Мешканка Харківщини повернулась з-за кордону та будує бізнес в Малій Рогані

Мешканка Харківщини Ольга Бакутяк повернулась з-за кордону та будує бізнес в Малій Рогані. Про один з прикладів відновлення бізнесу на деокупованих територіях пише «Суспільне».

Мала Рогань — це село у південно-східному передмісті Харкова. У перші дні повномасштабного вторгнення воно було окуповано росіянами. 

«З початку бойових дій, ми були тут. З другого дня у нас не було світла, інтернету, і ми не знали, що коїться. 1 березня було дуже гаряче, ми бачили танки, які їхали. І був перехресний вогонь, і ми дві ночі сидіти в підвалі, а потім на ранок вже зібралися і поїхали», — розказала Ольга Бакутяк про перші дні вторгнення РФ.

Ольга виїхала з села. З березня по травень 2022 року з рідними вона жила в Кривому Розі. Каже, що додому хотіла повернутися після звільнення Малої Рогані, але село було розбите.

«Повертатися сюди було боляче. Ми були тут один день, і на ранок мені подзвонили, що буде машина у Львові. І я з двома дітьми і мамою поїхати у Латвію. Ми повернулися сюди восени 2022 року, вже вирішили, що нікуди не поїдемо, хочемо бути усі разом», — розповіла жінка.

Але потім жінка повернулася у село.

До повномасштабної війни Ольга Бакутяк працювала економісткою. Тепер займається бізнесом – продає сушені яблука і груші, відкрила в Харкові кав’ярню.

Знайшла навчальну програму «Мрій та досягай». Пройшла навчання та отримала 1000 доларів на початок бізнесу. З січня 2024 року я оформила ФОП, щоб співпрацювати з магазинами, купила великий дегідратор, бо обʼєми сушених яблук і груш росли, відкрила магазин-кавʼярню у Харкові. Тепер хоче відкрити такий магазин у своєму селі. 

Розвиток малого бізнесу в селі може бути перспективним, бо за даними начальника Вільхівської сільської військової адміністрації Олександра Шмиголя, до деокупованої Малої Рогані повернулися 70% жителів.

Фото: Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична

Харків’янам пропонують роботу із зарплатою до 200 тисяч гривень

Харків’янам пропонують роботу із зарплатою до 200 тисяч гривень. Обласний центр зайнятості опублікував список із 2126 вакансій.

Найвищі зарплати пропонують таким фахівцям:

військові різних спеціальностей (водій, оператор безпілотників, стрілець, навідник бронетранспортера) — 200 000 грн;
головний юрисконсульт — 80 410 грн;
лікарі різних профілів — 60 000 грн;
фельдшер — 51 000 грн;
медична сестра (медичний брат) — 50 000;
кур’єр з власним авто пікап/універсал — 45 000 грн;
інженер-конструктор — 40 000 грн;
начальник цеху — 40 000;
друкар офсетного плоского друкування — 40 000 грн;
водій — 40 000 грн.

Із питань зайнятості звертайтесь на «гарячу лінію» Харківської обласної служби зайнятості, що працює з понеділка по п’ятницю з 8:30 до 17:00 за номерами:

0800-600-498; 
096-055-48-69.

У харківській лікарні з’явилася сонячна електростанція

В Харківській міській клінічній лікарні встановили гібридну сонячну електростанцію. Про це повідомили у міськраді.

Електростанція забезпечить безперебійне електропостачання для потреб понад 11 тис. пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями щорічно. Це покриватиме до 100% потреб лікарні в денний час і забезпечуватиме стабільну роботу критично важливих відділень — кардіологічного та реанімації — навіть під час відключень електроенергії.

Обладнання встановили в рамках проекту Програми розвитку ООН за фінансування уряду Норвегії. 

На офіційній церемонії передачі, яка відбулася 27 березня, мер Ігор Терехов зазначив, що електростанція дозволить лікарні щороку заощаджувати близько 1,5 млн грн. За його словами, ці кошти місто спрямує на розвиток медзакладу.

У заході взяли участь міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде і міністр праці та соціальної інклюзії Норвегії Тоньє Бренна. Вони повідомили, що загалом програма підтримки передбачає встановлення сонячних електростанцій:

у восьми лікарнях Харкова;
у п’яти школах Харкова.

Фото: Харківська міськрада
 

У Харкові водій врізався у припарковане авто та втік

26 березня у Харкові водій врізався у припарковане авто та втік. Про це повідомили в патрульній поліції.

Близько 22-ї години патрульні отримали виклик про ДТП на проспекті Людвига Свободи. Заявник повідомив, що водій автомобіля BMW здійснив наїзд на його припарковане авто, після чого поїхав з місця.

Поліцейські передали опис авто в радіоефір та розпочали пошук. За деякий час інспектори помітили схоже авто на проспекті Науки. 

Патрульні зупинили водія для перевірки. Під час спілкування поліцейські виявили у чоловіка ознаки алкогольного сп’яніння. Драгер, показав 2.11 проміле, що в понад 10 разів перевищує допустиму норму (0.2). Водій зізнався, що залишив місце ДТП, пояснив це хвилюванням.

За скоєння ДТП водію загрожує штраф 850 грн або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За залишення місця ДТП — штраф 3400 грн або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

За водіння у нетверезому виді – штраф 17 000 грн та позбавлення прав на рік.

Фото: патрульна поліція Харківської області

Житель Харківської області здійснював підпали за завданням росіян (фото)

21-річний мешканець Харківської області підпалив трансформаторну підстанцію та адміністративну будівлю за завданням росіян. Справу передано до суду. Про це повідомив речник обласного управління СБУ Владислав Абдула.

Як встановило слідство, наприкінці 2024 року зловмисник підпалив трансформаторну підстанцію у Берестинському районі Харківщини, яка є об’єктом критичної інфраструктури: ця підстанція живить електроенергією прилеглі населені пункти, а також водогін до адміністративного центру громади.

За кілька днів потому він за вказівкою росіян підпалив адміністративну будівлю Шляхівського старостату в цьому ж районі області.

В обох випадках диверсант використовував легкозаймисту суміш.

Також, він фільмував вчинені ним злочини на камеру свого мобільного телефона та відправляв відео за допомогою месенджера Телеграм російському куратору. 

Співробітники СБУ затримали підозрюваного. Ним виявився 21-річний місцевий мешканець, які ніде не працював.

Молодик шукав легкого заробітку і погодився на пропозицію від одного з російських Телеграм-каналів – вчиняти підпали об’єктів критичної інфраструктури та органів влади. 

Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі.

Фото: Національна поліція, СБУ

РФ 32 рази атакувала в Харківській області за добу

Російські війська 27 березня провели 32 атаки в Харківській області. Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

► На Харківському напрямку росіяни 6 разів намагалися прорвати оборонні рубежі ЗСУ у бік Вовчанська і Фиголівки. 

► На Куп’янському напрямку відбулося 26 атак росіян. ЗСУ відбивали штурмові дії військ РФ у районах Степової Новоселівки, Загризового та в напрямках Петропавлівки, Піщаного, Нової Кругляківки, Богуславки.  

Фото — ілюстративне

У Харкові — ДТП із трьома постраждалими (фото)

27 березня в Основ’янському районі Харкова відбулась ДТП, в якій постраждали троє людей. Про це повідомили в поліції.

На Мереф’янському шосе 34-річний водій автомобіля ВАЗ-21099 виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем Nissan. 

В результаті аварії травми отримав водій ВАЗу та двоє пасажирів: 44-річна жінка і 13-річна дівчина. Постраждалих відправили до медичного закладу. 

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження.

Фото: Національна поліція

Трамвай №27 на тиждень змінює маршрут

З 28 березня по 3 квітня з 10:00 до 17:00 буде припинений рух трамваїв на вул. Молочній та вул. Гольдбергівській, на ділянці від вул. Георгія Тарасенка до пров. Рибасівського. Про це повідомили в міськраді.

Припинення руху пов’язано з ремонтом трамвайної колії.

У цей час трамвай №27 курсуватиме так: 

розворотне коло «Салтівське» — пр. Тракторобудівників — вул. Нескорених — вул. Академіка Павлова — пр. Героїв Харкова — майдан Конституції — майдан Павлівський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — розворотне коло «Новожанове».

Курсуватиме тимчасовий автобус №2: 

вул. Власенка, 3 — вул. Москалівська — вул. Гольдбергівська — вул. Молочна — майдан Захисників України — вул. Олега Громадського — ст. м. «Захисників України».

В Харківській області пролунають вибухи: працюватимуть сапери

28 березня з 10:00 до 15:00, будуть проводитись контрольовані підриви поблизу села Гусарівка Балаклійської громади. Про це повідомили в Балаклійській МВА.

Жителів закликають зберігати спокій та дотримуватися правил безпеки.

«Якщо чуєте на території Балаклійської громади вибухи, не панікуйте, проводиться розмінування», — йдеться в повідомленні.

Також 28 березня з 12:00 до 15:00 будуть проводитись контрольовані підриви поблизу села Борщівка.

Раніше SQ повідомляв, що в цьому році сапери Харківської області отримають унікальну розмінувальну машину, створену українськими конструкторами. 

Фото — ілюстративне

Більше, ніж речі: як харківський Екохаб об’єднує людей і рятує планету

У сучасному світі речі часто стають маркерами соціального статусу чи достатку. Дорогі бренди, нові гаджети чи модний одяг роз’єднують тих, хто може собі їх дозволити, і тих, хто не може. Водночас цей культ споживання спричинив вироблення такої кількості речей, що їх уже вистачить на кілька поколінь уперед. Це створює реальну загрозу екологічній безпеці.

Надлишок речей не лише виснажує ресурси планети й забруднює довкілля, але й поглиблює соціальні розколи, адже купівля нового часто стає самоціллю, а не потребою. Результати соціологічного дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків» свідчать: протиріччя і напругу між багатими і бідними відчувають майже 65% респондентів, і це – найвиразніша лінія розколу українського соціуму.

Водночас будь-які речі  — від одягу до будматеріалів — мають потенціал об’єднувати:  коли ми ділимося ними замість того, щоб накопичувати, вони перестають бути символами престижу й перетворюються на інструмент спільноти.

Харківський Екохаб працює з 2019 року. Його засновниця Анна Прокаєва багато років займалася акціями з прибирання довкілля та популяризації сортування відходів. Вона організовувала курсування по Харкову транспорту, який збирав сміття в тих людей, хто вирішив його сортувати. За словами Анни, саме на цих маршрутах  люди почали питати: «А можна віддати речі? А можна віддати чайник?»

«І воно само пішло-пішло, хоча перші речі в Екохабі були мої. У мене також був шопоголізм. Я їздила за кордон у відрядження, бачила там знижки: пальто коштувало 100 євро, а тепер — 3 євро. Тобто 97% знижка! І я набирала цього добра», — каже Анна.

 

Зараз Екохаб має кілька зон: зону сортування, зону запобігання, власну майстерню і найбільшу зону – зону вторинного використання. Сюди будь-хто може принести будь-які вже не потрібні речі – одяг, взуття, книги, посуд, іграшки, предмети побуту, прикраси, постільну білизну, рушники, навіть — будматеріали. І будь-хто може взяти будь-яку річ, яка потрібна. 

Зону вторинного використання засновниця Екохабу називає «музеєм зі скарбами»: за її словами, тут можна знайти абсолютно все, у тому числі унікальні речі.

Такі центри дуже популярні в ЄС: доволі часто люди відшукують речі саме в них, і лише якщо не знаходять – купують нові.  Причому робиться це з міркувань не економії,  а екологічної безпеки.

Анна Прокаєва наголошує, що все починається з переосмислення:

«Ми наполягаємо, що наша місія – не лише гуманітарна, але й більшою мірою екологічна. Якщо людина не переосмислить своє ставлення до речей, і вторинне використання не стане її цінністю — вона не буде ходити в Екохаб».

25-річна харків’янка Марина каже, що приходить в Екохаб далеко не вперше. Вона приносить сюди відсортоване сміття і речі, які їй вже не потрібні.

«Мені здається, у світі занадто багато речей: я постійно бачу оці мішки зі сміттям. Я уявляю іноді, як ми живемо серед усього цього сміття, — і мені не хочеться такого життя», — зауважує Марина.

 

Харків’янка Яна приходить сюди, бо вважає, що люди мають нарешті взяти відповідальність за своє ставлення до довкілля:

«Під час повномасштабки відчуття справедливості і того, що ми відповідальні за все, що робимо, — взяло верх, і я почала більше цікавитись питаннями переробки і вторинного використання, дивитись якісь наукові фільми. Я вважаю, що це відповідальність звісно і тих, хто виробляє стільки товарів, але і наша також. Тому краще  — віддавати щось на вторинне використання і переробку».

Але таке свідоме ставлення до речей лише зараз стає мейнстримом, причому переважно у молоді. Більшість людей, які приносять щось в Екохаб, керуються іншим – бажанням допомогти.

Анна Прокаєва каже: відвідувачі Екохбу – це переважно люди середнього класу, самозайняті, культурно та інтелектуально розвинені. Вони були за кордоном і хочуть, щоб якість життя в Україні була не гірша. Їхня мотивація принести свої речі в Екохаб – перш за все, гуманітарна.

За час роботи Екохабу, за словами Анни, до нього завітали тисячі людей, а якщо рахувати відвідування – то їх десятки тисяч. Більшість гостей – дуже відповідальні: речі, які вони приносять, можуть бути старими, але щоб вони були брудними або з дірками — це унікальні випадки. В основному це чисті речі, які годяться для того, щоб їх повторно використовувати.

51-річна Любов приходить до Екохабу часто. Каже — тут багато гарних речей. Вона бере те, що їй потрібно, і віддає те, що вже не потрібно.

«Мені набагато приємніше віднести речі сюди, аніж на смітник. Це ж велика різниця – чи просто викинути, чи прийде людина, і вибере себе річ, і буде далі її носити. Я хотіла би допомагати іншим, тому приношу», — каже жінка.

 

У Харкові навіть зараз, коли йде четвертий рік повномасштабної війни, — понад мільйон мешканців. Волонтерам Екохабу хотілося би, щоб якомога більше людей знали, що є таке місце, де можна правильно управляти відходами, і що таке місце є і в Харкові.

«Ми працюємо з кожною людиною, цілимо у її цінності. Ми хочемо, щоб люди зрозуміли, що в нас —  не просто гуманітарний штаб, де бери, що хочеш. У нас — два в одному: ми хочемо пояснити людині, що, беручи щось у нас, вона не лише допомагає, але й робить правильний вибір, оскільки потенційно не замовляє виробництва нового. Людина має пройти ось це «переосмислення номер один» і відповісти собі на питання «Навіщо я це роблю?» Сьогодні, наприклад, дуже багато речей вироблені у Китаї. А якщо це полімерні речі, то можна сказати, що вони вироблені з російської нафти. І виходить, ми однією рукою донатимо собі, а іншою – ворогу», — каже Ганна Прокаєва.

Такі ініціативи відповідають принципам так званої кругової, або циркулярної економіки, наголошує доцент кафедри інженерної екології міст Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова Ольга Хандогіна.

«Фактично ідеться про змінення ставлення до матеріалів: вони більше не сприймаються як щось непотрібне, їх життєвий цикл продовжується, і ми певною мірою уникаємо утворення відходів», — пояснює Ольга Хандогіна.

За її словами, зараз ми спостерігаємо зростання популярності більш цивілізованого ставлення до відходів і ресурсів, в тому числі на побутовому рівні.

Це стає своєрідним трендом, екологічно-дружні ініціативи входять у моду — зокрема, відмова від одноразових товарів, продовження терміну служби речей, повторне використання матеріалів тощо.  Вони  не лише допомагають зменшити навантаження на довкілля, але й формують екологічно дружні патерни поведінки, тобто змінюють ставлення людей до цієї проблеми.

Саме для того, щоб поступово перебудовувати свідомість людей, в Екохабі діє правило донату. Якщо людина хоче взяти якусь річ, вона має залишити хоча би 3-5 гривень. За словами волонтерів Екохабу, коли не було правило донату, люди могли набирати дуже багато речей. Тоді один із основних принципів діяльності Екохабу  – зменшення кількості речей, бо їх уже вироблено на кілька поколінь уперед, — переставав працювати. А коли треба залишити навіть мінімальний донат, людина починає думати, чи потрібна їй річ, чи ні.

Анна Прокаєва говорить: люди, які щось беруть в Екохабі, розуміють, що вся ця історія – про екологічність. Але основний їхній мотивуючий фактор — зекономити.

Яна приїхала з Куп’янська ще 3 роки тому – на початку повномасштабного вторгнення. Там вона мала будинок, город і господарство. У Харкові змушена орендувати житло. Про Екохаб їй розповіла колега по роботі.

«Приходжу сюди, щоб вдягтися і взутися. Тому що зараз дуже важко, фактично – неможливо вдягтися в нове:  треба ж ще житло винаймати, продукти купувати, адже гуманітарку більше не дають. Із виплатами ВПО теж проблеми. Дуже дорого в Харкові жити виходить», — каже жінка.

Вона теж переконана, що людьми, які приходять сюди, керує бажання допомогти: «Нащо викидати речі, якщо вони комусь можливо знадобляться?»

Психологи кажуть: повномасштабне вторгнення стало для українського суспільства каталізатором процесів згуртованості та самоідентифікації.  

«Ситуація війни, обстрілів, відключень електроенергії наочно і щодня демонструє присутність когось, хто ворожий, — це «вони», це «не-ми». Тоді кожен житель будинку, вулиці, міста, країни починає ідентифікувати себе як частину «ми», що протистоїть ворогу. Так і формується спільнота, згуртована єдність», — зазначає практикуючий психолог Марія Максимчук.

Це підтверджують і соціологи. Як свідчать результати соціологічного дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків»*, допомога іншим, благодійність та волонтерство присутні в повсякденній діяльності переважної більшості опитаних. Зокрема, понад 50%  респондентів із м. Харків зазначили, що часто допомагають іншим людям (окрім родини) зі справами по дому, по роботі, надають емоційну підтримку. Іноді займаються волонтерством 34,8% опитаних, ще майже 35% — часто і доволі часто; благодійністю інколи займаються 37,8% респондентів, ще майже 33% — часто і доволі часто.

«У нас вже є відчуття такого загального вулика, коли кожен робить свою справу. Люди гуртуються. Людяність є. І це надихає далі працювати. Це, мабуть, найкращий спосіб залишатися у Харкові і отримувати цей допінг життя, коли ти допомагаєш і бачиш, як люди один одному допомагають», — каже Анна Прокаєва.

За її словами, останнім часом саме завдяки спільноті в Екохаба з’явилася можливість формувати і задовольняти запити. Тобто відвідувачі питають, а що конкретно комусь треба, і шукають можливості допомогти. Наприклад, жителька Дергачів шукала 1000 цеглин, щоб закінчити ремонт будинку, і поруч був сусід, який не знав, куди ті цеглини подіти. Він віддав їх, а знайшли один одного вони через Екохаб.

«Люди вірять. Вони вірять, що навіть якщо їм держава не допоможе, — то є люди, які допоможуть – у дрібницях чи навіть із ремонтами. Тут встановлюють контакти, починають спілкуватися», — пояснює Ганна Прокаєва.

 

Вона підтверджує, що із початком повномасштабки бажання допомогти стало ще більше. Люди рідше проходять осторонь: охоронець, якого Екохабу виділив орендодавець, бачив, що там працюють переважно дівчата,  і взявся допомагати щось відвантажувати-розвантажувати. Неподалік він знайшов центр для літніх самотніх людей, і тепер бере в Екохабі літературу і носить цим людям. Фактично Екохаб зараз є в тому числі центром для спілкування людей поважного віку.

«Ми говоримо, що коли ми разом, ми сила. Ось тут це дійсно проявляється: коли один щось дасть, інший, третій — і так можна, у принципі, і будинок побудувати. Спільнота — це основне. У нас спільнота однодумців, які приходять і відчувають цей простір своїм: тут їхні цінності і їхня самореалізація», — резюмує Анна Прокаєва.

Відвідувачка Екохабу Яна зауважує, що війна, звісно, формує світогляд і диктує настрої, але відповідальності за майбутнє ні з кого не знімає.

«Зараз більшість, кому я розповідаю про ці підходи до відходів, кажуть: «Тут КАБи прилітають, а ми будемо сортувати сміття? На планеті і так стільки розрухи, що сміття – це не настільки важливо». Але я вважаю, що все починається з нас. І якщо я буду це робити, і кожен за себе буде думати і робити, все буде нормально. Все починається з нас», — каже вона.

*Соціологічне дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків» проводилося компанією «Оперативна соціологія» в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні». Дослідження проведено у 23 громадах України у квітні-серпні 2024 року. Загальна кількість опитаних – 2 391 респондент. Статистична похибка не перевищує 3,3%.

Проект «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)