Інженери створили скло, яке зберігає дані понад 5000 років

Світ потопає в даних — і щораз більше інформації потребує надійного й довговічного зберігання. Німецький стартап Cerabyte стверджує, що знайшов розв’язання: керамічне скло, здатне зберігати дані до 5000 років. Щоб це довести, команда буквально зварила й запекла свій прототип. Демонстрацію технологій провели на саміті Open Compute Project у Дубліні, повідомляє видання TechSpot.У межах видовищного експерименту фахівці Cerabyte занурили чип зі скляною основою в чайник із киплячою солоною водою (100°C), а потім запекли в печі для піци за температури 250°C. За дві доби чайник почав іржавіти, але керамічний носій залишився неушкодженим — дані не зазнали жодних втрат.- Реклама — Так Cerabyte продемонстрував ключову перевагу свого підходу — стійкість до екстремальних умов, за яких традиційні носії (жорсткі диски, магнітні стрічки, SSD) виходять з ладу. Міцність скла як матеріалу загальновідома, але стартап пішов далі, використавши найтонший керамічний шар завтовшки лише 50-100 атомів (приблизно в 1000 разів тонший за людську волосину), нанесений на скло.Запис даних здійснюють за допомогою фемтосекундного лазера, який випалює наноструктури — крихітні отвори — в кераміці. Один чип площею 9 см² здатний зберігати до 1 ГБ інформації на кожному боці, а швидкість запису сягає 2 мільйонів біт за один лазерний імпульс. Це надає сховищу надійності, яку можна порівняти з давніми ієрогліфами, що пережили тисячоліття.«Наша мета — знизити вартість архівного зберігання до менш ніж 1 долара за терабайт до 2030 року», — заявив засновник проєкту Крістіан Пфлаум.Компанія працює над двома форматами: скляними пластинами й CeraTape — стрічкою ексабайтного класу, сумісною з роботизованими бібліотеками. На відміну від звичайних носіїв, Cerabyte не потребує постійного енергоживлення чи регулярної заміни, що робить його ідеальним для так званого «холодного зберігання» — довготривалого архіву без активного доступу.Хоча наразі залишається відкритим питання, наскільки керамічний шар стійкий до фізичних ударів і стирання, його опірність воді, спеці, радіації та електромагнітним імпульсам вражає.«Це не просто трюк із чайником — це заявка на новий стандарт зберігання даних, де інформація має пережити не одне покоління», — зазначають розробники.Нагадаємо, нещодавно науковці з Бристольського університету розробили першу у світі алмазну батарею на основі радіоактивного ізотопу вуглецю-14, яка працюватиме до 5700 років. Пристрій перетворює радіоактивне випромінювання на електричну енергію й абсолютно безпечний завдяки алмазній оболонці, що повністю поглинає шкідливе випромінювання.- Реклама —