Архив Категории: Події

Група Метінвест, разом зі спільними підприємствами, стала найбільшим експортером України 2024 року за версією Forbes Ukraine. Видання склало рейтинг 50 компаній, які зробили вагомий внесок у популяризацію бренду Made in Ukraine у всьому світі та підтримку вітчизняної економіки. До першої п’ятірки найбільших експортерів у ГМК також увійшли «АрселорМiттал Кривий Рiг», Ferrexpo і «Інтерпайп».

Про це пише журнал Forbes Ukraine.

Основою для формування рейтингу стали дані про експортні операції від найбільших компаній України та з митної бази ImportGenius, а також виробнича та інша галузева статистика. За підрахунками Forbes Ukraine, експорт продукції українського ГМК у 2024 році становив $7,3 млрд, а обсяг експорту Метінвесту разом зі спільним підприємством «Запоріжсталь» — до $3,9 млрд. Компанія реалізує залізорудну сировину, плоский прокат, сталеві напівфабрикати у 51 країні світу. У 2024-му Метінвест вийшов на ринки Індії (вугілля), Швеції та Норвегії (залізорудна сировина).

Серед чинників, що торік впливали на експорт продукції ГМК — відновлення доступу до чорноморських портів та падіння цін. А до найбільших країн-імпортерів української металопродукції та залізорудної сировини ввійшли Польща, Китай, Болгарія, США та Словаччина.

«Наша експортна стратегія сильно не змінилася. Є основні ринки — Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є решта, так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно — не йдемо. Для залізорудної сировини, знову ж таки, наші головні ринки — країни ЄС. І ми розширили географію: вийшли в Скандинавію, країни Північної Європи», — розповів гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Ukraine.

Як відомо, Метінвест заплатив до бюджету 20 млрд грн податків у 2024 році. Це на 36% більше, ніж у 2023 році. Також з 24 лютого 2022 року Метінвест, з урахуванням спільних підприємств, витратив на капітальні інвестиції в Україні понад 30 млрд грн — це другий показник у державі.

Історію талановитого інженера Чарльза Протеуса Штейнмеця, який запросив плату в розмірі 10 тис. доларів і обґрунтував це тим, що 1 долар потрібно заплатити за поворот гвинта розповів український блогер Олег Соломченко. Про це блогер на своїй сторінці в Facebook. Штейнмець нагадав про анекдот про інженера, який запросив плату в розмірі $10 000 і обґрунтував це тим, що 1 долар потрібно заплатити за поворот гвинта, а 9999 — за те, щоб знати, який саме гвинт потрібно повернути? «Що ж, цей знаменитий інженер справді існував, його звали Чарльз Протеус Штейнмець (1865-1923). Якось його шлях перетнувся з самим Генрі Фордом. На заводі Ford у Рівер-Руж виникла технічна проблема з великим генератором, і інженери-електрики заводу не могли зрозуміти, у чому проблема. Форд особисто звернувся по допомогу до Штейнмеца. Коли «маленький велетень» прибув на фабрику, він відмовився від будь-якої допомоги і зажадав блокнот, ручку та ліжко. Він провів на фабриці два дні та дві ночі, слухаючи шум генератора та виконуючи незліченні складні обчислення», — зазначив блогер. І продовжив, що на третій день він раптово зажадав, щоб йому принесли драбину, рулетку та крейду для дошки. З великими труднощами (з огляду на його горб і дисплазію плеча) він піднявся сходами, поки не досяг вершини генератора. «Використовуючи рулетку, він виміряв точну точку на поверхні величезної машини та зробив позначку крейдою. Потім він спустився сходами і повідомив скептично налаштованим інженерам, що оточували його, що їм доведеться зняти бічну пластину, розібрати котушку генератора і зняти 16 витків дроту, починаючи з того місця, де він зробив крейдову позначку. Після внесення виправлень, на подив інженерів, генератор знову запрацював ідеально», — йдеться в повідомленні.

Соломченко також розповів, Генрі Форд був у захваті, поки не отримав рахунок від General Electric на суму 10 тисяч доларів. І визнав відмінну роботу, зроблену блискучим інженером європейського походження, але шанобливо попросив надіслати докладніший звіт про виконану роботу, адже 10 тис. доларів були астрономічною сумою на той час. «Штейнмець виконав прохання і повернув рахунок, до якого він додав таку інформацію: — крейдяна позначка на генераторі — 1 долар; — Знання того, де її потрібно поставити — $9,999; — Разом до сплати: 10 000 доларів США. Рахунок було сплачено. Мовчки, без протестів та без подальших затримок. Ця історія згадується у листі Джека Б. Скотта редактору журналу Life, опублікованому 14 травня 1965 року», — продовжив Сооломченко. І зазначив, що Штейнмець мав зріст всього 120 см, але він став великим інженером та вченим. Альберт Ейнштейн, Нікола Тесла і Томас Едісон були його друзями, а його внесок у математику та електротехніку зробив його одним з найулюбленіших і миттєво відомих людей свого часу. Раніше «Апостроф» розповідав, чи можна вмикати генератор під час дощу.

Фото: МВС

Команда італійських та шотландських дослідників заявила, що знайшла під пірамідами Гізи величезне підземне місто, яке простягається майже на 2 кілометри безпосередньо під пірамідами. За словами вчених, це відкриття потенційно переписує історію стародавнього Єгипту. Про це повідомляє The Sun. Використовуючи радіолокаційну технологію, команда під керівництвом Коррадо Маланга з Пізанського університету в Італії та Філіппо Біонді з Університету Стратклайду в Шотландії оголосила про відкриття підземного міста. Дослідники використали нову радарну технологію, відому як радар із синтетичною апертурою (SAR), яка поєднує дані супутникового радара з дрібними вібраціями від природних сейсмічних рухів. Цей метод створює тривимірні зображення того, що лежить під поверхнею Землі, без необхідності фізичних розкопок. Їхнє дослідження, яке ще очікує експертної оцінки, припускає, що комплекс у десять разів більший за самі піраміди. Фото: Facebook/@OmniCore Tech Команда стверджує, що виявила вісім вертикальних циліндричних структур, які називаються шахтами, що простягаються приблизно на 640 м у глибину під пірамідами. Кажуть, що кожна шахта оточена спіральними шляхами, які з’єднуються з двома 80-метровими структурами у формі куба. Повідомляється, що над ними вони знайшли п’ять багаторівневих структур, з’єднаних проходами.

«Існування величезних камер під земною поверхнею, які за розміром можна порівняти з самими пірамідами, має надзвичайно сильну кореляцію з легендарними Залами Аменті», — заявила представниця проєкту Ніколь Чікколо. Вона пояснила, що циліндричні конструкції були знайдені під кожною з трьох пірамід і, схоже, «слугують точками доступу до цієї підземної системи». Однак з’явилися і критики, які піддали сумніву відкриття і зазначили, що технологія SAR зазвичай чудово справляється з виявленням неглибоких структур, а її ефективність значно знижується за межі кількох метрів у твердих геологічних утвореннях. Дослідники сподіваються продовжити свої дослідження, але визнають, що отримати дозвіл від влади на розкопки в цьому районі неймовірно важко. Комплекс Гізи, що складається з пірамід Хуфу, Хефрена і Менкаура, побудованих близько 4500 років тому на скелястому плато на західному березі річки Ніл у північному Єгипті, довгий час був предметом інтриг і спекуляцій. Ці нові твердження, які традиційно вважаються королівськими гробницями, якщо вони будуть підтверджені, потенційно можуть поставити під сумнів загальноприйняте розуміння їх призначення. Єгипетський археолог доктор Захі Хавасс рішуче заперечував існування колон під гробницею царя Хафрена, називаючи такі заяви «безпідставними» та такими, що не мають жодних наукових доказів. «Чутки, які поширилися щодо єгипетських пірамід про те, що під пірамідою царя Хефрена є колони, не мають правдивих підстав, і немає жодних наукових доказів на підтримку цього твердження, і в піраміді царя Хефрена зараз не працюють місії», — заявив Хавасс на своїй офіційній сторінці у Facebook, повідомляє Sabq. Він підкреслив, що Вища рада з питань старожитностей не давала жодних дозволів на роботи всередині піраміди царя Хефрена. Хоча ідея про приховане підземне місто спокуслива, поточні докази залишаються неперевіреними. Доки не з’являться більш конкретні дані, такі як рецензовані статті чи результати розкопок, наукове співтовариство закликає бути обережними. Єгипетський уряд, який історично обережно ставився до розкопок, які кидають виклик усталеним наративам, не прокоментував ці заяви. Нагадаємо, археологи знайшли в Єгипті астрономічну обсерваторію, яка датується 6 століттям до нашої ери. За даними Міністерства туризму та старожитностей Ізраїлю, вона вважається першою та найбільшою у своєму роді.