Архив Категории: Події

У вівторок, 29 жовтня, Верховна рада в цілому ухвалила законопроєкт щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи. Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко. Роботу МСЕК хочуть реформовати через наступні нововведення: можливість онлайн-участі осіб на засіданнях МСЕК, що зменшить витрати часу та коштів для пацієнтів; зміни в порядку встановлення інвалідності: пропонується замість особистої присутності розглядати документи осіб для експертизи; внесення інформації про результати МСЕК до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для спрощення доступу лікарів до даних і пришвидшення ухвалення рішень й прозорості. Також до документа для ухвалення у другому читання додали наступні пункти: надання адвокатам або іншим уповноваженим представникам осіб з інвалідністю права бути присутніми на засіданні МСЕК; надання пацієнтам можливості запрошувати на засідання МСЕК своїх лікарів; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідань МСЕК, а також здійснювати фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду їх справи; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити максимальні строки, протягом яких має бути проведене засідання МСЕК та прийняте рішення; надання особам з інвалідністю, їх адвокатам або іншим уповноваженим представникам права самостійно налагодження процедури оскарження рішень МСЕК; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання, або рішення приймаються заочно; зобов’язання Кабінету Міністрів встановити встановлювати вичерпний перелік грубих порушень, за вчинення яких члени МСЕКів на певний строк позбавляються членства в комісіях всіх рівнів та права виконувати функції та брати участь у прийнятті рішень у сфері визначення інвалідності. організація та встановлення чіткого розділення МСЕКів на комісії першого, другого та інших рівнів. «Але тепер виникає питання щодо майбутнього МСЕК, адже Зеленський заявив про їх закриття з 1 січня 2025 року», — зазначила Геращенко. Як повідомляв «Апостроф», Міністерство охорони здоров’я передало функції Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності у місті Дніпро.

Кандидати у президенти США Камала Гарріс і Дональд Трамп є непередбачуваними у своїх рішеннях і поки не мають конкретного плану дій щодо України. Про це народний депутат Сергій Рахманін заявив в ефірі у журналіста Віталія Портникова. Він послався у своїх висновках на дипломатів, які особисто знайомі з обома політиками, а також зазначив, що фаворитка на висування на вибори від Демократичної партії Камала Гарріс раніше не займалася зовнішньою політикою. «Не до кінця зрозуміло, якою буде позиція Сполучених Штатів. Я не знаю, хто виграє президентські перегони, якою буде позиція Трампа, якою буде позиція Гарріс – я не знаю. Вони абсолютно різні, але з точки зору людей, які знають обидвох – вони кажуть, що їх єднає одна єдина річ – вони непередбачувані. Гарріс теж. Зокрема, в питаннях зовнішньої політики, яка для неї не є дуже близькою», — заявив він. За його словами, ця непередбачуваність позиції Штатів може призвести до перезавантаження влади в Україні, однак це не змінить ситуації з російською агресією. «Уявляти собі, що вони зараз, найближчими місяцями, погодились про якийсь там тиск на Україну, щоб припинити вогонь, скасувати воєнний стан, провести вибори, перезавантажити владу – мені це важко уявити. Не дуже уявляю собі вибори, але навіть якщо вони відбулися – що зміниться? Я не думаю, що вони настільки наївні, щоб думати, що щось може принципово змінитись», — підкреслив Рахманін.

Як повідомляв «Апостроф», раніше віцепрезидентка Сполучених Штатів Камала Гарріс зібрала 200 млн доларів на власну передвиборчу кампанію в якості кандидатки у президенти.

В Україні загинув фінський доброволець. Про це пише видання Yle, посилаючись на Асоціацію ветеранів війни. Виконавчий директор асоціації Юха Креус розповів, що асоціація співпрацює з фінською та українською владою. За даними асоціації, влада підтвердила випадок. За даними ЗМІ, раніше загинули троє фінів, які воювали за Україну. За оцінками Юссі Таннера з Міністерства закордонних справ, на українському фронті воюють близько 20-30 фінів. Раніше ми писали, що у липні загинув грузинський доброволець Зураб Іашвілі. Він помер у Львівському військовому шпиталі після поранення.

З вересня минулого року «Укрзалізниця» призупинила реалізацію металобрухту на відкритих аукціонах. Спочатку УЗ хотіла добитися права на експорт сировини, але не отримала дозволу від Кабміну. Відновити продаж планували весною, але до реалізації цього наміру справа не дійшла. Через це компанія втрачає кошти двічі – адже може заробити не тільки на брухті, але й на перевезенні цього брухту, пише GMK Center. «Металобрухт на складах – це двічі втрати держкомпанії. УЗ втрачає від призупинення продажу понад 150 тис. т брухту приблизно на 0,8-1 млрд грн. Крім того, компанія могла б додатково заробити на перевезеннях 150-200 тис. т брухту на рік», — вказують аналітики Центру. Ситуація із зупинкою реалізації брухту вже парадоксальна, і показує повну безвідповідальність менеджменту «Укрзалізниці», підкреслюють у GMK Center. «Якби сировина, яка потрібна покупцям, рік лежала на складі без руху у приватній компанії, і призводила до фінансових втрат, то відповідальні мінімум отримали б догану. Тим часом, УЗ пропонує ще вище підняти величезні тарифи на вантажоперевезення. На думку учасників ринку, ці тарифи треба знижувати, оскільки вони вже зробили багато українських компаній неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках», — вказують аналітики. Нагадаємо, залізничний оператор припинив реалізацію брухту ще у вересні 2023-го. До цього, у 2022 році, УЗ успішно реалізувала 113,04 тис. брухту чорних металів на український ринок. Продажі припинилися відразу після того, як Кабмін заборонив УЗ продавати брухт в обхід системи Prozorro, вважаючи, що це створить корупційні ризики. На цьому ж тижні «Укрзалізниця» скасувала низку довоєнних аукціонів з продажу металобрухту, які відбулися на початку лютого 2022 року. Було відмінено 50 лотів із продажу сировини в обсязі 33,8 тис. т, на загальну суму майже 300 млн грн.

Адміністрація президента США Джо Байдена перед закінченням його повноважень спробує натиснути на Росію, посилюючи Україну, щоб завершити війну. Про це під час інтерв’ю з Людмилою Немирею сказав журналіст Віталій Портников. За його словами, винищувачі F-16 були передані Україні в рамках «підвищення ставок», щоб посадити Росію за стіл переговорів про закінчення конфлікту. «Для Байдена має значення, щоб конфлікти на Близькому Сході та в Україні перейшли в анабіозну фазу. Більше зброї – більше тиску. F-16 – це чіткий сигнал Росії, що нам би треба сісти та поговорити, інакше буде гірше. А якщо ви нам завадите виграти вибори – то ми вам ще й помстимемося до лютого», — зазначив він. За словами журналіста, таку стратегію було обрано адміністрацією Байдена, щоб набити політичні бали для його можливої наступниці на посаді – віце-президентки та кандидатки у президенти від демократів Камали Гарріс. «Трамп каже — «я прийду і всі конфлікти закінчу». Тому (демократам) треба, щоб все загалом закінчилося, а залишилася лише політичне підрихтування. Так хотіла б адміністрація (Байдена). Якщо вони покажуть, що змогли заспокоїти два великі конфлікти, що домоглися миру, хай не на найкращих умовах, але Ізраїль та Україні у мирі, і це результат їхньої роботи проміжний, то проголосуєте за Камалу Гарріс – і буде остаточний результат. Це був би добрий результат до листопада. Події прискорюватимуться», — наголосив Портников.

Раніше адміністрація Джо Байдена змогла протиснути великий обмін ув’язненими з Росією, в рамках якого з російської в’язниці було звільнено журналіста Евана Гершковича, якого обіцяв визволити кандидат у президенти від республіканців Дональд Трамп. Зустрічати звільнених із російських в’язниць американців приїхали сам Байден та Камала Гарріс, якій приписують значну роль у підготовці обміну.