Люди з інвалідністю є, а роботи для них — немає? Це твердження неправдиве і стереотипне. Лише від початку 2025 року, в межах державної програми, понад 700 підприємств — від кавʼярень до цехів із пошиття одягу — отримали компенсацію для облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, кажуть у Міністерстві економіки. Тож, розберемося, з чого почати пошук роботи, як правильно сказати про особливі умови праці та не почути відмову від роботодавця. Відповіді шукали із керівником проєкту зі стажування та працевлаштування людей із порушеннями слуху у сфері реклами та ІТ — Віталієм Кулько.
Знайди сильні сторони
Найскладніше у пошуку роботи — почати. Віталій радить спершу проаналізувати свої навички, знання та досвід і згадати, у чому ви найкращі. Це може бути: гра в шахи, малювання і навіть розв’язання задач. Під кожне уміння можна знайти цікаву та добре оплачувану роботу.
Віталій Кулько, керівник проєкту зі стажування та працевлаштування людей із порушеннями слуху у сфері реклами та ІТ в креативній агенції «Isobar Ukraine»
«Наприклад, людина звертається в компанію і каже, що вона не має досвіду роботи дизайнером, але малює з дитинства. Якщо я бачу, що в неї є хист, то вже не так складно навчити її працювати з програмами й розуміти, що таке рекламний макет та дизайн. Якщо людина приходить і каже, що з дитинства грає у шахи й займає перші місця, це вже 98% того, що їй сподобається напрямок дата-аналітики. Тому все це потрібно описати у резюме, навіть якщо воно не в стандартній формі, але структуроване».
В чому твоя цінність?
У супровідному листі кандидат має написати всі свої переваги, які можна використати для діяльності компанії. Вказуйте навички, що демонструють вашу професійність і вміння працювати в команді.
«Якщо людина працювала десь в громадських або волонтерських організаціях — це може стати перевагою, адже в неї є розуміння, як працює команда, що таке проєкт, як дотримуватися строків і, звісно, це готовність до отримання нових знань.»
Чесність чи таємниця?
Та чи є сенс писати про інвалідність в резюме? Експерт зі власного досвіду впевнений, що тільки чесність та прозорість у співбесіді зробить подальшу співпрацю максимально комфортною для компанії та робітника. Тож рекомендує одразу вказати групу інвалідності та зазначити, яку саме роботу ви не можете виконувати, і те, з чим не виникне труднощів. Наприклад, що ви можете комунікувати тільки письмово, але грамотно. Або ж можете повноцінно виконувати роботу, але не більше 6 годин на день.
Віталій Кулько наводить приклад колишнього дизайнера компанії із порушеннями слуху. За півтора року стажування він досяг рівня фахівця з п’ятирічним досвідом. А з початком повномасштабної війни з легкістю працевлаштувався у Нідерландах.
«Він навчався в Київському політехнічному інституті й звернувся в ІТ-компанію, аби знайти роботу. Він не вказав, що має порушення слуху. Через це на співбесіді не зміг відповісти на 5 з 10 питань, бо не почув. Його спитали, чи є якісь проблеми зі слухом. Він підтвердив, що має інвалідність. Далі з ним діалог не продовжили. Я розумію рекрутерку. Вона просто була збентежена, бо не знала, як далі комунікувати. А для хлопця це був певний розпач. Але згодом він прийшов до нас.»
У свою чергу кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська радить акцентувати увагу на сильному резюме та супровідному листі, щоб роботодавець читав їх із зацікавленістю. На її думку, про інвалідність краще вказати саме у супровідному листі і тільки у випадку, якщо вона впливатиме на вашу роботу.
«Варто почати з того, хто ви як професіонал, що можете запропонувати компанії, чому саме ця вакансія вас цікавить. Це привертає увагу, бо більшість супровідних листів обмежуються фразою: “Добрий день, дякую за увагу”. Напишіть: “Мені цікаві ваші проєкти, мені імпонують ваші цінності”. Таким чином, роботодавець бачитиме не лише обмеження, а й вмотивовану людину. Якщо в кінці листа ви зазначаєте: “Я маю інвалідність, і можу працювати 5 годин на день, 4 рази на тиждень, лише дистанційно. Краще комунікую письмово”— це дасть підприємцю чітке розуміння реальної ситуації. Обов’язково в кінці має бути заклик до дії: “Буду рада поспілкуватися”, “Чекаю на вашу відповідь”, “Дайте знати, коли вам буде зручно зустрітися”».
Аби покращити свою презентацію, Уляна радить скористатися штучним інтелектом та конкретними порадами від спеціалістів, які доступні у мережі.
Як облаштувати робоче місце?
Варто розуміти, що порушення можуть бути різні. У когось хворе серце, тож робота має бути фізично невиснажливою, а в когось — порушення опорно-рухового апарату, тому потрібен доступний робочий простір.
Сьогодні це не є перешкодою, адже за підтримки Міністерства економіки можна отримати компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю. Мова про тих, хто має I та II групу інвалідності. Фінансова підтримка становить від 80 до 120 тисяч гривень. Кошти призначені для полегшення умов праці та облаштування робочого місця. Роботодавець може подати заявку через Дію у кілька кліків. Тож, якщо ви повідомите роботодавцю про свої потреби в меблях чи обладнанні, а також розкажете про спосіб відшкодувати кошти на їх придбання — це може зіграти на руку і вам, і компанії.
Стукайте в усі двері
Де ж шукати роботу? Віталій Кулько радить шукати роботу не тільки на наявних платформах, а й у спільнотах рекрутерів, де вони публікують свої вакансії. Найдієвішою вважає пряму комунікацію.
«Якщо людина звертається напряму до рекрутера, вона може з ним поспілкуватись, поставити ті питання, які її хвилюють. Чи варто йому розповісти про свою історію, про інвалідність, повідомити про свої навички й дізнатись про якісь певні програми. І це значно дієвіше».
Якщо ви обираєте сферу ІТ, потурбуйтеся про профіль у LinkedIn, DOU, Djinni. Це дасть розуміння, що ви у курсі трендів та відкриє додаткові вакансії, які не публікують в інших соцмережах.
Що стосується сфер зайнятості, обмежень дедалі менше. Люди з інвалідністю можуть бути юристами, касирами, митцями, кухарями, артистами чи підприємцями. Тож головне бути наполегливими у пошуку свого місця, відкритими до нових знань та відвертими з роботодавцями, радять експерти.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Діана Федотова
