Архив Категории: Події

Для майбутнього НАТО назвали кілька можливих сценаріїв — за умов, якщо найближчі 4 роки не буде збройного нападу на країни Європи, та навпаки, наголосивши на ролі України у кожному з випадків. Сценарії на своїй персональній сторінці у Facebook озвучив голова Центру формування політики, адвокат Максим Костецький. Для першого сценарію пропонує виходити з гіпотези, що найближчі 4 роки не буде збройного нападу на країни Європи: «Якщо Трамп за 4-річку не встигне формально нівелювати Альянс, то організаційно-правова форма збережеться, але буде наново підтверджуватись новою адміністрацією, якщо ж встигне, то буде заснування нового союзу із новим складом учасників». Наголошує і на ролі України за таких умов: «Нам глобально неважливо як це буде називатись, важливо, щоб на момент декларування нових гарантій ми стали учасником нового договору. І буде це Альянс Півночі чи Європейський Альянс покаже час та семантичні захоплення нових лідерів світової демократії».

Для другого сценарію розглядає умови, якщо напад росії на країни Європи стається до 2028 року: «Одномоментне рішення президента США про захист/незахист союзників визначає долю Альянсу в той же день. Врешті на захист континенту стає коаліція сильних, які і сформують новий союз у короткостроковій перспективі». Вважає, що роль України та Туреччини у такому сценарії буде ключовою: «Україна стає учасником нового договору на правах країни-засновниці». У висновку Костецький припускає: «… у будь-якому сценарії безпекові зобов’язання будуть наново формуватись та перепідтверджуватись, наше завдання не залізти в цей момент у внутрішню кризу, мати спроможну економіку та суспільний консенсус. Тільки історія покаже, який сценарій нам буде стратегічно вигідніший, але шанси на успіх є у обох випадках, можемо вирулити навіть всупереч зовнішнім подразникам». Нагадаємо, раніше Максим Костецький, після того, як в Politico дізналися про переговори команди Трампа з Юлією Тимошенко та Петром Порошенком, із сарказмом запропонував кандидатуру в президенти України.

Роботу UAS SETH – новітньої української зброї 12-ї бригади «Азов» — продемонстрували в дії. Відео бойової роботи оприлюднили на сторінці Національної гвардії України. Військові розповідають, що цей ударний БпАК простий в експлуатації, повністю автоматизований і вже влучає у ворожі цілі на Торецькому напрямку. Але найголовніше, кажуть бійці, – дрон виробляють в Україні. «Першу партію UAS SETH азовцям передав благодійний фонд «Повернись живим». З ним оператори ударних дронів будуть ще краще полювати на окупантів, їхнє озброєння та техніку», — йдеться у повідомленні. На відео – знищення ворожої вантажівки за допомогою нового ударного БпЛА.

Нагадаємо також, що в листопаді минулого року в Україні презентували унікальні вітчизняні дрони для розвідки та коригування, які є першими аналогами китайського БпЛА Mavic.

Президент США Дональд Трамп, рекламуючи 11 березня автомобілі Tesla буквально з прайс-листом у руках, фактично порушив стандарти етичної поведінки, встановлені для співробітників виконавчої влади в США. Про це написав у Facebook блогер Рустем Адагамов. Зведення правил під номером 5 CFR Part 2635 регулює поведінку держслужбовців, щоб уникнути конфлікту інтересів і використання службового становища в особистих або комерційних цілях. Зокрема, розділ 5 CFR 2635.702 забороняє федеральним службовцям використовувати своє службове становище для просування комерційних продуктів, послуг або компаній. Це включає: Пряму рекламу або участь у рекламних кампаніях. Використання свого статусу або повноважень для просування приватних інтересів, включно з інтересами друзів, родичів або пов’язаних із ними осіб. Створення враження, що уряд схвалює або підтримує конкретний продукт або компанію. Текст із цього розділу каже: «Співробітник не повинен використовувати своє службове становище для особистої вигоди, для просування будь-якого продукту, послуги або підприємства, а також для вигоди друзів, родичів або осіб, з якими співробітник пов’язаний у неофіційній діяльності». «Хоча 5 CFR Part 2635 формально поширюється на співробітників виконавчої гілки, президент і віцепрезидент часто вважаються винятком у деяких аспектах через їхній унікальний конституційний статус. Наприклад, вони не підпадають під дію деяких інших законів про конфлікт інтересів (як 18 U.S.C. § 208), оскільки це могло б обмежити їхню здатність виконувати свої обов’язки. Однак етичні норми, включно із забороною на рекламу, теоретично застосовні, і їхнє порушення може викликати питання про відповідність поведінки глави держави суспільним очікуванням і стандартам», — зазначив блогер.

Крім того, Трамп як публічна фігура перебуває під особливою увагою, і його дії можуть інтерпретуватися як порушення етики, навіть якщо прямого покарання за це не передбачено. «Використання Білого дому — офіційної резиденції і символу влади — для демонстрації комерційного продукту (автомобіля Tesla) може бути розцінено як використання службового становища для просування приватної компанії. Це особливо актуально, оскільки Трамп публічно хвалив Tesla і закликав до купівлі їхньої продукції, що створило враження офіційної підтримки», — написав Адагамов. Він додав, що на практиці президенти США іноді публічно хвалять американські компанії або їхню продукцію, представляючи це як підтримку національної економіки або інновацій. «Наприклад, президенти часто відвідують заводи або згадують компанії на кшталт Ford, GM чи Boeing у своїх промовах. Однак це зазвичай робиться в контексті державної політики або робочих візитів, а не прямої реклами. Дії Трампа були явним просуванням Tesla, що виходить за рамки типової поведінки і може бути розглянуто як порушення етичних норм», — наголосив блогер. Як повідомляв «Апостроф», власники автомобілів компанії Tesla почали активно маскувати справжню марку свого авто.

У Миколаєві чоловік, ймовірно, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, привселюдно роздягнувся та намагався кинутися під трамвай. А далі влаштував перегони з поліцейськими. Про це повідомляють місцеві телеграм-канали та медіа. В поліції повідомили, що на вулиці Шосейній у Миколаєві патрульна поліція затримала водія «Жигулів», який їхав на великій швидкості та намагався втекти. «Протягом кількох хвилин погоня у суто голлівудському стилі тривала вулицями Миколаєва. До переслідування приєдналися й інші екіпажі. Зрештою поліцейським вдалося зупинити «Жигулі» на розі Шосейної та 8-ї Поперечної, підставивши під удар один зі своїх автомобілів. Водія затримали та вдягли на нього наручники», — розповіли в поліції. Раніше «Апостроф» розповідав про те, що у Києві підлітка вдарило струмом на електричці.

Відступ української армії з Курського напрямку назвали ударом по українському військовому керівництву, проте не катастрофою, як це озвучила російська пропаганда та навіть американський президент Дональд Трамп. Про це йдеться в матеріалі The Economist. У виданні зауважують, що заяви Трампа про оточення «тисяч українських солдатів» на Курському напрямку не відповідають дійсності. «Це ніколи не було так. Були серйозні втрати, відхід частинами був хаотичним, і Росія захопила щонайменше десятки полонених. Але українці відступили відносно неушкодженими, і значні сили все ще залишаються на відстані до 10 км всередині Росії, зайнявши більш захисні позиції на висотах», — наголошують в The Economist, зазначаючи, що наразі немає жодних ознак того, що українська армія має намір залишити територію, яку досі утримували. У виданні, посилаючись на високопоставлене джерело в українській розвідці зазначають, що російський наступ, ймовірно, був пов’язаний з тим, що американський президент наполягає на припиненні вогню, а росіяни не готові погодитися на його припинення, поки українські військові перебувають на їх території. Інше джерело видання вважає, що Дональд Трамп намагався зробити Україну більш поступливою, позбавивши її можливих важелів для переговорів, які можна було б використовувати для майбутніх обмінів територіями.

В The Economist зазначають, що наразі Україна вступає в найбільш невизначений період з початку війни, і армія розуміє, що у неї немає іншого вибору, окрім як окопатися. Як писав «Апостроф», 12 березня аналітики DeepState зафіксували, що Збройні сили України повністю вийшли із Суджі, що в Курській області РФ.