​»А що ви святкуєте і з чим вітаєте?» Історія загибелі військового журналіста Лабуткіна

Військовий речник Назар Волошин у День військового журналіста, який відзначають 16 лютого, розповів історію загибелі військового кореспондента Дмитра Лабуткіна. Водночас речник дорікнув тим, хто вважає цей день святом. Волошин зауважив, що сьогодні хоч не заходь у соціальні мережі. Мовляв, одні журналісти навколо і ба більше, всі військові. «І всі щось святкують, вітають один одного… Просто цікаво, а що ви святкуєте і з чим вітаєте? У день загибелі військового журналіста маєте свято? Це ницість і цинізм. Є свято 6 червня, от і вітайтеся, святкуйте!» — наголосив речник. А потім розповів про офіцера, на честь якого сьогодні вшановують воєнкорів. «Дмитро Лабуткін – військовий кореспондент редактор редакції телебачення Телерадіостудії МОУ «Бриз», капітан 3 рангу (посмертно). Загинув перший військовий журналіст цієї війни – Дмитро Віталійович Лабуткін. Загинув уранці 16 лютого 2015-го під час виконання бойового завдання при виїзді з Дебальцевого. Передова група, у складі якої він перебував, потрапила в засідку», — повідомив Волошин.

Дмитро Лабуткін був одним з останніх, хто виходив із Криму. Також останнім із журналістів виїжджав з оточеного агресором Дебальцевого, до останнього моменту фіксуючи докази злочинних дій армії РФ. «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом президента України капітана 3-го рангу Дмитра Лабуткіна нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), наказом Міністра оборони України — відзнакою «За військову доблесть» (посмертно). Народний Герой України. Вічна пам’ять Дмитру Лабуткіну – першому загиблому військовому журналісту цієї війни і всім колегам… P.S.: На жаль, звання Героя України (посмертно) так і не було присвоєно…Проте свято встановили відзначати», — підсумував Волошин. Разом з тим головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський додав, що цей день встановлений для вшанування подвигів усіх військових журналістів невипадково. «Дмитро Лабуткін – надійний офіцер та сміливий журналіст, до останнього подиху залишався вірним військовому та журналістському обов’язку. Наші військові журналісти роблять величезний внесок у боротьбу з російською агресією. Вони знаходяться на передових позиціях у районах ведення бойових дій і їхні матеріали зазвичай стають доказами воєнних злочинів військ РФ. Нині вшановуємо не лише військових журналістів, а і їхніх цивільних колег, які з перших днів широкомасштабного вторгнення стоять поруч із Силами оборони України», — акцентував Сирський. Раніше «Апостроф» писав, що під час бойових зіткнень під Часовим Яром на Донеччині не повернувся з бойового завдання співробітник видання «Українські новини» – командир механізованої роти, молодший лейтенант ЗСУ Олександр Петраковський.

Зима «надолужує» втрачене: в Укргідрометцентрі розповіли, коли чекати потепління

Зима бере компенсацію за попередні теплі місяці і «надолужує» втрачене, тож сильні морози ще триматимуться аж до кінця тижня. А сподіватися на потепління можна лише з наступного понеділка, 24 лютого. Про це в коментарі NV розповіла синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха. За словами Птухи, вихідні 15-16 лютого і весь поточний тиждень стануть найхолоднішим періодом зими, можливо, за весь сезон. «19−20 лютого [територією України — Ред.] буде проходити атмосферний фронт з північного заходу, який відклав потепління до наступного тижня. Він принесе опади — спочатку у північні, західні та центральні області, а потім і в більшості регіонів України. Принаймні на кілька сантиметрів снігу стане більше. Також у ці дні буде переважно хмарно. На дорогах подекуди зберігатиметься ожеледиця, тож водіям і пішоходам слід бути обережними», — розповіла синоптикиня. Як прогнозують в Укргідрометцентрі, найближчі ночі будуть холодними, особливо на сході. «Найближча ніч на сході — в межах −11…−16, північний схід — до -20. Вдень −1…−8 градусів. На півдні і Закарпатті буде тепліше: вночі −6…−11, а вдень близько 0 градусів», — зазначає Птуха.

За її словами, з 21 лютого в Україні знову запанує антициклон, опадів у п’ятницю вже не очікується, а от морозна погода буде утримуватися практично до завершення тижня. Потепління ж не прийде раніше 24 лютого. «На початку наступного тижня проглядається тенденція до відчутного підвищення показників температури повітря. Тоді ж, швидше за все, почне танути сніг, адже денна температура все частіше буде зі знаком»+», — резюмувала синоптикиня. Як повідомляв «Апостроф», синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха розповіла, яким буде березень 2025 в Україні.

«Таллінн «за три дні»: журналіст побачив загрозу зникнення «парасольки» США над Європою

Український журналіст Олександр Пасховер припустив ймовірність того, що США приберуть захисну парасольку над Європою, що «сильно підвищує ризики «Таллінну «за три дні»». Про це він написав на сторінці у Facebook. Він зауважив: «Україна не маленька країна. Тут до вторгнення проживало плюс-мінус 40 млн людей. За територією це найбільша в Європі країна. Єдина Ахіллесова п’ята – Україну не прикривала парасолька НАТО». Натомість вказує, що маленькі країни Північної Європи, зокрема Литва, Латвія, Естонія чи навіть Фінляндія, а також Східної та Центральної Європи вважали, що їм нічого не загрожує, адже ті надійно прикриті захисною парасолькою. «Але, але, але. Парасолька звісно є. Але тримає її над Європою — США, — вказує Пасховер. — І може тепер Європі стає зрозумілим, що направду парасольки немає. США в будь який момент приберуть її».

Він припускає, що навіть якщо це не так, сама вірогідність цього сильно підвищує ризики. «І Таллінн (Вільнюс, Рига, Хельсінкі) «за три дні», то вже не таке високе надзавдання. Трамп вже поховав ідею НАТО, або ховає її. Пане Фукуямо, може це і є кінець історії?», — наголошує Пасховер наприкінці. Також «Апостроф» писав, як український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар поділився в соцмережах стислим описом нової реальності. У дописі він проаналізував причини руйнування старого світового порядку, ймовірні дії США у «новому світі без порядку», значення нової американської політики для Європи та місце України у цьому. Також Пекар припустив, що українцям робити в цій ситуації, чим Штати можуть тиснути на Україну та яку роль має відіграти Європа. Цей допис, що з’явився у Facebook вранці у четвер, 20 лютого, глибоко зрезонував серед українців.

Чи підпишуть США та Україна договір про корисні копалини? Нові подробиці

Договір про українські корисні копалини буде підписаний головою МЗС України Андрієм Сибігою та Держсекретарем США Марком Рубіо. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з посиланням на власні джерела. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що нема. Тим часом видання Sky News з посиланням на українські джерела повідомляє, що президент Володимир Зеленський не готовий підписати цю угоду. Зазначається, що Зеленський не може її підписати через відсутність партнерства. Вона містить лише односторонні зобов’язання з боку України. Як повідомляв «Апостроф», більша частина угоди зосереджена на передачі прав на видобуток стратегічно важливих корисних копалин, необхідних для американської промисловості. Це, зокрема, запаси літію, титану та інших рідкісноземельних елементів, які використовуються в електроніці, військовій техніці та виробництві акумуляторів.

​У Генштабі ЗСУ повідомили подробиці нічної атаки в Краснодарському краї РФ

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердили спільну операцію Сил безпілотних систем, ГУР та інших підрозділів Сил оборони в Краснодарському краї РФ та в тимчасово окупованому Криму. У ніч на 26 лютого українські захисники вдарили по НПЗ та аеродромах. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ. Військові кажуть, що українські бійці завдали ударів по низці стратегічних об’єктів росіян — здійснили вогневе ураження військових аеродромів «Саки» і «Кача». Крім того, безпілотники атакували Туапсинський нафтопереробний завод. Цей НПЗ відіграє важливу роль в економіці ворога: здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 млн тонн на рік; понад 90% вироблених нафтопродуктів постачається на експорт; підприємство активно задіяне у забезпеченні російської окупаційної армії. «Є інформація про пошкодження інфраструктури заводу. Результати ураження уточнюються», — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, морський порт в Туапсе Краснодарського краю, який в ніч на 26 лютого атакували безпілотники, є одним із ключових вантажних портів РФ на Чорному морі. Зокрема відіграє важливу роль для енергетичної галузі РФ та підтримує військову логістику противника.

Народну депутатку виправили щодо «останнього проукраїнського мітингу» в Криму

Військовослужбовець Збройних сил України Сергій Мокренюк виправив українську державну та громадську діячку, народну депутатку Україну Тамілу Ташеву щодо «останнього проукраїнського мітингу» у Криму. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. «26 лютого 2014 року не був «останнім проукраїнським мітингом». Це важливо!, — наголошує він та згадує: — Були акції в Сімферополі, Севастополі, Феодосії на початку березня. 8 та 9 березня були мітинги в Сімферополі та Севастополі. Акція За єдину соборну Україну відбулася 9 березня 2014 року біля памʼятника Тарасу Шевченко в Сімферополі. Саме цю акцію підтримало більше 2 тисяч людей. В цей день у звʼязку з підготовкою до цієї акції московити викрали Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського». В контексті цього варто додати, що в останній версії допису народної депутатки України Таміли Ташевої, яка до 4 грудня 2024 року була постійною представницею президента України в АР Крим, за 26 лютого йдеться наступне: «Цього дня у 2014 році тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли під стіни Верховної Ради Криму, аби відстояти територіальну цілісність України. Вони заявили світу про територіальну цілісність України, непорушність її кордонів. Вони заявили, що Крим — це Україна. Це був один з останніх великих проукраїнських мітингів на півострові перед тим, як росія здійснила свою збройну окупацію». Читайте також в «Апострофі», як Верховна Рада проголосувала в цілому за створення замість ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва двох нових судів.

Письменниця Світлана Поваляєва втратила на війні другого сина

У ніч на четвер, 27 лютого, загинув 28-річний Василь Ратушний, який був оператором БпЛА у підрозділі «Птахи Мадяра». Про це повідомила його мама, письменниця Світлана Поваляєва. Василь загинув на бойовому виїзді від прямого прильоту FPV-дрона. «Мій старший син, моє життя», — написала Світлана. Василь брав активну участь у Революції Гідності. Взимку 2015 року неповнолітнім пішов воювати. У 2019-му не поновив контракт, бо понад усе прагнув жити на своїй землі і власноруч збудувати на цій землі будинок. 24 лютого 2022-го організував місцеву самооборону і пішов захищати Київ та Київщину.

Нагадаємо, у 2022 році у бою під Ізюмом Харківської області 9 червня загинув Роман Ратушний, відомий київський активіст та розвідник 93 ОМБр «Холодний яр». На його честь названо одну з вулиць Києва поблизу Протасового Яру, за збереження якого Роман боровся до повномасштабного вторгнення.

​Помер дідусь загиблих воїнів братів Ратушних

Напередодні помер дідусь загиблих братів-захисників Ратушних Юрій Ратушний. Про це повідомив батько братів журналіст, військовий ЗСУ Тарас Ратушний. За його словами, смерть найстаршого Ратушного настала 1 березня. Чоловікові було 93 роки. «Пішов у засвіти Юрій Лаврентійович Ратушний, дідусь Васі і Роми Ратушних.. (18.10.1931 — 01.03.2025)», — йдеться у повідомленні. При цьому Тарас Ратушний назвав, що причиною смерті дідуся братів стала біологічна смерть.

Нагадаємо, у 2022 році у бою під Ізюмом Харківської області 9 червня загинув Роман Ратушний, відомий київський активіст та розвідник 93 ОМБр «Холодний яр». На його честь названо одну з вулиць Києва поблизу Протасового Яру, за збереження якого Роман боровся до повномасштабного вторгнення. А в ніч на четвер, 27 лютого 2025 року, загинув його брат 28-річний Василь Ратушний. Він був оператором БпЛА у підрозділі «Птахи Мадяра» і загинув на бойовому виїзді від прямого прильоту FPV-дрона. Побратимам загиблого бійця 414 Окремої бригади ЗСУ «Птахи Мадяра» Василя Ратушного вдалось вижити.

У погрозі Трампа студентам побачили вибуховий потенціал

У погрозі президента США Дональда Трампа арештами та припиненням фінансування університетів через студентів, які вийшли на протести, побачили вибуховий потенціал. Про це повідомляє «Апостроф», посилаючись на допис українського журналіста Леоніда Швеця у Facebook. Він провів аналогію з масштабними протестами молоді у 1968 році у Сполучених Штатах. «А це може і підірвати ситуацію. Забули, а рудий і не чув про 1968-й», — написав журналіст. Також у мережі пишуть на тлі таких заяв американського лідера, що «…диктатор чомусь один Зеленський». «Трамп заявив, що у США студентів будуть затримувати і відправлятись до тюрми за участь у протестах: Всі федеральні кошти будуть припинені для коледжів, шкіл чи університетів, які дозволяють незаконні протести. Агітатори будуть ув’язнені або депортовані, а американські студенти, залежно від злочину, будуть виключені або заарештовані. До побачення демократія?», — йдеться в одному з дописів.

Раніше президент США заявив, що американських студентів садитимуть за ґрати за протести. Також ми писали, що Трамп вирішив призупинити усю військову допомогу Україні. Це стосується і зброї, яка перебуває на шляху в Україну. У подібних діях американського лідера побачили не прагнення до миру, а «співучасть у тероризмі».

Треба копати та дивитися: Лукашенко зацікавився видобутком рідкоземельних металів

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив шукати на території країни рідкісноземельні метали. Про це повідомляють білоруські ЗМІ. «Найактуальніша тема. Рідкоземельні метали вимовляє тільки Трамп у Сполучених Штатах Америки. Ви над цим поки що не замислювалися. Їх багато не буває в землі. Може, у нас не менше, ніж у інших?» – запитав Лукашенко.

Самопроголошений президент Білорусі дав завдання профільному віце-прем’єру зосередитись на геологорозвідці. «Тому міністру природних ресурсів та охорони навколишнього середовища впиратися разом з вами доведеться пристойно. Це майбутнє. Треба копати, треба дивитися, що є у нас у землі», — сказав Лукашенко.