Російськомовні уривки розмови спонукали українського викладача до роздумів про прощення та забуття

/в

Уривки розмови російською мовою наштовхнули українського викладача на роздуми щодо прощення, що невіддільне від спокути, та забуття неспокутаного. Про це викладач на факультеті соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лектор освітніх програм ГО «Локус» та гостьовий професор Києво-Могилянської бізнес-школи, кандидат соціологічних наук Володимир Шелухін написав на своїй сторінці у Facebook. «Уривки вуличної розмови жінки й молодика. Російською. Як німців «тоді» ненавиділи, а потім… Хлопець жваво: » і тепер так буде». Дружба й без «всього цього». Вони вже до неї готуються. «Вот ето всьо» на позначення війни — це лексема-предиктор поглядів. Вартує дисертації», — розповідає він. Проте згадує, який шлях самокритичної роботи над собою пройшла Німеччина, щоб змінити це ставлення: «Але у чому певність? Щоби ставлення до німців змінилося, німці проводили десятиліттями самокритичну роботу над собою». «Коли в Москві буде меморіал Бучі й іншим українським жертвам поруч із пам’ятником загиблим від Голодомору (із обов’язковим покладанням квітів першими особами боліт), тоді можна буде казати, що росіяни пішли шляхом німців. Пробачення невіддільне від спокути, — наголошує викладач. — Але наші співрозмовники із порушеним моральним компасом мають на увазі інше — забуття неспокутаного, а не пробачення спокутаного». Він запевняє, що без спокути не буває пробачення: «… лише забуття програвшого буває. І воно завжди слугує прелюдією подальших злочинів. Люди, які з легкістю пробачають зло завдане іншим, з не меншою легкістю можуть приєднатися до його вчинення».

Раніше ми також писали, як викладач київського кадетського ліцею влип в скандал через російську мову.

​»З 0 годин до 2:30 ночі ми з дружиною нарахували 11 вибухів»: генерал пережив тяжку ніч під Києвом

/в

Колишній головний військовий прокурор України, колишній нардеп, юрист, генерал-майор юстиції запасу Віктор Чумак поділився враженнями про ніч на 15 березня 2025 року під Києвом. Чумак розповів, що довелося чути понад десяток вибухів. За словами генерала, разом з дружиною наслухалися стрілкотні. «Давно такого не було і от знов … З 0 годин до 2:30 ночі ми з дружиною нарахували 11 вибухів. Від 2 «зовсім далеко» до 2 «зовсім близько» і 7 близько. Само собою наслухались стрілкотні — від басовитіх риків «Гепардів» до сухих лайок кулеметів з автоматами», — зауважив Чумак. А ще пояснив різницю у звуках між «близько» й «далеко». «Зовсім далеко» — це коли просто чуєш відлуння, але немає інших фізичних впливів. «Близько» — це коли дзеленчить посуд і трохи скрипить будинок. «Дуже близько» — це коли дуже голосно дзеленчить посуд сильно гойдає будинок і кішка вистрибує з ліжка…. Ось така наша шкала дальності», — сказав Чумак.

Тим часом Повітряні сили ЗСУ відзвітували про кількість збитого ворожого заліза. Так, у ніч на 16 березня 2025 року (із 18:30 15 березня) окупанти атакували Україну 90 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Брянськ, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ., Чауда – т.о. Крим. Станом на 09:00 підтверджено збиття 47-ми ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Київській, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. 33 ворожих безпілотники-імітатори — локаційно втрачені (без негативних наслідків). Втім, внаслідок російської атаки постраждали Чернігівщина, Київщина, Харківщина та Одещина. Нагадаємо, 7 березня Сили оборони Україні вперше застосували передані Францією винищувачі Mirage 2000.