Сьогодні, 8 жовтня, у Харкові закриті такі виходи з метро:
вихід зі станції метро «Метробудівників», у бік вулиці Георгія Тарасенка (раніше — Плеханівська);
вихід зі станції «Левада» (раніше — «Проспект Гаагріна») у бік зупинки транспорту;
вихід зі станції «Майдан Конституції» у бік площі Конституції.
Як повідомили у прес-службі підземки, причина — ремонт.
Росіяни риють нори та підземні містечка на Харківському фронті. Про це в ефірі “Суспільного” розповів начальник відділення планування бригади «Хартія» Антон Баєв.
«Інженерну техніку підтягнути сюди неможливо, ми не даємо такої змоги. Але чим відрізняється російський солдат — він буде копати навіть нігтями, аби копати. У цьому їм треба віддати належне: вони копають будь-чим, будь-якими підручними засобами. Тому дивишся: сьогодні одна ситуація, завтра вже накопано удвічі більше», — розповів Баєв.
Військові РФ будують одиночні нори, які входить у землю на 2-3 метри, мають згини під різними кутами. Навіть закидання туди гранати не завжди дає результат, каже Баєв. Є й маленькі підземні містечка, які пов’язані між собою тунелями.
«Противник не застосовує такої традиційної системи фортифікаційних споруд у вигляді довгих траншей. Вони облаштовують окремі нори, які дуже важко в наших реаліях та обставинах нашої місцевости зачищати й проходити. Це дуже кропітка робота, кожні 5-10 метрів для нашої піхоти даються дуже важко, ми можемо проходити їх по 3-4 години. Тому важко, потрошку, але ми працюємо», — каже військовий.
Представник прес-служби бригади “Хартія” Володимир Дегтярьов розповідав, що підземні ходи росіяни використовують не тільки для оборони, але й для спроб наступу.
“Метою таких дій є створення умов для підриву українських оборонних споруд”, — зазначив військовий.
Подібну тактику війська РФ використовували влітку 2023 року на Авдіївському напрямку.
Фото — ілюстративне
Савинська музична школа (Ізюмський район) отримала копію скрипки Страдіварі. Про це розповіла голова Савинської селищної військової адміністрації Оксана Супрун, пише “Слобідський край”.
Музичний інструмент був викуплений із родинної колекції та відреставрований. До школи його передала німецька благодійна організація Viele Hände für die Hoffnung. Це точна копія всесвітньо відомої скрипки Antonius Stradivarius Cremonensis (Антоніо Страдіварі з Кремони).
Антоніо Страдіварі (1644-1737) – один із найвідоміших майстрів струнних інструментів у світі. На його інструментах грали і грають всесвітньо визнані музиканти. Скрипки Страдіварі були й в колекції знаменитого скрипаля-віртуоза XIX століття Нікколо Паганіні.
Із німецьким фондом школа почала співпрацювати одразу після деокупації. Раніше фонд подарував школі дві скрипки, баян та гітару.
Ще у двох населених пунктах Борівської громади оголошена обов’язкова евакуація. Як повідомили у Харківській ОВА, це:
Ізюмське;
Богуславка.
Відповідне розпорядження підписано вчора, 7 жовтня. Голова Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний заявив, що через постійні обстріли людей із цих сіл потрібно евакуювати в найкоротші терміни.
Борівська громада знаходиться на південному сході Харківської області. Вона складається з одного селища і 35 сіл. До війни у громаді мешкали близько 16 тис. людей. Адмінцентр громади – селище Борова – росіяни окупували у квітні 2022 року. У жовтні того ж року ЗСУ звільнили селище. Після звільнення населені пункти громади опинилися недалеко від лінії фронту, їх постійно обстрілюють війська РФ.
Усіх евакуйованих забезпечать:
тимчасовим житлом;
гуманітарною і фінансовою допомогою;
первинними медичними послугами;
психологічною підтримкою;
допомогою в оформленні документів та інше.
Раныше обов’язкову евакуацію було оголошено з 15 населених пунктів Борівської громади.
Евакуація у Харківській області триває на постійній основі. Всі охочі покинути небезпечні території можуть звернутися на цілодобову гарячу лінію за телефоном:
0-800-33-92-91.
Село Заводи неподалік Ізюма зруйновано на 90%, там немає газу і водопостачання. Про те, як мешканці села готуються до зими, пише “Суспільне”.
Заводи знаходяться у 20 км на захід від Ізюму. У квітні 2022 року село окупували війська РФ, до цього на його території точилися бої. ЗСУ звільнили Заводи у вересні 2022-го. До війни у сели було 300 мешканців. Зараз залишилось 50 людей.
У селі є проблема з опаленням. Представниця старостинського округу Валерія Меркулова розповіла, що у 2023 році дров не вистачало, і доводилося топити ящиками від російських боєприпасів. У селі є електрика, але немає води та газу. Воду привозять, а газові мережі не можуть відновити через щільне замінування.
Жителька села пенсіонерка Ніна Нерезенко розказала, що разом із чоловіком тимчасово виїжджали з села.
«У Тернопільській області ми були два місяці. Не витримали, хотілося ближче додому. Ми були в Дніпрі, в Новомоськовську. Знайшли там роботу, заробляли, щоб можна було щось купити. Шкода було, кинули двох свиней, кури були китайські лахматі — я їх тільки купила. Вони з рук їли. Коти у мене, дві собаки були», — згадує жителька Заводів.
У пенсіонерка є хобі: вона вишиває нитками та бісером картини й рушники. Каже, що таке заняття допомагало їй впоратися з тугою за домівкою.
Потім жінка з чоловіком вирішили повернутися. Вони радіють, що вціліла піч у хаті. До війни користувалися газом, але газові мережі були пошкоджені обстрілами.
Жінка подала заявку на грошову допомогу у розмірі 21 тис. грн. За ці кошти планує придбати пелети або дрова. Каже, що збирати дрова у лісі небезпечно, бо там є міни.
В іншому будинку живуть Володимир Рижков та Надія Бондаренко. Зараз в селі це єдина сім’я з дитиною: у листопаді 2023 року у подружжя народився син. Володимир та Надія виїжджати з села не хочуть: вони відбудовують побиту обстрілами хату, облаштовують господарство. Чоловік каже, що запасу паливних брекетів вистачить на всю зиму.
«У нас ще нічого, а у сусідів взагалі два влучання таких було, що від хати нічого не лишилося. Все село згоріло. Скільки у нас хат залишилося? 19 чи 20. Нам шифер дали, дошки. Перекриємо шифером, стелю зробимо, стіни побілимо, пофарбуємо», — каже Володимир.
Валерія Меркулова повідомила, що в селі знищені майже всі будинки та інфраструктура. Людям, які залишаються, надають гуманітарну допомогу. Жителі села заготовляють дрова на зиму та ремонтують побиті хати.
Фото: Суспільне Харків/Лариса Говина
У Балаклійській громаді сьогодні, 8 жовтня, з 9:00 до 12:00 повністю перекрита дорога до села Байрак. Про це повідомили у Балаклійській міській військовій адміністрації.
Село Байрак знаходиться у 4-х кілометрах на північ від Балаклії. До війни у селі мешкало близько 200 людей.
Тимачсову переправу через річку Сіверський Донець у напрямку села Байрак було відкрито у листопаді 2022 року. Переправу зробили поблизу зруйнованого мосту на трасі Шевченкове-Балаклія-Первомайське-Кегичівка. Це значно спростило сполучення Балаклії з дев’ятьма старостинськими округами громади.
У Харкові, як і по всій Україні, скоріш за все, дорожчатиме мед. Такий прогноз зробив віце-президент спілки пасічників України Денис Солдатов в ефірі «Суспільне. Студія».
У 2024 році меду в Україні буде менше, тому й ціна на нього може зрости.
«У Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській областях — посуха. Через зміну температурних режимів почалася вегетація рослин на 2-3 тижні раніше. Бджоли десь не встигли, десь пасічники не встигли, тому меду отримали третину. Там, де меду збирали зазвичай 60-80 кілограмів з бджолиної родини, на сьогодні 20 кг — це дуже гарно», — розказав Солдатов.
За його даними, 80-85% українського меду йде на експорт, тому ціна прив’язана до експортних контрактів, які формуються не тільки в нашій країні.
Денис Солдатов каже, нині бджолярам по всій країні допомагають стабілізувати ситуацію та краще підготуватися, якщо наступного року також буде посуха. Необхідно співпрацювати з аграріями, планувати кочівлі та розміщення пасік на сільгоспугіддях. Треба утримувати сильні бджолородини, тобто, з весни починати роботу, щоб вони на початок травня, набравши сили, могли зібрати врожай.
Цього ж року, каже Солдатов, бджоли не встигли розвинутися — слабкі сім’ї просто не змогли зібрати врожай.
До Харкова прийшов грип. У міськраді повідомили, що з 26 вересня по 2 жовтня у Харкові на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції захворіли 823 особи.
Також за цей тиждень були зафіксовані 97 лабораторно підтверджених випадків COVID-19 (для порівняння — за попередній тиждень, з 19 по 25 вересня, — 104 випадки). Госпіталізованих осіб із грипом та ГРВІ не було.
В Департаменті охорони здоров’я розказали, що в Україні циркулює новий штам вірусу SARS-CoV-2 – Flirtю Він передається швидше і вражає ослаблений імунітет. Єдиним дієвим способом забезпечення імунітету є вакцинація, яка проводиться безкоштовно. Зробити щеплення можна у сімейного лікаря або в пункті вакцинування при лікарнях.
Інформацію про найближчі пункти вакцинації можна знайти на сайті Департаменту охорони здоров’я за посиланням.
Війська РФ 7 жовтня о 16.40 вдарили КАБом по селищу Золочів Богодухівського району. Про це повідомив голова Золочівської селищної військової адміністрації Віктор Коваленко.
Пошкоджено:
14 приватних будинків;
господарчі споруди;
енергомережі;
контактні мережі “Укрзалізниці”.
Без жертв.
Крім того, залізничне полотно було пошкоджено в результаті удару в ніч з 6 на 7 жовтня по Малоданилівській громаді. Тимчасово припинявся рух електропоїздів.
У Харківській ОВА повідомили, що 7 жовтня близько 16:00 росіяни вдарили й по Куп’янську. Внаслідок влучання по території навчального закладу поранення отримали 35-річний чоловік та 57-річна жінка. Потерпілі госпіталізовані.
Крім того, росіяни вдарили по селу Курилівка Куп’янського району, спричинивши пожежу трави.
Жителів Лозівської громади закликають не викидати гілки в сміттєві баки. LozovaNews пише, що мешканців поступово привчають не спалювати рослинні залишки, дбаючи про екологію та здоров’я.
Однак з’являється нова проблема – жителі почали викидати гілки у контейнери для побутових відходів, що призводить до їх переповнення. Це питання місцеві чиновники обговорили на нараді 7 жовтня.
Старости зазначають, що складно пояснити людям, що вивезення гілок і компостного сміття не входить у тариф за побутові відходи.
У кожному старостинському окрузі проблему вирішують по-своєму. Наприклад, звертаються до аграріїв з проханням надати техніку.
Також пропонують використовувати спеціальні контейнери для компосту, які встановлюють працівники КП «Еко-Сан» у Лозовій з минулого року.
За словами директора цього підприємства Володимира Селезньова, ця практика виявилася успішною: у Лозовій вже розміщено 16 таких контейнерів, кожен з яких вміщує до 8 кубічних метрів компостного сміття, яке потім подрібнюють. Послуга не входить у тариф для населення, а фінансується додатково з міського бюджету. Це допомагає запобігти утворенню стихійних сміттєзвалищ і зберегти чистоту повітря.
Жителі Лозової також можуть замовити контейнер до свого домогосподарства за 1320 гривень. При цьому оплата не включає вивезення компостного сміття. Водночас, Володимир Селезньов зазначив, що послуга для округів може бути значно дорожчою через віддаленість населених пунктів.
Фото — ілюстративне