Трагічні випадки, які трапляються в стоматологічних клініках, коли дитині лікують зуби під загальним наркозом, змушують замислитися: чи справді цей метод лікування є таким безпечним? Чи достатньо контролюється анестезія в дитячій стоматології і що можуть зробити батьки, щоб уникнути небезпеки? Журналісти «ВВС Україна» поговорили про це з лікарями, які щодня працюють з наркозом і розповіли, що варто знати перед тим, як погоджуватися на анестезію, як обрати клініку, які питання ставити лікарям і які «червоні прапорці» мають насторожити. За словами дитячої стоматологині Лесі Шеренговської, важливо розуміти різницю між методами знеболення, їх є три. Перший — це лікування у свідомості та з місцевою анестезією, тобто укол, який колеться біля ясен. Знеболити місце будь-яким гелем неможливо. «Це укол. Тому полікувати зуб маленьким дітям у свідомості — це майже нереально, бо проведення місцевої анестезії триває півтори-дві хвилини. Дитина має сидіти нерухомо. Якщо вона десь поворухнеться, цією голкою можемо порізати щоку, ясна, або налякати. Це небезпечно», — каже лікарка. Другий варіант — лікування у свідомості, але з седацією, так звана седація з закисом азоту. При цьому дитина розслаблена, у свідомості. Це для дітей від двох-трьох років, які не бояться стоматолога, їм просто важко довго сидіти в кріслі. Водночас місцева анестезія також робиться уколом.
І третій — це вже наркоз, коли дитина без свідомості. Такий тип знеболення найчастіше застосовують, коли з дитиною неможливо домовитися — вона ще не може себе контролювати, не розуміє, що від неї хочуть, або дуже боїться. Крім того, наркоз застосовують при лікуванні дітей з порушенням розвитку, синдромом Дауна, неврологічними чи іншими хворобами. Також, якщо в дитини є алергія на місцеві анестетики. Стоматологиня розуміє, чому трагічні випадки викликають такий резонанс, але переконана, що при дотриманні усіх рекомендацій, лікування в наркозі може бути максимально безпечним. «Потрібно розуміти, що будь-що може мати певні ризики. Ми це проговорюємо завжди. Той самий «Нурофен», який дозволений дітям з трьох місяців — відкрити інструкцію, там свої побічні дії. Можуть бути якісь наслідки. Те ж саме стосується наркозу», — зауважує Шеренговська. Згідно із розробленими стандартами, лікар-анестезіолог має мати три роки практичного стажу і два роки інтернатури — загалом п’ять років. Сама клініка має мати ліцензію на лікування дитячих зубів під наркозом, а лікарі — відповідну кваліфікацію. «Цей лікар має контролювати тиск, дихання, серцебиття, кардіограму, рівень кисню в крові. Після навчання спеціаліст хоча б три роки має пропрацювати в лікарні, де є реанімація, анестезіологія, потік хворих. Він має вміти ліквідовувати невідкладні стани, зупинку дихання тощо», — пояснює анестезіолог Володимир Пайкуш. Вельми важливо, щоб під час операції має працювати анестезійна бригада: лікар-анестезіолог і кваліфікований помічник анестезіолога, зазвичай медична сестра-анестезистка. Раніше траплялися випадки, коли анестезіологи працювали самостійно. Одна година роботи лікаря-анестезіолога коштує від 4 000 до 10 000 гривень. До цієї суми потрібно ще додати вартість матеріалів — в середньому 2 000 за один зуб. Тобто лікування під наркозом обійдеться в мінімум 7 тисяч гривень, а часто ця сума може бути і більшою. Іноді, шукаючи якомога дешевші варіанти, можна натрапити на не кваліфікованих лікарів чи неналежне оснащення лікувального закладу. Лікарі, з якими спілкувалися журналісти, кажуть, що часто проблеми виникають саме у дешевших клініках. Варто нагадати, що експертна комісія департаменту охорони здоров’я визнала неналежним надання медичної допомоги п’ятирічному Велесу Пашнику, який після видалення зубів впав у кому та помер у Львові.
