Росіяни замінували дамби в Бєлгородській області

Росіяни замінували дамби в Бєлгородській області. Про це повідомив представник оперативно-тактичного угруповання «Харків» полковник Віталій Саранцев.

«Це можна розцінити як «закладку» на майбутнє — якщо, наприклад, ситуація різко зміниться і росіянам доведеться підривати дамби, щоб загальмувати просування Сил оборони України, а можна припустити й те, що РФ готує провокації на гідротехнічних спорудах, щоб надалі звинуватити Україну в екологічних і гуманітарних наслідках», — заявив Саранцев.

Підрив дамб може призвести до масштабних повеней, затоплення населених пунктів та екологічної катастрофи. За оцінкою Саранцева, це може бути використано для мобілізації населення і відволікання уваги від внутрішніх проблем.

Жителям Харківської області оплатять отримання паспорта

Жителям Харківської області громадська організація «ЕЛЕОС Україна» в рамках реалізації проєкту «Дорога Надії» оплатить отримання паспорта. Про це повідомив голова Дергачівської міської військової організації В’ячеслав Задоренко.

Акція призначена для жителів прифронтових громад, які постраждали від російської військової агресії. Зокрема її учасниками можуть стати жителі Дергачівської громади, які втратили паспорт громадянина України або закордонний паспорт, або ці документи перебувають у незадовільному стані.

Громадська організація може оплатити виготовлення:

паспорта громадянина (ID-картка);
паспорта для виїзду за кордон.

Попередній запис — тут.

У Харкові потонув чоловік

У Харкові в Журавлівському гідропарку 18 вересня водолази дістали з води тіло потопельника. Про це повідомили в Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування.

Потонув чоловік днем раніше — 17 вересня.

Встановлено, що загиблому було 35 років. Причина загибелі невідома.

РФ скинула на Борову ФАБ-1500

18 вересня близько 16:00 війська РФ скинули на Борову ФАБ-1500. Пошкоджено будівлю поліції, приватні будинки. Про це повідомив начальник поліції Харківської області Володимир Тимошко.

Для ударів по Харківській області росіяни застосовували авіацію, КАБ, ФАБ, РСЗВ, балістику. За вони здійснили 13 заходів авіації та скинули 34 авіабомби. 

Хроніка ударів по Харківській області 18 вересня

► Глушківка. Унаслідок обстрілу пошкоджено будівлю приватного сільгосппідприємства. Загинула жінка. Отримав поранення чоловік.

► Козача Лозова. Унаслідок обстрілу з РСЗВ пошкоджено приватний будинок і господарські будівлі. Ще одним обстрілом пошкоджено три житлових будинки.

► Куп’янськ. Військові РФ завдавали ударів по місту з РСЗВ «Ураган», артилерії. Пошкоджено приватні будинки, автомобілі. 

► Куп’янськ-Вузловий. Унаслідок удару баражувальним боєприпасом на базі FPV-дрона пошкоджено житловий будинок.

► Новоосинове. Унаслідок обстрілу з РСЗВ пошкоджено три приватні будинки, горіла суха трава.

► Ківшарівка. Росіяни завдали удару ФАБ-500 з модулем УМПК. Пошкоджено навчальний заклад, горіла суха трава.

Також росіяни 18-19 вересня завдавали ударів С400 і КАБ-250 по різних районах Харкова. Пошкоджено освітній заклад, дитячий садок, адмінбудівлю, багатоповерхівки, а також горів ліс. Без постраждалих.  

Під Харковом спіймали палія (фото)

Поліцейський офіцер громади затримав підозрюваного в підпалі в селі Черкаська Лозова. Про це повідомив голова Малоданилівської громади Олександр Гололобов.

Чоловік випалював дроти, через що сталася пожежа.

На палія складено адміністративний протокол.

Раніше Гололобов повідомляв про пожежі в Малій Данилівці, Зайченках і Черкаській Лозовій і висловлював припущення, що загоряння могли статися внаслідок диверсій.

Наслідки пожеж в екосистемах

Пожежі в полях і лісах можуть призвести до значних негативних наслідків:

знищення рослинності;
негативний вплив на ґрунт;
загибель тварин під час пожежі;
викид вуглекислого газу та інших парникових газів;
забруднення повітря димом і частинками;
забруднення водойм золою та продуктами горіння;
втрата лісових ресурсів;
шкода сільському господарству;
витрати на відновлення екосистем.

Пошкоджено всі багатоповерхівки: росіяни стирають Куп’янськ з лиця землі

Війська РФ стирають Куп’янськ з лиця землі. У місті пошкоджено всі багатоповерхівки та адміністративні будівлі. Про це повідомив голова Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич, пише «Суспільне».

На початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, війська РФ окупували Куп’янськ. Місто звільнили ЗСУ у вересні того ж року. До війни в місті проживало 27 тис. осіб. Зараз залишається 3,5 тис. жителів.

Росіяни щодня обстрілюють Куп’янськ з артилерії, б’ють КАБами і застосовують FPV-дрони.

Але в місті продовжують працювати кілька магазинів, гуманітарних центрів, одна аптека.

Місцевий житель Анатолій розповів, що під обстріли він потрапляв чотири рази.

«Біля військкомату ледь не вбило… Осколок над головою пролетів. Якраз ходив у військкомат відмічатися. Відзначився… Тільки на сходи вийшов — касета над головою пролетіла. Звик. Я народився і виріс тут. Я з Куп’янська нікуди не поїду. Що буде, те буде», — каже Анатолій.

Ще один місцевий мешканець Сергій допомагає ховати рідних своїх друзів, які виїхали в різні регіони України та за кордон. Разом із дружиною він час від часу їздить пожити до Харкова на кілька днів, але постійно повертається до Куп’янська.

«Раніше їздив куди завгодно. Не ходив у бронежилеті, у мене страху не було. А зараз у мене з’явився страх. Навпаки, кажуть, що звикаєш до цього. А в мене два роки минуло — з’явився страх, то трохи важкувато. Страх звідки з’являється — що, коли ти виходиш на вулицю і нікого немає. Там, де я живу, ціла вулиця, — і я там один», — розповів Сергій.

Власниця місцевого магазину Наталя розповідає, що через обстріли людей у місті стає менше. Під час обстрілів люди ховаються, зокрема, і в магазині.

«Людей запрошуємо, хто є на вулиці, швидко забігають, то тут за стінами стаємо. Не встигаєш ховатися. Минулого тижня мій чоловік тільки ногу через поріг — міномет. Куди сховаєшся? Страшно дуже», — розповідає Наталя.

Сьогодні вранці, близько 5:50, росіяни вкотре обстріляли Куп’янськ. 

Травми різного ступеня тяжкості дістали шестеро мирних мешканців: три жінки та троє чоловіків. Унаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше 15 житлових будинків.

Обстрілюють й інші населені пункти Куп’янського району. Учора, 18 вересня, росіяни вдарили по селу Глушківка. Пошкоджено приміщення ферми. Загинула 54-річна співробітниця. Ще один працівник ферми — чоловік 48 років — отримав поранення.

Фото: Суспільне Харків/Євгеній Гертнер, прокуратура

Харківського нардепа оголосили в міжнародний розшук

Вищий антикорупційний суд оголосив харківського нардепа Андрія Одарченка в державний і міжнародний розшук. Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Названо найкращі школи Харкова та області за підсумками НМТ 2024 року: хто в топ-10

Освітній портал Education.ua склав рейтинг шкіл на основі офіційних результатів національного мультипредметного тесту 2024 року. 

Перша «десятка» шкіл Харкова та області має такий вигляд:

Харківський ліцей №173 (середній бал НМТ 166,03);
Харківський ліцей №9 (163,69);
Авторська школа Бойка (162,25);
Харківський фізико-математичний науковий ліцей №27 (162,32);
Харківський академічний ліцей №45 (160,95);
Харківський ліцей №47 (159,86);
Андріївський ліцей Кегичівської селищної ради (159,85);
Харківський ліцей №161 «Імпульс» (158,40);
Харківський університетський ліцей (158,33);
Харківський ліцей №169 (157,27).

Загалом у рейтингу — 6 900 шкіл, зокрема 440 шкіл із Харківської області.

Повний рейтинг шкіл Харківської області — за посиланням.

Найкращими в Україні стали:

Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському національному університеті імені Івана Франка (178,03);
Загальноосвітній навчальний заклад Globe International Lyceum (176,25)
Дніпровський ліцей №12 Інтелект (175,68).

Найкращий в області Харківський ліцей №173 у загальноукраїнському рейтингу посідає 42 місце.

У Харківській області перейменували 2 міста: як тепер називаються Красноград і Первомайський

У Харківській області перейменували Красноград на Берестин, а Первомайський — на Златопіль. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України сьогодні, 19 вересня, повідомив народний депутат Роман Лозинський.

Восени 2023 року голосування пройшло в Краснограді. Тоді місцеві жителі проголосували за збереження старої назви Красноград, наполягаючи, що назва не пов’язана з радянською символікою (тому що радянський прапор був червоним), а Красноград означає «красиве місто». Попри такі доводи Інститут національної пам’яті заявив про те, що назва має саме радянське походження.

Первомайський намагалися перейменувати кілька разів. Місцеві жителі під час голосування обрали назву Добродар. Неодноразово питання про перейменування піднімали на сесіях міськради. У березні 2024 року в громаді пройшло ще одне голосування. Тоді назву Добродар до списку не включили. Більша кількість голосів була у назви Златопіль.

У квітні назви для обох міст підтримав Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Загалом назви змінили для 327 населених пунктів України. 27 нових назв — на Харківщині:

Богодухівський район

селище Горького на селище Щасливе;
село Мічурінське на село Симиренківське;
село Первухинка на село Лісове;
селище Першотравневе Богодухівської громади на селище Мандричине;
селище Першотравневе Золочівської громади на селище Рідне;
село Першотравневе Богодухівського району на село Карлівка;
село Олександрівка на село Клинова-Новоселівка;
село Цепочкине на село Бардаківка.

Ізюмський район

село Первомайське Ізюмського району на село Янохіне;
селище Першотравневе Ізюмського району на селище Степи;
село Першотравневе Ізюмського району на село Затишне;
село Червоний Шлях на село Сіверське.

Красноградський район (тепер Берестинський);

місто Красноград на місто Берестин;
село Першотравневе Зачепилівської громади на село Молодіжне;
село Першотравневе Красноградської міської територіальної громади на село Мирне;
село Олійники на село Мотузівка;

Куп’янський район

село Первомайське на село Мирне;
село Першотравневе на село Мануйлівка;

Лозівський район

місто Первомайський на місто Златопіль;
селище Панютине на селище Лиманівка;

Харківський район

селище Першотравневе на селище Наукове;
село Стара Московка на село Джерельне;

Чугуївський район

село Коробочкине на село Коробчине;
село Першотравневе Зміївської громади на село Велетень;
село Першотравневе Печенізької громади на село Затока;
селище Чкаловське Чугуївського району на селище Пролісне.

Новий зелений навчальний рік з EU Youth Cinema: Green Deal

Проєкт EU Youth Cinema: Green Deal (Молодіжне кіно ЄС: Зелений курс) цієї осені вступає у свою другу фазу, яка передбачає появу нової стримінгової платформи, розширену добірку найсучасніших європейських фільмів на тему довкілля, води та сталого розвитку, а також залучення нових країн-партнерів.

Стала Європа в основі

Після двох успішних років навчання та підвищення обізнаності молоді з питань екології та сталого розвитку в Австрії, Хорватії, Північній Македонії, Румунії та Словенії, EU Youth Cinema: Green Deal цієї осені розпочне свій другий випуск. Ця новаторська ініціатива ставить сталу Європу в центр своїх унікальних освітніх пропозицій. Завдяки мультикультурному підходу та інноваційній багатомовній стримінговій платформі, якою керує новий партнер проєкту — компанія Cincopa, проєкт робить значний внесок у розуміння та усвідомлення кліматичної стратегії ЄС. Платформа може похвалитися ретельно відібраною колекцією з понад 50 європейських фільмів, доповненою відвідуванням кінотеатрів, сучасними навчальними матеріалами, семінарами та дискусіями. Ця цілорічна освітня програма спрямована, зокрема, на вирішення екологічних викликів для молоді, популяризацію екологічних звичок та заохочення до здорового, більш сталого способу життя.

Другий випуск EU Youth Cinema: Green Deal організовують ГО «Інноваційна Генерація» (Україна), LET’S CEE Film Festival (Австрія), EPEKA (Словенія), Go Green (Північна Македонія) та Chapter 4 Communications (Центрально-Східна Європа/Південно-Східна Європа). Проєкт фінансується насамперед фондом «Креативна Європа», Федеральним міністерством Австрії з питань клімату, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій і технологій, а також Віденською страховою групою (VIG) з її місцевими брендами, зокрема KNIAZHA, KNIAZHA LIFE та USG. Додаткову суттєву підтримку надають Товариство збору аудіовізуальних медіа (VAM) та Cineplexx, ексклюзивний партнер кінотеатрів у 11 країнах і 33 містах.

«Неушкоджене екологічне та соціальне середовище має важливе значення для повноцінного життя та успішної економічної діяльності. Тому сталий розвиток має бути в інтересах усіх нас перед обличчям прогресуючої зміни клімату. Такі ініціативи, як EU Youth Cinema: Green Deal роблять важливий внесок у поширення знань і підвищення обізнаності про кліматичну стратегію ЄС. Ми раді підтримати їх, тим більше, що сталий розвиток також є невід’ємною частиною нашої бізнес-моделі», — говорить Хартвіг Льоґер, генеральний директор Vienna Insurance Group.

Розширення горизонтів в Україні та за її межами

Спираючись на успіх початкового етапу, цієї осені проєкт розширюється і до нього приєднуються нові країни-партнери та нові європейські регіони: Україна, Албанія, Боснія і Герцеговина, Греція, Чорногорія, Сербія та Південний Тіроль. Вчителі та освітяни з цих країн тепер можуть зареєструвати свої класи або молодіжні групи для доступу до кіноплатформи, кінопоказів і дидактичних матеріалів відповідними національними мовами, включаючи українську. Усі вчителі та викладачі можуть безкоштовно зареєструватися на сайті https://youth-cinema.eu/ua, щоб переглядати всю колекцію «зелених» фільмів, зустрічатися онлайн з експертами з питань екології та обговорювати нагальні глобальні виклики.

У складних умовах українського суспільства, яке сьогодні бореться за незалежність і чинить опір агресору, особливого значення набуває підвищення рівня екологічної свідомості сучасної молоді, забезпечення освітніми ресурсами та практичними інструментами навчання молодих людей принципам сталого розвитку.

«Завдяки цьому проєкту тисячі українських вчителів, викладачів, студентів і школярів отримають доступ до інноваційної європейської платформи, яка значно полегшить здобуття корисних екологічних знань і навичок відповідального споживання. Разом із нашими партнерами ми раді повідомити про початок впровадження в Україні проєкту, який допоможе українській молоді навчатись і брати активну участь у повоєнному відновленні нашої країни, розбудові світових моделей сталого розвитку з урахуванням глобальних і локальних кліматичних змін», — наголосив Володимир Сергеєв, Голова громадської організації «Інноваційна Генерація» (Україна, м. Харків).

Погляд на воду по-іншому

Окрім перезапуску стримінгової платформи, до програми постійно додаватимуться нові європейські документальні фільми. Кінопрограма також узгоджуватиметься з кампанією ЄС #WaterwiseEU, розпочатою у травні, яка фокусується на водній стійкості та підвищенні обізнаності про важливість води як життєво важливого ресурсу.

Серед виділених фільмів:

«INTO THE ICE» («У лід») (2022): Німецько-данський документальний фільм Ларса Остенфельда, який слідує за трьома провідними дослідниками льодовиків углиб льодовикового щита Гренландії.
«UNTIL THE LAST DROP» («До останньої краплі») (2023): Польський документальний фільм Еви Еварт, що показує жахливий стан європейських річок та надзвичайні зусилля активістів, спрямовані на їхній захист.
«LAKE OF APPLES» («Яблучне озеро»): Короткометражний фільм Тамари Котевської та Любомира Стефанова, знятий у співпраці з Програмою розвитку ООН, висвітлює руйнування та відновлення регіональних екосистем, таких як озеро Преспа в Північній Македонії, Албанії та Греції.
Інші фільми, що заслуговують на увагу: «TIME FOR UTOPIAN IDEAS» («Час утопічних ідей») (2018), «START UP FOR A REASON» («Починай не просто так») (2022), «ACTIVIST,» («Активіст») та «LA BUENA VIDA» («Гарне життя») (2015).

Ці фільми та супровідні навчальні матеріали підходять для широкого кола предметів, включаючи суспільствознавство, географію, біологію, філософію та іноземні мови, що робить їх придатними для різних освітніх рівнів.

Глобальна «зелена» подорож

Таким чином, EU Youth Cinema: Green Deal пропонує добірку фільмів та мультимедійного контенту, доступних без реєстрації для глобальної аудиторії. Будь-хто та будь-де може переглянути захоплюючі європейські фільми та вирушити у «зелену» подорож, відвідавши сайт www.euyc.green.