігації України та криптовалюту, а його дружина також нардепка, правда, від фракції «Слуга народу» Ольга Коваль викупила автомобіль Lexus, який раніше орендувала. Про це свідчать електронні декларації обох нардепів, повідомляє «Апостроф». За 2024 рік Железняк купив 10845 державних облігацій України різної вартості. Також нардеп придбав криптовалюту Binance на суму 514 683 грн.

Дружина нардепа Ольга Коваль за 844800 грн купила автомобіль Lexus NX 300H 2019 року випуску. Цей автомобіль в попередній декларації нардепки був зазначений як оренда у ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів». Правда, вартість цієї оренди Коваль не вказувала. Тим часом доходи подружжя нардепів відносно невеликі. Ярослав Железняк отримав у парламенті зарплату в сумі 744 616 грн плюс 1 500 грн бонусів від ТОВ «Діджитум» та 14 702 грн – дохід від Облігацій. Ольга Коваль у Верховній Раді отримала зарплату в сумі 736414 грн та 9 грн процентів від «ПриватБанку». У зв’язку з цим варто зазначити, що, як повідомляли ЗМІ, НАЗК почало перевірку декларацій про доходи депутата Ярослава Железняка та його дружини депутатки Ольги Коваль на предмет порушення антикорупційного законодавства. Справа в тому, що у серпні 2023 року Железняк разом із дружиною поселилися в квартирі в центрі Києва. Вартість цієї нерухомості становить близько 12 мільйонів гривень. Квартира площею 134 квадратних метри розташована на Печерську і записана на Володимира Коваля — тестя Железняка та батька його дружини. Згідно з офіційною декларацією, річна заробітна плата Ярослава Железняка, як народного депутата, становила тоді приблизно 660 тисяч гривень. Тобто, вартість квартири перевищує його річний дохід у 17 разів. Те ж саме можна сказати і про його дружину. У Ольги Коваль ще є квартира площею 49,7 кв. м. у Жашкові та земельна ділянка на 10 соток у селі Погреби на Київщині. Ще три квартири нардепки у Києві знаходяться на етапі будівництва. У її чоловіка Ярослава Железняка нерухомості немає. Нагадаємо, НАЗК завершило перевірку декларації політика так і не дочекавшись відповіді на запит від ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів».

Новий підручник для 11 класу з історії України має «білі плями» у висвітленні подій початку повномасштабного вторгнення. Про це написала на своїй сторінці у Facebook вчителька історії із Києва Марія Воротило. Її обурило, що підручник завершується 2024 роком при тому, що між істориками є своєрідна домовленість — не обговорювати професійно події, яким менше 5 років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об’єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними.

«А якщо говорити про Україну — так такі «молоді» події є ще неймовірно тригерними. А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі — досі при владі. Отже, у 11 класі ми тепер вчимо не тільки ковід, але і історію повномасштабної війни. І це дивна ситуація — обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти. Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують. Весь цей матеріал проходить по всім їхнім тригерам. У багатьох дітей загинули або поранені батьки, багато хто воює. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут — Буча 2022-го», — зазначила Марія. Але найбільша проблема підручника те, як автори обирали, про що говорити, а про що — ні. «От наприклад, ви всі прекрасно пам’ятаєте НЕ підготовку до війни. Пам’ятаєте, як з осені 2021 всі бігали, хвилювались, нервували через чутки. Як активізувались ТРО, скільки було навчань. І яка спокійна була влада — із шашликами, планами на Великдень… а День Єднання пам’ятаєте? Як закликали не поширювати паніку. Як не була проведена евакуація (хоча б дітей!) з прикордонних територій, не закуплені ліки, майже повну відсутність укриттів. У підручниках про це ні слова. А варто насправді про це говорити, якщо вже ми піднімаємо на поверхню 2022 рік. І дітям варто запитати — а на їхню думку, враховуючи весь наш нинішній досвід, що треба було тоді робити?», — вважає вчителька історії. Також вона звернула увагу, що у підручнику не вистачає карт, необхідних для обговорення військових дій. «І знаєте, якщо вже обговорювати цю війну — то я б хотіла її обговорювати з точки зору людей. Бо ця війна про нас, про наші цінності, втрати, переоцінку себе, зміну світогляду. Я б хотіла прочитати у підручнику хоч одну історію про убитих цивільних і митців у окупації — хоча б про Володимира Вакуленка. Та Боже, у нас зараз стільки проєктів, які намагаються розповідати про це — а у підручнику тиша», — написала Марія. Вона висловила здивування, чому у 2025 році діти на іспиті повинні здавати матеріал про 2024-й. «Чому підбір матеріалу саме такий, чому ми говоримо про одних людей і мовчимо про інших, чому опис нашої війни перетворився на сухий текст про «ті були там, ці були тут, тут побились, тут відступили, тут наступали»? Чому мовчимо про не підготовку до війни? Так, можна сказати «Марія, ви ж історик, а обговорюєте наразі підручник на емоціях!» Ну а ви і вибору не залишаєте. Нагадую, зараз 2025 рік, а я вчора дітям описувала атаку ЗСУ на Курщину. Не тому що хотіла, а тому що так треба тепер. Описи цих нових тем — ну… не прямо погані, ні. Але вони розчаровують. Бо можна було б інакше. Зовсім інакше. І щось мені підказує, що з цим треба звертатись до міністерства, ніж до авторів», — написала вчителька. Як повідомляв «Апостроф», у підручнику з української мови помітили карту України без Криму.

Бучацький районний суд Тернопільської області закінчив розгляд справи місцевого жителя, який хотів підірвати свою дружину осколковою гранатою, що привіз із зони бойових дій. Про це повідомляє «Апостроф» з посиланням на судовий реєстр України. Як встановлено в судовому засіданні, житель одного з сіл Бучацької громади, який знаходився в лавах ЗСУ з грудня 2023 року та служив у 37-ій бригаді морської піхоти в Донецькій області, несподівано приїхав в грудні 2024 року додому.

З приводу цього він почав вживати алкоголь. Дружини вдома не було, вона знаходилась у місті Бучач з онуками, батьки яких виїхали за кордон. Він їй зателефонував і сказав, щоб вона з онуками поверталася у село. Через деякий час жінка приїхала додому і побачила, що чоловік сидів на ліжку у спортивній кофті, а з одної кишені він дістав гранату. Між подружжям виник конфлікт. Жінці вдалось вихопити в чоловіка гранату, але той взяв потерпілу за куртку, кинув на ліжко, притиснув ногою і сказав: «Віддай, це не іграшка». Він вирвав гранату з кишені, порвавши куртку. Після цього дружина вибігла на вулицю і зателефонувала до працівників поліції. Коли жінка повернулась в хату чоловік схопив її за шию. Тримаючи гранату у руці він витягував запобіжну чеку із гранати та засовував її назад, рухав кільцем, говорячи: «Ось, раз, і тебе немає. Кого хочу підірву, мені і так нічого за це не буде». Але встигли приїхати поліцейські, які затримали чоловіка, а гранату вилучили. Вона виявилася справжньою бойовою. Чоловік знаходився в стані алкогольного сп’яніння та поводив себе агресивно. Як сказав затриманий, гранату він взяв на «нулі», помістив її у свій рюкзак і з нею поїхав у госпіталь, де перебував два тижні, а потім привіз із собою в рюкзаку додому. Його дружина пояснила в суді, що вони прожили разом тридцять п`ять років, але спільне життя було нелегким. Чоловік зловживав алкоголем з першого дня їхнього спільного життя, випивав майже кожен день, нечасто бував тверезий. Судом також встановлено, що він неодноразово дружину бив. Також судом встановлено, що звинувачений неодноразово протягом 2016-2024 років притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно дружини та тещі. У грудні 2023 року він був мобілізований до лав ЗСУ. Після мобілізації обвинувачений перебував у Заліщиках і кожен раз, коли він приїжджав, то або перебував уже в стані алкогольного сп`яніння, або привозив із собою пляшку алкоголю. Потім він виконував бойові завдання в Харківській та Донецькій областях. Суду були надані документи з військової частини з яких з’ясувалось, що чоловік самовільно залишив місце служби. Дружина попросила суд призначити чоловіку покарання по всій суворості закону. Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк три з половиною роки. Як повідомляв «Апостроф», українець відмовився від мобілізації через догляд за матір’ю — мати померла, а його засудили до тюрми