Архив Категории: Події

Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Росія вчергове атакувала газову інфраструктуру України. На тлі цього блогер Євгеній Прокопишин загадався над питанням, чому Україна не цілить по газову та електричній інфраструктурі, а лише по НПЗ. Про це він написав на Facebook. «Росія сьогодні вчергове атакувала газову інфраструктуру України… Очевидно, що після зупинки транзиту газу, тепер росіяни будуть знищувати нашу ГТС та видобуток газу… Їх дії прогнозовані і зрозумілі… «, — вказує Прокопишин. Натомість він запитує: «Але у мене є питання — чому ми не атакуємо російську газову та електричну інфраструктуру? Чомусь лише по НПЗ їх цілимо, а електропідстанції, компресорні станції, ТЕС/ТЕЦ і тд, чомусь не атакуємо (або прям дууууужееее рідко)… Може вже пора???». Нагадаємо, Герман Галущенко на Facebook повідомляв: «Сьогодні вночі росія знову здійснила черговий масований ракетно-дроновий обстріл газової інфраструктури. Пошкоджень зазнали, зокрема, виробничі потужності. Щойно дозволила безпекова ситуація, спеціалісти розпочали оцінювання ушкоджень і відновлювальні роботи. Метою цих злочинних атак є зупинка видобутку газу, необхідного для забезпечення побутових потреб громадян і централізованого опалення. Наразі вживаються всі необхідні заходи з ліквідації наслідків атак і стабілізації газопостачання».

Крім того, «Апостроф» писав, що в ніч проти четверга, 20 лютого, російські окупаційні війська атакували Херсон керованими авіабомбами, одна з яких поцілила у 9-поверховий житловий будинок, частково його зруйнувавши. Є постраждалі, серед них — діти.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердили спільну операцію Сил безпілотних систем, ГУР та інших підрозділів Сил оборони в Краснодарському краї РФ та в тимчасово окупованому Криму. У ніч на 26 лютого українські захисники вдарили по НПЗ та аеродромах. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ. Військові кажуть, що українські бійці завдали ударів по низці стратегічних об’єктів росіян — здійснили вогневе ураження військових аеродромів «Саки» і «Кача». Крім того, безпілотники атакували Туапсинський нафтопереробний завод. Цей НПЗ відіграє важливу роль в економіці ворога: здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 млн тонн на рік; понад 90% вироблених нафтопродуктів постачається на експорт; підприємство активно задіяне у забезпеченні російської окупаційної армії. «Є інформація про пошкодження інфраструктури заводу. Результати ураження уточнюються», — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, морський порт в Туапсе Краснодарського краю, який в ніч на 26 лютого атакували безпілотники, є одним із ключових вантажних портів РФ на Чорному морі. Зокрема відіграє важливу роль для енергетичної галузі РФ та підтримує військову логістику противника.

У Білорусі 27 лютого після тривалої хвороби помер лукашенківський пропагандист Юрій Азарьонок. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив його син, не менш одіозний пропагандист Григорій Азарьонок. Він написав, що «продовжуватиме його справу» на славу Лукашенку. Юрій Азарьонок розпочав свою кар’єру у 1990-х як автор одіозних фільмів, що очорняли демократичну опозицію та національні білоруські символи – біло-червоно-білий прапор та герб «Пагоня». Співпрацював із проросійськими нацистськими партіями, такими як РНЕ. 1995 року в Білорусі відбувся референдум, після якого російській мові було надано статус державної, білоруські символи були змінені на неорадянські. Перед ним з’явився російськомовний фільм «Ненависть. Діти брехні» авторства Юрія Азаренка. Його головною метою було прирівняти білоруських опозиційних діячів до колаборантів та нацистів. Фільм обурив багатьох білоруських діячів. Вершиною його кар’єри стала робота заступником керівника білоруського телебачення, а 2006 року він потрапив під санкції – йому заборонили в’їзд до США та ЄС. Попри звання заслуженого працівника культури від Лукашенка, його звільнили з білоруського телебачення за пияцтво.

Свого сина він надихнув на створення програми «Таємні пружини політки», де Григорій поливає брудом супротивників Лукашенка. Як повідомляв «Апостроф», у 2023 році Лукашенко подарував кувалду своєму пропагандисту Григорію Азаренку, яка була символом російських найманців «ПВК Вагнера».

Український журналіст Денис Казанський знайшов в соціальних мережах символ всієї діяльності зрадника України, кума російського диктатора Володимира Путіна та ексочільника забороненої «ОПЗЖ» Віктора Медведчука. Своєю «знахідкою» Казанський поділився у Telegram-каналі. Зауважує, що мова про акаунт Медведчука в соцмережі Х. Наголошує на цікавій закономірності: «Раптово виявив твіттер Медведчука. 82 тисячі підписників, а в більшості постів — жодного лайка, коментаря, ретвіта. Порожнеча».

Саме у цьому журналіст побачив символ усієї діяльності ексочільника забороненої «ОПЗЖ»: «Прям символ усієї діяльності Медведчука. Усе, за що брався — така ж пустушка, підробка. Навіть Твіттер. Людина-фейк. Але бабло на цей фейк продовжують уже 20 років виділяти. Фантастика». Раніше «Апостроф» також писав, як Денис Казанський знайшов пояснення, за що ж насправді гинуть російські окупанти в Україні. Причину пов’язав з «клятим Заходом».

Молодих незаміжніх українських дівчат треба називати паннами або панночками. Це найкраща заміна російському слову «баришня», яке досі можна почути в побуті. Про це розповів український вчитель та мовознавець Олександр Авраменко на своїй сторінці у Facebook. Він поділився історією, свідком якої став. «Якось у спортзалі мимоволі підслухав розмову: «Вона дуже стильна баришня, такі мужикам подобаються…». Друзі, це тільки мене колотить від цього слівця? Де ті «баришні» в Україні взялися? Це слово можна часто почути саме в Києві», — зазначив Авраменко. Відомий телевчитель нагадав, що в Україні здавна називали молоду незаміжню дівчину панною чи панночкою і навів як приклад поезію Павла Тичини «О панно Інно!..». Тлумачний словник української мови дає таке пояснення слову «панна»:

Молода незаміжня поміщиця або дочка пана у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусі. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина. Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат привілейованих верств населення старої Польщі, Литви, дореволюційної України і Білорусі. Нагадаємо, раніше «Апостроф» розповідав, як сказати українською «холостяк» і «холостячка». «Апостроф» запустив рубрику «Говоримо українською правильно», де ми проводитимемо лагідну українізацію: пояснюватимемо випадки застосування правопису, мовних норм, публікуватимемо цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб у нашій країні з кожним днем ставало дедалі більше україномовних українців, а наша солов’їна мова звучала звідусіль!