Архив Категории: Події

Фото: Державна митна служба

Під час закритої робочої наради заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук розкритикувала Міністерство охорони здоровʼя через провал у реалізації ініціативи зі зниження цін на лікарські засоби. За її словами, знижку у 30% надали на непотрібні ліки, а на решту препаратів ціни зросли на 10%. Натомість у МОЗ стверджують, що ці тези — неправда.

Про це «Апострофу» розповів співрозмовник, який був присутній на нараді.

Заступниця ОП заявила, що через нове регулювання аптеки та дистриб’ютори щороку сплачуватимуть на 10 мільярдів гривень менше податків. Натомість ці нововведення зіграли на руку виробникам — вони “залишили собі” аптечні знижки і щомісяця зароблятимуть на 500 мільйонів гривень більше. Аптеки ж опинилися на межі рентабельності та змушені будуть закривати всі збиткові напрямки.

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов у відповідь стверджував, що девʼять українських виробників ліків все ж знизили ціни на 30%, як передбачено відповідною декларацією.

Ірина Верещук зазначила, що Президент Володимир Зеленський не задоволений процесом зниження цін на ліки в Україні і особисто телефонував міністру охорони здоров’я Віктору Ляшку з вимогою пояснити ситуацію.

На робочій нараді був присутній представник Держпродспоживслужби, який підтвердив тези Ірини Верещук про те, що ціни на необхідні ліки насправді не знизилися. За його словами, з 1 березня було отримано понад тисячу скарг від громадян на вартість препаратів. У зверненнях українці вказують, що життєво необхідні ліки не лише не подешевшали, а й навпаки — подорожчали. Найбільше скарг надійшло з Тернопільської, Харківської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Черкаської областей та з Києва.

Під час наради було прийнято рішення про проведення перевірок усіх ланок ланцюга постачання — виробників, дистриб’юторів та аптек — аби з’ясувати, де саме «застрягає» зниження цін.

Виробники просили не проводити перевірки і обіцяли надати інформацію добровільно. Однак в ОП наполягли на повноцінних перевірках, щоб зрозуміти, де справжня проблема.

Голова Національної поліції України Іван Вигівський зазначив 1 млн 465 тис. 392 грн доходів в електронній декларації про майно і доходи за 2024 рік. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру декларацій. У 2024 році заробітна плата очільника Нацполіції становила 1 455 920 грн, банківські відсотки — 9 472 грн, а його дружина задекларувала 3 422 188 грн доходів.

До того ж Вигівський зазначив у декларації 264,7 тис. грн і 1,5 тис. доларів на банківських рахунках, 48 тис. грн і 29,5 тис. доларів готівкою. Водночас дружина — 573 грн і 190,2 тис. доларів на банківських рахунках, 20 тис. грн і 45,3 тис. доларів готівкою. Згідно з декларацією, глава Нацполу володіє земельною ділянкою (1,1 тис. кв. м) у Миколаївській області, дружина — ділянкою (1,5 тис. кв. м) у Миколаївській області. А проживає подружжя в орендованому будинку (260,7 кв. м) у Мархалівці Київської області. Також дружина Вигівського володіє автомобілем Audi SQ 2018 року випуску. Нагадаємо, 11 серпня 2021 року Івана Вигівського перевели в столицю. Він став начальником Головного управління Національної поліції у Києві. 18 січня 2023 року в авіакатастрофі загинув міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський. Новим міністром призначили голову Нацполіції України Ігоря Клименка. На місце Клименка 14 липня 2023 року Кабінет міністрів України призначив Івана Вигівського.

Залізничний районний суд м. Львова визнав винним в ухилення від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаного, який є служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні. Як повідомляє «Апостроф», про це йдеться у вироку суду від 1 квітня 2025 року. Військовозобов’язаний був призваний на військову службу по мобілізації і повинен був 12 червня 2024 року з’явитися до збірного пункту. Однак він відмовився від отримання повістки і не прийшов на відправку до військової частини. Своє рішення він пояснив тим, що є охрещеним служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні і військова служба для нього є неприйнятною. При цьому чоловік зазначив, що під час спілкування з працівниками ТЦК, йому пропонували службу, не пов’язану з носінням зброї, зокрема, «роботу з документами, на кухні». Однак він відхилив такі пропозиції, оскільки його релігійні переконання несумісні з будь-якою військовою службою та носінням військової форми.

Розглядаючи справу в частині бажання військовозобов’язаного замінити військовий обов’язок на невійськовий у зв’язку із релігійними переконаннями, суд вказав, що жодним Законом не передбачено звільнення (відстрочка, бронь) від призову у зв`язку з певним віросповіданням, як і заміна військової служби за призовом під час мобілізації на альтернативну (невійськову) службу. Як вбачається з вироку, суд наголосив на тому, що військовозобов’язаний під час призову по мобілізації не був «зобов’язаний брати до рук зброю, оскільки він міг бути задіяний у виконанні функцій, не пов`язаних із використанням зброї (під час несення служби він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї)». Відтак вироком суду чоловіка було визнано винуватим в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Як повідомляв «Апостроф», раніше суд в Хмельницькому засудив військовозобов’язаного чоловіка до 4 років тюремного ув’язнення за ухиляння від військової служби під час мобілізації.