Архив Категории: Події

9 жовтня Верховна рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №12039 про певне пом’якшення покарання для корупціонерів якщо вони ідуть на угоду зі слідством. Насамперед цей документ передбачає, що крім основного виду покарання для особи, яка обвинувачується у корупції, будуть передбачені ще й великі штрафи, як додаткова міра покарання. Про законодавчі новації щодо корупціонерів і хабарників та про те, які саме злочини належать до категорії економічних розповіла в ефірі «Апостроф ТБ» адвокатка з кримінальних справ Адвокатського об’єднання Актум Оксана Доготер. Розповідаючи про економічні злочини, вона зауважила, що такі злочини вже давно вийшли за рамки сьомого розділу Карного Кодексу України. Тепер до економічних злочинів також належать злочини, що вчиняються за іншими статтями ККУ, зокрема ст. 45 визначається Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність. Це й стаття 191 — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, і стаття 210 — нецільове використання бюджетних коштів, і стаття 358 (підроблення документів), 366 (службове підроблення) тощо. До цієї категорії належать всі неправомірні дії у сфері економіки та фінансів. «Це всі справи які стосуються зловживання владою чи службовим становищем, перевищенням службових чи владних повноважень, службових підроблень чи недбалості, одержанні хабарів тощо. Мова йде про службових осіб, які користуючись військовим станом та мобілізаційними процесами скоюють правопорушення та злочини у сфері службової діяльності, отримуючи неправомірну вигоду. Це й службове підроблення документів, й внесення завідомо недостовірних відомостей в офіційні документи», — зазначила адвокат по кримінальним справам. Говорячи про законодавчі новації щодо угоди зі слідством у корупційних справах, правниця зауважила, що побоювання, які наразі існують у суспільстві щодо того, що цей закон, у разі його прийняття, дозволить корупціонерам уникнути відповідальності – хибні. Адже угода зі слідством, яка передбачена законопроєктом, не є індульгенцією, якою зможуть скористатися корупціонери та хабарники, щоб уникнути покарання.

«Цей законопроєкт насамперед передбачає, що крім основного виду покарання для особи яка обвинувачується у корупції буде передбачено ще й досить великий штраф. Крім того, суд зможе конфіскувати майно фігуранта. При цьому Основний вид покарання буде обумовлюватись сторонами кримінального правопорушення – прокурором і особою, що вчинила злочин. А також укладатиметься відповідна угода про визнання винуватості. І штраф в цій справі буде не основним – а додатковим покаранням», — розповіла адвокат у справах про корупцію. Проєктом закону також передбачено нову статтю, яка дійсно дозволить обвинувачуваному зменшити строк ув’язнення, але за обов’язкової умови — якщо обвинувачуваний у корупції викриє співучасників та відшкодує завдану шкоду. Крім того, за словами правника, угоди про визнання винуватості і в Україні і загалом у світі застосовуються вже досить давно. Вони є цілком ефективною практикою розслідувань — вдовольнити запит суспільства на гарантоване покарання корупціонера. «Практика такої співпраці зі слідством давно відома. Наприклад, у США фігуранту справи (обвинувачуваному) призначають покарання сім років ув’язнення за умови, що він пішов на угоду зі слідством, визнав провину, здав інших учасників схеми та відшкодував заподіяну шкоду. У разі ж, якщо всього цього не відбулось – отримає по повній — 40 років за гратами. Зараз за вироком суду до корупціонерів такі додаткові санкції, як звернення щодо стягнення відшкодування за завдану шкоду за рахунок майна, не може бути застосоване, якщо у корупціонера не має зареєстрованого на ньому майна. І виходить, що відсидіти зараз дешевше ніж відшкодувати завдані державі збитки та заплатити штраф», — наголосила Оксана Доготер.

Понад 100 жителів Північної Кореї зникли безвісти після того, як їх спіймала таємна поліція під час спроби втекти з країни. Про це пише Reuters, посилаючись на звіт правозахисної групи Transition Justice Working Group. Група ідентифікувала 113 осіб у 66 справах про зникнення, включаючи архівні справи. Зі 113 осіб 90 зникли після затримання у Північній Кореї, решта — у Китаї або Росії. У звіті зазначається, що майже 40% зникли безвісти після того, як їх затримали під час спроби втечі з КНДР, а ще 26% взяли провину на себе за злочини іншого члена родини. Понад 81% людей зникли після того, як їх затримали співробітники Міністерства державної безпеки — таємної поліції КНДР. Reuters нагадує, що за оцінками Організації Об’єднаних Націй, в КНДР до 200 000 людей утримуються у величезній мережі ГУЛАГів, багато з них з політичних причин.

Як повідомляв «Апостроф», голова Пентагону Ллойд Остін заявив, що участь КНДР у війні проти України може призвести до нових форм підтримки Києва країнами Заходу.

У порту Феодосії розпочали підйом із дна великого десантного корабля «Новочеркаськ», знищеного у грудні 2023 року українським ракетним ударом. Фото опублікували у телеграм-каналі «Кримський вітер». Корабель піднімають частинами. На фото – уламок корми.

Як повідомляв «Апостроф», під час удару на «Новочеркаську» знаходилися сімдесят сім моряків. «Новочеркаськ» перевозив секретні вантажі, а більшість людей загинула не від удару по кораблю, а від подальшого вибуху.

В Івано-Франківській області неподалік кордону з Румунією знайшли тіло людини. Про моторошну знахідку прикордонникам відділу Шибени Чернівецького загону повідомили місцеві, інформує пресслужба Держприкордонслужби. Зазначається, що тіло пролежало в лісі не один місяць. Поруч правоохоронці знайшли речі та документи, судячи з яких труп, ймовірно, належить громадянину України 1980 року народження, мешканцю Чернігівської області. Час та причину смерті встановить експертиза.

«Попередньо припускається, що чоловік намагався незаконно перетнути кордон», — йдеться в повідомленні. Тим часом у ДПСУ нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на західному кордоні зафіксували понад 40 випадків загибелі людей під час спроб незаконного перетинання державного кордону. До речі, нещодавно у Могилів-Подільському Вінницької області прикордонники зупинили «групову екскурсію» чоловіків до Молдови. Затримання восьми осіб сталося під час слідування авто до кордону — вони планували переплисти Дністер.

У Курській області російських солдатів озброїли північнокорейськими кулеметами Тип-73. Про це написав ізраїльський блогер-аналітик Ігаль Левін. «Імовірно, ці кулемети поставлені саме російським частинам, а не північнокорейському контингенту. Про використання російськими північнокорейського озброєння відомо вже давно, зокрема, цим промишляла ще «Група Вагнера». Однак про стрілецьку зброю з КНДР, тим більше «екзотичну», до цього моменту повідомлень не було”, — зазначив блогер.

Ця модель є гібридом конструкцій радянського ПК та чехословацького Vz. 52, має схожість з відомим англійським кулеметом часів Другої світової війни Bren. Тип-73 прийнятий на озброєння армії КНДР у 1973 році та застосовувався у конфліктах на Близькому Сході. Як повідомляв «Апостроф», у Курській області українські бійці вступили в перший бій із солдатами з Північної Кореї, які підтримували російська 810-а бригада морської піхоти.