«Шахед» упав на підприємство в передмісті Харкова (фото)

На підприємство в Дергачівській громаді упав російський «Шахед». Про це повідомив голова Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

За його словами, безпілотник упав 17 листопада близько 22.00 на територію непрацюючого приватного підприємства у Руській Лозовій.

Внаслідок падіння «шахеда» пошкоджено складське приміщення. Обійшлося без суттєвих руйнувань. В’ячеслав Задоренко зазначив, що люди не постраждали.

Село Руська Лозова — одне з найбільших у передмісті Харкова. Населений пункт розташований на автошляху Харків — Бєлгород (РФ). До війни в Руській Лозовій проживало понад 5000 людей.

Дергачівська громада постійно обстрілюється. Зокрема, у ніч на 14 листопада російські війська вдарили біля смт Слатине, внаслідок чого було пошкоджено лінію електропередачі.

Другий після Трампа. Хто такий Джей Ді Венс?

Передбачувана команда обраного президента США Дональда Трампа — дивує і часом навіть шокує. Це вельми дивні люди з, м’яко кажучи, суперечливими переконаннями. Тому, звісно, цікаво зрозуміти, звідки вони взялися, чому саме вони і головне — чому виграв Трамп? Чому американці обрали шлях, який, мабуть, ще ніколи в новітній історії не відрізнявся настільки радикально від шляху, яким йшли попередники?

Біографічні дані з Вікіпедії і навіть набір скандальних цитат, часто висмикнутих із контексту, мало що прояснюють. Але на щастя, у нас є можливість розібратися в тому, що сталося в США, уважно вивчивши погляди людини, ім’я якої було написано на агітаційних плакатах республіканців під ім’ям Трампа. Цю можливість майбутній віцепрезидент США Джей Ді Венс надав сам, написавши книжку з довгою назвою «Елегія селюка: спогади про сім’ю і культуру під час кризи».

Книжка ця була написана приблизно 10 років тому, коли автор був ще далекий від політики і займався юриспруденцією. У США книга стала бестселером. Здавалося б — спогади успішної людини, якій лише 30… Усе це віддає якоюсь мотиваційною нісенітницею та інфоциганщиною. Але насправді, все не так. Наприкінці тексту автор дозволяє собі якісь розлогі моралізаторські висловлювання, але загалом — книжка про інше. Вона про те, як формувався світогляд людини, що вирвалася з середовища, з якого вирватися майже неможливо, і про це саме середовище, його історію та особливості.

Почати потрібно з назви. «Елегія селюка» — це не точний переклад. «Селюк» в оригіналі — Hillbilly, хіллбіллі, “хлопці з пагорбів”. Для американців це щось на кшталт «реднеків», тільки реднеки — це зневажлива назва білих фермерів, тобто сільських мешканців, а хіллбіллі — назва білих робітників. Сам автор на початку книжки визнає, що найбільш підходящим аналогом цього слова є «бидло». Саме це — те середовище, з якого вийшла людина номер два в майбутній владній ієрархії США.

Тобто Венс — це людина, яка піднялася з низів. Не тих «низів», які описані в біографіях багатьох американських діячів — «тато — простий вашингтонський адвокат, а мама — рядовий член ради директорів». Це справжні низи, нижче яких уже немає. Є ще чорношкірі американці, але в них, принаймні, є виправдання свого становища — роки рабства та утисків. Білі нащадки ірландських і шотландських переселенців, що скотилися в стан «бидла», таких виправдань не мають. Утім, для їхнього скочування соціальними сходами були й об’єктивні причини, і про них Венс теж пише. Але при цьому треба віддати автору належне — він їх не виправдовує. Лінь, алкоголізм, наркоманія, розбещеність часом безглуздою і несправедливою системою американського соцзабезпечення… Про це Венс говорить дуже багато. Але, що дивно, він справді любить цих людей. І тому, до речі, з легкістю став сенатором від республіканців у рідному Огайо, перемігши більш досвідченого в політиці демократа.

Тут потрібно розуміти, звідки взялися хіллбіллі. Тоді вийде зрозуміти соціальну базу республіканців і відповісти на запитання, а чому, власне, переміг Трамп. Отже, хіллбіллі — це жителі так званого «іржавого пояса», куди входять території Пенсільванії, Огайо, Індіани, Мічигану та Іллінойсу. «Іржавим» цей пояс називається тому, що це території з колись потужною сталеливарною промисловістю, яка пішла в небуття з початком деіндустріалізації США, що відбувалася в 70-80-ті роки. Тоді виробництва переносили в куди більш конкурентний у плані вартості робочої сили азіатський регіон. Таким чином в «іржавому поясі» з’явилися сотні населених пунктів з колись потужними, а нині іржавіючими в лопухах «містоутворюючими підприємствами». Ситуація нам дуже знайома. І соціальні наслідки подібних змін — теж. У деградації «іржавого пояса», щоправда, була своя американська специфіка — наприклад, тотальна залежність від соціальної допомоги. Причому, що важливо, «іржавий пояс» — це просто яскравий приклад. Насправді деіндустріалізація США викинула на узбіччя життя мільйони людей — не тільки в Огайо та Іллінойсі. Тобто це велика американська проблема, про яку, на відміну від проблем чорношкірих американців, мало говорять. І Венс став чи не першим великим громадським діячем, який голосно заявив про цих «забутих» людей, ставши їхнім представником.

Жодних драматичних подробиць свого дитинства і юності він не наводить, чесно кажучи про те, що він завжди їв досхочу й узагалі до певного віку навіть не підозрював, що його сім’я живе бідно, вважаючи, що живе він цілком непогано. Але кричущі злидні оточували його з дитинства: просто нормально поїсти було проблемою для сусідських діточок і шкільних приятелів. Автор цілком резонно наголошує на дикості цієї ситуації, яка склалася в одній із найбагатших країн світу.

Але навіть не маючи яскраво виражених фінансових проблем, Венс із дитинства сьорбнув проблем інших. Мати — психічно неврівноважена наркоманка, яка пройшла цілком стандартний для американських споживачів наркотиків шлях від рецептурних препаратів до героїну. Біологічного батька Венс не знав — замість нього була нескінченна низка «вітчимів». Постійна загроза бути забраним із сім’ї соціальними службами, брехня з метою вигородити недолугу матір і не опинитися в прийомних батьків… Виховував його дід із бабою та численні родичі — персонажі, які, не сказати, були позитивними, та й узагалі — дивакуваті. Наприклад, після смерті бабусі в її будинку знайшли 12 заряджених пістолетів.

Взагалі, насильство, насамперед — насильство в сім’ях, — нормальне явище для хіллбіллі. Щоденні якщо не бійки, то скандали стали настільки звичними, що сім’ю однієї його родички, якій удалося побудувати добрі стосунки з чоловіком і дітьми, решта називали «диваками».

Усе це юний Венс спостерігав щодня і постійно задавався питанням «Чому?» Дорослішаючи, він знаходив відповіді в працях економістів і соціологів, не припиняючи, втім, вказувати, що основні причини проблем хіллбіллі криються в них самих. І так само не перестаючи він зізнається в любові до них. До своїх бабці й діда, численних родичів і навіть у любові до матері, з якою стосунки, зі зрозумілих причин, були більш ніж складними.

Цікаво почитати про те, як формувалися політичні погляди автора. Наприклад, він згадує, як, підробляючи касиром у супермаркеті, спостерігав за тим, як люди, які живуть на грошову допомогу, дозволяли собі ґаджети, які він, людина, що працює, дозволити собі не міг. Він згадує таке явище, як «королеви допомоги»: це матері-одиначки, які живуть на допомогу, що виплачується на своїх численних дітей, зачатих незрозуміло від кого. Він бачив, як матері і батьки витрачають допомогу на наркотики в той час, як їхні діти просять їжу у сусідів. З подібних спостережень і склався Венс-республіканець.

Відслуживши в морській піхоті з метою отримати пільги на оплату освіти (треба віддати належне автору — нічого героїчного зі своєї армійської служби він зліпити не намагається), Венс вступив спочатку до університету рідного штату, а потім закінчив школу права в Єлі. Це остаточно перевернуло його свідомість. Йому стало з чим порівнювати життя американської депресивної глибинки. І напевно, більшість людей на його місці розірвали б зв’язки з минулим, але Венс, який спочатку, звісно, соромився свого походження, почав постійно говорити про себе «Я — хіллбіллі», забезпечивши собі політичну кар’єру та репутацію справжнього «захисника робітничого класу». Тому Трамп зробив правильний вибір, зробивши Венса кандидатом у віцепрезиденти. Цей стовідсотковий «хлопець із народу» під час виборчої кампанії начебто «врівноважував» Трампа в усьому — у походженні, у манерах, у віці, врешті-решт (Венсу лише 40, тож Трампу він навіть на онуків годиться). «Хлопець із народу» став ніби противагою ексцентричному мільйонерові, за визначенням далекому від потреб простих американців.

Зокрема й тому ці самі американці — люди з купою економічних і соціальних проблем, про які не знімають фільми і не пишуть книжок, — віддали свої голоси за пару «Трамп — Венс». Тобто Венс виявився «голосом» тієї Америки, яку ніхто до того не чув і життя якої було десь на задвірках суспільної свідомості, зайнятої проблемами BLM і сексуальних меншин. Але ж таких людей, умовних «хіллбіллі», — десятки мільйонів. І «забути» про них, зосередившись на жителях мегаполісів двох узбереж, — було фатальною помилкою демократів. 

Ну і наостанок — знову кілька слів про Венса в контексті майбутньої взаємодії українських політиків із ним і командою, до якої він належить. Нашим дипломатам, на жаль, доведеться дуже непросто. Річ у тім, що Венса, та й, мабуть, більшість членів команди Трампа, відрізняє одна якість — винятковий прагматизм. Ні, звісно, це не «люди-роботи»: той самий Венс, судячи з його книжки, — людина, не чужа навіть сентиментальності. Але при цьому навряд чи його можна буде «пробити» абстрактними розмовами про «справедливий світопорядок» або видом зруйнованих багатоповерхівок на іншому кінці світу. Перше, що він запитає в себе перед ухваленням рішення, — «А як це відіб’ється на добробуті пенсіонерів з Іллінойсу і робітників з Пенсільванії?» І поки на це запитання не буде отримано однозначної відповіді «Позитивно», рішення буде або відкладено, або відкинуто. Це не «ізоляціонізм», який помилково приписують республіканцям, а радше форма «патріотизму» — зосередженість на внутрішніх проблемах. І такі люди, власне, і складають команду Трампа. 

Фото: Tom E. Puskar / AP

У Харкові закрили станцію метро, потяги її проїжджають (оновлено)

Станція метро «Наукова» тимчасово закрита у зв’язку з повідомленням про замінування. Про це повідомили у пресслужбі підземки.

Потяги прямують Олексіївською лінією метрополітену без зупинки на «Науковій».

Про відновлення роботи станції буде повідомлено додатково.

Нагадаємо, 20-річний харків’янин, який “замінував” метро, може отримати до 8 років ув’язнення.

О 15.00 станція метро «Наукова» відкрита для обслуговування пасажирів. Поїзді слідують Олексіївською лінією метрополітену у звичному режимі.

У Харкові — смерті від коронавірусу

У Харкові за тиждень, з 11 по 17 листопада, від коронавірусу померли дві людини. Про це повідомили в обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

В обох випадках у хворих спостерігалися ускладнення з боку серцево-судинної, легеневої систем та ШКТ. Померлі не були щеплені проти грипу та COVID-19. З початку епідсезону від коронавіруса померли вже 5 людей.

Усього за тиждень в області виявлено 77 випадків захворювання на коронавірус. Серед захворілих – 11 дітей. На ГРВІ в області за тиждень захворіло 2444 людини, у тому числі 1019 дітей.

Показник захворюваності становить 93,35 на 100 тис. населення, що менше епідпорогу на 77,5%. Найвищий показник зареєстровано у Берестинському (колишньому Красноградському) районі – 281,14 на 100 тис. населення, найнижчий – у Куп’янському (34,35 на 100 тис. населення).

З початку епідсезону в Харківській області захворіло на ГРВІ 16837 людей, в тому числі на коронавірус — 972 людини.

В лабцентрі зазначили, що грипу в області наразі не виявлено.

По центру Харкова бігають лисиці (відео)

У центрі Харкова помітили лисицю. Відео опублікували у соцмережах.

Зокрема, лисицю бачили днями біля Держпрому. Ймовірно, вона полювала на безхатніх котів.

Причиною появи лисиць у місті фахівці називають бойові дії, вибухи та знищення екосистем, в яких жили тварини.

Лисиці можуть бути носіями сказу. При зустрічі із лисицею рекомендується зберігати спокій і не намагатися контактувати із твариною. Якщо лисиця вкусила людину, треба негайно звернутися по медичну допомогу. У Харкові антирабічну допомогу надають у спеціалізованих травмпунктах за адресами:

лікарня №26, вул. 23-го Серпня, 23-А;
лікарня №18, вул. Краснодарська, 104;
лікарня №25, пр. Олександрівський, 122;
лікарня №17 (також обслуговує дітей), пр. Героїв Харкова, 195;
лікарня №3, пр. Ново-Баварський, 90.

В Харківській області п’яний чоловік задушив матір

В селищі Нижня Краснопавлівка Лозівського району Харківської області 34-річний місцевий мешканець задушив свою матір. Про це повідомили в поліції.

Правоохоронці встановили, що 13 листопада чоловік разом із матір’ю та знайомими разом випивали. Коли увечері гості розійшлися, мати та син продовжили пиячити. Між ними виникла сварка, під час якої син руками задушив 60-річну матір.

Про смерть матері чоловік сам повідомив у поліцію наступного ранку, 14 листопада.

Чоловіка затримано. За скоєне умисне вбивство (ч.1 ст. 115 КК України) йому загрожує 15 років позбавлення волі.

У Харківській області браконьєр виловив 550 риб

На Печенізькому водосховищі днями правоохоронці та рибінспектори затримали 34-річного чоловіка, який ловив рибу сітками. Про це повідомили в поліції.

Браконьєр встиг виловити 551 рибу. Збиток, завданий природному середовищу, оцінили в суму понад 760 тисяч гривень.

За даним фактом відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 249 (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) КК України. Фігуранту загрожує до 3 років обмеження волі.

У Харкові підірвали машину з військовим; диверсантів спіймали (фото)

У Харкові підірвали машину з військовим. Диверсантів вдалося спіймати, повідомив спікер обласного управління СБУ Владислав Абдула.

Члени бойової групи російського ГРУ підірвали авто військовослужбовця ЗСУ в червні цього року. Для вчинення теракту фігуранти відслідкували місце паркування машини у Харкові та заклали під неї саморобний вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху військовий отримав тяжкі поранення.

За даними СБУ, до складу диверсійної групи входило четверо місцевих жителів: харківський інженер-програміст, колишній військовий та двоє безробітних.

Діяльність групи координував бойовик “спецназу ДНР”, який воює проти України на східному фронті та співпрацює з російським ГРУ. За його вказівкою, після підриву авто військового, російські агенти готували наступний теракт проти ЗСУ. Для цього вони зробили ще один вибуховий пристрій та намагалися його сховати у схроні.

Також фігуранти отримали завдання пустити під укіс залізничний потяг, який перевозив військову техніку ЗСУ на передову.

СБУ затримала всіх чотирьох учасників групи. Одного із фігурантів було затримано на гарячому в лісосмузі, де він намагався заховати у тайник коробку з вибуховим пристроєм. Інших агентів спыймали за місцями їхнього проживання. Під час обшуків у них вилучено вибухівку, а також мобільні телефони та комп’ютерну техніку із доказами злочинів.

Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує довічне ув’язнення.

Фото — СБУ

Вихваляв “русский характер” і вітав “СВО”: харків’янин піде під суд

Під суд піде 47-річний мешканець селища Пісочин, який заперечував збройну агресію РФ та зливав у проросійські Telegram-канали інформацію про місця дислокації ЗСУ. Про це повідомили у прокуратурі. 

Обвинувачений був активним учасником проросійських спільнот у месенджері Telegram. У серпні 2024 року чоловік з власної ініціативи став передавати адміністратору однієї з них інформацію про місця дислокації українських військових на території Харківської області. Текстові повідомлення він підкріплював візуальними матеріалами, додаючи скріншоти мап з відповідними позначками.

Крім того, обвинувачений у коментарях у Telegram-каналах прославляв військових РФ, вихваляв “русский характер”, позитивно оцінював рішення російського президента розпочати так звану “СВО“.

Протиправний характер висловлювань чоловіка підтверджено експертизою. Його судитимуть у Харківському районному суді. Обвинуваченому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Мешканець Харківської області вбив вітчима: що вирішив суд

50-річного мешканця Лозвського району засуджено до 9-ти років позбавлення волі за вбивство вітчима. Про це повідомили у прокуратурі.

Злочин було скоєно 11 травня 2024 року. Обвинувачений у себе дома в селі Тихопілля Лозівського району вживав алкоголь разом зі своїм вітчимом. Під час п’янки виник конфлікт. Обвинувачений схопив кухонний ніж та вдарив вітчима у груди. Потерпілий помер на місці.

Обвинувачений свою вину визнав і додав, що не мав наміру вбивати потерпілого, а хотів лише налякати його.

Вирок виніс Лозівський міськрайонний суд Харківської області. Триває строк на апеляційне оскарження.

Фото — ілюстративне