Архив Категории: Події

Блогер та офіцер ЗСУ Мирослав Гай розповів історію про 23-річну військову Іванку Цімерман, яка, попри отримане поранення та численні операції, планує пройти ВЛК і повернутися до служби в ЗСУ. Цікавиться, чи зможе вона укласти контракт на один рік в рамках раніше анонсованого проєкту «Контракт 18-24». Цією історією він поділився на персональній сторінці у Facebook. Згадує, у нього в бригаді служить дівчина з позивним «Ракета», що мобілізувалась доброволицею у 20 років: «У мене в бригаді служить дівчина, позивний Ракета. В 22гому році, ледь їй виповнилося 20, вона мобілізувалася добровольцем в ЗСУ і три роки вже на війні. Вищу освіту доотримувала прямо в бригаді, для цього перевелася на заочку і іспити їздила здавати прямо з місць виконання завдань». Минулого року «Ракету» уразив ворожий FPV-дрон, через що дівчина отримала численні поранення рук, ніг, черевної порожнини, обличчя тощо. «Дитина (вона мене вб’є, коли побачить, що я її так назвав) переносить надцяту операцію спочатку в Україні тепер в Німеччині», — пише військовий.

В контексті цього зауважимо, що Іванка Цімерман — офіцерка групи контролю бойового стресу 1-ї окремої бригади ТРО ім. Івана Богуна. Мобілізувалась у бригаду в 2022 році, їй тоді виповнилося тільки 20 років. Фото: facebook.com/tsimermanka «Ракета» розповідала, що її шлях на передову починався з фотоапарата. Спочатку вона робила фотографії бійцям для військових квитків у військкоматі, але хотіла потрапити на фронт. Тож коли випала нагода перейти у пресслужбу, щоби висвітлювати події на передовій, без вагань погодилася і поїхала на Херсонщину, а згодом і на Харківщину. «Іванка робить круту роботу з ппп та комунікацій. Іванка всюди де потрібна підтримка, де гаряче, лізе куди не треба. Найліпші фото в бригаді з бойових — Іванка», — писав у жовтні 2024 року Мирослав Гай. Житомирський Державний Університет імені Івана Франка опублікував допис підтримки Іванки після поранення: «Це наша Іванка Цімерман — студентка ННІ філології та журналістики — драйвова, позитивна, енергійна Іванка, яка з повномасштабним вторгненням 20-річною дівчинкою рвонула на війну». У жовтні 2023-го Іванну Цімерман відправили на навчання, вища освіта вже була, тож після інтенсивних курсів військова отримала звання і посаду офіцера Групи контролю бойового стресу. Після цього, за її словами, на фронті вона мала вже зовсім інші завдання, проте не розлучалася з фотоапаратом. Своє поранення, отримане від FPV-дрона, лейтенантка також знімала на камеру, поки її перев’язував побратим. Фото: facebook.com/tsimermanka «Так от, Ivanka Tsimerman планує пройти ВЛК і повернутися до служби в ЗСУ, — згадує Мирослав Гай та цікавиться, чи зможе вона укласти контракт на один рік в рамках раніше анонсованого проєкту «Контракт 18-24″: — Тепер запитання, а чи зможе вона з мобілізованої стати контрактником на один рік, з мільйоном, та усіма тими пільгами які оголосили? Бо я б дуже цього хотів». Під цією публікацією офіцера ЗСУ представник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій відповів: «Зможе». Фото: facebook.com/myroslavhai Натомість «Апостроф» також розповідав, як капітана ЗСУ обурили особливі умови для мобілізації 18-річних. Український адвокат афганського походження, військовослужбовець ЗСУ, громадський діяч, правозахисник капітан Масі-Мустафа Найєм вважає, що держава знецінює всіх тих, хто добровільно пішов в армію на початку повномасштабної війни.

У Румунії виявили фрагменти російських безпілотників. Ці дрони країна-агресор використовувала для атаки на українську портову інфраструктуру в Одеській області вночі 13 лютого. Про це повідомили в пресслужбі Міністерства оборони Румунії. У відомстві уточнили, що представники Міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки Румунії після пошуків поблизу румунсько-українського кордону знайшли уламки російських дронів «Герань». Один БпЛА розбився приблизно в кілометрі від Дунаю поблизу кордону з Україною. Зокрема його фрагменти були розкидані приблизно за 5 км на захід від українського міста Рені. Водночас другий виявили за 500 метрів від берега Дунаю і приблизно за 5 км на південь від Рені. «Розслідування на місці події встановило, що обидва безпілотники несли заряд, який розірвався внаслідок падіння. Це сталось за межами населених пунктів», — додали в румунському оборонному відомстві.

Нагадаємо, в Міністерстві закордонних справ Молдови ухвалили рішення закрити Російський культурний центр у Кишиневі. Так вирішили зробити після інциденту з порушенням повітряного простору Молдови та падінням дронів у Тараклійському районі.

Спецпредставник лідера Сполучених Штатів з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що докладе зусиль до залучення всіх сторін до переговорів за 180 днів. Про це він повідомив, виступаючи в рамках Мюнхенської конференції з безпеки. Він зазначив, що США зацікавлені в тому, щоб війну в Україні зупинити якомога швидше, оскільки стурбовані кількістю втрат. За попередніми оцінками, вони втричі перевищують втрати США в Кореї та В’єтнамі. Йдеться майже про показник Другої світової війни. «Президент Трамп каже, що це потрібно припинити, має бути довготривалий мир. Потрібно це зупинити, але потрібно забезпечити український суверенітет, щоб Україна була захищена у свої правах. Важливий процес — це спілкування з європейськими союзниками, яку роль вони будуть відігравати. Ми самі цього не зможемо зробити. Не можна виключати Україну, ні Президента Зеленського, нікого… Питання, коли це закінчитися? Через рік, наприклад? Ні, ми говоримо про те, що це має бути швидше… Я публічно беру 180 днів, аби зробити так, щоб усі сторони були задіяні в переговорах», — додав він. Келлог повідомив, що поки важко сказати, який вигляд матимуть мирні перемовини, однак філософія Америки — зупинити вбивства і війну. «Коли говоримо про те, щоб сидіти за столом… я тут, щоб зібрати важливу інформацію. Я дипломат. За столом будуть українці та росіяни, і американці як посередники… Наступного тижня я відвідаю Україну. Ми не збираємося нікого виключати. Ні Україну, ні Росію, але це не означає, що ми виключаємо союзників», — заявив він.

Варто зауважити, що український президент Володимир Зеленський хоче, щоб Трамп був на боці України. Як відомо, у Мюнхені 14 лютого стартувала конференція з безпеки, де обговорюватимуть завершення війни в Україні. У саміті візьмуть участь близько 60 глав держав. Раніше ми писали, що президент України розкрив деякі деталі своєї першої зустрічі з віцепрезидентом Сполучених Штатів Джей Ді Венсом в рамках Мюнхенської конференції, назвавши її «гарною».

Український суд засудив заочно до десяти років позбавлення волі відомого російського актора та депутата Держдуми РФ. Його визнали винним у публічних закликах до агресивної війни, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Зазначається що російського депутата від партії «Нові люди» визнали винним за ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ст. 436 Кримінального кодексу. «Йому заочно призначено покарання — 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна», — йдеться у повідомленні. Прокурори розповіли, що актор, будучи публічною впливовою особою, у 2014 році підтримав анексію кримського півострова та окупацію територій на сході України.

У 2022-му схвалив і наразі підтримує повномасштабну війну в Україні. У своїх інтерв’ю він, зокрема, заявляв, що так звана «спецоперація» в Україні є «частиною великого плану РФ» щодо встановлення «руського міра», який обов’язково буде виконаним. Також повідомляв про свою участь як політика у проведенні «СВО», а саме — персональному голосуванні за визнання «незалежності» так званих «ЛНР-ДНР». В СБУ не назвали прізвища, але, судячи з вищевказаного, йдеться про зірку із серіалу »Бандитський Петербург» Дмитра Пєвцова. Зокрема, він часто виступав на підтримку російських окупантів під час масових заходів за участю диктатора РФ. Раніше ми писали, що в Україні почнеться судовий процес щодо ексдепутатки від забороненої «Партії регіонів», колишньої народної артистки Таїсії Повалій. Прокурори передали до суду матеріали кримінальної справи.

Україна і США вже сьогодні, 22 лютого, можуть підписати угоду про доступ Сполучених Штатів до українських корисних копалин. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на поінформовані джерела. Зазначається, що угода поки що не завершена. Імовірно, «велику роль» у фіналізації умов угоди зіграв спецпредставник США Кіт Келлог. Під час візиту до Києва він, за даними видання, «зміцнив довіру Зеленського та інших українських посадовців». Початкову версію угоди, яку до Києва привіз міністр фінансів США Скотт Бессент, Україна відхилила і направила на допрацювання. Через це президент США Дональд Трамп різко розкритикував Зеленського та Україну. Він наголошував, що угоду вкрай важливо підписати. Більша частина оновленої версії угоди зосереджена на передачі прав на видобуток стратегічно важливих корисних копалин, необхідних для американської промисловості. Це, зокрема, запаси літію, титану та інших рідкісноземельних елементів, які використовуються в електроніці, військовій техніці та виробництві акумуляторів. Деякі українські чиновники висловлюють занепокоєння, що угода може виявитися надто вигідною для США, а інтереси України можуть бути не повністю враховані.

Попри досягнення певного прогресу в переговорах, за словами джерел WSJ, угода ще не завершена, і остаточні умови можуть бути змінені. Також неясно, чи передбачає документ безпекові гарантії для України. Тим часом РФ в рамках мирної угоди може надати компаніям США права на родовища корисних копалин в тимчасово окупованій частині України. Раніше стало відомо про загрозу позбавлення України доступу до Starlink у разі відмови від угоди про корисні копалини.