Відомий ізраїльський фахівець із міжнародних відносин, співробітник Інституту національної безпеки та експерт з американської історії Сагі Бармак вважає відмову адміністрації Дональда Трампа від допомоги Україні великою помилкою. Переклад тексту його статті опублікував у Facebook військовий аналітик Ігаль Левін. Відмова від підтримки України — промах адміністрації Трампа, який здатен негативно вплинути і на державу Ізраїль. Перші тижні президентства Дональда Трампа приносять відчутні зміни. Чи то ситуація на південному кордоні, чи то боротьба з ідеологією «воук» у федеральних структурах, чи то підтримка Ізраїлю в протистоянні з ХАМАСом, очевидно, що президент категорично налаштований розв’язувати проблеми та проводити консервативну політику. Однак не всі кроки нового президента викликають оптимізм. Тривожним і небезпечним є його демонстративно прохолодне ставлення до України та її президента Володимира Зеленського, а також намір вимагати від України значних поступок для умиротворення Росії. Поки невідомо, як Трамп планує завершити російсько-український конфлікт і чи вдасться йому це. Можливо, рішення, що готуються, виявляться не настільки важкими для України. Цілком імовірно, що Трамп лише «зондує ґрунт» і прагне чинити тиск на європейські країни, щоб ті збільшили свій внесок у підтримку України. Можливо, він намагається завоювати довіру Путіна для подальшого торгу. Однак також імовірно, що Трамп прагнутиме умиротворити Путіна, скоротить допомогу Україні та виведе США з цього східноєвропейського конфлікту.
Такий крок, хоча й відповідає передвиборчим обіцянкам і відповідає ізоляціоністським настроям прихильників руху MAGA, стане стратегічною помилкою і небезпечним рішенням. По-перше, відмова від підтримки України надішле негативний сигнал усьому світу. Послання буде недвозначним: агресія може бути вигідною. Якщо Росія може безкарно вторгатися в Україну, що завадить Китаю поглинути Тайвань? Чому інші сильні держави не повинні діяти проти слабших сусідів? Якщо насильство виявляється результативним, країни вдаватимуться до нього частіше. По-друге, з моральної точки зору, відмова від підтримки України — це зрада. Єдина «вина» України — у самому факті її існування. Росія — агресивна держава, яка прагне розширити сферу свого впливу коштом слабших сусідів. В України немає територіальних претензій до Росії, вона не становить загрози і не вторгалася на російську територію. Відповідальність за кровопролиття в цій війні лежить на тирані, що сидить у Кремлі. По-третє, між Росією і США немає ціннісної спільності. США — республіка, що спирається на принципи вільного самоврядування, ринкової економіки, прав людини і верховенства закону. Росія ж — авторитарна держава з імперськими амбіціями, традиційним антиамериканізмом і повним презирством до особистої свободи. Вбивство Навального наочно демонструє сутність російського режиму. Внутрішні політичні репресії нерозривно пов’язані із зовнішньою агресією. По-четверте, ослаблення Росії відповідає інтересам не тільки України, а й Європи, і особливо Ізраїлю. З ізраїльського погляду, Росія — деструктивний фактор на Близькому Сході, який відкрито співпрацює з Іраном. Коли Росія слабшає, вороги Ізраїлю втрачають силу. Ізраїль помиляється, вважаючи, що політика США щодо України нас не стосується. «Америка насамперед» і “Америка сама по собі” — це не одне й те саме. Адміністрація США має право вимагати від України прозорості у використанні допомоги, а від європейців — більш значного внеску. Але залишити Україну сам на сам із Росією було б серйозною стратегічною помилкою і морально неприйнятним рішенням. Як повідомляв «Апостроф», Джон Болтон, який під час першої каденції Дональда Трампа був його радником з національної безпеки, вважає великою ганьбою, що американський президент перейшов на бік Росії.
