​Хвороба потрапила через Росію: в Грузії бджоли опинилися під смертельною небезпекою

У Грузії поширюється смертельне захворювання бджіл, від якого може загинути до 50% цих літаючих комах. Причиною стало смертельне захворювання медоносних бджіл — тропілелапсоз. Про це на пресконференції повідомив голова Союзу бджолярів Грузії Михайло Тетруашвілі, повідомляє місцевий журналіст Микола Левшиц. Тетруашвілі стверджує, що хвороба потрапила до Грузії через Росію, з окупованої території Абхазії. Нині тропілелапсоз найбільш поширений у Гурії, Імеретії та Самегрело. Також проблемою залишаються великі жовті оси, які мешкають у дуплах дерев або на горищах будинків та останнім часом у Грузії помітно розмножилися.

Водночас пише Лешиц, експорт грузинського натурального меду продовжує скорочуватися. У 2024 році експортний виторг знизився ще на 55%, а обсяги поставок впали на 64,4%. Обвал стартував ще 2023 року. Тоді обсяги впали відразу втричі. А за даними Національної служби статистики Грузії (НССГ), за перші вісім місяців 2024 року з країни вивезли всього лише 23,7 тонни меду, на загальну суму 215 тис. доларів. Просадка порівняно з аналогічним періодом 2023 року становила 55% — за виторгом і 64,4% — за обсягом. «Життя бджіл у Грузії сумне. Перебувають під пресингом ліків і методів бджільництва. Зовсім не одомашнений вид живих істот доведений до нездатності жити в дикій природі. Уже багато років бджоли не живуть стійко в лісах, тільки у вуликах і тільки на ліках. Тепер традиційне грузинське бджільництво в колодах джарах, просто як казка з минулого», — цитує журналіст одного з підписників свого Телеграм-каналу, який давно займається бджолами. Тож для допомоги бджолярам, Міністерство сільського господарства Грузії оголосило про чергову програму: воно готове надати допомогу в придбанні вуликів і на кожен вулик виділити субсидію в розмірі 70 ларі. З урахуванням того, що якісний вулик коштує 140-150 ларі, і держава, так покриває половину вартості. До речі, раніше експерти розповіли садівникам про згубний вплив косіння трави на газоні у червні. Оскільки косіння трави в перший місяць літа може завдати шкоди екосистемі.

Керівник детективів БЕБ Олександр Ткачук анонсував створення контакт-центру для правовласників: допоможе боротися з підробками

У Бюро економічної безпеки України презентували контакт-центр для правовласників та експертів з питань захисту інтелектуальної власності. Він працюватиме на базі відділу, що безпосередньо займається протидією контрафакту.

Про це повідомив керівник Головного підрозділу детективів БЕБ Олександр Ткачук під час форуму «Кримінально-правовий захист інтелектуальної власності в умовах війни».

За словами Ткачука, правовласники зможуть акредитуватися в центрі онлайн, пройти верифікацію та надалі в робочому порядку взаємодіяти з фахівцями Бюро.

«Цей крок в комплексі з іншими заходами має підвищити не лише рівень комунікації, а й покращити якість моніторингу та відповідно оперативного реагування на факти нелегального обігу контрафактних товарів», — зазначив керівник детективів БЕБ.

Крім того, під час заходу Олександр Ткачук поінформував присутніх про результати роботи Бюро економічної безпеки України в сфері захисту прав інтелектуальної власності.

«На сьогодні детективи концентрують найбільшу увагу на викритті підпільних виробництв та мереж продажу контрафактних товарів. Задокументовано та припинено діяльність 16 масштабних виробництв контрафактної продукції відомих світових брендів на території Київської, Закарпатської, Одеської, Миколаївської, Чернівецької та Кіровоградської областей. 55 кримінальних проваджень відносно понад 95 осіб скеровано до суду. Лише з початку цього року 17 особам повідомлено про підозру. А загальна орієнтовна вартість вилученої контрафактної продукції становить: понад 480 млн грн», — повідомив Ткачук.

На думку фахівців Бюро, основними джерелами надходження контрафакту на ринок України є саме підпільні цехи, а також переміщені через митний кордон України контрабандні товари з Китаю й Туреччини. Таку продукцію розповсюджують переважно за допомогою оптових ринків та on-line торгівлі. Це інтернет-магазини, маркет-плейси, сторінки в соціальних мережах, переважно Instagram.

Покращити ситуацію дозволить якісна співпраця не лише з законодавцями та державними органами, а й з УКРНОІВІ та правовласниками. Саме тому у БЕБ пропонують останнім долучитися до контакт-центру з питань захисту інтелектуальної власності, створити робочу групу за участю УКРНОІВІ та представників бізнес-асоціацій для подальшого напрацювання спільних законодавчих ініціатив до нормативно-правових актів, що регламентують питання захисту інтелектуальної власності. Ці допоможеоперативно реагувати на факти нелегального обігу контрафактних товарів.

Також учасники Форуму розглянули законодавчі ініціативи, які преентували у Бюро. Зокрема це посилення відповідальності за статтею 229 Кримінального кодексу України, встановлення кримінальної відповідальності за розповсюдження товарів чи послуг, які порушують право інтелектуальної власності, а також запровадження відповідальності для юридичних осіб. Напрацювання цих норм дозволить узгодити українське законодавство з законодавством ЄС, що є однією з вимог вступу України до Європейського Союзу.

Пропозиції фахівців Бюро підтримали всі учасники форуму, відзначивши позитивну динаміку щодо захисту інтелектуальної власності.

«Ми бачимо прогрес по захисту інтелектуальної власності з боку БЕБ, бачимо оперативний обмін інформацією і всіляко готові підтримати ініціативи Бюро», — заявив заступник Генерального Директора Філіп Морріс Україна Михайло Поляков.

Захід відбувся за участі представників Бюро економічної безпеки, Офісу Генерального прокурора, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Асоціації правників України, Асоціації DIIA City Union, Асоціації дистриб’юторів України, Асоціації «Укрводка», Федерації роботодавців України, Американської торговельної палати в Україні, Європейської бізнес асоціації, Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, а також представники відомих правовласників.

Серед загиблих у Сумах — піаністка Олена Когут

Внаслідок російського ракетного удару по Сумах загинула піанстка, викладач Сумського коледжу мистецтв та культури Олена Когут. Про це повідомили в адміністрації коледжу. «Для багатьох студентів Олена Сергіївна стала не просто викладачем, а справжнім наставником, мудрим порадником та щирою підтримкою. Її любов до музики була безкінечною, її віра в своїх студентів – безмежною. Вона розкривала потенціал кожного, запалювала іскри творчості та допомогала повірити у власні сили. Її уроки були не лише передачею знань, а й уроками людяності, доброти та оптимізму», — зазначили в коледжі. Як повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, станом на 15:35 зросла кількість постраждалих до 99 осіб, з них 11 дітей. Загинуло 32 особи, з них 2 дитини.

Аварійно-рятувальні роботи продовжуються. Як повідомляв «Апостроф», Росія запустила дві балістичні ракети по Сумах 13 квітня. Вбивче залізо летіло з Воронезької та Курської областей РФ.

Чому дії Трампа з Віткоффом щодо Путіна та України абсолютно неприпустимі — пояснення журналіста

Стів Віткофф
Фото: facebook.com/SteveWitkoffOfficial

Сирський: українським силам вдалося потіснити противника поблизу Покровська

Фото: Генштаб

​Історія з покупкою дронів для ЗСУ на гроші Папи Римського Франциска виявилася не жартом

Купівля БпЛА для ЗСУ за кошти нині вже покійного Папи Римського Франциска виявилася реальною, а не жартом. Історією покупки поділився український журналіст та історик Олександр Зінченко. Зінченко розповів, що ще наприкінці 2023 року йому телефонувала довірена особа понтифіка з пропозицією допомоги. «Тут мене питають, чи то жарт про мавіки, що були куплені на гроші Папи Франциска? Ні, не жарт. У грудні 2023 року ми традиційно збирали для наших підопічних з 93 бригади «Холодний Яр». Збір йшов важко. Мені зателефонувала довірена особа Папи і запропонувала допомогу. Це було зроблено з відома і благословення Папи Франциска на умовах конфіденційності до певного моменту. Сьогодні цей момент настав і я можу більше не тримати таємницю. Таємним Сантою у тих зборах був саме він — Франциск І», — сказав журналіст. Говорить, що тоді була навіть дискусія з приводу назви мавіка. «Ми тоді навіть дискутували, як охрестити третій мавік? Перший ми назвали «Коля» бо збір був до дня Миколая за юліанським стилем. Другий — «Михайлик» на честь покровителя небесного воїнства. А в назві третього навіть думали було якось обіграти ім’я донатора, але вирішили, що хтось міг би здогадатися і це тоді могло нашкодити іншій справі. І тому ми третій мавік охрестили «Санта», а донатора називали «Таємний Санта». Я поліз в архів моїх постів про той збір і уточнив усі деталі і хронологію. У ранковому пості про це мені поплуталося: на два мавіки тоді ми зібрали самі, а третій був оплачений внеском Папи. Це важливе уточнення, яке, утім не змінює суті питання», — акцентував історик.

Також Зінченка здивувало те, що хтось засумнівався в його розповіді. Мовляв, сенсу йому таке вигадувати. «Мене дивують ті, хто поставили під сумнів мою розповідь. А навіщо мені таке вигадувати?! У мене і фантазії на таке б не вистачило, що гроші на «мій» збір прийдуть від Папи Римського. Коли довірена особа, яка передала гроші, знайде можливим і доречним прокоментувати цю історію публічно — вона це зробить. Сьогодні для цієї людини — день втрати близької людини і друга. Тому я б дуже просив ввічливо витримати паузу», — попросив журналіст. Нагадаємо, на смерть Папи Римського Франциска вітчизняні політики, блогери та громадські діячі висловилися, крім співчуття, ще й про діяльність понтифіка та його ставлення до війни в Україні.