Школа, де «побили ТЦКашника», виявилася однією з кращих в Києві щодо національно-патріотичного виховання

Школа №309 в Києві, у який трапився інцидент зі сценкою, в якій «побили ТЦКашника», насправді є однією кращих в Києві щодо національно-патріотичного виховання. На це звернув увагу український історик, політичний і громадський діяч, голова Крайової пластової ради Юрій Юзич. «Школа 309 м. Києва, де «побили» старшокласники «тецекашника», насправді одна з кращих в Києві щодо національно-патріотичного виховання. Це мабуть єдина школа в місті є портрет Романа Шухевича, а також створено чудовий музей визвольної боротьби за участі ВІК «Повстанець»», — пише історик, додаючи кілька фото. За його словами, директорка школи реально багато вкладає в усвідомлення учнів: «Залучила до школи ветерана, щоб він займався «Джурою» і сама з дітьми брала участь в грі. Школа проводить ярмарки і відправляє дрони на фронт. Вчитель математики пішов добровольцем у 112 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ та отримує моральну і матеріальну підтримку від школи».

Хоч він і зауважує, що ніколи не був в тій школі і не знає директорки. Натомість пише, що школу можна назвати взірцем імплементації чинного закону про формування української національної та громадянської ідентичності: «Адже школа була учасником проєкту Європейський Центр Вергеланда Програма «Демократична школа»… Зокрема, наскільки пригадую, проєкт дбав про створення комплексного середовища і пропонував підхід, що патріотизм має бути не на одному предметі десь в 10 класі — а на всіх і постійно». На його думку, проблема полягає не у школі, вона значно глибша. «Проблема, на мою думку, значно глибша. І далеко поза школою. Бачу два основні виклики. Перше — у нас на рівні держави дуже мало реальних інструментів для формування свідомості учнів. Інструментів 2-3, а мають бути десятки: від державної підтримки Пласт — український скаутинг, щоб у подібних школах було по 2-3 курені юнацтва до американської моделі кадетських класів, які замовляються (контролюються і фінансуються) командуваннями сил із власних бюджетів для підготовки своїх майбутніх офіцерів. І на це потрібно щорічно інвестувати сотні мільйонів гривень». Другим викликом називає соцмережі та месенджері, зокрема Telegram та TikTok: «Новини читають там не лише офіційні та про тривоги. І не лише дорослі, але й підлітки. До тих пір, доки ці соцмережі не будуть закриті у воюючій країні у нас ставатиме все більше подібних випадків, коли наших дітей накачують через Тік-ток фейками, а вербують — за гроші — через телеграм». Зауважує, що «призначити директорку школи винною і вимагати розігнати це «кубло»» є швидким та простим рішенням, яке, проте, «зовсім не вирішує, що завтра знову не повториться подібне у сусідній школі». «Навпаки, точно повториться, бо боротись треба не з наслідками, а з першопричинами», — вказує історик. Як писав раніше «Апостроф», директорка київської загальноосвітньої школи №309 Ольга Тимошенко перепросила за сценку з побиттям військовослужбовця ТЦК під час шкільної вистави. Вона вказала, що цю імпровізовану сценку, яка викликала справедливе обурення у суспільстві, учні додали без погодження зі сценарієм.