Архив Категории: Події

Останні заяви американського президента Дональда Трампа свідчать, що нинішнє керівництво США намагається витягнути з війни і врятувати Росію ціною зради України. Про це написав у Facebook ізраїльський військовий аналітик та блогер Ігаль Левін. «Загалом, після нової пресухи Трампа все справді має стрункий і логічний вигляд, що я і спостерігаю за останні тижні. Тепер це проговорюється буквально в лоб. Трамп каже, що Путін хоче миру. Тобто закінчити війну, але закінчити її разом із награбованим — захопленими землями, ну і як переможець, з бонусом, щоб йому віддали ще щось. Це стало зрозуміло, коли Трамп сказав, що в росіян багато карт. Карти, хто ще не зрозумів, — це переваги у кожної зі сторін. І тому, за словами Трампа, з росіянами легше говорити», — зазначив аналітик. Таким чином «Путін хоче зіскочити, але зіскочити з нахапаним». Трамп же визнає, що з ним легше домовлятися, ніж з Україною, у якої карт немає. Війна йде на її території, втрачено її території, на стратегічному рівні ініціатива за Росією, у Росії є можливість постійно бомбити Україну тощо. «До речі, якби в України була балістика, і не в штучному екземплярі, що дістає до Москви, це була б потужна карта для переговорного треку. Мовляв, віддайте Запорізьку АЕС, або отримайте пару десятків ракет із 500 кг вибухівки на якісь важливі НДІ в Москві. Не просто так російська агентура робила сальто в повітрі, але всіма силами душила, гальмувала і саботувала в минулому розробку української балістики. І ми знаємо, що українська балістика сьогодні таки в розробці. Якщо це реально свої рідні товсті ракети, які можуть закинути пів тонни вибухівки в Москву, то це сюрпрайз, мазафака, — раптово карта. Американцям саме тому й важливо припинити це все саме зараз, коли в Росії всі карти, а в України їх немає. Адже це і запитали у Трампа на тій пресконференції: мовляв, а чому б їм не дати ще ППО, щоб вони закрилися від російських ударів? Тобто, це має на увазі, що вони зможуть і далі воювати і розвивати свій ВПК. На що Трамп відповідає: мовляв, це гарне питання, але я не знаю, чи готові вони сісти за стіл переговорів зараз. Тобто, якраз коли в них немає карт. Тобто — капітулювати», — написав Левін.

Трамп каже: якщо вони не згодні, то ми вмиваємо руки і йдемо. «Тобто залишаємо їх і без карт, і не допомагаючи ці самі карти отримати. Що логічно, тому що інтерес США — це витягнути (врятувати) з усієї цієї історії Росію, яка хоче миру, має карти, поступлива, і взагалі вся ця війна жахлива, багато людей гине, і, як сказав присутній там Волтц, — справжня м’ясорубка. Завжди любив чесних людей. Добре, що зараз американці це прямо в лоб уже проговорюють», — зазначив аналітик. Раніше Трамп заявив про намір ввести масштабні санкції проти Росії до досягнення остаточної угоди про мир з Україною.

Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак звернувся із закликом до Європи «вдарити по танкерному флоту» РФ. Про це він написав у Telegram-каналі. «Санкції США в січні 2025 року зупинили багато можливостей «танкерного флоту». Ці танкери виходили з російських тихоокеанських портів, — наголосив Єрмак. — Час Європі взяти ініціативу і заблокувати «танкерний флот» у Балтійському морі».

Читайте також в «Апострофі», як у лаконічному дописі Андрія Єрмака щодо того, що свідченням бажання Росії припинити війну буде припинення обстрілів України, побачили великий сенс.

У п’ятницю, 14 березня, силовики затримали чоловіка, якого підозрюють у вбивстві активіста Дем’яна Ганула в Одесі. Про це повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. Він зазначив, що в квартирі, де переховувався підозрюваний у злочині, правоохоронці знайшли зброю, з допомогою якої, ймовірно, було скоєно вбивство. «Дякую всім, хто доклав зусиль для встановлення та затримання ймовірного стрільця. Подробиці згодом від поліції», — додав Клименко. Президент Володимир Зеленський прокоментував відповідне повідомлення, доручивши МВС, СБУ та генпрокуратурі встановити всі обставини вбивства Дем’яна Ганула.

Він зазначив, що до розслідування злочину залучено десятки слідчих, оперативників та криміналістів. Правоохоронці працюють над з’ясуванням усіх деталей і встановленням причетних. «Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про затримання в Одесі підозрюваного у вбивстві Демʼяна Ганула… Доручив міністру внутрішніх справ України, голові СБУ, виконувачу обовʼязків Генерального прокурора залучити всі необхідні сили й засоби для того, щоб встановити всі факти», — повідомив Зеленський. Нагадаємо, громадського діяча Демʼяна Ганула застрелили вдень 14 березня у центрі Одеси.

На призупинення діяльності корпорації «Радіо Вільна Європа»/»Радіо Свобода», викликаного рішенням президента США Дональда Трампа, відреагував український публіцист Віталій Портников. Портников проаналізував відтинок часу, протягом якого йому довелося співпрацювати з медіа та подякував простим американцям. За словами журналіста, саме з «Радіо Свобода» була пов’язана його професійна діяльність протягом останніх 35 років. Цією співпрацею Портников щиро пишається, адже 35 років — «це не просто відрізок часу, це ціле творче життя». «На ювілейних заходах, присвячених роботі корпорації, я завжди говорив, що хотів би дочекатися її закриття. Чому? Тому що ми ставали свідками того, як припиняли свою роботу наші мовні служби тоді, коли країни, на які велося мовлення, ставали членами НАТО та Європейського Союзу. Це означало, що вони виконали свою місію — допомогли демократизації тих держав, для громадян яких працювали», — зауважив медійник. Втім, зараз, додав Портников, коли триває загарбницька війна Росії проти України, коли російський та китайський авторитаризм лише посилюються, коли «Радіо Вільна Азія» продовжує свою боротьбу за правду, а серед головних ворогів Америки залишається теократичний режим Ірану, — будь-який удар по «Радіо Свобода» / «Радіо Вільна Європа» є нічим іншим, як зрадою демократії. «Це така ж сама зрада, як і спроба Дональда Трампа припинити допомогу Україні й надати Володимиру Путіну можливість безкарно розстрілювати мирних українців. І про це треба говорити чесно. Адже головною місією Радіо Свобода завжди була саме чесна розмова зі своїми слухачами, глядачами й читачами. Я не маю жодної вдячності ні до Дональда Трампа, ні до тих, хто сьогодні керує Америкою, якщо вони готові поступитися принципами демократії. Але я безмежно вдячний кожному американцю, який зробив можливим існування цієї великої організації, що захищала свободу. Так, я вдячний звичайним американським платникам податків — фермеру з Айови, ресторатору з Іллінойсу, нафтовику з Техасу. Саме завдяки їм у роки радянської інформаційної блокади ми могли чути правдиві новини, знайомитися із сучасною музикою й чесною літературою», — наголосив публіцист.

Та додав, що хоч нині в епоху нових інформаційних технологій «Радіо Свобода» вже не відіграє тієї ж ролі, що раніше, але сам факт нашого існування демонструє: Сполучені Штати пам’ятають, що демократія має значення. «І що її потрібно захищати — разом із тим самим фермером з Айови та ресторатором з Іллінойсу. Дональд Трамп хоче зруйнувати цей зв’язок, але ні він, ні його прихильники з лав ультраправих антидемократичних сил не досягнуть успіху. Президенти приходять і йдуть, а велика американська демократія залишається. Окремо хочу висловити подяку колегам із Голосу Америки — насамперед як слухач. Саме програми української служби цієї радіостанції в мої шкільні роки допомогли мені, хлопцю з русифікованого міста, памʼятати, що я живу в Україні, долучатися до нецензурованої української культури й мови. Саме тому я хочу ще раз подякувати кожному з них. Слава американського народу та Сполучених Штатів — у здатності і готовності захищати слабких від наруги сильних. Це те, чого ніколи не зрозуміє Дональд Трамп. Але ми з вами це розуміємо», — резюмував Портников. Додамо, також звільнений раніше з «Голосу Америки» український журналіст Остап Яриш прокоментував масштабне закриття семи федеральних агентств, включаючи Агентство США з глобальних медіа (USAGM), яке опікується медіакорпорацією «Радіо Вільна Європа»/»Радіо Свобода», «Голос Америки» та іншими засобами інформації.

У 2024 році чистий збиток компанії Ріната Ахметова Метінвест збільшився у 6 разів порівняно з попереднім роком — до $1,152 млрд з $194 млн у 2023 році. Водночас виручка зросла до $8 млрд з $7,4 млрд, а показник EBITDA збільшився на 12%, до $957 млн.

Зростання збитків викликане необхідністю створити резерв під часткове знецінення шахти Покровськвугілля, яка була закрита через бойові дії, та зростанням витрат. Також зросли вільні грошові кошти та еквіваленти — до $657 млн з $646 млн на кінець 2023 року.

Про це йдеться у фінансовому звіті компанії.

«Внаслідок високого рівня невизначеності щодо подальшого розвитку військової ситуації в Україні, погіршення ситуації з безпекою в районі розташування Покровського вугільного підприємства, подальшого призупинення його видобутку, а також невідомі терміни відновлення діяльності, група створила резерв під часткове знецінення активів щодо українського виробника коксівного вугілля, який був визнаний у звіті про прибутки та збитки», — йдеться у звітності.

Консолідований чистий збиток Метінвесту у 2023 році становив $194 млн. Але рекордним для компанії лишається 2022 рік – тоді були зафіксовані збитки у $2,193 млрд (зниження в 11 разів), виручка впала на 11%, а показник EBITDA — на 54%.

Нагадаємо, від початку війни Метінвест спрямував на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн. З них 4,4 млрд грн — на потреби армії, в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.

Крім того, компанія заплатила до бюджету 20 млрд грн податків у 2024 році. Це на 36% більше, ніж у 2023 році. Також з 24 лютого 2022 року Метінвест, з урахуванням спільних підприємств, витратив на капітальні інвестиції в Україні понад 30 млрд грн — це другий показник у державі.