Архив Категории: Події

Все більше російськомовних українців переходять на рідну мову в побуті і повсякденному спілкуванні. При цьому не обходиться без помилок — деякі суржикові слова та русизми настільки глибоко увійшли в наше мовлення, що без допомоги мовознавців не обійтися. Розглянемо популярні у звичайному спілкуванні слова «підодіяльник», про особливості вживання яких розповіли мовознавці Kyiv dictionary. Вважається, що найпопулярнішою пропозицією мовознавців на заміну підодіяльнику є слово підковдра. Крім того, у різних за академічним рівнем джерелах трапляються пропозиції: від підукривала до наковдри й наковдреника. Мовознавці радять замість запозиченого слова «підодіяльник» (чохол на ковдру) вживати український відповідник «наволока». «На заміну російському слову підодія́льник ми рекомендуємо українське на́волока. Хоча це слово здебільшого вживають на позначення чохла на подушку, воно може мати ширший ужиток. Так, у Російсько-українському академічному словнику в 4 томах за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова лексему на́волока вжито також у значенні чохла для перини. У самій семантиці слова (тканина, яку наволікають на щось) закладено можливість розширення значення. Зважаючи на це, наволока як чохол на ковдру – семантично прозорий та питомий український відповідник запозиченому підодіяльник», — резюмують мовознавці. Раніше «Апостроф» розповідав, як українською сказати картопля «в мундирі».

Також ми розповідали, який є правильний відповідник українською для російського виразу «лестничный пролет». «Апостроф» запустив рубрику «Говоримо українською правильно», де ми проводитимемо лагідну українізацію: пояснюватимемо випадки застосування правопису, мовних норм, публікуватимемо цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб у нашій країні з кожним днем ставало дедалі більше україномовних українців, а наша солов’їна мова звучала звідусіль!

Мер Києва Віталій Кличко зустрівся у столичній мерії з киянами, які посіли високі місця на ХХХІІІ Олімпіаді, та призеркою Паралімпійських ігор у Парижі. Олімпійці отримали грошові винагороди від міста, які цього року збільшились. Про це повідомляє сайт КМДА. «Спортивні організації міста, спортсмени, тренери, фахівці галузі фізичної культури і спорту доклали багато зусиль для підготовки та участі наших олімпійців у найголовніших змаганнях світу. Кияни продемонстрували високу спортивну майстерність та волю до перемоги – двічі на їх честь підіймався прапор України. На цій Олімпіаді за славу нашої держави змагалися 140 спортсменів у 26 видах спорту. Серед них 42 спортсмена-киянина виборювали нагороди у 15 видах спорту», – зазначив мер столиці. Цього року Київ збільшив виплати, повідомляє КМДА. Зокрема, за золото спортсмени отримали від міста майже 2,5 млн грн, за бронзу – понад 1,2 млн грн, за п’яте та шосте місця – 186 тис. грн. Отримали грошові премії й їхні тренери.

З 12 нагород збірної України на минулій Олімпіаді 1 золоту медаль вибороли киянки Ольга Харлан та Юлія Бакастова – фехтування на шаблях (командні змагання). 2 бронзових медалі – Ольга Харлан – фехтування на шаблях (особисті змагання) та Ірина Геращенко – легка атлетика (стрибки у висоту). Крім цього, також наші спортсмени посіли 5-е та 6-е місця. «Те, що українці – переможці – довели, зокрема, і наші олімпійці. Дякую вам за професіоналізм та волю до перемоги – знаю, наскільки складно даються перемоги в спорті. Слава Україні та тим, хто її прославляє!» – наголосив Віталій Кличко. Як відомо, ХХХІІІ Олімпійські Ігри відбулися цього року у Парижі з 26 липня по 11 серпня. Паралімпійські Ігри проходили також у Парижі з 28 серпня по 8 вересня 2024 року.

В 2024 році метеорологічне літо розпочалося в середині травня і тривало майже 5 місяців — до першої декади жовтня. Такого ж аномального тепла слід очікувати і в 2025 році через загальне підвищення температури повітря на Землі. Про це розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС Віра Балабух в інтерв’ю 24 Каналу. Як пояснила експертка, метеорологічне літо – це період з середньодобовою температурою повітря +15 градусів і вище. В 2024 році він почався в середині травня і тривав майже до першої декади жовтня, окрім західного регіону. «Аномально висока температура повітря у вересні й на початку жовтня була зумовлена потужним антициклоном, у якому за безхмарної погоди атмосфера суттєво прогрівалася. Завдяки циркуляції атмосфери на територію України також надходили теплі й сухі повітряні маси з субтропіків», – пояснила Балабух. За її словами, аномаліям погоди сприяло й загальне підвищення температури повітря на планеті, зумовлене посиленням парникового ефекту — концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла максимуму за 800 тисяч років. «Збільшення сонячної активності протягом 25-річного циклу, яка в жовтні 2024 досягла максимуму, також сприяло підвищенню температури повітря. Спільна дія цих чинників і зумовила таку аномально теплу погоду», — зазначила метеорологиня.

Також вона спрогнозувала, що тривалість літа в Україні зростатиме згідно аналізу наявних тенденцій і кліматичних прогнозів. «Літо починатиметься раніше і триватиме довше. Тож тривале та спекотне літо, яке ми спостерігали в цьому році, очевидно досить скоро стане нашою новою кліматичною нормою», – зазначила Балабух. Нагадаємо, метеоролог Ігор Кібальчич заявив, що впродовж наступного тижня з 28 жовтня по 3 листопада в Україні очікується тепла погода, а на вихідних прийде різке похолодання з мокрим снігом та сніговою крупою.

У вівторок, 29 жовтня, Верховна рада в цілому ухвалила законопроєкт щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи. Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко. Роботу МСЕК хочуть реформовати через наступні нововведення: можливість онлайн-участі осіб на засіданнях МСЕК, що зменшить витрати часу та коштів для пацієнтів; зміни в порядку встановлення інвалідності: пропонується замість особистої присутності розглядати документи осіб для експертизи; внесення інформації про результати МСЕК до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для спрощення доступу лікарів до даних і пришвидшення ухвалення рішень й прозорості. Також до документа для ухвалення у другому читання додали наступні пункти: надання адвокатам або іншим уповноваженим представникам осіб з інвалідністю права бути присутніми на засіданні МСЕК; надання пацієнтам можливості запрошувати на засідання МСЕК своїх лікарів; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідань МСЕК, а також здійснювати фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду їх справи; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити максимальні строки, протягом яких має бути проведене засідання МСЕК та прийняте рішення; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно налагодження процедури оскарження рішень МСЕК; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання, або рішення приймаються заочно; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити встановлювати вичерпний перелік грубих порушень, за вчинення яких члени МСЕКів на певний строк позбавляються членства в комісіях всіх рівнів та права виконувати функції та брати участь у прийнятті рішень у сфері визначення інвалідності. організація та встановлення чіткого розділення МСЕКів на комісії першого, другого та інших рівнів. «Але тепер виникає питання щодо майбутнього МСЕК, адже Зеленський заявив про їх закриття з 1 січня 2025 року», — зазначила Геращенко. Як повідомляв «Апостроф», Міністерство охорони здоров’я передало функції Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності у місті Дніпро.

В Україні триває робота над власними крилатими та балістичними ракетами. Вони можуть з’явитися вже в 2025 році. Про це в інтерв’ю OBOZ.UA повідомив директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» Олексій Петров. За словами Петрова, він вже бачив льотні випробування вітчизняних ракет і «результати є». В контексті цього він припускає наступне: «Скажу, що у цьому напрямі рухається і держава, і, нарешті, приватний сектор. І це було розумне рішення зняти монополію на ракетну галузь. Тому я думаю, що свої ракети вже такі, скажімо, крилаті й балістичні, ми матимемо до середини 2025-го». Олексій Петров розповів також і про розвиток приватного виробництва в Україні, зокрема про виготовлення 155-мм снарядів за стандартом НАТО. Вони, за словами директора держпідприємства, можуть працювати на «досить вигідній дистанції для ведення боротьби із противником». Прокоментував він ситуацію з відновлення та розширення виробництва боєприпасів радянського стандарту, яких Україна, «на жаль, не може ще позбутися»:

«Окрім того, українські державні компанії намагаються відновити або розширити виробництво боєприпасів і радянського стандарту, на жаль, якого ми не можемо ще позбутися. Постріл калібру 152 мм, який летить за 30 км, украй необхідний, як і 122 мм. Вони в постійному дефіциті, адже у великій кількості використовувалися Силами оборони». Нагадаємо, раніше «Апостроф» писав, що Україна готує новий спосіб збиття «шахедів». Адже Росія, збільшивши масштаби виробництва ударних дронів, хоче вийти майже на цілодобовий рівень атак.