Архив Категории: Події

В Естонії кілька тамтешніх підприємців постануть перед судом за звинуваченням у масштабному відмиванні грошей, отриманих злочинним шляхом в Україні. Про це повідомляє видання «ERR». Зазначається, що прокуратура передала до суду матеріали кримінальної справи, де естонських бізнесменів звинувачують у легалізації коштів. Як стверджує слідство, завдяки протиправним схемам було легалізовано понад 35 млн євро з України. Обвинувачені надали українському громадянину, колишньому міністру охорони здоров’я країни, Максиму Степанову, послугу з відмивання грошей для приховування злочинного походження доходів і введення їх у легальний обіг. Йдеться про період, коли Степанов був директором українського держпідприємства «Поліграфічний комбінат Україна», і, за даними правоохоронців з України, на які посилається естонська поліція, із вересня 2013-го до квітня 2021-го вивів із рахунків компанії щонайменше 35,13 млн євро.

Кошти були переведені на рахунок естонської компанії Feature OÜ, якою керував Дмитро Фокін. Він та інші обвинувачені створили ланцюжок поставок, де естонська компанія нібито постачала українському підприємству сировину для створення документів. Проте вартість матеріалів завищувалися в кілька разів. Гроші переказували через десятки інших фірм в Естонії та за кордоном — у США, Латвії, Литві, Німеччині та інших країнах. Обвинувачені складали фіктивні договори і створювали штучні боргові зобов’язання, приховуючи реальне походження коштів. Більша частина грошей, як з’ясували слідчі, поверталася Степанову або пов’язаним особам. «За клопотанням прокуратури суд заарештував нерухомість, пов’язану з обвинуваченими, а також понад мільйон євро готівкою, знайденими під час обшуків. У разі визнання провини заарештоване майно може бути конфісковано на користь держави», — заявили в прокуратурі. Нагадаємо, у вересні 2023-го Степанова, який із 2020 до 2021 року був міністром охорони здоров’я, заочно арештував український суд. Проте він переховується за кордоном.

Цього тижня США відвідає делегація українського духовенства для участі у Національному молитовному сніданку, на якому будуть присутні впливові християнські лідери. Про це пише The New York Times. Молитовний сніданок, головна подія у соціальному календарі Вашингтона з 1953 року, дає можливість керівникам бізнесу, релігійним лідерам і дипломатам позмагатися за доступ до впливових одновірців в уряді, щоб впливати на політику. Хоча зустріч відкрита для всіх конфесій, її метою, відповідно до офіційної інформації, є «зібрання разом у Дусі Ісуса з Назарету».

У виданні зазначають, що члени української делегації будуть переконувати зібрання, що подальший прогрес Росії розширить зону репресій щодо кількох християнських конфесій, а також руйнування та пограбування церков та арешти пасторів і священиків — дії, які правозахисні групи задокументували на територіях, які вже перебувають під російською окупацією. Раніше історик розповів про найпотужніше церковне лобі у команді лідера США.

У Селидовому Покровського району Донецької області українські сили завдали смертельного удару по штабу російської 35-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади. Про це повідомляє український журналіст Денис Казанський, посилаючись на повідомлення російських окупантів. Зазначається, що на Покровському напрямку українські бійці атакували ракетами HIMARS розташування російської окупаційної армії. Попередньо — у результаті удару було ліквідовано весь командний склад бригади. Про загибель своїх ватажків пишуть у мережі самі російські військові. «Повідомляється, що у Селидовому ударом «Хаймарса» було знищено штаб російської 35-ї бригади. Ходять чутки, що загинув весь її командний склад», — повідомив журналіст, додавши публікації росіян.

Як писав раніше «Апостроф», 155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської (155 ОМБр) днями стабілізувала ситуацію на своїй ділянці відповідальності в районі Покровська і заблокувала просування ворога.

Блогер та офіцер ЗСУ Мирослав Гай розповів історію про 23-річну військову Іванку Цімерман, яка, попри отримане поранення та численні операції, планує пройти ВЛК і повернутися до служби в ЗСУ. Цікавиться, чи зможе вона укласти контракт на один рік в рамках раніше анонсованого проєкту «Контракт 18-24». Цією історією він поділився на персональній сторінці у Facebook. Згадує, у нього в бригаді служить дівчина з позивним «Ракета», що мобілізувалась доброволицею у 20 років: «У мене в бригаді служить дівчина, позивний Ракета. В 22гому році, ледь їй виповнилося 20, вона мобілізувалася добровольцем в ЗСУ і три роки вже на війні. Вищу освіту доотримувала прямо в бригаді, для цього перевелася на заочку і іспити їздила здавати прямо з місць виконання завдань». Минулого року «Ракету» уразив ворожий FPV-дрон, через що дівчина отримала численні поранення рук, ніг, черевної порожнини, обличчя тощо. «Дитина (вона мене вб’є, коли побачить, що я її так назвав) переносить надцяту операцію спочатку в Україні тепер в Німеччині», — пише військовий.

В контексті цього зауважимо, що Іванка Цімерман — офіцерка групи контролю бойового стресу 1-ї окремої бригади ТРО ім. Івана Богуна. Мобілізувалась у бригаду в 2022 році, їй тоді виповнилося тільки 20 років. Фото: facebook.com/tsimermanka «Ракета» розповідала, що її шлях на передову починався з фотоапарата. Спочатку вона робила фотографії бійцям для військових квитків у військкоматі, але хотіла потрапити на фронт. Тож коли випала нагода перейти у пресслужбу, щоби висвітлювати події на передовій, без вагань погодилася і поїхала на Херсонщину, а згодом і на Харківщину. «Іванка робить круту роботу з ппп та комунікацій. Іванка всюди де потрібна підтримка, де гаряче, лізе куди не треба. Найліпші фото в бригаді з бойових — Іванка», — писав у жовтні 2024 року Мирослав Гай. Житомирський Державний Університет імені Івана Франка опублікував допис підтримки Іванки після поранення: «Це наша Іванка Цімерман — студентка ННІ філології та журналістики — драйвова, позитивна, енергійна Іванка, яка з повномасштабним вторгненням 20-річною дівчинкою рвонула на війну». У жовтні 2023-го Іванну Цімерман відправили на навчання, вища освіта вже була, тож після інтенсивних курсів військова отримала звання і посаду офіцера Групи контролю бойового стресу. Після цього, за її словами, на фронті вона мала вже зовсім інші завдання, проте не розлучалася з фотоапаратом. Своє поранення, отримане від FPV-дрона, лейтенантка також знімала на камеру, поки її перев’язував побратим. Фото: facebook.com/tsimermanka «Так от, Ivanka Tsimerman планує пройти ВЛК і повернутися до служби в ЗСУ, — згадує Мирослав Гай та цікавиться, чи зможе вона укласти контракт на один рік в рамках раніше анонсованого проєкту «Контракт 18-24″: — Тепер запитання, а чи зможе вона з мобілізованої стати контрактником на один рік, з мільйоном, та усіма тими пільгами які оголосили? Бо я б дуже цього хотів». Під цією публікацією офіцера ЗСУ представник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій відповів: «Зможе». Фото: facebook.com/myroslavhai Натомість «Апостроф» також розповідав, як капітана ЗСУ обурили особливі умови для мобілізації 18-річних. Український адвокат афганського походження, військовослужбовець ЗСУ, громадський діяч, правозахисник капітан Масі-Мустафа Найєм вважає, що держава знецінює всіх тих, хто добровільно пішов в армію на початку повномасштабної війни.

У Румунії виявили фрагменти російських безпілотників. Ці дрони країна-агресор використовувала для атаки на українську портову інфраструктуру в Одеській області вночі 13 лютого. Про це повідомили в пресслужбі Міністерства оборони Румунії. У відомстві уточнили, що представники Міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки Румунії після пошуків поблизу румунсько-українського кордону знайшли уламки російських дронів «Герань». Один БпЛА розбився приблизно в кілометрі від Дунаю поблизу кордону з Україною. Зокрема його фрагменти були розкидані приблизно за 5 км на захід від українського міста Рені. Водночас другий виявили за 500 метрів від берега Дунаю і приблизно за 5 км на південь від Рені. «Розслідування на місці події встановило, що обидва безпілотники несли заряд, який розірвався внаслідок падіння. Це сталось за межами населених пунктів», — додали в румунському оборонному відомстві.

Нагадаємо, в Міністерстві закордонних справ Молдови ухвалили рішення закрити Російський культурний центр у Кишиневі. Так вирішили зробити після інциденту з порушенням повітряного простору Молдови та падінням дронів у Тараклійському районі.