Архив Категории: Події

Середземне море могло утворитися трохи понад п’ять мільйонів років водою з Атлантичного океану, яка знайшла шлях через сучасну Гібралтарську протоку. Згідно з цією теорією, океанська вода мчала швидше за швидкісну машину вниз по кілометровому схилу до порожнього Середземного моря, вириваючи на своєму шляху жолоб глибиною в хмарочос. На піку повені було скинуто приблизно в 1000 разів більше води, ніж у сучасній річці Амазонка, тож воно наповнилося лише за кілька років, а, можливо, і за кілька місяців. Про це йдеться в статті «Найбільша повінь в історії Землі, яка прокотилася через Гібралтар і Сицилію та заповнила все Середземномор’я лише за кілька років», опублікованій в The Conversation. Тезу про утворення Середземного моря висунули вчені у 2009 році під час дослідження підводного каньйону, розкопаного вздовж Гібралтарської протоки, який міг бути вирізаний цією великою повінню. Якщо це вірно (а деякі вчені заперечують цю теорію), так званий мегапотоп Занкліан був би найбільшою окремою повінню на Землі. художня інтерпретація затоплення Середземного моря через Гібралтарську протоку; 5,3 мільйона років тому. Вперше обговорення версії про утворення Середземного моря під час мегаповені розпочалося наприкінці 19 століття. Тоді геологи, які вивчають багаті сіллю скелі в Середземному морі, заявили, що приблизно 5-6 мільйонів років тому, задовго до зледенінь останніх льодовикових періодів, сталося щось незвичайне: море висохло. Вони назвали це висихання «мессінською кризою солоності».

У 1970-х роках вчені вперше пробурили глибоко під Середземним морем осадові породи мессінського періоду і зробили три дивовижні відкриття. По-перше, вони виявили величезний шар солі товщиною в кілометри під більшою частиною морського дна. Це підтвердило, що колосальна зміна навколишнього середовища відбулася приблизно шість мільйонів років тому, саме тоді, коли тектонічні плити зрушилися, і море стало значною мірою ізольованим від Атлантичного океану. Аерофотознімок хребта, який постраждав від великої повені на південному сході Сицилії По-друге, прямо над цим соляним шаром вони знайшли осад із скам’янілостями з мілководних слабосолоних озер. Це свідчить про те, що рівень Середземного моря опустився більш ніж на кілометр нижче сучасного рівня, і оскільки більша частина води випарувалася, сіль залишилася. Ця інтерпретація також була підтверджена сейсмічними дослідженнями морського дна, які показали, що річки колись прорізали сухий ландшафт. І по-третє, скелясті шари над сіллю раптово повернулися до більш типових глибоководних опадів. Сучасні вчені підтвердили, що менш як 11% середземноморських морських видів пережили кризу, що свідчить про те, наскільки сильним і тривалим був вплив на життя в морі. Наступний прорив у вивченні версії стався в 2009 році, коли геофізичні дані для запланованого тунелю Африка-Європа через Гібралтар показали, що величезний підводний жолоб між Атлантичним океаном і Середземним морем, мабуть, був утворений раптовою та катастрофічною повінню. Останнє дослідження вчених Даніеля Гарсіа-Кастелланоса і Пола Карлінга досліджує осадові породи епохи Занкліан, які, очевидно, могли зафіксувати, як вода ринула через прогалину між сучасною Сицилією та материковою Африкою, щоб знову наповнити східну половину Середземного моря. Залишки валуна, скинутого 5 мільйонів років тому на вершину пагорба поблизу міста Розоліні, Сицилія Вчені дослідили регіон, де паводкова вода, що заповнювала західний басейн Середземномор’я, мала впасти в хребет вищих земель, що з’єднує сучасну Африку та Італію, відомий як Сицилійський поріг. Також науковці відвідали цю частину Сицилії і помітили, що пагорби справді незвичайні: їх вирівняні та обтічні форми, розділені глибоко еродованими западинами, дуже схожі на обтічні пагорби у штаті Вашингтон у США. Ті Вашингтонські пагорби вирізала велика повінь наприкінці останнього льодовикового періоду, коли величезне озеро Міссула загородилося за льодовиком і катастрофічно спорожніло. Якщо ці пагорби та западини на Сицилії також були сформовані величезною повінню, то кам’яні уламки, роз’їдені з основи западин, повинні бути знайдені на вершині пагорбів понад п’ять мільйонів років потому. В ході вивчення місцевості дослідники знайшли перемішані та викривлені кам’яні валуни на гребені пагорбів. Це були ті самі типи гірських порід, що знаходяться в западинах. Щоб перевірити свою теорію, вчені розробили комп’ютерну симуляцію (або «модель») того, як паводкові води могли перетнути одну частину Сицилійського порогу. Це показало, що паводковий потік справді буде імітувати напрямок обтічних пагорбів. Модель показала, що пагорби були вирізані водою глибиною 40 метрів або більше, яка рухалася зі швидкістю 115 кілометрів на годину. В одній області, яку вони змоделювали, 13 мільйонів кубічних метрів води в секунду потрапляло б у східний басейн Середземного моря. Нагадаємо, раніше дослідники заявили, що виявили під пірамідами Гізи величезне підземне місто, яке простягається майже на 2 кілометри. Це відкриття може переписати історію стародавнього Єгипту.

Біля тихого вигину річки Дунай в Австрії, закритого заплавами, знаходиться давно забутий релікт, відомий як «Ödes Schloss» або «Спустошений замок». Його руїни досі спантеличують як істориків, так і археологів — коли річка міліє, іноді видно лише його стіну, а походження та призначення споруди досі залишалися загадкою. Однак недавно після ретельних розкопок і аналізу дослідники підтвердили те, про що підозрювали більше століття тому: Ödes Schloss не був середньовічним форпостом чи залишками пізніших європейських конфліктів, а був римським плацдармом, рідкісним і стратегічно важливим об’єктом військової архітектури. Про це в інтерв’ю службі новин Vol.at розповів дослідник Крістіан Гугл з Австрійського археологічного інституту. Хоча присутність римського військового впливу в регіоні давно визнавалася, це конкретне відкриття переписує частину історії північного кордону імперії, оскільки це перша споруда такого типу, знайдена на австрійській землі. Дослідники навіть припускають, що колись на цьому місці був постійний міст через Дунай. Фото: Аерофотознімок розкопок у Hainburger Au на одній із приток Дунаю Десятиліттями «Ödes Schloss» провокував спекуляції. Місцеві жителі та ранні дослідники припускали, що це могли бути залишки як середньовічної фортеці, так і оборонної позиції, яка використовувалася під час османських конфліктів. Але остаточний римський зв’язок залишався невизначеним, попри близькість цього місця до Карнунтуму — усього за чотири кілометри — великого римського військового центру та одного з найбільших поселень імперії в провінції Паннонія. Фото: Вид на розкопки на плацдармі Стопфенройт

Дунай зі своїми численними притоками в давнину створив природний оборонний рубіж і стратегічний бар’єр. Ідея про те, що римляни, можливо, створили тут укріплену переправу, мала сенс, особливо під час нестабільного періоду Маркоманських воєн, які велися вздовж Дунаю та протистояли Римській імперії маркоманам, квадам та іншим германським племенам між 166 і 180 роками. У цей час германці часто просувалися на південь, навіть досягли північної Італії, що спонукало імператора Марка Аврелія особисто виступити у військових кампаніях вздовж цього бурхливого кордону. Тепер, коли нещодавні розкопки виявили секції стіни, що стоять понад 2,6 метра у висоту, римське походження «Спустошеного замку» більше не викликає сумнівів. Дослідники знайшли як структурні елементи, так і афтефакти, які безсумнівно були римськими, включаючи штамповану цеглу з легіонів XIV і XV, бронзові артефакти, монети та фрагменти римської кераміки. Фото: Штамповані цеглини підрозділів легіонерів XIV і XV, знайдені поблизу Карнунтума на римському плацдармі Стопфенройт «Вони демонструють велике стратегічне значення Карнунтума в римській військовій системі та дають нове уявлення про військову безпеку зв’язку північ-південь», — заявив Едуард Поллхаммер, науковий директор археологічного парку Карнунтум. Фото: Віртуальна реконструкція римського укріплення Як повідомляв «Апостроф», в Ізраїлі знайшли поселення з найдавнішим храмом, якому 5 тисяч років.

Фото: З відкритих джерел

На околицях Броварів Київської області під час нічної ворожої атаки російський дрон «дерусифікував» Петра Першого, фігурка якого розміщувалася на готельно-ресторанному комплексі «Пєтровскій Бровар». Про це повідомив український журналіст Андрій Качор. Медійник назвав цю ситуацію «символічною історією». «Є на околиці Броварів такий собі готельно-ресторанний комплекс «Петровскій Бровар». Збудований в ісконно-рузкому стилі, всі ці рязанські ізби, рузкі гармати по периметру, що ніби як символізували «мощь і славу рузкого оружия». Навіть фігуру самого типу рузкого царя, ката українського народу, виліпили ближче до даху, біля напису «добро пожаловать!». Все це виглядає максимально в**ато, коли проїжджаєш повз — завжди складається враження якоїсь смердючої дєрєвні під сизранью, яка псує вигляд славного міста біля української столиці», — розповів Качур. А цієї ночі дрони РФ прилетіли самісінько в комплекс.

«Рузкє оружиє прилетіло прямо в «Пєтровскій Бровар». Добро пожаловать! Готельно-ресторанний комплекс максимально швидко та ефективно дерусифікувався російським же «шахедом». На щастя ніхто, крім пластикового пєтра пєрвого, не постраждав», — зауважив журналіст. Варто додати, що в ніч на 23 квітня в Броварському районі внаслідок падіння уламків ворожого БпЛА виникла пожежа в готельно-ресторанному комплексі: горіли дві окремо розташовані будівлі. Вогнеборці приборкали полум’я. На щастя, обійшлося без постраждалих. Нагадаємо, вночі в середу, 23 квітня, російські окупанти застосували для повітряного нападу 134 ударних БпЛА. Сили ППО ліквідували 67 «Шахедів», ще 47 ворожих безпілотників-імітаторів було локаційно втрачено. «Апостроф» детальніше розповідав про наслідки атаки на Одещину, Полтаву та Харків. Ми писали, як противник зосередився на цивільній інфраструктурі. На місцях фіксували пошкодження та пожежі.

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області засудив до трьох років тюремного ув’язнення військовозобов’язаного, який двічі ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. Про це повідомляє «Апостроф» з посиланням на вирок суду від 25 квітня 2025 року. Як стало відомо під час розгляду, чоловік у квітні 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його обмежено придатним — тобто, таким, що може служити у військових частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. Однак після цього чоловік вирішив проігнорувати повістку і не з’явився на збір військовозобов’язаних. Наступного разу йому намагалися вручити повістку у липні 2024 року за місцем його проживання, однак той навідріз відмовився її отримувати і, відповідно, знову не з’явився на пункт збору військовозобов’язаних. На пояснення своїй дій чоловік заявив, що він не хоче служити, бо йому «не дозволяє здоров’я». При цьому працівники ТЦК і СП детально пояснили ухилянту, яка відповідальність його чекає в майбутньому. Тож за результатами розгляду суд дав оцінку діям двічі ухилянта, який замість захисту батьківщини обрав «сховатися» у в’язниці, і призначив йому покарання у вигляді 3 років за гратами. Як повідомляв «Апостроф», суд на Закарпатті покарав військовозобов’язаного, який відмовився проходити військово-лікарську комісію, штрафом… у розмірі 6800 грн, що навіть менше мінімальної зарплати.