Українець В’ячеслав розповів, як російські військові катували та знущалися у Курську над ним та іншими полоненими. Про це він розповів в інтерв’ю проекту «Сота». В’ячеслав на початку війни спробував приїхати з Києва до Маріуполя, щоб забрати сім’ю з-під обстрілу, – і його викрали окупанти на одному з блокпостів. «Я бачив, напевно, за полон всі людські вади і слабкості. Нам довелося пережити справжнісінький голод, постійні побої. Це настільки деморалізує багатьох людей, що вони відразу починають падати навколішки, мене це якось навіть заїло. Коли почали всіх бити, ставити на коліна, бити прямо біля виходу, там, де в них чергова частина, я сказав: «Чому ви пресуєте нас, що відбувається, в чому справа?». А від них від усіх смерділо перегаром. Тобто їм, мабуть, дали допінг для того, щоб вони були сміливішими і їм було азартніше бити нас. Ну, всі були п’яні, не так, щоб там з ніг валились, але таке відчуття, що людина грам 200 прийняла. Вони били, били, і один звернув на мене увагу: «Ти найрозумніший? Чогось хочеш?» Я говорю: так, хочу. У мене був стан, коли, з одного боку, вже все одно, з іншого йдеш ва-банк: раптом я йому щось скажу, може щось зміниться, ситуація розрулиться – таке наївне це все. Він мене повів кудись до окремої камери. Я не можу зараз точно сказати: чи я хитнувся від втоми, чи він мене штовхнув, але там була камера оббита залізом зо три міліметри, я розсік голову, у мене залишився слід. На голові багато судин, тонка шкіра, було багато крові. Я нахилився, в долоні крові набрав: він засмутився, хотів мене окремо бити. Вони там творили дива: зігнутих креветкою людей вкладали у два поверхи, били, стояв постійний крик. Не тому, що людина слабка, просто коли б’ють несподівано, сильно та боляче, ти рефлекторно кричиш. Ти розумієш, що це не крик боягузтва, а саме людини, яку б’ють, і це теж на підсвідомість дуже впливає”, — розповів В’ячеслав.
З його слів, росіяни змушували полонених здавати відбитки пальців, постійно водили на допити. «Потім ми йшли митися в душ. Це окрема тема. Електрошокер, холодна вода. Потім по-пластунськи треба було доповзти до якоїсь кімнати, де сидів цей уфсінівець, що смердить перегаром, який давав форму. Коротше, десь до ранку все-таки всі потрапили до камери, навіть вдалося хвилин 10-15 поспати”, — розповів українець. Підйом у полонених був о 5-6 ранку: «Далі були співи гімну. Все залежало, звичайно, від самодурства того, хто в коридорі. Від того, наскільки йому цікаво знущатися. Там були різні шлягери. «Я русский» – цей популярний хіт треба було співати. Камера була розрахована десь на сімох людей, нас зсунули і поставили ліжка, місця не було. Відеоспостереження. Тобто, хтось постійно дивився, якщо не співаєш, не відкриваєш рот, могли висмикнути і побити. Побиття були вранці на перевірці і ввечері». Як повідомляв «Апостроф», у Росії влаштували істерику навколо «знущань» бійців ЗСУ над дідом під Курськом. Пізніше у РНБО показали, як було насправді.