Фінансист викрив оборудку Маска з перепродажем соцмережі X
Фото: відкриті джерела
Нардеп Ярослав Железняк купляв цінні папери та криптовалюту, а його дружина Lexus
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк в 2024 році купував державні облігації України та криптовалюту, а його дружина також нардепка, правда, від фракції «Слуга народу» Ольга Коваль викупила автомобіль Lexus, який раніше орендувала. Про це свідчать електронні декларації обох нардепів, повідомляє «Апостроф». За 2024 рік Железняк купив 10845 державних облігацій України різної вартості. Також нардеп придбав криптовалюту Binance на суму 514 683 грн.
Дружина нардепа Ольга Коваль за 844800 грн купила автомобіль Lexus NX 300H 2019 року випуску. Цей автомобіль в попередній декларації нардепки був зазначений як оренда у ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів». Правда, вартість цієї оренди Коваль не вказувала. Тим часом доходи подружжя нардепів відносно невеликі. Ярослав Железняк отримав у парламенті зарплату в сумі 744 616 грн плюс 1 500 грн бонусів від ТОВ «Діджитум» та 14 702 грн – дохід від Облігацій. Ольга Коваль у Верховній Раді отримала зарплату в сумі 736414 грн та 9 грн процентів від «ПриватБанку». У зв’язку з цим варто зазначити, що, як повідомляли ЗМІ, НАЗК почало перевірку декларацій про доходи депутата Ярослава Железняка та його дружини депутатки Ольги Коваль на предмет порушення антикорупційного законодавства. Справа в тому, що у серпні 2023 року Железняк разом із дружиною поселилися в квартирі в центрі Києва. Вартість цієї нерухомості становить близько 12 мільйонів гривень. Квартира площею 134 квадратних метри розташована на Печерську і записана на Володимира Коваля — тестя Железняка та батька його дружини. Згідно з офіційною декларацією, річна заробітна плата Ярослава Железняка, як народного депутата, становила тоді приблизно 660 тисяч гривень. Тобто, вартість квартири перевищує його річний дохід у 17 разів. Те ж саме можна сказати і про його дружину. У Ольги Коваль ще є квартира площею 49,7 кв. м. у Жашкові та земельна ділянка на 10 соток у селі Погреби на Київщині. Ще три квартири нардепки у Києві знаходяться на етапі будівництва. У її чоловіка Ярослава Железняка нерухомості немає. Нагадаємо, НАЗК завершило перевірку декларації політика так і не дочекавшись відповіді на запит від ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів».
Грузія суттєво скоротила безвізовий режим для українців: деталі рішення
Уряд Грузії змінив правила щодо безвізового режиму для громадян України. Термін перебування без віз скоротили утричі. Про це свідчить постанова уряду проросійської «Грузинської мрії», передає Mtavari. Як зазначається, право громадян України, які в’їжджають до Грузії без візи, перебувати в країні упродовж повних трьох років скоротили до одного.
Згідно з постановою, українським громадянам, які в’їхали та перебували в Грузії до 24 лютого цього року, продовжать термін перебування до 24 лютого 2026 року. Відповідні зміни внесено до постанови уряду №255 від 5 червня 2015 року «Про затвердження переліку країн, громадяни яких можуть в’їжджати до Грузії без віз», повідомляють журналісти. Видання нагадало, що раніше відповідний термін перебування в країні навпаки збільшували. Спочатку він був обмежений одним роком, потім, після початку повномасштабної війни в Україні, термін збільшили до двох років, а потім до трьох років. Нагадаємо, після приходу до влади проросійської «Грузинської мрії» в країні ухвалили відмову від євроінтеграції. Після цього спалахнули протести громадян, невдоволених російським курсом.
Скандал з українським підручником: тема початку повномасштабного вторгнення викликала багато питань
Новий підручник для 11 класу з історії України має «білі плями» у висвітленні подій початку повномасштабного вторгнення. Про це написала на своїй сторінці у Facebook вчителька історії із Києва Марія Воротило. Її обурило, що підручник завершується 2024 роком при тому, що між істориками є своєрідна домовленість — не обговорювати професійно події, яким менше 5 років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об’єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними.
«А якщо говорити про Україну — так такі «молоді» події є ще неймовірно тригерними. А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі — досі при владі. Отже, у 11 класі ми тепер вчимо не тільки ковід, але і історію повномасштабної війни. І це дивна ситуація — обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти. Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують. Весь цей матеріал проходить по всім їхнім тригерам. У багатьох дітей загинули або поранені батьки, багато хто воює. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут — Буча 2022-го», — зазначила Марія. Але найбільша проблема підручника те, як автори обирали, про що говорити, а про що — ні. «От наприклад, ви всі прекрасно пам’ятаєте НЕ підготовку до війни. Пам’ятаєте, як з осені 2021 всі бігали, хвилювались, нервували через чутки. Як активізувались ТРО, скільки було навчань. І яка спокійна була влада — із шашликами, планами на Великдень… а День Єднання пам’ятаєте? Як закликали не поширювати паніку. Як не була проведена евакуація (хоча б дітей!) з прикордонних територій, не закуплені ліки, майже повну відсутність укриттів. У підручниках про це ні слова. А варто насправді про це говорити, якщо вже ми піднімаємо на поверхню 2022 рік. І дітям варто запитати — а на їхню думку, враховуючи весь наш нинішній досвід, що треба було тоді робити?», — вважає вчителька історії. Також вона звернула увагу, що у підручнику не вистачає карт, необхідних для обговорення військових дій. «І знаєте, якщо вже обговорювати цю війну — то я б хотіла її обговорювати з точки зору людей. Бо ця війна про нас, про наші цінності, втрати, переоцінку себе, зміну світогляду. Я б хотіла прочитати у підручнику хоч одну історію про убитих цивільних і митців у окупації — хоча б про Володимира Вакуленка. Та Боже, у нас зараз стільки проєктів, які намагаються розповідати про це — а у підручнику тиша», — написала Марія. Вона висловила здивування, чому у 2025 році діти на іспиті повинні здавати матеріал про 2024-й. «Чому підбір матеріалу саме такий, чому ми говоримо про одних людей і мовчимо про інших, чому опис нашої війни перетворився на сухий текст про «ті були там, ці були тут, тут побились, тут відступили, тут наступали»? Чому мовчимо про не підготовку до війни? Так, можна сказати «Марія, ви ж історик, а обговорюєте наразі підручник на емоціях!» Ну а ви і вибору не залишаєте. Нагадую, зараз 2025 рік, а я вчора дітям описувала атаку ЗСУ на Курщину. Не тому що хотіла, а тому що так треба тепер. Описи цих нових тем — ну… не прямо погані, ні. Але вони розчаровують. Бо можна було б інакше. Зовсім інакше. І щось мені підказує, що з цим треба звертатись до міністерства, ніж до авторів», — написала вчителька. Як повідомляв «Апостроф», у підручнику з української мови помітили карту України без Криму.
«Нагадайте цій чупакабрі, що в нас величезна кількість захисників віддає життя за Україну, говорячи російською»: волонтерка Берлінська розізлила діяча
Колишній голова громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України, громадський діяч Володимир Мартиненко висловив обурення постом волонтерки Марії Берлінської про те, як вона тролить російськомовних. «Нагадайте цій чупакабрі, що в нас величезна кількість захисників віддає життя за Україну, говорячи російською», — написав діяч на своїй сторінці у Facebook. Мартиненко висловив багато образливих слів у бік волонтерки.
«Вони, мабуть, менші патріоти, аніж оце замурзане диво, що через свій ї*анатізм тягне своє схиблене «хфе» на простори? Да, і шо там з відповідальністю за піар у Чернігові, що притягнув удар пі*арською ракетою? Заї*али ці умалішоні, шо возомніли себе пупом всесвіту. Ага, тваринко, я хоронив своїх Братів, кишки яких збирав руками в мішок. Тих, які віддали життя за Україну, говорячи руснявим суржиком. А на допитах окупантів легше не відповідати взагалі, якщо кому цікаво. Пі*арша сциклива з роздутим ї*анатізмом, помішана на пустопорожньому гівні в голові», — написав Мартиненко Нагадаємо, у своєму пості Марія Берлінська розповіла, як вона одним питанням лякає російськомовних українців.
«Кого хочу підірву, мені і так нічого за це не буде». Суд на Тернопільщині виніс вирок чоловіку, який втік з фронту
Бучацький районний суд Тернопільської області закінчив розгляд справи місцевого жителя, який хотів підірвати свою дружину осколковою гранатою, що привіз із зони бойових дій. Про це повідомляє «Апостроф» з посиланням на судовий реєстр України. Як встановлено в судовому засіданні, житель одного з сіл Бучацької громади, який знаходився в лавах ЗСУ з грудня 2023 року та служив у 37-ій бригаді морської піхоти в Донецькій області, несподівано приїхав в грудні 2024 року додому.
З приводу цього він почав вживати алкоголь. Дружини вдома не було, вона знаходилась у місті Бучач з онуками, батьки яких виїхали за кордон. Він їй зателефонував і сказав, щоб вона з онуками поверталася у село. Через деякий час жінка приїхала додому і побачила, що чоловік сидів на ліжку у спортивній кофті, а з одної кишені він дістав гранату. Між подружжям виник конфлікт. Жінці вдалось вихопити в чоловіка гранату, але той взяв потерпілу за куртку, кинув на ліжко, притиснув ногою і сказав: «Віддай, це не іграшка». Він вирвав гранату з кишені, порвавши куртку. Після цього дружина вибігла на вулицю і зателефонувала до працівників поліції. Коли жінка повернулась в хату чоловік схопив її за шию. Тримаючи гранату у руці він витягував запобіжну чеку із гранати та засовував її назад, рухав кільцем, говорячи: «Ось, раз, і тебе немає. Кого хочу підірву, мені і так нічого за це не буде». Але встигли приїхати поліцейські, які затримали чоловіка, а гранату вилучили. Вона виявилася справжньою бойовою. Чоловік знаходився в стані алкогольного сп’яніння та поводив себе агресивно. Як сказав затриманий, гранату він взяв на «нулі», помістив її у свій рюкзак і з нею поїхав у госпіталь, де перебував два тижні, а потім привіз із собою в рюкзаку додому. Його дружина пояснила в суді, що вони прожили разом тридцять п`ять років, але спільне життя було нелегким. Чоловік зловживав алкоголем з першого дня їхнього спільного життя, випивав майже кожен день, нечасто бував тверезий. Судом також встановлено, що він неодноразово дружину бив. Також судом встановлено, що звинувачений неодноразово протягом 2016-2024 років притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно дружини та тещі. У грудні 2023 року він був мобілізований до лав ЗСУ. Після мобілізації обвинувачений перебував у Заліщиках і кожен раз, коли він приїжджав, то або перебував уже в стані алкогольного сп`яніння, або привозив із собою пляшку алкоголю. Потім він виконував бойові завдання в Харківській та Донецькій областях. Суду були надані документи з військової частини з яких з’ясувалось, що чоловік самовільно залишив місце служби. Дружина попросила суд призначити чоловіку покарання по всій суворості закону. Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк три з половиною роки. Як повідомляв «Апостроф», українець відмовився від мобілізації через догляд за матір’ю — мати померла, а його засудили до тюрми
Українець налагодив схему продажу граніту для пам’ятників загиблим російським окупантам
Коростишівський районний суд Житомирської області 2 квітня 2025 року виніс вирок місцевому жителю, який разом зі спільниками організував продаж і постачання граніту на тимчасово окуповані території України. Про це повідомляє «Апостроф» з посиланням на вирок суду. Як встановлено досудовим розслідуванням, мешканець міста Коростишів Житомирської області був фізичною особою-підприємцем.
У 2023 році він домовився постачати гранітний камінь іншому підприємцю, який працює за російськими законами на тимчасово окупованій Донеччині. Щоб здійснити це постачання, засуджений спільно з іншим підприємцем придумали схему «перерваного транзиту». Гранітний камінь та вироби з нього доставлялись вантажним автомобільним транспортом з митної території України на митну територію Польщі через компанії-посередники Nilma Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia та Daks s.c. Kazak Dmitrij Marina Leszczewska. Потім товар перевантажувався в залізничний та вантажний автомобільний транспорти і переміщувався до Білорусі. З Білорусі український граніт їхав до Росії, а звідти вже потрапляв на окуповану Донеччину на адресу підприємства «ТОВ «АВ Стоун» в Макіївку. Це підприємство займається в основному виготовленням пам’ятників загиблим «бійцям СВО». За період роботи цієї схеми, з 13.06.2023 по 30.01.2024, до тимчасово окупованої території Донецької області експортовано гранітного каменю на загальну суму майже 2 млн грн. Підсудний свою вину у незаконному експорті граніту на територію країни-агресора визнав і пояснив свої дії тим, що його матеріальний стан був складним і він змушений був таке робити. На суді звинувачений заявив, що дуже шкодує про вчинене та глибоко розкаюється. Суд врахував це каяття і те, що підсудний є особою з інвалідністю ІІ групи та має на утриманні неповнолітню дитину і виніс вирок у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки умовно з позбавленням права займатися діяльністю щодо видобутку гранітного каменю на строк 10 років, без конфіскації майна. Як повідомляв «Апостроф», суд виніс вирок комбату, який застрелив підлеглого солдата у Покровську: обидва були п’яні.
Китай відреагував на взяття в Україні в полон своїх громадян
Китай
Image by David Yu from Pixabay
Основні пріоритети України на шляху до ЄС – відмова від бюрократії та модернізація інфраструктури – СЕО Метінвесту
Основні пріоритети на шляху євроінтеграції України — відновлення фізичної інфраструктури, переосмислення регуляторної політики, особливо в природних монополіях, участь міжнародних фінансових інституцій у відбудові країни та застосування інновацій.
Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков на бізнес-саміті «ЄС — Україна: On the Road to URC2025», що пройшов у Брюсселі.
Риженков узяв участь у панелі «Відбудова України та реіндустріалізація Європи: спільне економічне майбутнє». До обговорення долучилися перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум, представники ЄІБ і BGK, генерального директорату Єврокомісії з питань мобільності та транспорту (DG MOVE) та міжнародної технологічної компанії Indra Sistemas.
За словами гендиректора Метінвесту, компанія очікує на початок відновлення країни та планує брати в ньому участь, зокрема в інфраструктурних проєктах, адже інфраструктура лежить в основі економіки. Тому важливо не просто відновити її, а зробити кращою та сучаснішою.
Водночас змін потребує не лише фізична, а й правова інфраструктура, особливо регуляція діяльності природних монополій, підкреслив Риженков.
«Бізнесу потрібна передбачуваність і прозорість. І це те, що ми маємо переосмислити в Україні на шляху до членства в Євросоюзі. Це має велике значення як для великого, так і для малого бізнесу. Ми маємо використати таку можливість, щоб оновити, перебудувати українську регуляторну систему. Потрібно позбутися бюрократії та запровадити нове прозоре регулювання там, де це потрібно для бізнесу. І, на мою думку, це є абсолютним пріоритетом у процесі вступу до Євросоюзу», — наголосив він.
Крім того, велику роль відіграє фінансова структура, яку пропонують міжнародні фінансові установи.
«Коли такі інституції заходять до країни, вони створюють певний вотум довіри, який заохочує інші фінансові установи йти тим самим шляхом. І це чудово, коли йдеться про урядові чи державні проєкти. Водночас нам хотілось би побачити, як ці механізми працюватимуть для малого та середнього бізнесу, а можливо, й для великого — у межах спільних проєктів. Це безперечно допоможе пришвидшити процес навіть за нинішніх умов», — вважає СЕО Метінвесту.
Саміт «ЄС — Україна: On the Road to URC2025» став платформою для поглиблення економічної інтеграції України з Євросоюзом, і зібрав понад 500 учасників з різних галузей – фінансів, інфраструктури, енергетики та транспорту. До заходу долучилися високопосадовці з Європейської комісії, українського уряду, а також представники Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Польського банку розвитку (BGK). Організатори події — Європейська комісія, Італія, а також Польща в межах головування в Раді ЄС.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова заплатила до бюджету 20 млрд грн податків у 2024 році. Це на 36% більше, ніж у 2023 році. Також з 24 лютого 2022 року Метінвест, з урахуванням спільних підприємств, витратив на капітальні інвестиції в Україні понад 30 млрд грн — це другий показник у державі.