Трійця це одне з найважливіших свят у церковному календарі, що символізує Зішестя Всевишнього в образі Святої Трійці — Бога-Отця, Бога-Сина та Бога-Святого Духа. У 2025 році воно випадає на 8 червня, 50-й день після Великодня. «Апостроф» розповідає про історію і традиції свята Трійці, яке відоме в народі як Зелені свята. Чому в 2025 році особлива дата Цьогоріч вперше за довгий час Трійцю святкуватимуть одночасно і католики, і православні, оскільки Воскресіння Христове в 2025 році відзначалося усіма вірянами в один день — 20 квітня. Це свято є одним з найважливіших для християн, поряд з Різдвом Христовим і Великоднем. Історія свята В день Трійці християни відзначають Зішестя Святого Духа на апостолів, ця подія символізує народження Церкви і є завершенням Пасхального циклу. У православній традиції свято називають ще П’ятидесятницею, адже воно припадає на 50-тий день після Воскресіння Христового.
За біблійним переказом, у цей день апостоли, на яких зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків, отримали дар мов і почали проповідувати Євангеліє різними мовами народів світу. Це було початком активної місіонерської діяльності християнської Церкви. Чому Трійця має другу назву — Зелені свята Попри церковне значення, Трійця в Україні міцно пов’язана з дохристиянськими обрядами — наші предки шанували природу та весняне відродження землі, а тому просили у богів послати землі родючість і дати новий урожай. У цей час вони прикрашали свої оселі гілками дерев, квітами, травами, найчастіше — кленом, липою, лепехою, м’ятою, що символізують оновлення, життєдайну силу та захист від злих духів. Ці рослини вважаються в українців оберегами. Їх несуть до церкви, освячують і зберігають цілий рік у хаті, як захист від хвороб, грому чи лиха. Вірування і звичаї Зелених свят сягають глибоких пластів української етнічної культури. Обряди, заборони та народні прикмети У народі з Трійцею та Зеленими святами пов’язано багато прикмет, заборон і застережень. Найперше, як і в кожне велике християнське свято, у день Трійці не можна працювати, а особливо шити та прати. Особлива заборона на Зелені свята стосується рослин. В цей день не можна рубати і спилювати дерева — це вважається великим гріхом. Наші предки вірили, що це може призвести до великого нещастя. У деяких регіонах влаштовували обряди «проводів весни», співали веснянок і водили хороводи, прощаючись із зеленою порою і готуючись до жнив. Однією з найбільш поетичних традицій було виплітання вінків із польових квітів, які дівчата пускали на воду, вгадуючи свою долю. Народні прикмети на Трійцю Дощ на Трійцю — буде багато врожаю і грибів. Сонячна погода на Трійцю — літо буде спекотним і посушливим. Веселка на Трійцю — в домі буде щастя. У контексті сучасності Трійця постає не лише як релігійне чи етнографічне свято, але як нагадування про духовне коріння, зв’язок із землею, природою і культурою. Воно об’єднує покоління, дає змогу замислитися над власною відповідальністю — як перед Богом, так і перед майбутнім. Раніше «Апостроф» розповідав про історію, традиції та обряди Вознесіння Христового, яке відзначають у 2025 році 29 травня.
