Один раз протягом доби окупанти намагалися атакувати позиції ЗСУ на Харківському напрямку. Це сталося поблизу населеного пункту Глибоке. Про це повідомили в Генштабі.
На Куп’янському напрямку ворог протягом дня шість разів робив спроби просунутися до наших позицій у районах Кіндрашівки, Піщаного, Іванівки та Загризового.
Сили оборони відбили всі ворожі атаки.
Фото — Генштаб
Ялинки, які прикрашали метро, площу біля оперного театру та сад Шевченка під час новорічних свят, тепер будуть на вулицях міста. Після завершення святкового сезону ці дерева доглядали фахівці тепличного комплексу. А 20 березня працівники «Харківзеленбуду» почали висаджувати їх у різних куточках Харкова. Перші шість ялинок уже посадили на перехресті вулиць Космічної та Клочківської.
Фото — КП «Харківзеленбуд»
Росіяни учора, 19 березня, скинули 31 КАБ на Куп’янськ. Центр міста майже знищений, прильоти — по житлових будинках і адмінбудівлям.
Як повідомив голова Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов, перша хвиля бомбардування, чотири КАБи, мала місце учора близько 15.00. Після 21.00 РФ скинула на місто ще 27 КАБів. Крім авіабомб, ворог також задіяв ствольну артилерію та безпілотники.
Загинули двоє людей. Під уламками знайшли 84-річну жінку, вона загинула у власному будинку. Ще одна жертва станом на зараз — 51-річний чоловік, він також був вдома під час атаки. Поранені ще четверо. Усі вони — цивільні, місцеві мешканці.
Рятувальники продовжують розбирати завали.
Зараз у місті немає води та світла: росіяни знищили електропідстанцію.
Болвінов вчергове закликав людей, які залишаються в Куп’янську, до евакуації.
Фото — Сергій Болвінов, Харківська обласна прокуратура, ГУ ДСНС в Харківській області, ГУНП в Харківській області
СБУ затримала на Харківщині 56-річну мешканку села Кутьківка Куп’янського району, яка під час окупації регіону добровільно пішла працювати на росіян і допомагала впроваджувати їхні правила в освіті. Як повідомив речник облуправління СБУ Владислав Абдула, у липні 2022 року жінка погодилася стати «в.о. завідуючої» однієї зі шкіл у селищі Дворічна, коли там господарювали російські війська. На цій посаді вона взялася за організацію роботи псевдошколи: підбирала вчителів для штату, наполягала, щоб уроки вели тільки російською мовою, і вимагала використовувати підручники, видані в РФ. Ці підручники містили відверту брехню: заперечували існування української нації, її культури й права на власну державу, просуваючи кремлівську пропаганду.
Окрім цього, перед початком навчального року 2022–2023 жінка наказала прибрати з приміщень школи всю українську символіку — прапори, герби, плакати.
Свято «День знань» вона організувала за російськими стандартами, щоб усе виглядало так, ніби Харківщина вже частина РФ.
Коли ЗСУ звільнили район, жінка покинула Дворічну й перебралася до іншого, більш спокійного району Харківської області. Там вона намагалася сховатися, сподіваючись, що про її співпрацю з ворогом забудуть. Але співробітники СБУ вистежили її, зібравши докази злочину — від документів до свідчень. Її затримали, а тепер їй загрожує відповідальність за ч. 3 ст. 111-1 КК України — колабораційна діяльність.
Колишній ректор НАУ «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) Микола Нечипорук подав позов проти університету, вимагаючи скасувати наказ про своє виключення з Вченої ради. Справа тягнеться з літа 2024 року, коли в.о. ректора видав документ, який, на думку Нечипорука, незаконно позбавив його місця в раді. Але суд став на бік вишу й відмовив екс-ректору в задоволенні позову. Рішення оприлюднене прес-службою вишу.
Нечипорук очолював ХАІ з травня 2018 до травня 2023 року — його звільнили через закінчення контракту за наказом Міносвіти. Потім він працював першим проректором, а з жовтня 2023-го — помічником ректора з адміністративних питань. Усе це давало йому місце у Вченій раді — спочатку як ректору, потім за іншими посадами. У лютому 2020-го його обрали головою ради на 5 років. Але 11 липня 2024 року в.о. ректора видав наказ №283, яким вивів Нечипорука з ради, посилаючись на його звільнення з посади ректора ще в 2023-му. Екс-ректор через адвоката заявив: це незаконно, бо його статус у раді давно оновили під нові посади, а наказ видали запізно і без пояснень.
У позові Нечипорук просив визнати наказ недійсним, повернути йому 1211 грн судового збору та 28 500 грн за послуги адвоката. Він стверджував, що через наказ втратив права члена й голови Вченої ради. Університет заперечив: наказ лише уточнює старі рішення, а Нечипорук і так залишався в раді, працюючи на інших посадах, а отже, його права не постраждали. Докази показали, що він брав участь у засіданні ради в лютому 2025-го як член цього органу.
Київський райсуд Харкова розглядав справу з грудня 2024-го. 13 березня 2025 року суддя Сергій Колесник вирішив: позов не обґрунтований. Суд визнав, що наказ №283 не змінив статусу Нечипорука в раді — він і так знаходився у її складі за посадою помічника ректора. Порушень прав екс-ректора не знайшли, тож у скасуванні наказу й компенсаціях відмовили. Усі витрати залишили на позивачі.
Рішення можна оскаржити в апеляції протягом 30 днів.
Фото — прес-служба ХАІ
На Північній Салтівці ремонтують будинок, який пережив кілька прильотів. У багатоповерхівці на вул. Кричевського обстрілами були зруйновані зовнішні опорні стіни, перегородки, майже 600 кв. м покрівлі. Крім того, частково були пошкоджені перекриття, сходи, фасад, інженерні мережі, а також вибиті вікна.
Далі в будинку планується відновлення зовнішніх і внутрішніх стін, перекриття й покрівлі, а також скління та ремонт фасаду і вхідних груп.
Всього в Харкові з початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено 8,3 тис. будинків. 160 тис. людей залишились без житла. Цього року планують відремонтувати 160 будинків.
Раніше відновили:
у 2022 році – 200 будинків;
у 2023 році – 57 будинків;
у 2024 році — 71 будинок.
Фото — Харківська міськрада
Харків пережив найскладніший опалювальний сезон за свою історію. Про це сьогодні, 20 березня, в ефірі нацмарафону заявив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, успішно пройти зиму місту вдалося завдяки реалізації проєкту «енергетичного острова». У подальшому цей проєкт дозволить покращити тарифну політику в місті та сприятиме його енергетичній незалежності.
«Вдячний усім працівникам комунальних служб, завдяки яким харків’яни не відчули перебоїв з тепло-, водо- та енергопостачанням, незважаючи на руйнації через ворожі обстріли», — підкреслив Терехов.
Через війну та масовані обстріли Харків фактично втратив власну генерацію електроенергії. Через це було вирішено створити і місті “енергетичний острів” – провести децентралізацію тепло- та енергопостачання.
Про можливі сценарії відновлення української енергетики загалом – детально читайте тут.
У Харкові відновили друкарню «Фактор-Друк», по якій рік тому росіяни вдарили ракетами. Про це повідомила перший віце-прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі», — розказала Свириденко.
Відновлення відбувалось за допомоги Фонду Говарда Баффета.
«Фактор-друк» — типографія, яка входить до групи компаній «Фактор». Це один з найбільших типографських комплексів повного циклу у Європі. До холдингу «Фактор» входять також видавництво і книгарні Vivat.
23 травня 2024 року росіяни поцілили у друкарню двома ракетами. Фото наслідків удару – в нашому матеріалі.
Тоді загинули семеро працівників підприємства, ще 21 отримав поранення. Після удару почалася пожежа, у якій згоріло близько 50 тисяч книг.
Наприкінці січня 2025 року власник видавництва Сергій Політучий повідомив, що видавництво «Фактор-друк» відновило роботу: частину виробничого циклу друкарня взяла на себе, частину – післядрукарські роботи – віддало підрядникам.
Фото — Facebook Юліїі Свириденко
Голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко подала декларацію про доходи за 2024 рік.
За останній час держава придбала чи облаштувала житло для 138 дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) – родин, які виховують від 5 до 10 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Про це повідомила голова партії «Слуга Народу» та народний депутат Олена Шуляк.
Водночас, за її словами, цього року заплановано придбати житло для понад 120 ДБСТ. Як додають у партії «Слуга Народу», пріоритет надаватимуть тим родинам, для яких не встигли купити будинки наприкінці минулого року, коли після атаки на держреєстри угоди купівлі-продажу тимчасово зупинились; тим сім’ям, які планують створити ДБСТ у 2025 році; тим, що стали вимушеними переселенцями, та тим родинам, які повертаються з-за кордону та хочуть знову будувати життя в Україні.
«Будинок – це не просто стіни та дах. Це відчуття безпеки, місце, де тебе люблять і чекають. Для багатьох із нас це природна даність. Але для тисяч дітей, які залишилися без родини, це шанс отримати новий початок, шанс на дитинство, де є турбота, а не самотність. Дитячий будинок сімейного типу – це не інтернат, не холодна установа з ліжками в ряд, а справжня сім’я. Родина, яка бере на виховання від 5 до 10 дітей, даючи їм любов, підтримку та можливість жити поруч із братами та сестрами, яких не можна розлучати. Тому для Президента України Володимира Зеленського, уряду, парламенту, партії «Слуга Народу» важливо підтримати такі родини, для яких держава виділяє субвенції на житло, бо сім’я, яка готова прийняти кількох дітей, повинна мати дім, де є місце для всіх», – зазначає Олена Шуляк.
Нагадаємо, як раніше повідомляли в партії «Слуга Народу», цього року держава спрямовує на виплати за програмою «єВідновлення» 19 млрд грн. Більшість цих коштів – 15 млрд із 19-ти – направляють саме для компенсацій тим переселенцям, які офіційно мають статус ВПО та в яких повністю зруйноване житло, і воно – єдине для проживання. Ця підтримка загалом стосуватиметься щонайменше 10 тис. українських сімей ВПО, 5 тис. із яких уже отримали такі компенсації у вигляді житлових сертифікатів.