Архив Категории: Події

У четвер, 29 травня, усі християни — і православні, і католики — будуть відзначати одне з найголовніших християнських свят — Вознесіння Господнє. Воно припадає на 40-й день після Великодня, який цьогоріч святкували 20 квітня, і символізує кінець земного шляху Ісуса Христа. «Апостроф» розповідає про історію, традиції та обряди цього свята, а також про прикмети, за якими в цей день завбачали погоду. Історія та походження свята Вознесіння Христове — це одне з найважливіших свят у християнстві, його історія описана у Новому Заповіті, зокрема в книзі Діяння Апостолів. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого Воскресіння з мертвих ще понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. А через 40 днів після цього Син Божий зібрав своїх учнів на Оливковій горі, благословив їх і вознісся на небо. Після цього з’явилися два ангели та проголосили, що Христос свого часу знову прийде на землю у такий же спосіб, щоб судити живих і мертвих. А до того часу він, хоч і перестане бути в образі людини, як і раніше, незримо буде перебувати поруч з людьми. Святкування у 2025 році У 2025 році Вознесіння припадає на 29 травня і його відзначатимуть одночасно у всіх православних і католицьких церквах спеціальними святковими службами і богослужіннями.

Присвячені до нього дня служби починаються ще напередодні: закінчується великодній період і в середу вранці востаннє в році звучать великодні піснеспіви. А ввечері служать урочисте Всенічне бдіння. На наступний день під час літургії читається Євангеліє від Марка, де описані події сходження Христа на небо. Традиції та обряди свята Як і багато інших православних свят, Вознесіння Господнє увібрало в себе побутові народні традиції і навіть давні язичницькі звичаї. Вважається, що в цей день весна остаточно передає свої права літу і встановлюється спекотна погода. Тож на Вознесіння в дані часи водили хороводи для майбутнього хорошого врожаю та влаштовували веселі гуляння. Господині на Вознесіння пекли пироги з начинкою з зеленої цибулі, а також особливі хлібні страви – «драбинки», на яких обов’язково робили сім «перекладин». Вони символізують шлях Ісуса Христа на Небеса, тобто його вознесіння на Небо. Цю випічку освячували в церкві і кидали вниз з дзвіниці, а потім з частуванням відправлялися в гості до рідні. Вважалося особливим гріхом в період з Великодня до Вознесіння Христового в чомусь відмовляти мандрівникам, віряни намагалися більше допомагати нужденним, подавати милостиню тим, хто просить. Народні прикмети на Вознесіння В народі існує низка прикмет, пов’язаних з Вознесінням. За ними наші предки передбачали погоду влітку і навіть восени. Гарна погода на Вознесіння — до гарної погоди аж до Михайлового дня. Дощ на Вознесіння — до неврожаю та хвороб у худоби. Сонячно й тепло — весна остаточно поступилася літу, холодів більше не буде. На Вознесіння скупатися у річці — запастися міцним здоров’ям на весь рік. На Вознесіння треба обов’язково вмитися ранковою росою, адже саме в цей день роса вважалася цілющою. Почути каркання ворони — добрий знак, що символізував захист від злих сил. Ці народні вірування, хоч і не пов’язані з релігійним значенням Вознесіння, але є частиною культурної спадщини України, що додає святу особливого колориту та глибини. Раніше «Апостроф» розповідав про найбільші християнські свята, які відзначають навесні.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявив, що Росія накопичила достатню кількість сил та засобів для спроби наступу на Сумщині. Про це він повідомив у етері телеканалу «Ми-Україна». «Ворог дійсно має велику кількість сил та засобів в межах Курської області. Зокрема, накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася і пробувала витіснити СОУ, які вели свою операцію в межах Курщини», — додав він. Демченко зауважує, що періодично ця кількість змінюється, проте ворог має достатньо сил на цьому напрямку, щоб здійснювати певні дії щодо кордону, «аби створити спробу атаки по території України». Разом з цим кількість диверсійних груп, за словами речника ДПСУ, не зменшилася. Найактивніше застосування російських диверсантів фіксують у межах Сумської області. Що стосується кордону з Білоруссю — там спроби заходу ворожих ДРГ на територію України не фіксуються. Проте загроза залишається і зростатиме після початку спільних військових навчань РФ та Білорусі.

Як повідомляв «Апостроф», раніше підполковник ЗСУ, заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін наголосив, що до ситуації на кордоні Сумської та Харківської областей слід ставитися максимально серйозно.