«Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора»: OSINT-аналітики описали ситуацію

Сили оборони України могли б і далі тримати плацдарм у Курській області РФ, але наразі змушені виводити підрозділи через два фактори. Про це йдеться у повідомленні OSINT-аналітика «КіберБорошно». «Тепер вже точно можна казати що сили оборони покидають Курщину, це було очевидно з перших днів заходу наших сил, і стояло лише питання «коли?», і чесно кажучи, ніхто такого успіху не очікував принаймні в моєму «робочому» оточенні. Україна тримала райцентр, м. Суджа 218 днів, це трохи менше ніж росіяни тримала Херсон (254 дні). На мій погляд, операція гарно спланована та себе виправдала», — зазначив аналітик. Росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них «елітні» бригади морської піхоти та ВДВ, а також одні з найкращих дроноводів окупаційної армії. Більшість цих «елітних підрозділів» (які відрізняються від звичайних наявністю військової техніки, а не жигулів), тільки за geoint-інформацією в Курській області залишили більше 500 одиниць тільки військового металобрухту, без врахування цивільних авто, які росіяни використовують частіше за військові. Аналітик підкреслив, що наші втрати в основному були цілком помірними для такого роду операцій. На його думку, операція показала Україні, як варто проводити наступальні операції. «В умовах інформаційної тиші, реальної, а не дешевий фальш як у випадку з Запорізьким контрнаступом. В умовах прикриття наступаючих сил з повітря, і це я навіть не про авіацію. Скільки «крил» було збито розрахунками зенітних FPV? Багато, достатньо багато щоб забезпечити угрупуванню безпечне пересування, але ненадовго», — йдеться у повідомленні.

«Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора які на це вплинули — військовий і політичний», — зазначив аналітик. Військовий фактор полягає в тому, що росіяни знову нам перерізали головні логістичні артерії, що і змусило нас виводити сили в Сумську область. Всі російські «заходи» у села Курщині останніми днями це заходи майже в пусті села, які можна було б відбити, якби не довелося виводити війська. «Це, на жаль, наша головна причина відходу з багатьох окупованих н.п. та головна російська тактика. Так було з з Сєверодонецьком, Бахмутом, Кураховим, Вугледаром, теж саме росіяни намагалися та ще будуть намагатися провернути з Покровськом та Куп’янськом, але наразі сили оборони цьому запобігають. «В лоб» у росіян захоплювати міста майже ніколи не виходить так швидко, подивіться на Вовчанськ, Торецьк або Часів Яр», — написав аналітик. Він також додав, що всі ці російські війська, які місяцями наступали на території РФ, могли б наступати на Запоріжжя: «Хто памʼятає були повідомлення, що росіяни збираються наступати на Запоріжжя. Так ось, ці підрозділи були перекинуті на Курщину. Краще відходити з території ворога, аніж відступати на своїй». Також про те, що українські війська планомірно залишають Курську область, розповів засновник розслідувального проекту Conflict Intelligence Team Руслан Левієв: «Ми бачили, що всі райони, які поступово переходили під контроль російських військ, бралися практично без бою. Те ж саме і по Суджі. Учора були відеозаписи, що на східній околиці міста перебувають російські війська. Сьогодні ми бачимо російські війська вже на протилежній околиці. І знову немає жодних кадрів боїв… Фактично вже зараз можна говорити, що все місто Суджа перейшло під контроль російських військ. Можливо, сьогодні ця історія закінчиться. Можливо, ще пару-трійку днів прикордонні села намагатимуться утримати. Але загалом історія Курського плацдарму добігає кінця, і українські війська йдуть». Як повідомляв «Апостроф», на Курському напрямку продовжують точитися бої. Лише за 11 березня Сили оборони України відбили 33 атаки росіян