Архив Категории: Події

У боях у Курській області загинув секретар судового засідання Касаційного цивільного суду Верховного Суду, командир мотопіхотного взводу 152-ї ОМБ Володимир Іванов. Про трагічну новину повідомила пресслужба Верховного Суду у соцмережі Facebook. Там розповіли, що чоловік 1984 року народження. Родом з смт Сахновщина Харківської області. З 2019 року почав працювати в Апараті Верховного Суду на посаді секретаря судового засідання управління забезпечення роботи другої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду. В колективі мав авторитет та повагу, був надійним, відзначався організованістю та надзвичайною відповідальністю. На початку повномасштабної війни у лютому-березні Іванов виконував свій громадянський обов’язок разом із колегами, працівниками Апарату та суддями Верховного Суду, обороняючи будівлю КЦС ВС, чергуючи на території. Наприкінці 2023-го став на захист Батьківщини й добровільно перейшов на військову службу до ЗСУ. Він пишався, що долучився до лав захисників.

«Наприкінці серпня 2024 року, виконуючи бойові завдання на Курському напрямку, Володимир Анатолійович Іванов загинув смертю хоробрих. За майбутнє своєї країни, за кожного з нас він віддав найцінніше – своє життя. У Володимира залишилися батьки, дружина, син і донечка… Вічна пам’ять і вічна слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!», — наголосили у пресслужбі. Раніше ми писали, що у Львові поховали одразу трьох військовослужбовців, які загинули, виконуючи бойові завдання, зокрема, у Курській області РФ.

Відома садиба Рея на Прикарпатті, збудована в 1882 році, була захаращена через те, яке їй застосування знайшла радянська влада. Про це йдеться в публікації спільноти Ukrainian Travels в Instagram. Так, двоповерховий маєток для графині Вільгельміні Рей був спроєктований відомим у Західній Україні архітектором Юліаном Захаревичем в селі Приозерне. Проте на початку Другої світової війни власники садиби емігрували і радянська влада вирішила використати приміщення під свинарник. Пізніше, в 1955 році застосування будівлі змінилось і тепер замість тварин тут утримували людей з психічними розладами – маєток зайняли під психіатричну лікарню.

Ще через декілька років будівлю віддали студентам Рогатинського зооветеринарного комплексу. А ще пізніше стали використовувати під жіночий монастир. У 1996 році палац передали Православній церкві Київського патріархату, а вже у 2008 — продали у приватні руки. Наразі стан маєтку незадовільний, вікон і дверей там вже нема, а оздоблення будівлі руйнується. Раніше «Апостроф» писав про костел Святої Трійці, який через незрозумілі причини не був внесений до пам’яток архітектури, через що позбавлений догляду, і його зовнішній вигляд стрімко погіршується.

На 81-му Венеційському кінофестивалі в рамках позаконкурсних показів відбулася прем’єра документального фільму «Пісні землі, що повільно горить»режисерки Ольги Журби. Фільму пророкують долю фестивального хіта. Про це написала у своїй колонці для LB.UAкінокритикиня Соня Вселюбська, і висловила нерозуміння, чому фільм не потрапив до основного конкурсу. Стрічка «Пісні землі, що повільно горить» починається з подій 24 лютого 2022, вибухів, евакуації, камера показує обличчя людей, а потім — як страждає природа від війни. Журналістка відзначає повільність темпу й тривалість сцен, які створюють необхідний для документалістики ефект «тривалості часу». Таким чином режисерка показує людське відчуття нормалізації війни, яка стала буденністю. «Фільм Журби будує експериментальну аудіовізуальну оповідь. Режисерка часто роз’єднує на екрані голос мовця та його зображення. Власне, аудіо й відеоряди у фільмі створюють два окремі наративи — і це збагачує дієгетичний простір, робить пісню ще гучнішою. Голоси, які ми чуємо, дивлячись на Україну, нібито шукають себе, намагаються дати собі спокій, зупинитись у конкретному місці й часі. У теорії кіно навіть існує такий термін, haunting voice. Це голос без тіла, шукає своє місце та, оскільки не прив’язаний до конкретної особи, позначає певну групу, має функцію й право говорити за неї», — зазначає авторка блогу. За її словами, на противаги сталій практиці показувати війну через фокус на події чи персоні, режисерка «Пісні землі, що повільно горить» зняла «абстрактне кінополотно, яке феноменально створює чи не найвиразніше висловлювання про повномасштабну війну».

Репрезентація початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в документальному кіно дещо заморозила уявлення про неї, яке може отримати глядач через культурний продукт, але режисерка Журба змогла передати війну як тривалу трагедію. Критикиня додає, що український фільм був показаний поза конкурсом Венеційського кінофестивалю разом з роботами видатних майстрів документалістики як Петра Коста, Ерол Морріс чи Кевін Макдональд, що ніяк не применшує його статус. «Це важлива віха в протяжному таймлайні кіно про повномасштабну війну, створеному українськими режисерами й режисерками», — пише Соня Вселюбська. Раніше українська журналістка повідомила про величезні збори українського фільму, який, за її словами, «зроблений без поваги до глядача».

У Павлограді кількість постраждалих від ракетного удару 6 вересня зросло до 82 людей. Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. Він зазначив, що люди продовжують звертатися по допомогу лікарів. Серед 82 постраждалих — 7 неповнолітніх. На стаціонарному лікуванні залишається 60 поранених. У важкому стані знаходиться 69-річний чоловік, який отримав черепно-мозкову травму та осколкове поранення. Як повідомляв «Апостроф», для удару по Павлограду Росія за попередніми даними застосувала п’ять балістичних ракет типу «Іскандер-М», запустивши їх із Воронезької та Ростовської областей.

Європейський Союз засудив так звані вибори, які Росія провела в тимчасово окупованому Криму. В заяві нагадують, що відповідальні за організацію цих незаконних дій будуть притягнуті до відповідальності та понесуть покарання. Про це заявив офіційний представник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Петер Стано. Він зауважив: «Так звані «регіональні вибори», незаконно проведені Росією на окупованій українській території, є недійсними, не можуть мати жодних правових наслідків, а ті, хто брав у них участь, зіткнуться з наслідками. Кремль має припинити підривати територіальну цілісність України». У офіційній заяві Євросоюз засудив проведення часткових регіональних і місцевих виборів у тимчасово окупованому Криму та Севастополі. У Брюсселі оцінюють цей захід як чергове порушення Росією міжнародного права, Статуту ООН, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. «Є один чіткий вихід із цієї війни: Росія повинна негайно припинити свою незаконну, неспровоковану і невиправдану агресивну війну проти України і вивести всі сили і військову техніку з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів», — підсумовує Петер Стано.

Нагадаємо, раніше в Міністерстві зовнішніх справ України прокоментували проведення так званих виборів у тимчасово окупованому Криму — назвали це «фарсом» та «порушенням норм та принципів міжнародного права», що фактично делегітимізує політичну систему Росії.