Жителі Харківської області можуть отримати по 21 тисячу гривень: хто претендує на допомогу

Жителі Харківської області можуть одержати по 21 тис. грн. Про це повідомили у Мінреінтеграції.

Надання грошової допомоги обговорювали на нараді з гуманітарного реагування на Харківщині. Проект передбачає одноразову виплату у розмірі 21 тис. грн на придбання твердого побутового палива.

Для кого призначена допомога

Така допомога призначена для соціально вразливих категорій населення.

Планується, що гроші направлять зокрема мешканцям населених пунктів, розташованих у межах 10 км від лінії зіткнення або від кордону з РФ (йдеться про прифронтові області).

Харківській обласній військовій адміністрації доручено з’ясувати потреби мешканців таких громад:

Дворичанська;
Куп’янська;
Вовчанська.

Також учасники наради обговорили надання Харківській області 15 мобільних газових котелень різної потужності. Розпорядження про передачу цього обладнання вже підготовлено Мінінфраструктури та спрямоване на узгодження центральних органів виконавчої влади.

Раніше у Мінреінтеграції повідомляли, що вразливі верстви населення прифронтових територій Харківської області забезпечать гуманітарним зрідженим газом у балонах.

Харків’ян покусав скажений борсук

Харків’ян покусав скажений борсук. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

НП сталася 2 серпня в селі Лихове Нововодолазької громади. Собака загнав борсука у двір. Там борсук покусав двох мешканців Харкова. Хазяйка будинку ізолювала тварину, а наступного дня викликала ветеринарів для огляду.

Ветеринари виявили у тварини клінічні ознаки сказу та провели евтаназію. У лабораторії встановили, що борсук хворів на сказ.

7 серпня запроваджено карантин у селі Лихове з прилеглими лісовими та польовими масивами.

Сказ — це небезпечне інфекційне захворювання тварин та людей. Людям захворювання передається через укус або від попадання слини тварини на слизові. Якщо людину вкусила тварина, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. За потреби медики призначать вакцинацію.

У Харкові антирабічну допомогу надають у спеціалізованих травмпунктах за адресами:

лікарня №26, вул. 23-го Серпня, 23 А;
лікарня №18, вул. Краснодарська, 104;
лікарня №25, пр. Олександрівський, 122;
лікарня №17 (також обслуговує дітей), пр. Героїв Харкова, 195;
лікарня №3, пр. Ново-Баварський, 90

У районах області лікарі-рабіологи приймають постраждалих у центральних лікарнях, первинну допомогу можна отримати у кожному лікувальному закладі.

Лозовським котельням повернули світло

Котельним лозовського комунального підприємства «Теплоенерго» повернули світло. Про це повідомив мер Лозової Сергій Зеленський.

Люди із зони активних бойових дій тепер можуть отримати компенсації за зруйноване житло

Люди із зони активних бойових дій тепер можуть отримати компенсації за зруйноване житло за програмою “єВідновлення”. Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Що змінилося

Комісії органів місцевого самоврядування у громадах, що у зоні активних бойових дій, отримали можливість розглядати заяви від громадян, чиє житло було знищено через агресію РФ. Члени комісій можуть обстежити зруйноване житло у прифронтових зонах, якщо це не загрожує їхньому життю та здоров’ю. Потім вони нарахують компенсацію.

Як надається компенсація

Компенсація може надаватися у вигляді:

житловий сертифікат;
виплати для відновлення на власній земельній ділянці.

Купити житло або збудувати нове громадяни можуть виключно на територіях, де немає активних бойових дій та які не перебувають під тимчасовою окупацією.

Якщо при оцінці стану житла комісія визначить, що воно підлягає відновленню, буде складено відповідний акт, який внесуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. У такому разі отримати гроші для відновлення цього житла можна буде лише після вилучення громади з переліку таких, де продовжуються активні бойові дії.

Затверджений Кабміном перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані РФ – тут.

На повне розмінування Харківської області потрібно 50 років

На повне розмінування Харківської області потрібно 50 років. Про це заявив директор обласного департаменту цивільного захисту Іван Сокіл на засіданні Конгресу місцевої та регіональної влади при президенті України, пише “Суспільне”.

За даними чиновника, з початку повномасштабного вторгнення РФ розміновано:

24,98 тис. га території;
1314 км автошляхів;
212 кілометрів залізничних колій;
3949 км ліній електропередач;
352 км. газопроводів.

З 24 лютого 2022 року фахівці знищили 207 104 вибухонебезпечні предмети.

Голова ХОВА Олег Синегубов повідомив, що понад 40% області все ще вважаються небезпечними. Зокрема, губернатор поінформував про ситуацію у двох громадах – Балаклійській та Чкаловській.

► У Балаклійській громаді найбільш забруднені території знаходяться в таких старостинських округах: Гусарівський, Волохівоярський, Новогусарівський, Вербовський та Яковенковський, а також у місті Балаклія. Вдалося забезпечити безпеку основних об’єктів інфраструктури.

► У Чкалівській громаді на розмінуванні працюють 82 спеціалісти та 12 одиниць техніки.

Усього по області на сьогоднішній день працюють 26 машин механічного розмінування, застосовується нова машина для підготовки ґрунту.

З початку війни Харків не отримав жодної копійки з держбюджету на укриття у школах — Терехов

З початку війни Харків не отримав жодної копійки з держбюджету на укриття у школах. Про це заявив мер Ігор Терехов, пише «Суспільне».

Питання про відсутність фінансування Терехов порушив на засіданні Конгресу місцевої та регіональної влади при президентові України. Згідно з його заявою, за три роки Харків не отримував від держави грошей на створення укриттів у школах чи обладнання метрошколи, чи будівництво підземної школи.

“Все, що ми зробили, — це за власні кошти міського бюджету та залучені кошти наших міжнародних партнерів”, — сказав Терехов.

2024 року школи Харкова не включили до переліку тих, хто отримає гроші на укриття з держбюджету. Про це раніше повідомляв депутат Харківської міськради Дмитро Булах. Цю інформацію SQ підтвердила директор Департаменту освіти міськради Ольга Деменко.

Керівник експертної групи директорату шкільної освіти МОН Тетяна Балашова у відповідь меру заявила, що гроші виділяли до обласного бюджету, і їх розподілом займалася обласна влада.

“Це справді резонне питання. Але маю сказати, що у 2023 році кошти на забезпечення безпечних умов у навчальних закладах виділялися державою і була відповідна субвенція – 1,5 мільярда гривень. Майже 224 мільйони було направлено до Харківської області на обласний бюджет, який був головним розпорядником коштів. Вони, звісно, ​​могли бути розподілені та направлені на Харків у тому числі”, — повідомила Балашова.

Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синегубов ще близько року тому говорив, що у 2023 році область отримала 264,96 млн. грн. на облаштування укриттів у навчальних закладах, з яких майже 225 млн. грн. склала державна субвенція.

За його даними, гроші мали направити:

на будівництво нових укриттів у Харківському та Красноградському районах;
на реконструкцію 12 укриттів у Красноградському, Лозівському та Ізюмському районах;
на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва укриттів у Чугуївському, Ізюмському та Богодухівському районах.

Через небезпеку обстрілів у Харкові школярі можуть займатися офлайном лише у захисних спорудах. У 2023-2024 навчальному році понад 2 тис. дітей займалися у метрошколі. Інші харківські школярі займалися онлайн. У травні 2024-го у місті було відкрито першу в Україні підземну школу на 900 дітей. До осені планується будівництво ще трьох підземних шкіл у різних районах Харкова.

РФ готується до наступу на Харківському напрямку

На Харківському напрямку в районі села Глибоке війська РФ готуються до наступу, посилюючи передові позиції особовим складом. Про це йдеться у зведенні оперативно-тактичного угруповання «Харків» станом на ранок 8 серпня.

Село Глибоке знаходиться приблизно за 30 км на північ від Харкова неподалік українсько-російського кордону. До війни у ​​селі проживало близько 1,2 тис. осіб.

Загалом, за даними ОТУ, на Харківському напрямку ситуація істотно не змінилася.

У Вовчанську росіяни перегрупували штурмові групи. Основну увагу вони зосередили на утриманні рубежів.

7 серпня відбулося три бойові зіткнення. Росіяни завдали по позиціях ЗСУ 1 ракетний удар, 33 удари дронами-камікадзе, здійснили 503 обстріли. Тактичну авіацію на Харківському напрямку росіяни не застосовували.

Станом на ранок 8 серпня тривав один бій у районі Вовчанська.

ЗСУ завдають на Харківському напрямку значних втрат військам РФ: 7 серпня росіяни втратили вбитими та пораненими 152 особи.

За добу ЗСУ знищили або пошкодили 42 одиниці озброєння та військової техніки РФ. Це:

1 бойова броньована машина;
8 артилерійських систем;
10 автомобілів;
7 одиниць спеціальної техніки;
16 БпЛА.

Також знищено 48 укриттів особового складу.

Фото — ілюстративне

Мерія обіцяє, що Харків на 100% буде з водою і теплом у разі блекаутів

Мерія обіцяє, що Харків на 100% буде з водою і теплом у разі блекаутів. Про це на засіданні конгресу місцевих і регіональних влад заявив директор Департаменту міськради з питань забезпечення життєдіяльності міста Іван Кузнєцов, пише «Суспільне».

Харківська теплова та енергетична інфраструктура значно постраждала від російських обстрілів. У мерії повідомляли, що в місті більше немає власної генерації електрики. Також зберігається загроза нових ударів по інфраструктурних об’єктах. Тому проводять децентралізацію інфраструктури за рахунок встановлення малих котелень і когенераційних установок, що виробляють і тепло, і електрику. 

Кузнєцов розповів, що «Харківські теплові мережі» встановлюють 41 блочно-модульну котельню, зокрема, вони будуть у 9 критично важливих медичних закладах. Планують встановити котельню на 30 мегават для роботи метрополітену.

Загалом, за оцінками мера Харкова Ігоря Терехова, в обласному центрі потрібно встановити 141 об’єкт вироблення енергії. 

В. о. директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської ОВА Едуард Яровий повідомив, що з 2,5 мільярда, які виділили з держбюджету для проходження опалювального сезону в Харкові та області, Мінфін уже виплатив 37 млн грн.

За словами Ярового, для проходження опалювального сезону в регіоні потрібно встановити:

75 модульних котелень на 402 МВт;
130 когенераційних установок потужністю 150 МВт;
42 газогенератори загальною потужністю 35 МВт.

Колишній керівник обласного департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, радник глави ХОВА Сергій Магдисюк повідомляв, що на початок серпня готовність Харкова та області до опалювального сезону — понад 50%.

Ступені готовності окремих сфер, за даними експерта, такі:

теплове господарство — 52%;
водопровідно-каналізаційне — 54%;
житловий фонд — 58%.

Харків’яни пропонують повторно перейменувати проспект Гагаріна

Харків’яни пропонують повторно перейменувати проспект Гагаріна. Відповідну петицію розміщено на сайті міськради. 

Колишній проспект Гагаріна — одна з головних міських магістралей Харкова, що з’єднує центр міста і його південну околицю. Довжина проспекту — 11,5 км. Виник ще в XVII столітті як дорога на Зміїв і до 1961 року носив назву «Зміївська вулиця». 1961 року проспект отримав ім’я космонавта Юрія Гагаріна. У липні 2024-го під час кампанії з деколонізації, у межах якої з публічного простору вилучають назви, пов’язані з РФ або радянським періодом, перейменований на Аерокосмічний.

Автор петиції пропонує повернути проспекту історичну назву — Зміївський шлях. 

Наявна назва проспекту — Аерокосмічний — на думку автора, має деякі недоліки.

«Перший недолік — ця назва складно вимовляється. Другий — дублювання назви, тому що вже існує вулиця Космічна», — вважає автор петиції.

За два дні петицію підписали 562 людини. Щоб її розглянула міськрада, необхідно зібрати 5 000 підписів протягом 90 днів. 

Фабрика на Харківщині після ракетних ударів почала вирощувати лохину та овочі на борщ

Зміївська овочева фабрика після ракетних ударів припинила вирощувати огірки та помідори, почала вирощувати лохину та овочі борщового набору, пише “Суспільне”.

Овочева фабрика працює понад 70 років. До повномасштабної війни фабрика була найбільшим виробником огірків в Україні, розповів керівник Ігор Сисенко: тут працювало 400 осіб.

Але всі теплиці підприємства знищено. Вперше росіяни пошкодили їх обстрілами у 2022 році, коли лінія фронту проходила за 15 кілометрів від підприємства. Торік теплиці повністю знищила російська ракета.

Наразі на підприємстві працює 80 осіб.

«Ми у 2022 році зазнали сильного відпливу кадрів. У нас за 12 кілометрів були окуповані території, лінія фронту. Були розбиті мости. Весь березень 2022 року ми були відрізані від усіх комунікацій: ні добриво не могли привезти, ні людей, ні продукцію вивезти. Дуже важкі часи, але ми їх пережили», — каже Сисенко.

На час збирання врожаю кількість працівників збільшується до 120.

Головний агроном Людмила Алікперова розповіла, що цього року працівники фабрики посіяли моркву, буряк та цибулю, спробують висаджувати на відкритому ґрунті кавуни та солодкий перець. Зокрема, перцю висадили 60 тисяч кущів.

Ігор Сисенко вважає перспективним і напрямок вирощування лохини.

«У нас у Харківській області дуже мало вирощують лохину — в основному, на заході України. Це перспективний напрямок, тим більше у нашій зоні», — каже Сисенко.

Наступного року ягоди вже планують продавати у Харкові.

Для овочів та ягід облаштували зрошувальну систему, щоб не залежати від погоди. Для запилення лохини привезли джмелів із Нідерландів.

Частину зруйнованих скляних теплиць на фабриці демонтували, до закінчення війни їх не планують відновлювати.

Фото: «Суспільне»/Євген Гертнер